Вирок № 99197742, 27.08.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

27.08.21

Єдиний унікальний номер справи 242/3669/17

Номер провадження 1-кп/235/74/21

ВИРОК

Іменем України

27 серпня 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Варибруса В.А.

суддів Стоілової Т.В., Карабан І.І

за участю секретарів Подлєсної О.А., Харенко Т.Ю.

прокурора Попова Р.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Ященко І.О.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого Голубєва С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 120179501400000200 від 21.03.2017 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, українця, громадянина України, раніше не судимого, колишнього начальника відділення зв`язку штабу військової частини ППВ0849, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого за ч.1 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно наказу командира військової частини - польова пошта В0849 № 58, майор ОСОБА_1 , призначений наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 25 лютого 2015 року № 110, на посаду начальника зв`язку - начальника відділення зв`язку штабу військової частини В0849 прийняв і приступив до виконання службових обов`язків з 01.03.2015 року.

ІНФОРМАЦІЯ_13 року о 17 год. 35 хв. на інтернет сайті YouTube з`явилося відео з назвою «Украинский боец-инстаблогер раскрыл положение секретных позиций ВСУ». Під зазначеним відео було зроблено коментар про те, що український військовослужбовець ОСОБА_3 розсекретив позиції Збройних сил України в своєму Instagram, крім того відео та фото, які ОСОБА_3 публікує в своєму Instagram він супроводжує геотегами (встановленими координатами місця) у м. Авдіївка Донецької області.

В цей же день, у ввечері, точного часу судом не встановлено, про це відео та коментар до нього дізнався начальник відділення зв`язку штабу військової частини В0849 майор ОСОБА_1 .

Після чого ІНФОРМАЦІЯ_13 року, приблизно о 21 год. 45 хвилин, начальник відділення зв`язку штабу військової частини В0849 майор ОСОБА_1 , знаходячись у будівлі тимчасово не працюючого заводу «Буддеталь», розташованого за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, пр. Індустріальний, 22, наказав командиру роти зв`язку, в якій служить ОСОБА_3 капітану ОСОБА_4 вишикувати особовий склад на четвертому поверсі у коридорі біля кабінету начальника відділення зв`язку, з метою проведення профілактичної бесіди з приводу розміщення в інтернет-мережі фото та відео, яке зняв ОСОБА_3 , що капітан ОСОБА_4 і зробив. Коли особовий склад вишукувався, то до них вийшли командир роти капітан ОСОБА_4 , командир батальйону майор ОСОБА_5 та начальник відділення зв`язку майор ОСОБА_1 .

Після цього, майор ОСОБА_1 наказав військовослужбовцям, які брали участь у зйомках вищевказаного відео, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зайти до нього в кабінет. Зайшовши до службового кабінету начальника відділення зв`язку штабу військової частини В0849 майора ОСОБА_1 , військовослужбовці розмістилися наступним чином: біля вхідних дверей стояв ОСОБА_8 , потім стояв ОСОБА_3 , далі ОСОБА_9 , а біля вікна розташувався ОСОБА_7 , при цьому майор ОСОБА_1 знаходився навпроти них біля ліжка, яке розташоване під вікном кабінету. Надалі, майор ОСОБА_1 на своєму телефоні увімкнув відео, яке зняв ОСОБА_3 та запитав у останнього, чи розуміє він, що зробив, на що ОСОБА_3 , в свою чергу, визнав, що це може бути прирівнюватися до зради Батьківщині. Після цих слів, майор ОСОБА_1 наказав ОСОБА_3 підійти до нього.

В цей момент, приблизно о 22 год. 05 хв. у майора ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_13 року, виник раптовий умисел протиправно заподіяти смерть потерпілому ОСОБА_3 .. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 узяв табельну вогнепальну зброю 9 мм - пістолет «ПМ» № НОМЕР_1 , який лежав під подушкою на його ліжку та був закріплений за помічником начальника зв`язку штабу військової частини В0849 ОСОБА_10 , зняв його с запобіжника, дослав патрон в патронник та, знаходячись обличчям до потерпілого, ОСОБА_3 на відстані приблизно від 1,0м до 1,5 м, тримаючи вищевказаний пістолет у правій руці, здійснив один постріл з вказаної зброї у життєво важливий орган - голову військовослужбовця ОСОБА_3 , чим заподіяв останньому наскрізне вогнепальне, кульове поранення голови з ушкодженням головного мозку, що ускладнилося розвитком гострої внутрішньою кровотечою.

Смерть ОСОБА_3 наступила 21 березня 2017 року в результаті наскрізного вогнепального, кульового поранення голови з ушкодженням головного мозку, що ускладнилося розвитком гострої внутрішньою кровотечою, тобто заподіяне вогнепальне кульове поранення загиблому, знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті останнього.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.

Допитаний в судовому засідання обвинувачений ОСОБА_1 визнав, що саме від його дій загинув потерпілий ОСОБА_3 , оскільки саме обвинувачений здійснив постріл, але не погодився з кваліфікацією його дій за ч.1 ст.115 КК України, оскільки убивати ОСОБА_3 він не хотів і зробив це не навмисно.

У період з 1993 по 1998 ОСОБА_1 навчався у військовому закладі, а після цього проходив військову службу у лавах ЗСУ. З березня 2015 був призначений на посаду начальнику зв`язку. Станом на 20 березня 2017 займав посаду начальника зв`язку у військовій частині А 2167 у званні майора. Для особового складу підрозділів зв`язку бригади ОСОБА_1 був прямим начальником, а до особового складу польового вузла зв`язку бригади - безпосереднім начальником. Командний пункт та основний вузол зв`язку цієї військової частини в той час розташовувався у приміщенні колишнього заводу «Буддеталь» за адресою: м. Авдіївка, пров. Індустріальний, 22.

У березні 2014 ОСОБА_1 отримав у користування вогнепальну зброю - автомат і пістолет Макарова. Він був обізнаний з правилами поводження з вогнепальною зброєю, оскільки постійно проходив відповідні інструктажі. Особиста зброя завжди була при офіцерах та військовослужбовцях під час збройної агресії.

Упродовж дня 20 лютого 2017 проводилося багато нарад, у яких приймав участь і ОСОБА_1 .

Близько 11-12год.00хв. ОСОБА_1 заходив до начальника штабу бригади підполковника ОСОБА_11 підписати накази та розпорядження щодо сфери його діяльності. Між ними відбулася розмова, під час якої ОСОБА_11 звернув увагу ОСОБА_1 на недопущення розміщення підлеглими військовослужбовцями в мережі «Інтернет» світлин військовослужбовців та військової техніки на бойових позиціях, що призводило до значних втрат у людях та техніці. ОСОБА_1 запевнив, що усі обізнані про вказану заборону і у його підрозділі такого не може трапитися. Після цього ОСОБА_1 повернувся до свого кабінету. Близько 15год.00хв. через загострення обстановки, була скликана нарада, де було вирішено, що ОСОБА_1 має відбути на передній край оборони з перевіркою. Близько 18-19год.00хв. ОСОБА_1 почав готуватися до поїздки, перевіряв амуніцію, автомат, гранати, інше спорядження та перейшов до чистки пістолету. Для цього він розрядив його та витягнув магазин.. В цей час у нього в користуванні перебувало два пістолета Макарова - його власний та пістолет його помічника молодшого лейтенанта ОСОБА_12, який залишив йому свою зброю на зберігання до повернення зі шпиталю. Ця подія відбулася на початку березня 2017 на виїзді за межами м. Авдіївка, коли ОСОБА_12 отримав обмороження верхніх кінцівок. При цьому ОСОБА_12 повідомив, що його пістолет заряджений і в кобурі міститься запасна обойма. Ніяких документів щодо передачі зброї не складалося. Обидва пістолети були схожі, тому ОСОБА_1 міг користуватися пістолетом ОСОБА_12 під час учбової стрільби на полігоні, тим більше, що використовував більш зручну кобуру ОСОБА_12, перекладаючи пістолети. Обидва пістолети ОСОБА_1 зберігав у тумбочці біля кроваті у своїй кімнаті. Чий саме пістолет ОСОБА_1 розбирав та чистив в цей день згадати не може, оскільки постійно відволікався у службових справах. Близько 21год 00хв. йому зателефонував помічник начальника штаба, який виконував на той час обов`язки начальника командного пункту підполковник ОСОБА_13, і нецензурно облаяв ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що бійці вузла зв`язку виклали у мережу «Інтернет» відео, яке містило інформацію про розміщення командного пункту і це відео вже обговорюється супротивниками в інтернет мережі. Після цього ОСОБА_13 пообіцяв скинути йому посилання на інтернет сторінку з відео та надав команду розібратися з цим, прийняти відповідні заходи і повідомити його про результати.

