Рішення № 99206815, 18.08.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1197/21

2/357/1860/21

Категорія 67

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Нізова А. Р.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - Махаринського Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 міста Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Злагода» в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Злагода» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із вказаним позовом, мотивуючи тим, що наказом служби у справах дітей №46 від 26.02.2020 року в центр «Злагода» був влаштований малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку із складними життєвими обставинами. Мати малолітнього ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання свого сина, оскільки не забезпечує необхідного харчування, не спілкується з сином в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення, не дає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу дло його внутрішнього світу, в зв`язку з цим позивач, просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо її малолітнього сина ОСОБА_3 та стягнути з відповідачки аліменти на утримання її малолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини від усіх її доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 18 березня 2021 року вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 25 травня 2021 року закрито підготовче провадження по вказаній справі та призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача, згідно довіреності в справі, ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі та просила відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи Махаринський Г. В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №5, батьки: ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 /а.с. 4/.

З матеріалів справи вбачається, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із своєю матір`ю ОСОБА_2 проживали за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом також встановлено, що з 26.02.2020 року малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був влаштований до центру соціально-психологічної реабілітації «Злагода» за наказом служби у справах дітей Білоцерківської міської ради №46 від 26.02.2020 року до зникнення складних життєвих обставин /а.с. 7/.

При оформленні малолітнього ОСОБА_3 до центру «Злагода було виявлено вроджену ваду правої нижньої кінцівки /а.с. 15/.

Відповідно до доповідної записки від 24.05.2020 року, 24.05.2020 року до малолітнього ОСОБА_6 приходила мама ОСОБА_2 та повідомила, що на даний час проживає у знайомих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у зв`язку з чим провести акт обстеження житлово-побутових умов неможливо /а.с. 8/.

Відповідно до листа Білоцерківського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді №384/02-15 від 28.09.2020 року, станом на 28.09.2020 року ОСОБА_2 проживає з цивільним чоловіком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та його батьками у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Фахівцями соціальної роботи було здійснено візит за вказаною адресою, в будинку умови проживання незадовільні, на даний час проводяться роботи. ОСОБА_2 взята під соціальний супровід Центру через ухилення нею від виконання батьківських обов`язків, однак остання жодного пункту плану про здійснення соціального супроводу не виконала, на співпрацю не йде, на рекомендації фахівця не реагує, наявних проблем не визнає /а.с. 49/.

З акту обстеження житлово-побутових умов сім`ї від 21 грудня 2020 року, складеного центром соціально-психологічної реабілітації дітей «Злагода», вбачається, що ОСОБА_2 проживає разом із своїм майбутнім чоловіком ОСОБА_9 та його батьками за адресою: АДРЕСА_2 , однак помешкання не відповідає санітарним нормам, в житлі не прибрано, відчувається сильний сморід, у зв`язку з тим, що родина аймається розведенням породистих собак, які проживають в одній із кімнат /а.с. 9-12/

Згідно листа Білоцерківського міського центру соціальних служб №248/02-15 від 06.05.2021 року, сім`я ОСОБА_2 перебуває на обліку Центру у зв`язку з ухиленням матір`ю від виконання своїх обов`язків із виховання дитини. З грудня 2019 року по лютий 2021 року ОСОБА_2 перебувала під соціальним супроводом Центру, знята у зв`язку з невиконанням умов договору. Під час моніторингових візитів мати на співпрацю не йде /а.с. 48/.

12 січня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .

В матеріалах справи міститься рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області №359 від 25.05.2021 року «Про вирішення судового спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_10 стосовно її малолітнього сина ОСОБА_3 » згідно з яким визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_10 щодо її малолітнього сина ОСОБА_6 та таким, що відповідають інтересам дитини.

