Ухвала суду № 99207379, 27.08.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/2561/21

УХВАЛА

іменем України

27 серпня 2021 року м.Сватове

Суддя Сватівського районного суду Луганської області Половинка В.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Осьмак Яніна Валеріївна до ТОВ «Фінансова Компанія «Аланд», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

27 серпня 2021 року в провадження Сватівського районного суду Луганської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , представник позивача- адвокат Осьмак Яніна Валеріївна до ТОВ «Фінансова Компанія «Аланд», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Разом із позовною заявою до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову у зазначеній цивільній справі, згідно якої просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 08.09.2020, зареєстрованого в реєстрі за номером 37395 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором № 001-12405-180713 від 18.07.2013 у сумі 21206,43 грн.

Заяву обгрунтовано тим, що за місцем роботи ОСОБА_1 повідомили про надходження постанови про відкриття виконавчого провадження № 63531179 від 09.11.2020, з якої йому стало відомо, що стягується заборгованість на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» у розмірі 21206,43,02 грн.

ОСОБА_2 зазначено, що ніяких правовідносин з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» він не мав, а про існування фінансової компанії дізнався з постанови приватного виконавця та отриманого на адвокатський запит копії виконавчого напису нотаріуса. Ніяких кредитних договорів з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» не укладав, жодних вимог про наявність у нього перед даним кредитором боргу він не отримував, від нотаріуса також не отримував жодних повідомлень стосовно звернення ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» за виконавчим написом. Вважає, що зазначений виконавчий напис здійснено з грубим порушенням вимог законодавства, оскільки у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом. На даний час відповідно до постанови приватного виконавця від 19.07.2021, про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію, пенсію та інші доходи боржника, та оскільки ОСОБА_1 працює в Сватівському ліцеї №7 Сватівської міської ради, фінансування якого здійснює відділ освіти Сватівської міської ради, виконавчий напис нотаріуса виконується за місцем роботи, а саме проводяться утримання з заробітної плати.

Таким чином, вважає за необхідне застосувати забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису, оскільки у випадку задоволення позову, в подальшому, позивачу необхідно буде вдатися до значних зусиль, щоб повернути те, що вже стягнуто.

В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із тим, що в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст та вимоги позовної заяви, приходить до наступного висновку:

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналогічна правова позиція закріплена в п. 20 постанови № 5 Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», в справі № 761/36415/18, провадження 61-4492ск19 від 15.03.2019, відповідно до якої з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151,152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заборонити нотаріусу вчиняти певні дії тощо.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статті 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов забезпечується шляхом, зокрема, забороною вчиняти певні дії та зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником в судовому порядку (п.п.2, 6 ч.1 ст.150 ЦПК України)

Суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Верховний суд України в п.4 зазначеної вище Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 р. № 9 зазначає, що суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність позовним вимогам виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Дослідженням змісту та вимог позовної заяви встановлено, що предмет спору стосується визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олега Станіславовича від 08.09.2020, зареєстрованого в реєстрі за номером 37395 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором №001-180713 від 18.07.2013 у сумі 21206,43 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд приходить до висновку, що на даний час є всі підстави припускати, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним та оправданим завданнями цивільного судочинства та забезпечуватиме ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, які він має намір захистити при зверненні до суду.

Згідно п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

При цьому виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом згідно із пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII.

Так, розглядаючи дану заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зазначене дає підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а тому, необхідно зупинити стягнення на підставі виконавчого напису.

В даних правовідносинах зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, як спосіб забезпечення позову прямо передбачений чинним законодавством та є співмірним із заявленими позовними вимогами. У разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, матиме місце виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку.

За обставинами справи, суд також враховує інтереси не лише позивача, а й сторін та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, зокрема, те, що обраний вид забезпечення позову є тимчасовим заходом і не є формою позбавлення майна або повного утруднення його використання, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне заяву задовольнити та забезпечити позов, пред`явлений позивачем ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова Компанія «Аланд», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 426/2561/21, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 08.09.2020, зареєстрованого в реєстрі за номером 37395 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором № 001-12405-180713 від 18.07.2013 у сумі 21206,43 грн.

Підстав, які б визначали необхідність застосування зустрічного забезпечення позову в порядку ст.154 ЦПК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.149, 150, 153, 157 ЦПК України, суд

постановив:

Задовольнити заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 426/2561/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова Компанія «Аланд», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зупитини стягнення, яке здійснюється із ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олегом Станіславовичем від 08 вересня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 37395 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія « Аланд» заборгованості за кредитним договором № 001-12405-180713 від 18.07.2013 у сумі 21206,43 грн.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома та приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Клименко Роману Васильовичу для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд Луганської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Суддя Сватівського

районного суду: В.О. Половинка