Взагалі, згідно з Інструкцією № 123 від 02.2016 був визначений порядок використання військовослужбовцями мобільних телефонів. Ці телефони мали здаватися безпосереднім командирам та зберігатися у шухляді з метою уникнення витоку інформації що містить обмежений доступ та іншої значущої інформації. На підставі вказаної інструкції було розпорядження у бригаді, відповідно до якого виконання цього обов`язку було покладено на командирів підрозділів, а контроль - безпосередньо на самого ОСОБА_1 . Однак військовослужбовці часто мали кілька мобільних телефонів, один з яких вони передавали на зберігання керівнику підрозділу, а іншим продовжували користуватися на свій розсуд в порушення встановленого порядку. З цього приводу ОСОБА_1 неодноразово проводив інструктажі з підлеглими військовослужбовцями та надавав розпорядження підлеглим командирам підрозділів зв`язку.

Після бесіди з ОСОБА_13 , ОСОБА_1 зайшов у кімнату до свого підлеглого - начальника польового вузла зв`язку майора ОСОБА_14 і наказав йому викликати начальника командного пункту капітана ОСОБА_15 та вишукувати увесь незадіяний особовий склад для з`ясування інформації отриманої від ОСОБА_13 та проведення профілактичної бесіди. Поки у коридорі збирався особовий склад, ОСОБА_1 повернувся до себе у кімнату, сів на ліжко і продовжив займатися пістолетом, розрядивши його та виклавши патрони на ліжко ОСОБА_12, але повністю чи частково не пам`ятає. В цей час йому зателефонував оперативний черговий і повідомив про втрату управління у першому батальйоні та необхідність прийняття негайних заходів для його відновлення. Після цього зайшов ОСОБА_14 , доповів про шикування особового складу у коридорі і запитав чи бажає ОСОБА_1 особисто прийняти участь у розмові з особовим складом. ОСОБА_1 погодився і пішов за ОСОБА_14 . По дорозі в коридор ОСОБА_1 , проходячи повз прохідну кімнату, у якій мешкав ОСОБА_14 , вилаявся, поклав пістолет на холодильник і вийшов з кімнати, зачинивши двері. Далі ОСОБА_1 зупинився на сходах перед входом у загальний коридор, де збиралися бійці, і закурив сигарету. В цей час він роздумував про розмову з ОСОБА_13 та відчував тривогу. Недопаливши сигарету, він увійшов до коридору, де вже перебували ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та особовий склад. ОСОБА_14 почав з`ясовувати у бійців, хто з них виклав відео, коли вони їздили на стрільби, а після наказав вийти з ланки бійців, які їздили на «УАЗіку». Вийшли троє бійців, ще один - ОСОБА_16 був на чергуванні на вузлі зв`язку, а водій у відпустці. Після цього ОСОБА_14 почав промову про недопустимість розміщення світлин та селфі у мережі «Інтернет».

Далі ОСОБА_1 , вважаючи, що має серед підлеглих більший авторитет та повагу, наказав зайти до нього у кабінет усіх тих, хто їздив на стрільби на вказаному автомобілі, з метою проведення профілактичної бесіди, для з`ясування усіх обставин цієї події та встановлення особи військовослужбовця, який це зробив і з якою метою, розраховуючи вплинути на свідомість військовослужбовців для недопущення повторення цього. В цей момент ОСОБА_1 відчував розпач. Він розвернувся та пішов у свій кабінет. Проходячи повз холодильник, він побачив на ньому рукоятку пістолета, узяв пістолет, вилаявся, зайшов у свою кімнату та кинув пістолет на ліжко ОСОБА_12, де вже лежали патрони, які він розрядив з пістолету, а сам повернувся обличчям до бійців, які заходили за ним, і розташувався посередині кімнати.

ОСОБА_1 наказав усім стати в одну лінію. Від дверей до вікна бійці розташовувалися в наступному порядку: ОСОБА_16 , який останнім зайшов, потім ОСОБА_17 , за ним ОСОБА_18 чи ОСОБА_19 . ОСОБА_1 завжди мав довірчі відносини з більшістю підлеглих військовослужбовців і не допускав позастатутних відносин. ОСОБА_18 та ОСОБА_19 були йому малознайомі, оскільки вони нещодавно прибули з інших частин, ОСОБА_17 він фактично не знав, бачив його лише кілька разів, а з ОСОБА_16 був знайомий більш тривалий час.

Кімната, у якій вони всі знаходилися, мала розміри 5 м на 3,5 м. При вході зліва розташовувалася тумбочка, далі ліжко ОСОБА_1 , паралельно ще одне ліжко, на якому спав ОСОБА_12 . Прямо перед входом був невеликий стіл, який впирався в стіл під вікном. Далі справа була дерев`яна шафа синього кольору, на якому зверху розташовувався плазмовий телевізор. Зліва в кінці кімнати були закриті прапорами стелажі. Амуніція, штик-ніж, каска, бронежилет лежали на стелажі в голові його ліжка.

ОСОБА_1 стояв між ліжками на відстані 1 м - 3 м. від бійців. За спиною у ОСОБА_3 начебто була стіна.

Він запитав у бійців чи відомо їм, у зв`язку з чим він зібрав їх, на що хтось відповів, що здогадується. Після цього він дістав з кишені телефон, увімкнув відео за посиланням, яке надіслав йому ОСОБА_13 , паралельно проводячи з бійцями бесіду про величезний ризик, на який наражають усіх військовослужбовців ті, хто розповсюджує відеофайли в інтернеті. На телефоні відкрилася сторінка з приблизною назвою «Інстаблогер ОСОБА_3 виставив секретні позиції ЗСУ», після цього відкрилося відео, на якому їдуть п`ятеро бійців на УАЗіку , зокрема, ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 і водій, а також світлини з поїздки з зображеннями машин зв`язку та коментарі дописувачів. Сторінка була розміщена на російському ресурсі.

В цей час у нього почали підкошуватися ноги та почав відчуватися якийсь страх. Перед очами постала жахлива картина артилерійського удару з літа 2014 під Амвросіївкою - грохот, знищенні позиції, велика кількість загиблих, люди, які кудись біжать, багато крові. Згадав, як ще за 15 хвилин до артилерійського удару він спілкувався з військовослужбовцями, а після цього багато з них були розірвані на шматки. Сам ОСОБА_1 також отримав контузію, але за медичною допомогою не звертався, оскільки було багато вбитих та важкопоранених. Як потім з`ясувалося, ця ситуація у 2014 році трапилася, в тому числі, і через те, що бійці фотографувалися на позиціях, на техніці і викладали ці світлини в інтернет, що надало можливість ворогу вирахувати координати для нанесення артилерійського удару. Тому теперішня ситуація нагадала ОСОБА_1 минулі події і змусила передбачити можливі наслідки.

В цей момент щось трапилося, ОСОБА_1 почув сильний гуркіт, але що саме він ніяк не міг зрозуміти. Він дивився то на пістолет, то на підлогу, а потім розвернувся і подивився на ліжко, патрони, кабуру, знов на пістолет і собі під ноги, де вже лежав ОСОБА_3 у великій калюжі крові. Він відчував жах та шок, оскільки трапилася страшна подія. Здійснений ним постріл пояснює миттєвим психологічним фактором, Це була рефлекторна м`язова пам`ять. Коли саме він вставив магазин у пістолет та скільки там було патронів він не пам`ятає, хоча і мав пересвідчитися у їх відсутності. Перезаряджати зброю перед обличчям ОСОБА_3 він не міг, як про це говорили свідки, оскільки він це завжди робив внизу перед собою.