Із вказаного рішення вбачається, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із своєю матір`ю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Зі слів сусідів, мати дитини часто була відсутня вдома, вживала алкогольні напої, водила сторонніх чоловіків, вела аморальний спосіб життя. Фактично за малолітнім, який дошкільний заклад не відвідував, доглядав співмешканець померлої баби дитини ОСОБА_11 , який часто перебував в нетверезому стані. Під час візиту в сім`ю мати дитини була відсутня, в квартирі було брудно, захаращено, на підлозі знаходилися недопалки та пляшки з під алкогольних напоїв, відчувався сильний неприємний запах, дитина не мала окремого ліжечка та чистої постільної білизни. Зі слів медичної сестри, мати дитини до сімейного лікаря не зверталася, планові щеплення дитині не проводилися. 30 листопада 2019 року малолітній ОСОБА_3 за направленням лікаря був госпіталізований до комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня № 2» з діагнозом: гострий стенизуючий ларинготрахеїт, стеноз І ступеня. 02 грудня 2019 року ввечері в палаті мати дитини із чоловіком, якого називала своїм другом, розпивали спиртні напої, курили, на зауваження медичного персоналу не реагували та погрожували. 03 грудня 2019 року дитина в задовільному стані була виписана додому через порушення матір`ю лікарняного режиму. В цей же день фахівцем із соціальної роботи було здійснено візит в сім`ю та з`ясовано, що мати дитини ліків для сина не придбала, з цього приводу пояснень не надала. Після проведеної службою у справах дітей Білоцерківської міської рада ОСОБА_10 індивідуальної роз`яснювальної роботи, 26 лютого 2020 року її малолітній син ОСОБА_3 був влаштований у центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Злагода», де перебуває і дотепер.

Крім того, комісією встановлено, що стан здоров`я малолітнього ОСОБА_3 потребує поглибленого медичного обстеження та подальшого лікування. Лікарем-ортопедом рекомендовано обстеження інституті хірургії та ортопедії з метою встановлення остаточного діагнозу та можливого оформлення (за необхідності) інвалідності в зв`язку зі вродженою вадою правої нижньо кінцівки. Наразі дитина потребує виготовлення та придбання спеціального ортопедичного взуття та апарату тутор для нічного фіксування правої ступні. Під час спілкування мати дитини повідомила, що неодноразово придбавала ортопедичне взуття для ОСОБА_6 на ринку, що свідчить про те, що мати не займалася лікуванням свого сина та надавала неправдиву інформацію, оскільки таке взуття замовляється індивідуально і тільки за параметрами вказаними лікарем-спеціалістом. Також мати дитини інформувала, що придбає або надасть кошти для придбання синові ортопедичного взуття. Однак, натепер вона не виконала жодної обіцянки. Крім того, у малолітнього ОСОБА_3 спостерігаються астматича прояви алергійного характеру, хлопчик пройшов курс лікування в стаціонарному відділенні комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня № 2». Матір дитини також поінформовано про необхідність лікування сина, але до цього часу вона не вживає жодних заходів. За результатами розгляду питання, комісія дійшла згоди, що в діях матері дитини вбачаються факти ухилення від виконання нею батьківських обов`язків з виховання сина і рекомендувала службі у справах дітей Білоцерківської міської ради підготувати та подати до суду відповідний висновок органу опіки та піклування.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Принцип «найкращих інтересів дитини» є пріоритетним при вирішенні справ цієї категорії.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків..

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Ураховуючи викладене, суди дійшов висновку про те, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, тобто природних прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.

При цьому, суд не враховує висновок органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради, затверджений рішенням виконавчого комітету Білоцерківськохї міської ради №359 від 25.05.2021 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 на її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки за положенням частини шостої статі 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, а тому не може бути безумовною підставою для задоволення позову та позбавлення одного із батьків батьківських прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Враховуючи, відсутність підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 , у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з неї аліментів на утримання сина слід відмовити.

Разом з тим, суд погоджується з доводами позивача про те, що поведінка відповідачки, яка характеризується неналежним забезпеченням умов виховання та розвитку дитини, в зв`язку з чим слід попередити відповідачку про необхідність змінити ставлення до виховання малолітньої дитини та покласти на органи опіки і піклування контроль за виконанням відповідачкою батьківських обов`язків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 164, 166, 180-182 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 280, 281, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і покласти на Службу у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 серпня 2021 року.

СуддяБ. І. Кошель