Рішення № 99214151, 27.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 р. Справа№200/9403/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

09 жовтня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - відповідач, Маріупольське ОУ ПФУ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі (далі – третя особа, Управління ДКС України у м. Маріуполі), надісланий на адресу суду 06 жовтня 2020 року, в якому позивач просила:

- визнати протиправними дії Маріупольського ОУ ПФУ, які полягали у тому, що воно не сформувало та не подало до Управління ДКС України у м. Маріуполі подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна відповідно до договору купівлі-продажу від 30 липня 2020 року в розмірі 8 903,00 грн;

- зобов`язати Маріупольське ОУ ПФУ сформувати і подати до Управління ДКС України у м. Маріуполі подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна відповідно до договору купівлі-продажу від 30 липня 2020 року в розмірі 8 903,00 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 0011001 від 30 липня 2020 року.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

13 жовтня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; витребував у відповідача докази.

Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача суд залучив Управління ДКС України у м. Маріуполі.

Про відкриття провадження в адміністративній справі учасники справи повідомлені з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами прощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що Маріупольське ОУ ПФУ не вчинило дій для повернення їй помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна, чим порушило її права.

Позивач зазначає, що 30 липня 2020 року на підставі договору купівлі-продажу № 1653 вона вперше придбала житловий будинок.

При нотаріальному посвідченні вказаного договору позивач сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу в сумі 8 903,00 грн.

Покликаючись на приписи п. п. 15-1, 15-3 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740, позивач стверджує, що вона звільнена від обов`язку сплати зазначеного збору.

Зазначає, що 04 серпня 2020 року вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про повернення помилково сплаченого збору, проте листом від 11 серпня 2020 року № 5664-6345/Х-04/8-0500/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило, що розгляд її звернення належить до компетенції Маріупольського ОУ ПФУ, у зв`язку з чим відповідачу було доручено розглянути це звернення та надати відповідь в межах чинного законодавства.

Листом від 25 серпня 2020 року № 0580-14-8/11412 Маріупольське ОУ ПФУ повідомило, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно, а тому надання довідок про звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування громадян, які придбавають житло вперше, не входить до його компетенції.

Вважаючи такі дії Маріупольського ОУ ПФУ протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Відповідач доводить, що до компетенції Пенсійного фонду України не входить видача довідок про звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування громадян, які придбавають житло вперше.

Вказує на те, що в Україні відсутня інформаційна база, з якої можна встановити, чи вперше особа придбала нерухомість, та поряд з цим зазначає, що надані позивачем документи не містять відомостей, відносно того, що житло було придбане вперше.

Зазначає, що оскільки збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна позивач сплатила на рахунок державного бюджету казначейської служби, Маріупольське ОУ ПФУ не є одержувачем та розпорядником цих коштів.

На цих підставах відповідач просить відмовити в позові.

Правом надати відповідь на відзив та заперечень сторони не скористались.

Третя особа свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловила.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 17 березня 2009 року постійне місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , про що в паспорті зроблена відповідна відмітка.

Відповідач – Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42171861) зареєстроване як юридична особа 31 травня 2018 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) внесений відповідний запис; перебуває в стані припинення. На час розгляду справи державна реєстрація припинення відповідача як юридичної особи не проведена.

Маріупольське ОУ ПФУ є органом державної влади та суб`єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах здійснює публічно-владні управлінські функції.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі, ідентифікаційний код: 37989721) зареєстроване як юридична особа 22 грудня 2011 року, про що до ЄДР внесений відповідний запис.

30 липня 2020 року громадянин ОСОБА_2 як продавець та громадянка ОСОБА_1 як покупець уклали договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Кудлаєвим О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1623.

За умовами цього договору ОСОБА_1 набула право власності на житловий будинок з усіма надвірними побудовами та спорудами за номером АДРЕСА_2 та сплатила за нього обговорену грошову суму, яка становила 890 300,00 грн (п. п. 1, 2, 6, 8 договору).

Того ж дня проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер: 218445556, дата, час формування: 30 липня 2020 року 15:03:50).

Під час укладання договору купівлі-продажу ОСОБА_1 сплатила 1% збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 8 903,00 грн, що підтверджено квитанцією від 30 липня 2020 року № 0011001.

Відповідно вказаної квитанції одержувачем коштів є Маріупольське УК/Кальміуський р-н/24140500; банк отримувача: Казначейство України;.

В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про повернення сплаченого нею збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості.