Подальші події він згадує лише фрагментами, його про щось розпитували, били по обличчю, поливали водою, щоб привести до тями. Періодично він чув від оточуючих фрази: «він живий», а потім - «він помер». Через якийсь час ОСОБА_1 привели до кабінету ОСОБА_11 , посадили за стіл. У нього потемніло в очах, він нічого не чув, не бачив та не відчував, що саме відбувається навколо нього. Скільки це зайняло часу не пам`ятає. До сьогодні він не пам`ятає точно усіх подій, які сталися.

Потім кудись їхав в автомобілі накритий бушлатом у супроводженні військовослужбовців. В цей момент він не міг себе контролювати та керувати собою. На вулиці вже був світанок. В якийсь момент автомобіль зупинився і його попрохали вийти. Там же поміряли лікарі тиск. Він пересів до легкового автомобіля, у який також сіли люди в поліцейській формі, і всі разом вони знов кудись поїхали. По дорозі його розпитували про те, що відбулося, а він відповів, що відчуває, що вбив людину. В Покровську йому пояснили, що він вбив людину, проводили з ним якісь слідчі дії. До нього приходив адвокат. Там знов викликали швидку допомогу, після чого він остаточно прийшов уже до тями.

Обвинувачений вибачився перед потерпілим в судовому засіданні та просив його суворо не карати.

Цивільний позов ОСОБА_1 визнав частково. Зокрема, розмір компенсації моральної шкоди просив вирішити на розсуд суду, а в частині матеріальної шкоди просив відмовити. Йому відомо, що рідним та близьким загиблих під час проведення АТО здійснюється виплата компенсацій на поховання. Командування військової частини пішло на зустріч потерпілому, щоб виплатити кошти у максимальному розміру, оскільки такі виплати здійснюються виключно при бойових зіткненнях. Батько та мати загиблого отримали кожен майже по два мільйони гривень, а загалом - близько чотирьох мільйонів. Також ОСОБА_1 зустрічався з потерпілим і запропонував передати йому у власність в якості компенсації спричиненої шкоди належну земельну ділянку. Однак потерпілий відмовився і поставив обвинуваченому дві умови. По-перше, до вироку суду сплатити йому 300 000 грн., а по-друге - пообіцяв попрохати у суду максимальне покарання для ОСОБА_1 , щоб той довше прожив.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що загиблий ОСОБА_21 є його сином. У 2016 році ОСОБА_22 пішов служити на контракт у Збройні Сили України у 72 бригаду. Під час проходження військової служби постійно спілкувався з сином 2-3 рази на тиждень. Син не повідомляв ні про які конфлікти з іншими військовослужбовцями і про ОСОБА_1 потерпілий ніколи від сина не чув.

21 березня 2017 о 14-15год.00хв. потерпілому зателефонував племінник і повідомив, що щось сталося з ОСОБА_23 і тому необхідно зателефонувати у військову частину. Потерпілий зателефонував майору ОСОБА_24 і той розповів, що ОСОБА_22 загинув. Потім ОСОБА_23 привезли у м. Білу Церков , де його і поховали. На похоронах були присутніми представники військової частини. Наразі існують матеріальні та моральні претензії до обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки шкода ним не відшкодована. Цивільний позов потерпілий підтримав у повному обсязі у сумі 29 702 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 300 000 грн. - моральної шкоди. У той же час потерпілим та матір`ю ОСОБА_23 , яка проживає зараз окремо, надавалася матеріальна допомога від держави та органу місцевого самоврядування. Держава надала 600 тис. грн., які були розділені з матір`ю ОСОБА_23 на двох.

Покарання просив обрати обвинуваченому суворе.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомив, що є військовослужбовцем ВЧ 2167 у званні старший сержант, займає посаду начальника апаратної станції. Обвинувачений ОСОБА_1 був одним з його начальників у військовій частині, де він проходить службу і знайомий з ним біля 10років. За час проходження служби, коли були питання про допомогу він допомагав, як любий начальник, іноді кричав. ОСОБА_3 прослужив разом зі свідком біля півроку в одному підрозділі. Вони часто спілкувалися і не сварилися.

Приблизно за тиждень чи два до загибелі ОСОБА_3 , свідок ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та водій ОСОБА_26 поїхали на автомобілі у службових справах у м. Авдіївку. ОСОБА_3 , перебуваючи в автомобілі, за допомогою мобільного телефону знімав місце дислокації військового підрозділу, який розташовувався на краю міста. В подальшому він виклав вказане відео до соціальної мережі. Свідок та інші військовослужбовці виходили у місто Авдіївка, а тому місцеві жителі були обізнані про їх розташування. Однак їм неодноразово доводили до відома накази про заборону використання мобільного зв`язку, мобільних телефонів, інтернету та забороняли викладати у соціальних мережах світлини пов`язані з військовою службою. ОСОБА_3 порушив цей наказ. Під вказаним відео, яке виклав ОСОБА_3 у соціальній мережі в Інтернеті, було багато відгуків та коментарів. Раніше також траплялися аналогічні ситуації, і винних військовослужбовців карали доганою та зняттям 10% премії.

ІНФОРМАЦІЯ_13 року свідок чергував по службі на місці дислокації військового підрозділу у м. Авдіївка. Близько 20год.00хв. його покликав до себе начальник зв`язку ОСОБА_1 . В коридорі здійснювалося шикування підрозділу, але причина шикування свідку не була відома. Від кабінету ОСОБА_1 до місця шикування було 4-5 м. Двері до кабінету ОСОБА_1 були зачинені. Свідок увійшов до кімнати ОСОБА_1 , де вже перебували ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , і став поруч з ними біля вхідних дверей. У кімнаті було два ліжка, два стола та шафа. На столі лежали документи.

Після цього ОСОБА_1 , що був одягнутий в футболку та шорти, перебуваючи посередині кімнаті запитав: «Знаєте, чому зібралися?». Потім розповів про те, що ОСОБА_3 виклав відео в мережі інтернет, яким розкрив місце дислокації підрозділу, і почав переглядати на своєму телефоні вказане відео, під яким вже було багато коментарів.

Під час перегляду відео ОСОБА_27 нічого не коментував. Закінчивши перегляд відео, він запитав у ОСОБА_3 навіщо той його виклав в інтернет. ОСОБА_1 був роздратований і розмовляв на підвищених тонах. ОСОБА_3 відповідав, що він нічого такого не зробив і що на відео нічого немає. ОСОБА_1 сказав, що відео ОСОБА_3 розкриває наші позиції. ОСОБА_3 продовжував заперечувати і казав, що там нічого немає. Це продовжувалося біля хвилини. Після цього ОСОБА_1 наказав ОСОБА_3 підійти до нього. У ОСОБА_1 в руках був телефон і коли у нього з`явився у руці пістолет свідок не побачив. Все було швидко. Свідок не думав, що буде щось погане, вважав, що ОСОБА_1 тільки налякає. Свідок розташовувався боком до дверей, так як у кімнаті було тіснувато. ОСОБА_3 розташовувався від ОСОБА_1 на відстані, можливо 2-3 кроків, що становило десь 2,5м. Перед пострілом ОСОБА_3 зробив назустріч ОСОБА_1 один чи два кроки повз свідка, але точно не більше двох, і знаходився від нього на відстані 1 чи 1,5 метра. Свідок провів ОСОБА_3 поглядом і подивився на хлопців. ОСОБА_1 було видно наполовину, бо ОСОБА_17 трохи перекрив його. В цей момент ОСОБА_1 дослав патрон у патронник, перезарядив пістолет і після цього пролунав постріл. Коли ОСОБА_3 робив крок, свідок дивися на хлопців, а коли повернувся - відбулося перезаряджання та постріл. Пістолет був направлений ОСОБА_1 у голову ОСОБА_3 прямо та знизу вверх, а рука розігнута не до кінця у лікті, при цьому лікоть не був притиснутий до тіла і рука не згиналася Пістолет ОСОБА_1 тримав у правій руці. Праву руку з пістолетом свідок бачив повністю. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розташовувалися один до одного обличчям. На зріст ОСОБА_3 був трохи вищим за ОСОБА_1 .

