Ухвала суду № 99201546, 16.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.08.2021Справа № 910/13129/21

Суддя Привалов А.І., розглянувши

позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "БРІЛЛЕКС ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ЕНЕРГОІНВЕСТ"

про стягнення 1 735 144, 06 грн.

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «БРІЛЛЕКС ГРУП» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ЕНЕРГОІНВЕСТ" про стягнення 1 735 144,06 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписами ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

У відповідності до п. 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил).

Згідно п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб є - оригінали описів вкладення до поштових відправлень, які повинні містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням.

Однак, всупереч наведеним вище вимогам, позивачем до позову додано опис вкладення у цінний лист від 10.08.2021, графа "найменування предметів" якого не містить переліку найменувань всіх документів, які складають додатки до позовної заяви. Зокрема, в описі зазначено про направлення на адресу відповідачеві позовної заяви з додатками, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання заявником вимог ст. 172 ГПК України щодо направлення на адресу відповідача копій всіх доданих до позовної заяви доказів.

При цьому, суд звертає увагу на те, що обов`язок надіслати на адресу відповідачів копії всіх доданих до позовної заяви доказів, не пов`язаний з фактом наявністю чи відсутністю цих доказів у відповідачів.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Отже, суд дійшов висновку, що всупереч наведеним вище вимогам, позивачем до позовної заяви № 09/08/21-1 від 09.08.2021 не додано доказів надіслання за місцем знаходження відповідача копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами листом з описом вкладення.

За змістом частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" визначено, що станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 2270,00 грн.

Отже, за розгляд даної позовної заяви заявник мав подати докази сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

На підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі заявником до позовної заяви додано засвідчену копію платіжного доручення № 2689 від 09.08.2021 на суму 26027,16 грн.

Проте, суд зазначає, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

При цьому, пунктами 2.20, 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Таким чином, додана позивачем до позовної заяви копія платіжного доручення № 2689 від 09.08.2021 на суму 26027,16 грн, не є належним доказом сплати судового збору.

Аналогічної правової позиції дотримуються і Верховний Суд в ухвалах від 14.02.2019 у справі № 918/702/18, від 23.01.2019 у справі № 904/1081/18, від 12.02.2019 у справі № 924/491/17 та багатьох інших.

Отже, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БРІЛЛЕКС ГРУП» не надало суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 16,2 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІЛЛЕКС ГРУП» без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «БРІЛЛЕКС ГРУП» строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «БРІЛЛЕКС ГРУП» усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду:

- оригіналу платіжного доручення № 2689 від 09.08.2021 на суму 26027,16 грн;

- доказів надіслання за місцем знаходження відповідача, копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами листом з описом вкладення.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «БРІЛЛЕКС ГРУП», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Привалов