Ухвала суду № 99206813, 25.08.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8885/21

2/357/3858/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" серпня 2021 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-

В С ТА Н О В И В :

Позивачка звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на 85/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 (без господарських споруд); виділити частку позивачки з нерухомого майна, що є об`єктом права спільної часткової власності: - житлового будинку АДРЕСА_1 у розмірі 85/100 частин зазначеного об`єкта нерухомого майна; - господарських споруд за вказаною адресою у розмірі 3/4 частин зазначеного нерухомого майна; стягнути з відповідачки судові витрати по справі.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, в зв`язку з чим підлягала залишенню без руху з наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однак, суд звертає увагу позивача, що звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Так, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України позивачкою не надано документів, що підтверджують оплату судового збору за подання позову у розмірах, визначених відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотоку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно п. а ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.

За порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою КМУ від 4 березня 2013 року № 231 зазначено, що термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки, адже ціна позову має бути визначена у наведені строки.

З позовної заяви та додатків до неї не вбачається даних щодо вартості майна чи проведення будь-якої оцінки цього майна.

Разом з цим, в матеріалах справи міститься копія квитанції про сплату судового збору на суму 1 816 грн.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку що позовна заява не містить ціну позову, а також відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та відповідно дійсної ціни позову, що позбавляє суд можливості перевірити правильність сплати нею судового збору за заявлені вимоги майнового характеру.

Таким чином, вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторін, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір за майнові вимоги у розмірах, визначених відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", виходячи з дійсної /ринкової/ вартості спірного майна і надати до суду підтверджуючі документи.

Враховуючи виявлені недоліки, ухвалою суду від 04.08.2021 року зазначену позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Копію названої ухвали суду позивачка отримала 05.08.2021 року в кабінеті Електронного суду.

18 серпня 2021 року представником позивача, на виконання ухвали суду від 04.08.2021 року, направлено довідку про оцінку вартості об`єкта нерухомості від 18.08.2021 року №201-20210818-0002389894, сформовану в Єдиній базі даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості evaluation.spfu.gov.ua та квитанцію про сплату №47577 від 18.08.2021 року на суму 1 123 грн. 55 коп., в якості доплати судового збору.

Слід зазначити, що вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.

Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість (ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

При цьому, відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.

Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.

Відповідно до ч. 1, ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

З позовної заяви вбачається, що позивачка ставить вимогу про визнання за нею права власності на 85/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 (без господарських споруд).

Натомість з наданої довідки вбачається, що позивачем не визначено ринкової вартості майна, яке є предметом позову, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», зокрема, не подано звіт про оцінку його ринкової вартості у відповідності до вимог п. 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, згідно з яким передбачено, що звіт про оцінку майна, повинен бути складений у повній формі, містити дату оцінки та дату завершення складання звіту, та строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства.

Крім того, адвокатом під час формування довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, зокрема в п. 13 довідки, зазначено розмір частки, що оцінюється – в розмірі 19,48 кв.м., що не відповідає площі спірного нерухомого майна.

А тому, довідка про оцінку вартості об`єкта нерухомості від 18.08.2021 року №201-20210818-0002389894 не може бути належним підтвердженням вартості нерухомого майна, що унеможливлює визначитися з розміром судового збору, який слід сплатити позивачу за подання даного позову.

Таким чином, зазначені в ухвалі суду від 04.08.2021 року недоліки позовної заяви позивачем не усунуто.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне подану позовну заяву повернути позивачу та роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності – повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяБ. І. Кошель