Після пострілу ОСОБА_3 впав головою до виходу, між дверями та шафою, ближче до свідка, а на голові у нього була кров. Постріл відбувся в голову, але в яку частину голови свідок не побачив. Можливо куля зрикошетила від стіни, але він цього не чув. За спиною ОСОБА_3 розташовувалася залізна шафа схожа на сейф, але вона була нижче голови ОСОБА_3 , зріст якого становить приблизно 185см..

Після пострілу усі присутні вибігли з кімнати ОСОБА_1 в коридор, де проводилося шикування особистого складу. В подальшому свідок заходив в кімнату лише під час слідчих дій. Хлопці розповідали, що ОСОБА_3 якийсь час ще дихав, але він вже цього не бачив.

Свідок вважає, що постріл був зроблений ОСОБА_1 навмисно, але не прицільно..

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , повідомив, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_13 проходив військову службу у ВЧ А 2167 на посаді помічника начальника зв`язку 72 бригади у званні молодший лейтенант.

Відносини з обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 були службовими. ОСОБА_1 був його прямим начальником, а ОСОБА_3 був йому відомий близько 1 місяця, робив свою роботу і особливо свідку не запам`ятався. У день, коли загинув ОСОБА_3 , він був у відпустці і за місцем служби не перебував, а тому учасником цієї події не був.

На початку лютого 2017р. свідок отримав травму - обмороження лівої руки і на автомобілі швидкої допомоги поїхав у шпиталь, а пістолет в кобурі особисто віддав на зберігання своєму начальнику ОСОБА_1 , оскільки не мав можливості самостійно здати його на склад. Пістолет був в кобурі, безпосередньо в пістолеті знаходилася одна обойма з патронами, а друга запасна - у допоміжній кишені. У кожній обоймі було по 8 патронів.

Документи щодо передачі пістолета ОСОБА_1 не складалися. Присутніх осіб при передачі пістолета свідок не пам`ятає.

Вказаний пістолет був закріплений за свідком з 19.12.2016р. і саме його вилучила слідчий як речовий доказ.

Раніше зброю ОСОБА_1 ніколи не залишав, оскільки не було такої потреби.

Візуально пістолети ОСОБА_1 та свідка не відрізнялися і не мали ніяких наліпок. Кобури були чорного кольору, але чи мали вони відмінності сказати не може.

Обслуговування та чистка пістолету здійснювалася один раз на тиждень. Пістолет був справний і при використанні раніше збоїв не було. Взагалі пістолет повинен був перебувати на запобіжнику.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 повідомив, що у березні 2017 проходив військову службу і був відряджений до 72 бригади ЗСУ у м. Авдіївка. ОСОБА_1 знайомий йому по військовій службі. З ОСОБА_3 він також був знайомий, оскільки разом проходили військову службу в одному підрозділі, але друзями не були.

У день загибелі ОСОБА_3 свідок та інші військовослужбовці відпочивали. Увечері, близько 21-22год.00хв. зайшов командир роти та віддав наказ про шикування. Усі вишикувалися біля кабінету офіцерів. Після цього вийшли командири - командир батальйону ОСОБА_29 , командир роти ОСОБА_15 , майор ОСОБА_1 , майор ОСОБА_30 . ОСОБА_29 запитав у ОСОБА_17 : «Ти що такий блогер?» Потім увімкнули відео, яке було викладено до мережі Інтернет. Це було відео з поїздки на стрільбище, яке знімав ОСОБА_3 . На відео були ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , водій ОСОБА_26 та сам свідок. З них на шикуванні були присутніми усі, окрім ОСОБА_26 , який на той час перебував у відпустці.

Після цього зайшли у кабінет до ОСОБА_1 в наступній черговості: ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 .. ОСОБА_16 начебто заходив останній і зачинив двері.

Уздовж стін кабінету праворуч стояло одне ліжко та стіл, ліворуч - друге ліжко. Між ліжками також знаходився стіл. Ширина кабінету складала близько 2,5 м., а довжина - 3 -3.5 м. Пістолет лежав під подушкою на кроваті і було видно його рукоятку. Кобура лежала біля ліжка або на стулі.

ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 стали у ланку. Зліва від свідка ОСОБА_18 стояв трохи позаду ОСОБА_16 , справа - ОСОБА_17 та ОСОБА_19 . ОСОБА_1 був попереду на відстані близько 1,5 м. ОСОБА_1 увімкнув на своєму телефоні відео, на якому було чутно голоси та запитав: «Чи всі зрозуміли що це за відео?». Окремо ОСОБА_1 спитав ОСОБА_3 чи зрозумів той, що він наробив. ОСОБА_3 відповів, що розуміє і що це зрада Батьківщині.

Потім ОСОБА_1 начебто поклав свій телефон у кишеню, розвернувся, відступив назад до свого ліжка, де з-під подушки виглядала рукоятка пістолета ПМ. Відстань до ОСОБА_1 складала близько 2,5 м. В цей момент ОСОБА_1 узяв у праву руку пістолет та наказав ОСОБА_3 підійти до нього

ОСОБА_3 зробив крок вперед до ОСОБА_1 та сказав йому: "Не надо, пожалуйста». ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували один навпроти другого на відстані близько 1,5 м. За зростом ОСОБА_3 був трохи вище ОСОБА_1 .

Після цього ОСОБА_1 перезарядив лівою рукою затвор пістолета, який був направлений донизу, витягнув, випрямивши повністю праву руку, та направив пістолет трохи вгору у голову ОСОБА_3 , оскільки він був вищим за ОСОБА_1 , а потерпілий відвернув голову праворуч. Секунд можливо через п`ять після перезарядки, пролунав постріл. ОСОБА_3 впав головою до виходу з кімнати по правий бік від свідка, між ним та ОСОБА_19 , а на одязі ОСОБА_28 та ОСОБА_19 з`явилася кров. Свідок не очікував, що ОСОБА_1 вистрелить і вважав, що він буде тільки лякати. Після пострілу всі присутні вибігли з кабінету хто куди. ОСОБА_16 крикнув в коридорі: "Пацани, розбігайтеся!". В коридорі розмови із кабінету не було чутно, оскільки там двоє дверей і вони були зачинені.

Рикошету від стіни не могло бути. Якщо б куля була випущена не в голову ОСОБА_3 , то вона б залишилася в стіні, і при рикошеті був би характерний звук, але він його не чув.

ОСОБА_1 був одягнутий у футболку, шорти, тапки на ногах. ОСОБА_3 був одягнутий у воєнні штани та футболку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 повідомив, що проходить військову службу у ВЧ А0501.

З обвинуваченим ОСОБА_1 до загибелі ОСОБА_3 не перетинався, але був обізнаний, що той був начальником зв`язку частини. З потерпілим був знайомий і відносини з ним були нормальні.

16 вересня 2016р. за наказом командування свідок був відряджений у м. Авдіївка і у березні 2017 проходив військову службу у військовій частині А 2167. Безпосереднім керівником свідка був капітан ОСОБА_15 , командиром батальйону був майор ОСОБА_29 , а ОСОБА_1 був начальником зв`язку.

Навесні 2017 поїхали на стрільби на бойовій машині. При виїзді з заводу у м. Авдіївка, на території якого дислокувалася військова частина, ОСОБА_3 почав знімати відео на телефон. Свідок та інші військовослужбовці сиділи в машині зі зброєю. Також на відео потрапили позиції військових. Увечері ОСОБА_3 виклав ці відео та фото в мережі «Інстаграм». Потім йому телефонували і писали та дякували, що він «здав свої позиції».

На той час вони вже були обізнані і їм доводили до відома під підпис накази про заборону в зоні АТО використання мобільних телефонів та розповсюдження фото та відео в мережі Інтернет.

Близько 22год.00хв. у кімнату зайшов офіцер ОСОБА_15 і наказав вишикуватися. Військовослужбовці вишикувалися біля кабінету начальника зв`язку на четвертому поверсі будівлі заводу в м. Авдіівка, у якій дислокувалася бригада.