Листом від 11 серпня 2020 року № 5664-6345/Х-04/8-0500/70 Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило ОСОБА_3 , що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування нотаріальної контори, облік платників та надходження обов`язкових платежів до Пенсійного фонду здійснюється за юридичною адресою платника, а тому розгляд її звернення доручений Маріупольському ОУ ПФУ.

В свою чергу Маріупольське ОУ ПФУ листом від 25 серпня 2020 року № 0580-14-8/11412 повідомило ОСОБА_1 , що згідно з абз. 3 п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Маріупольське ОУ ПФУ зазначило, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно; надання довідок щодо звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування громадян, які придбавають житло вперше, не входить до компетенції Пенсійного фонду України.

З огляду на викладене Маріупольське ОУ ПФУ повідомило ОСОБА_1 , що сплачені нею кошти будуть повернуті за умови надання останньою документу, який підтверджує факт придбання нею житла вперше.

Позивачу роз`яснено, що у разі незгоди із цією відповіддю вона має право оскаржити дії або бездіяльність Маріупольського ОУ ПФУ до вищого органу в порядку підпорядкування або до суду.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

На підставі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 224950547; дата, час формування: 22.09.2020 10:32:25; за параметрами запиту: Пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: права власності, інші речові прав, іпотеки, обтяження; Тип особи: Фізична особа; ПІБ: ОСОБА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) суд встановив, що

30 липня 2020 року позивач набула право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу;

07 лютого 2013 року позивач набула право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності;

23 лютого 2016 року позивач набула право власності на ? частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування.

Докази наявності у ОСОБА_1 речових прав на інше нерухоме майно та підстав їх виникнення суду не надані.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначені Законом України від 26 червня 1996 року № 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР).

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

П. 8 ч. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР передбачено, що об`єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ч. 1 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Одночасно питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі – Порядок № 1740).

Згідно з абз. 1 п. 15-1 Порядку № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до п. 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду Верховного Суду, про що свідчать постанови від 30 січня 2018 року у справі № 819/1498/17, від 31 січня 2018 року у справі № 819/1667/17.

Позивач стверджує, що 30 липня 2020 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу вперше.

Докази, які б спростовували це твердження позивача, відповідач не надав.

Як станом на час придбання позивачем нерухомого майна, так і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну придбавають житло вперше, що міститься у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України № 29-у/2000 від 23 березня 2000 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

Водночас, Верховний Суд в постанові від 03 липня 2018 року у справі № 819/33/17 навів правовий висновок, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання нерухомого майна конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Зазначена правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 819/1249/17, від 14 травня 2019 року у справі № 813/1514/17, від 15 липня 2021 року у справі № 826/4789/17.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).

П. 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 813/1126/17.

Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року № 43, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2013 року за № 291/22823, органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету та здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд встановив, що під час укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_1 сплатила 1% збору з операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, який становив 8 903,00 грн, про що свідчить квитанція № 0011001 від 30 липня 2020 року.

Докази, які б свідчили, що до 30 липня 2020 року позивач придбавала нерухоме майно за договорами купівлі-продажу (іншими відплатними правочинами) суду не надано.

З огляду на встановлені фактичні обставини та норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивач звільнена від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, як така, що придбала житло вперше, а тому помилково сплачений нею 30 липня 2020 року збір на обов`язкове державне пенсійне страхування під час укладання договору купівлі-продажу житлового будинку, підлягає поверненню.

Як наслідок, дії Маріупольського ОУ ПФУ, які полягали у відмові ОСОБА_1 у формуванні та поданні до органу казначейства подання про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відповідно до договору купівлі-продажу від 30 липня 2020 року в сумі 8 903,00 грн, підлягають визнанню протиправними.

Порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов`язання Маріупольського ОУ ПФУ сформувати і подати до Управління ДКС України у м. Маріуполі подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відповідно до договору купівлі-продажу від 30 липня 2020 року в сумі 8 903,00 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 0011001 від 30 липня 2020 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн (квитанція від 29 вересня 2020 року № 51386).

Докази здійснення позивачем інших судових витрат суду не надані.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн підлягають присудженню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42171861, місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27а), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, які полягали у відмові ОСОБА_1 у формуванні та поданні до органу казначейства подання про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відповідно до договору купівлі-продажу від 30 липня 2020 року в сумі 8 903,00 грн.

3. Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області сформувати і подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відповідно до договору купівлі-продажу від 30 липня 2020 року в сумі 8 903,00 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 0011001 від 30 липня 2020 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 00 копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

7. Повне судове рішення складено 27 серпня 2021 року.

Суддя Т.О. Кравченко