Ухвала суду № 99199252, 26.08.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4950/21

Провадження № 1-кп/0182/974/2021

У Х В А Л А

Іменем України

26.08.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ступак Т.С.,

секретар судового засідання Русін О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області кримінальне провадження №12021041340000228 від 17.04.2021 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично раніше проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Потапенко Д.Р.,

обвинуваченого (доставленого під вартою) – ОСОБА_1 ,

потерпілої – ОСОБА_2 , представника потерпілої – Сузанської Н.С.

в с т а н о в и в:

1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурором Потапенко Д.Р. заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 діб, розмір визначеної застави залишити без змін. Клопотання мотивоване тим, що ризики передбачені ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) продовжують існувати, а саме ризик переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності та останній повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод.

3.Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки вважає наведені прокурором ризики не обґрунтовані та зазначив, що співпрацював зі слідством, повністю розуміє наслідки вчиненого, бажає відшкодувати завдану шкоду потерпілим.

4.Потерпіла ОСОБА_2 та представник потерпілої юридичної особи Сузанська Н.С. проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.

5.Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 будучи належним чином повідомлені в судове засідання не з`явились, до суду надали заяви в яких просять суд провести підготовчий та судовий розгляд без їх участі.

6.Потерпіла ОСОБА_12 будучи належним чином повідомлена в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила.

7.Враховуючи думки учасників провадження судом постановлено розглянути клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу без участі вказаних потерпілих.

8.Прокурор та потерпілі проти заявленого обвинуваченим клопотання про зміну запобіжного заходу заперечували.

9.Вислухавши думку сторін кримінального провадження, щодо заявленого клопотання, суд приходить до наступних висновків.

10.Щодо обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого до 23 вересня 2021 року, та визначена застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

11.Згідно з вимогами ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

12.Відповідно до вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

13.Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

14.При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини визначені п.п. 1-12 ч.1 ст. 178 КПК України.

15.Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

16.Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

17.В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що встановленні при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 ризики не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

18.Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин тих кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_1 , а саме вчинення умисних, корисливих, нетяжких та тяжких злочинів, за які законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі до 6 років, наявний ризик переховування від суду.

19.Суд приходить до висновку, що продовжує існувати і ризик незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_1 на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, оскільки станом на теперішній час вони судом не допитані.

20.Судом також враховується відсутність місця працевлаштування обвинуваченого, його спосіб життя та репутацію обвинуваченого, вік та стан здоров`я, його соціальні зв`язки.

21.За сукупності таких обставин, на даний час, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК, можуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 процесуальних обов`язків.

22.Також, враховуючи всі обставини справи, суд не вбачає підстав, для зміни розміру застави.

Керуючись статтями 177, 178, 331, 371, 372, 395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

2.В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

3.Продовжити щодо ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 діб, до 22 жовтня 2021 року включно.

4.Визначений раніше розмір застави для ОСОБА_1 у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 190 320 (сто дев`яносто тисяч триста двадцять) гривень 00 коп. - залишити без змін.

5.У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду, ОСОБА_1 , з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді застави і відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України на нього покладаються наступні обов`язки:

-прибувати до суду у визначений час,

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

6.Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

7.Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Т. С. Ступак