Підійшов майор ОСОБА_1 і сказав, щоб зі строю вийшли ті особи, які були в машині і які потрапили на відео, та зайшли до нього в кабінет.

Свідок зайшов в кабінет першим і став біля вікна, за ним зайшли ОСОБА_21 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 . Останнім зайшов ОСОБА_1 і зачинив двері.

В кабінеті одразу звернув увагу, що під подушкою на ліжку, яке стояло праворуч, лежав пістолет ПМ і звідти виглядала його рукоятка та лежала кобура. Позаду свідка стояв шифоньєр, а праворуч і ліворуч два ліжка. Позаду стояла тумбочка, біля вікна стіл, розташування інших меблів пам`ятає погано. У центрі кабінету, напроти ОСОБА_3 став ОСОБА_1 і одразу почав питати ОСОБА_3 чи розуміє той, що накоїв. Що саме відповідав ОСОБА_3 свідок не пам`ятає. ОСОБА_1 продивився на телефоні відео сам і показав присутнім. ОСОБА_1 був невеселий, але не кричав і особливої агресії з його боку начебто не було.

Потім ОСОБА_1 зробив крок назад до кроваті, узяв на ній правою рукою пістолет ПМ, зняв запобіжник, вставив патрон в патронник і перезарядив пістолет. ОСОБА_1 наказав ОСОБА_3 зробити крок вперед і вийти зі строю. ОСОБА_3 крикнув йому: «Пожалуйста, не надо!» Після цього ОСОБА_1 , який перебував по центру кімнати поміж ліжками на відстані приблизно 1м чи 1,5м від ОСОБА_3 , підняв та випрямив у лікті праву руку з пістолетом і особливо не цілячись, вистрелив, потрапивши у щоку ОСОБА_3 , але куди точно свідок не побачив. У потерпілого був зріст біля 180см, а ОСОБА_1 був нижче його. В цей момент свідок не дивився на ОСОБА_3 а слідкував за пістолетом. Пістолет був направлений в район голови ОСОБА_3 , можливо трохи нижче. Після пострілу ОСОБА_3 впав начебто назад. Штани та футболка свідка з лівої сторони були забризкані кров`ю. Кулю та гільзу свідок не бачив. Почергово з кабінету ОСОБА_1 вибігли ОСОБА_16 , ОСОБА_18 і останнім вибіг свідок. Взагалі пройшло можливо 5 хвилин з моменту як вони зайшли в кабінет і до моменту як вибігли з нього. В шпиталі ще півгодини надавали медичну допомогу ОСОБА_3 ..

Десь через півгодини свідок пішов на першому поверсі в душову з ОСОБА_16 та ОСОБА_18 . Поруч було розташовано начальство- начальник штабу, і свідок чув, як ОСОБА_1 комусь розповідав, що вбив людину.

В якому стані перебував ОСОБА_1 в той час свідок не знає, оскільки він його не бачив. В подальшому з ОСОБА_1 бачилися, тільки на допиті. Також зі свідком проводився слідчий експеримент, робилися схеми, заміри відстані. У свідка вилучали забризкані кров`ю штани. Зараз вже може не пам`ятати про якісь деталі, що розповідав під час слідчого експерименту, оскільки пройшло вже багато часу, а на той час їх майже три доби допитували.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 повідомив, що служив в одній військовій частині та бригаді з обвинуваченим ОСОБА_1 і познайомився з ним у 2015 році. Може охарактеризувати його як нормальну ввічливу людину.

У 2017р. проходив військову службу в 72-й окремій механізованій бригаді, яка тимчасова розташовувалася в зоні АТО у населеному пункті Очеретино на посаді офіцеру відділу морально-психологічного забезпечення. Безпосереднім свідком вбивства ОСОБА_3 не був. Після події вбивства приймав участь в евакуації ОСОБА_1 .. Зокрема, свідок отримав наказ від полковника ОСОБА_34 відвести ОСОБА_1 в Білу Церкву на службовому автомобілі на лікування у шпиталь. Це було вночі 21 березня 2017р. Для цього свідку надали довідку про необхідність лікування ОСОБА_1 у шпиталі, яку потім забрали на блокпосту. Вони виїжджали з н.п. Очеретино. В автомобілі вже перебував ОСОБА_1 та ще один військовослужбовець, який керував автомобілем. Поїхали у напрямку м. Запоріжжя, але точно сказати свідок не може, оскільки весь час дрімав. ОСОБА_1 був дуже схвильований, але нічого не розповідав і не розмовляв. Вранці, близько 10-11 години ранку на одному з блокпостів у смт. Богатир Великоновосілківського району їх зупинили перевірити документи. Там повідомили, що майор ОСОБА_1 скоїв вбивство. Після цього його фактично затримали та викликали працівників поліції і слідчих. ОСОБА_1 вивели під руки і посадили в інший автомобіль, де почали задавати йому якісь питання. ОСОБА_1 також викликали швидку допомогу, оскільки він себе погано почував. Після цього його пересадили в автомобіль швидкої допомоги, де йому надавали медичну допомогу. Працівники поліції не застосовували до ОСОБА_1 силу та не били його.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив, що 20 березня 2017 році займав посаду начальника польового вузла зв`язку, обвинувачений ОСОБА_1 був його начальником по військовій службі, а потерпілий ОСОБА_3 - його підлеглим. З ними були нормальні службові відносини. Загалом ОСОБА_1 не був агресивним. В зоні АТО ОСОБА_1 проходив військову службу з 2014 року.

20 березня 2017р. ОСОБА_1 розповів, що один із солдатів викинув в мережу «Інтернет» інформацію з фото та відео військової техніки з їх геоприв`язкою. Ця інформація вже була розповсюджена на російських та терористичних сайтах. На тому відео була зображена штабна машина БТР, за номером якої можна було встановити підрозділ військової частини. У зв`язку з цим він наказав зібрати людей для проведення бесіди та уникнення подальших таких випадків. ОСОБА_1 перебував у збудженому стані.

Солдати постійно попереджувалися про заборону розповсюдження фото та відео з розташуванням військової техніки та підрозділу. До цього такого випадку не було, щоб розповсюджена інформація знаходилася на ворожих сайтах.

Близько 22год.00хв. того ж дня вишукували особовий склад, десь 20 осіб, в коридорі на четвертому поверсі у будівлі, у якій розташовувався штаб військової частини. Потім ОСОБА_1 вийшов зі свого кабінету і наказав вийти зі строю та зайти до нього в кабінет чотирьом чи п`яти військовослужбовцям, які були на розповсюдженому відео та фото, з метою проведення бесіди. У кабінет до ОСОБА_1 зайшли ОСОБА_3 , ОСОБА_16 та ще двоє відряджених військовослужбовців.

У коридорі тим часом продовжувалася бесіда з іншими військовослужбовцями.

Вхід до його кабінету здійснювався через прохідну кімнату, у якій мешкав свідок та ще один військовослужбовець.

Через 3-5 хвилин з кабінету ОСОБА_1 вибігли ОСОБА_16 та двоє цих відряджених солдатів і побігли уздовж коридора. Останнім вийшов з туманним поглядом та скляними очами ОСОБА_1 і пішов уздовж строю. Звуку пострілу свідок не чув. У кабінет до ОСОБА_1 свідок не заходив, а у відчинені двері з прохідної кімнати побачив ноги ОСОБА_3 на підлозі. Хтось із офіцерів, який зайшов у кабінет до ОСОБА_1 , сказав що вбили ОСОБА_3 . Потім почалася метушня, і свідок побіг викликати медика ОСОБА_75.

Пістолет ОСОБА_1 з відведеною затворною рамою лежав на столі у прохідній кімнаті.. Чи зберігав він зброю інших військовослужбовців йому не відомо. Незаряджений пістолет легше від зарядженого. Без магазину пістолета можна натиснути на спусковий курок і відмінність полягає тільки у вазі.

ОСОБА_1 після цього бачив біля туалетної кімнати, де його приводили до тями.

Загалом, в разі тимчасового вибуття солдатів, зброю здавали до спеціальної кімнати для зберігання зброї, але ОСОБА_1 був управлінцем і його зброя там не зберігалася.

Свідок вважає, що при пострілі з витягнутої руки гільзі мала відскочити далі ніж на 40 см. і не могла бути під ногами, але могла від чогось відскочити. При зведеному затворі пістолета курок легко натискається

Інших військовослужбовців та свідка за дії ОСОБА_3 щодо розповсюдження в відео в інтернеті не покарали, оскільки почалося розслідування по ОСОБА_1 . В разі ж проведення службового розслідування покарали б і ОСОБА_3 , і ОСОБА_1 , і свідка.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_35 повідомив, що ОСОБА_1 був його підлеглим під час проходження військової служби у ЗСУ. У березні 2017 року свідок проходив службу на посаді начальника штабу військової частини В0849. Ця частина перебувала у м. Авдіївка. Штаб розташовувався у будівлі бетонного заводу на чотирьох поверхах. На другому поверсі був кабінет свідка, на четвертому поверсі розташовувався кабінет ОСОБА_1 , у якому він проживав та працював. Вхід до його кабінету проходив через прохідний кабінет, у якому мешкав підлеглий ОСОБА_1 - начальник зв`язку. Кабінет ОСОБА_1 був розмірами приблизно 3м на 4 м., може трохи більше. При вході зліва на дальній стінці розташовувався стелаж, на якому лежали їх речі, потім зліва та справа були кроваті, потім стіл, шафа, на якому був телевізор. Від столу до входу була відстань десь 2,5 м. Про події загибелі солдата ОСОБА_3 відомо, що це сталося 20 березня 2017. В цей момент свідок перебував у своєму кабінеті разом зі своїм заступником з морально - психологічного забезпечення ОСОБА_34. Зайшов зблідлий майор ОСОБА_1 і повідомив, що він вбив людину. Йому не повірили. Але слідом зайшов підполковник ОСОБА_36 і підтвердив слова ОСОБА_1 . Це було вже у вечері, оскільки на вулиці було темно. Після цього вони з ОСОБА_34 піднялися на четвертий поверх. ОСОБА_3 лежав на підлозі у кабінеті ОСОБА_1 і в цей момент бійці вантажили його на ковдру, щоб відправити у медичну установу.. Головою ОСОБА_3 лежав у напрямку кутка біля дверей, ноги були у напрямку столу та ліжок. Свідок особисто піднімав ОСОБА_3 голову і на дотик відчув поранення голови. ОСОБА_3 в той час ще дихав. Вихідний отвір поранення голови був за вухом на затилку, а вхідний отвір у виличній ділянці справа. Після цього проводився огляд працівниками поліції. Свідок особисто як відповідальна особа видавав поліції зброю - пістолет майора ОСОБА_1 , хоча фізично не торкався його. При пістолеті були два магазина та 16 патронів, але кобури не було. До цього, за словами капітана ОСОБА_37 , зброя перебувала у шухляді у кімнаті ОСОБА_1 . Свідок приймав участь наступного дня під час проведення огляду у кімнаті ОСОБА_1 . Також були присутні начальник зв`язку, капітан ОСОБА_37, слідчий, працівники поліції, поняті, які приїхали з працівниками поліції. Пістолет був оглянутий і запакований у пакет.

Зброя військовослужбовців офіцерського складу зберігалася особисто при них. Разом з ОСОБА_1 у кімнаті проживав молодший лейтенант ОСОБА_12 . На час свого лікування він мав здати свою зброю - пістолет ПМ на склад на зберігання, але він її віддав ОСОБА_1 . Безпосередньо після загибелі ОСОБА_3 свідок бачив пістолет ОСОБА_12 зі зведеною затворною рамою на столі у прохідній кімнаті поруч з кімнатою ОСОБА_1 . Як потрапив цей пістолет до поліції свідку не відомо, ніяких документів він з цього приводу не заповнював. З ОСОБА_1 знайомий з 2005 року. Позитивно характеризує ОСОБА_1 , нападів агресії у нього не бачив. У зоні бойових дій було обмеження у використанні мобільних телефонів. Фото ОСОБА_17 містили прив`язки до місцевості і підпадали під наявні обмеження. З цього приводу свідок мав жорстку розмову з майором ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_17 був у його підрозділі. Також попередив його про проведення службового розслідування та наказав розібратися з цією ситуацією. ОСОБА_1 був обурений та розлючений.

Після загибелі ОСОБА_38 стало погано і його почали вивозити на евакуацію. Цим займався начальник медичної служби.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_39 повідомив, що мав з ОСОБА_1 службові відносини, проходив з ним військову службу з 2004- 2005 років. У лютому -березні 2017 свідок перебував разом з ОСОБА_1 у зоні проведення АТО у складі військової частини А 2167 у м. Авдіївка. Командний пункт дислокувався у будівлі на території одного з підприємств у східній частині м. Авдіївка. ОСОБА_1 мешкав у кімнаті на третьому чи четвертому поверсі. Ця кімната складалася з першої прохідної кімнати, а потім йшла кімната ОСОБА_1 . При вході з лівого боку розташовувалася ліжко, далі був прохід і ще одне ліжко, правіше був стіл, ще правіше шафа з телевізором і начебто сейф. Відстань між ліжками була близько метра. Розмір кімнати приблизно був 4,5м на 3,5м. У момент загибелі ОСОБА_17 , увечері 20 березня 2017 року, свідок перебував на другому поверсі на командному пункті і якраз вийшов на сходи до спеціально обладнаного місця перекурити. Почув тупіт, а потім побачив двох військовослужбовців, які бігли вниз по сходах. Свідок зупинив їх і запитав, що трапилося. Вони розповіли, що там стріляли і застрелили солдата. Свідок піднявся наверх, зайшов у коридор, а потім пройшов до кімнати, де побачив військовослужбовця, який лежав на підлозі у крові. Він лежав головою у напрямку до дверей. Після цього одразу ж викликав медиків і надав команду охороняти місце події. По дорозі вверх зустрів на сходах ОСОБА_1 . Він сказав, що застрелив солдата. Він був зблідлий та перебував у шоковому стані. Медики йому надавали допомогу. З приводу світлин, які були викладені ОСОБА_17 в Інтернет з солдатами та БТРом, слід зазначити, що за ними можливо було встановити місце знаходження об`єктів з прив`язкою до місцевості. Про ці світлини свідок дізнався в цей день, ближче до вечора. Напередодні також був аналогічний випадок, який закінчився ударом противника по позиціям ЗСУ. Раніше за ОСОБА_1 не спостерігалося агресії чи неадекватної поведінки. Взагалі при виїзді з АТО у відпустку зброя офіційно передавалася на склад або оперативному черговому у встановленому порядку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_40 повідомив, що станом на березень 2017 проходив військову службу на посаді помічника начальника зв`язку 72 окремої механізованої бригади ЗСУ у званні капітан. З обвинуваченим ОСОБА_1 знайомий з 2015 року і має з ним дружні відносини, ОСОБА_1 був його керівником. Потерпілого ОСОБА_3 особисто не знав.

У березні 2017 штаб управління бригади розташовувався у будівлі на території одного з заводів у м. Авдіївка. Кабінет ОСОБА_1 розташовувався на 4 чи 5 поверсі. З ОСОБА_1 постійно спілкувався у службових справах. Про загибель ОСОБА_3 дізнався фактично одразу, оскільки перебував у будівлі неподалік кабінету ОСОБА_1 і почув постріл. Свідок зайшов у кабінет ОСОБА_1 , побачив тіло потерпілого на підлозі, кулю від пістолета ПМ з нарізами, що вказує на те, що вона пройшла через канал стволу, біля шафи, на якій стояв телевізор та відчував запах порохових газів після пострілу. Також свідок перебував у кабінеті ОСОБА_1 і доглядав за документами під час проведення огляду місця події працівниками поліції, фотографування і під час складання протоколу цієї дії. Там же перебували двоє понятих, які підписали протокол. Тіло потерпілого знаходилося ближче до центру кімнати поміж ліжками, близько 7 патронів лежали на одному з ліжок, що було ближче до вікна, пістолет лежав у сусідній прохідній кімнаті на столі і перебував на затримці.

Свідку відомо, що ОСОБА_1 був контужений. Наслідками отриманої ОСОБА_1 контузії було те, що він іноді уходив у себе і у нього ставали скляними очі. Це пов`язано з подією загибелі великої кількості військовослужбовців.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_41 повідомив, що 21 березня 2017 був залучений до огляду та дослідження у морзі трупа ОСОБА_42 . Було встановлено, що ОСОБА_43 загинув від вогнепального поранення голови. Зокрема було виявлено рани з правої та з лівої сторони голови. Ці рани були нестандартні і тому важко було встановити, яка з них є вхідним отвором, а яка - вихідним. Рана у правій виличній ділянці голови була схожа на вхідний отвір, оскільки мала зазубрені краї та щілиноподібну форму. Також на це вказували пошкодження кісток черепа упродовж ранового каналу. Інший отвір, який на момент виконання дослідження він вважав вихідним розташовувався біля мочки лівого вуха. Обидві рани не містили навколо себе чи усередині будь-яких забруднень, кіптяви, збройової змазки, слідів пороху, що притаманні ранам від входу кулі. Можливо це було пов`язано з тим, що голова ОСОБА_44 була перебинтована. Саме через відсутність видимих ознак забруднення навколо ран дійшов висновку, що простріл був здійснений не з близької відстані.

Загалом вилучаються для подальшого криміналістичного дослідження клаптики шкіри з обох ран, але у даному випадку зліва рана розташовувалася біля мочки вуха, що призвело б до вилучення вушної раковини та спотворення трупу. У зв`язку з цим він вирішив вилучити тільки один шматок шкіри навколо рани у виличній ділянці голови справа, оскільки вважав його за своїм розумінням - вхідним. Після цього, вилучений ним шматок шкіри був направлений на проведення криміналістичної експертизи. Експерт - криміналіст для свого дослідження використовував більш точні інструментальні методи дослідження і тому встановив, що вилучений шматок шкіри з вихідного отвору.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт-криміналіст ОСОБА_45 повідомив, що у 2017 році виконував експертизу шматка шкіри з раною правої скроневої ділянки голови трупу ОСОБА_42 . Йому на дослідження надійшла постанова слідчого разом з конвертом виготовленим з цупкого паперу коричневого кольору, що містив шматок шкіри, висушений на фрагменті картону. Відповідно до правил забору біологічного матеріалу при розтині трупа, згідно з наказом № 6, ушкодження шкіри, в тому числі вогнепальні, вилучаються судово-медичним експертом, який проводить розтин. При розтині трупа судовий експерт на свій розсуд вирішує, які фрагменти необхідно відібрати для подальших криміналістичних досліджень. У даному випадку експерт при розтині узяв один фрагмент шкіри і помилково вирішив, що це вхідний отвір. Ця помилка пояснюється тим, що частіше всього вихідний отвір утворює велику рану.

За правилами експерт має вирізати шматок шкіри відповідної трапецієвидної форми та розмірів і укласти його на картонну підкладку, на якій розмітити необхідну інформацію щодо шматка шкіри, визначити сторони, а потім висушити цей шматок шкіри у встановленому порядку при кімнатній температурі та належній вентиляції. В ході висушування шматок шкіри сам по собі приклеюється до фрагменту картону.

Саме такий фрагмент і надійшов на дослідження у конверті. Жодних порушень технології виготовлення цього шматка шкіри виявлено не було. Експертом ОСОБА_45 спочатку досліджувався висушений шматок шкіри, а потім шматок шкіри був ним відновлений за допомогою відповідних хімічних розчинів за встановленою процедурою і шматок шкіри отримав первинний вигляд.

При дослідженні отриманого шматка шкіри було виявлено один отвір, який мав морфологічні ознаки вихідного вогнепального отвору, заподіяного одиночним снарядом - кулею на виході із тіла. Такими ознаками були розриви шкіри від дії кулі, яка втратила кінетичну енергію від проходження скрізь кістку та тканини тіла і була не здатна пробити шкіру, як на вході, а лише її розірвати при натягуванні при виході. Також з внутрішнього боку шкіри була виявлена ознака Пантєлєєва-Некрасова , а саме: у підшкірній клітковині при виході кулі утворилося кратероподібне углиблення, що вказує на вихідний отвір.

У той же час, будь-яких ознак вхідного вогнепального отвору експертом знайдено не було. На його думку, немає ніяких сумнівів, що це вихідний отвір. Зокрема, на вході снаряд має кінетичну енергію і утворює дефіцит тканини шкіри, тобто при співставленні країв шкіри закрити отвір неможливо. Також по краям рани утворюється пасок осаднення та пасок забруднення, яких не було виявлено. При пострілі з близької відстані на шкірі залишаються порошинки, кіптява від пострілу та ознаки впливу на шкіру високої температури полум`я і порохових газів, але усіх цих та інших ознак вхідного отвору виявлено не було.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_47 повідомив, що при проведенні комісійної судово-медичної експертизи користувався затвердженими правилами проведення експертиз та правилами проведення експертиз трупів. Має експертний стаж з 1997 року. До нього звернувся слідчий для усунення протиріч, які виникли між висновками експерта ОСОБА_48 та експерта-криміналіста ОСОБА_45 щодо вхідної та вихідної рани голови трупа ОСОБА_3 .

На дослідження були надані усі матеріали кримінального провадження, в тому числі і вилучений від трупа шматок шкіри. Однак безпосередньо шматок шкіри комісією експертів повторно не досліджувався, оскільки у закладі на той час був відсутній експерт-криміналіст.

У комісії експертів не виникало будь-яких сумнівів щодо висновку експерта - криміналіста Дніпропетровського бюро судових експертиз ОСОБА_45 .

Вилучений від трупа ОСОБА_3 шматок шкіри був висушений на картоні у встановленому порядку, а потім відновлений при його дослідженні. Будь-яких ознак неякісного його виготовлення чи неправильного дослідження виявлено не було.

При проведенні дослідження комісія експертів врахувала як висновок експерта ОСОБА_41 так і висновок експерта-криміналіста ОСОБА_45 і дійшла підсумків, що з правого боку голови трупа ОСОБА_3 наявний вихідний отвір, а з лівої сторони голови - вхідний отвір. Судово-медичний експерт ОСОБА_48 описав дуже схоже вхідний та вихідний отвори. Однак при безпосередньому дослідженні трупа ОСОБА_48 не мав додаткових відомостей від дослідження криміналіста і тому дійшов хибного висновку на підставі макроскопічного дослідження щодо місця вхідної рани.

На виході із тіла куля мала невисоку кінетичну енергію і переважно клиноподібну дію, оскільки зіштовхнулася двічі з кістками черепа на вході і виході і тому втратила енергію та швидкість. Ці питання детально вивчалися експертом - криміналістом ОСОБА_45 і використані під час виконання висновку комісією експертів. Також експерт вважає, що більш достовірним є механізм отримання поранення ОСОБА_3 показаний свідком ОСОБА_18 . Відстань пострілу не було встановлено, оскільки вилучений був тільки шматок шкіри з вихідної рани і не мав характерних ознак вхідної рани, які б дозволили встановити відстань пострілу. Змити такі ознаки з правої виличної ділянки голови трупу було б неможливо.

Також в судовому засіданні були досліджені наступні докази:

-Рапорт від 21.03.2017 року, відповідно до якого, 21.03.2017 ро о 00 год. 05 хв. до ЧЧ Авдіївського ВП від медсестри АЦМЛ Корельчук надійшло повідомлення про те, що ними надана медична допомога військовослужбовцю 72 бригади ЗСУ гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діагноз: наскрізне, кульове поранення голови (спроба суіциду). ІНФОРМАЦІЯ_13 року о 23 год. 10 хв. виявлений на командному пункті м. Авдіївка (а.м.2 т.1);

-Довідка від 21.03.2017 року, відповідно до якої ІНФОРМАЦІЯ_13 року о 23 год. 25 хв. ОСОБА_3 було доставлено до Авдіївської ЦМЛ з діагнозом: наскрізне кульове поранення голови (а.м.3 т.1);

-Протокол огляду місця події від 01.03.2017 року з фототаблицею, відповідно до якого, місцем огляду є приміщення, яке знаходиться на четвертому поверсі адміністративної заводу «Стройдеталь», який знаходиться за адресою: місто Авдіївка, проспект Індустріальний. На момент огляду на території даного заводу базуються військовослужбовці. Так, оглядаючи коридор, який знаходиться зліва від сходів, встановлено, що вхід в нього здійснюється через дерев`яні двері. При вході до других дверей встановлено, що на дверях немає замка і на момент огляду вони відкриті. При вході в приміщення видно, що біля лівого плінтуса на відстані 5 см є кривава пляма діаметром 5 мм, на відстані 20 см від лівого плінтуса знаходяться три криваві плями діаметром 5 мм. Також з лівого боку на відстані 70 см від лівого відкосу дверей встановлений дерев`яний стіл розміром 1x1,7 м. На даному столі на відстані 17 см від ближнього краю і на відстані 3 см від правого краю столу виявлений пістолет ПМ серії НОМЕР_1 (номер затвора ), номер рамки пістолета- НОМЕР_1 , 1973 . Оглядаючи рукоятку даного пістолета встановлено, що в ньому знаходиться магазин № НОМЕР_3 , в якому на момент огляду відсутні патрони. Пістолет знаходиться на затворній затримці і розташований рукояткою в сторону протилежну від входу. Даний пістолет лежить на запобіжнику, який на момент огляду опущений вниз. Навпроти столу є прохід з відчиненими дверима білого кольору. Увійшовши через дверний пройом, наявне приміщення розміром 2,7 х 8 м. При вході лежить ковдра комбінованого зелено-білого кольору. Ковдра знаходиться біля лівого відкосу. Оглядаючи кімнату зліва направо встановлено, що зліва є дерев`яна тумба навпроти якої розташовані сліди бурого кольору на ділянці площею 40 х 20 см. Сліди знаходяться на відстані 40 см від лівого краю тумби та 15 см від ближнього до дверей краю столу. При подальшому огляді видно, що праворуч від тумби є ліжко, яке заслано ковдрою комбінованого кольору. Над даним ліжком висить кітель військовий світло-зеленого кольору, камуфльований, на якому надітий погон майора. За даним ліжком знаходяться полиці з різними речами. Навпроти даного ліжка є аналогічне ліжко з такою ж ковдрою. Оглядаючи підлогу між ліжками відносно входу на відстані 75 см та на відстані 26 см від правого краю розташована гільза калібром 9 х 18 мм. Дана гільза має наступну нумерацію: 38 та 85. Капсула гільзи має слід від удару бойка. На правому ліжку на відстані 50 см від лівого краю та на відстані 1 м від задньої бильці розташовано розсип патронів калібром 9 x 18 мм в кількості 7 штук. 6 патронів мають однакову нумерацію, а саме-38 та 85 з різних сторін капсули. Один з набоїв має нумерацію 38 та 88 з різних сторін капсули. На відстані 30 см від даних патронів знаходиться кобура, пов`язка чорного кольору, оглядаючи яку в кишені для магазину виявлено обойму для пістолета ПМ, № НОМЕР_4 . В даному магазині знаходиться 8 патронів калібром 9 х 18 мм. Всі патрони мають однакову нумерацію, а саме 38 та 85 з різних сторін капсули. Зправа від даного ліжка, з боку входу, є дерев`яний стіл, навпроти якого знаходиться дерев`яний стіл висотою 75 см, даний стіл знаходиться на відстані 135 см від лівого відкосу входу в дану кімнату. Також раніше біля даного столу були виявлені плями бурого кольору. Зліва від даного дерев`яного столу є стіл білого кольору, на якому знаходиться різна документація та апаратура. При детальному огляді дерев`яної тумби, розташованої зліва від входу біля ліжка на нижній частині дверей тумбочки виявлені дрібні сліди плям бурого кольору, на правій боковій частині дерев`яного столу, розташованого паралельно входу, на нижній частині столу виявлені дрібні сліди плям бурого кольору. Відстань від середини правого ліжка (щодо входу) і до плям бурого кольору між тумбою і боковою частиною столу складає 1,6 м. Оглядаючи праву сторону кімнати, на відстані 1 м від правого відкосу вхідних дверей розташована тумба блакитного кольору висотою 2 м, на якій встановлено телевізор марки «ROMSAT». У підставі даної тумбочки на відстані 30 см від стійки з боку входу виявлена куля калібру 9 х 18 мм. Основа кулі розташована зі сторони тумби, а її закруглена частина спрямована в бік дерев`яного столу. Дана куля знаходиться на відстані 2,6 м від залізних билець лівого ліжка відносно входу. Оглядаючи детально кулю, на ній виявлені сліди нарізів стволу, також по всій поверхні є дрібні потертості. Будь-яких вм`ятин на поверхні при огляді не виявлено. На відстані 10 см від вищевказаної кулі знаходяться плями бурого кольору різних розмірів. На відстані 20 см від даних плям в протилежну від тумби сторону розташовані плями бурого кольору різних розмірів на поверхні площею 40 см. З правого боку від входу біля стінки дверного отвору виявлено пляму бурого кольору з речовиною чорного кольору невідомого походження. Дана пляма бурого кольору загальною площею - 1 м в квадраті. Також встановлено, що в даному кутку кімнати (правому від входу) встановлені пляшки різного об`єму в кількості 5 штук, а також в даному місці знаходиться: дерев`яна палиця довжиною 120 см та шириною 4 см, моток фольги діаметром 20 см та картонна коробка наповнена різним побутовим сміттям. Відстань від основи дерев`яної тумби зліва від входу біля ліжка до верхнього краю ліжка плям бурого кольору - 22 см. Відстань від бокової стінки столу, розташованого паралельно від входу, а саме від нижньої частини (основи) до верхньої крайньої плями бурого кольору становить 37 см.

З місця огляду було вилучено: змив з підлоги з плями бурого кольору біля письмового столу світло-коричневого кольору на ватно-марлевий тампон, упакований та вилучений в паперовий конверт №1; змив з плями бурого кольору з тумбочки, розташованої зліва від входу на ватно-марлевий тампон, упакований та вилучений в паперовий конверт №2; Змив з правої бічної стінки письмового столу на ватно-марлевий тампон, упакований та вилучений в конверт №3; гільза, яка знаходилась на підлозі біля ліжка зліва від входу до кабінету, упакована та вилучена в конверт №4; куля з полу біля сейфу упакована та вилучена в конверт №5; змив з плями бурого кольору біля кулі, яка знаходиться біля сейфа, упакований та вилучений в конверт №6; змив з плями бурого кольору, розташованого в правому ближньому від входу кутку, упакований та вилучений в конверт №7; патрони в кількості 7 штук, а саме: 6 штук з маркуванням 38 та 85, 1 штука з маркуванням 38 та 88, які перебували на ліжку під вікном упаковано в конверт № 8; патрони в кількості 8 штук з маркуванням 38 та 85, які перебували в магазині в кобурі на ліжку біля вікна упаковано та вилучено в конверт №9; шорти кофейного кольору, які належать ОСОБА_1 , які перебували в його кабінеті, упаковані в сейф-пакет № 3410879; кобура з тканини чорного кольору, вилучена з ліжка під вікном, упакована в сейф-пакет №3410880; магазин до НОМЕР_8, упакований в сейф-пакет №3568397; НОМЕР_9 1973 року випуску, який знаходився зліва від входу в кабінет ОСОБА_1 в кімнаті №1, упакований в сейф-пакет №3472245, також в даному сейф-пакеті знаходиться магазин до НОМЕР_10 (а.м.4-21 т.1);

-Протокол огляду місця події та зовнішнього огляду трупу від 21.03.2017 року з фототаблицею, відповідно до якого, місцем огляду події є приміщення моргу Авдіївської Центральної міської лікарні, де в лівій кімнаті від входу в морг розташований труп чоловіка ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав за адресою: Київська область, м. Біла Церква. Даний труп знаходиться в пакеті чорного кольору, який на момент огляду відкритий. Голова трупа перемотана бинтами по всій верхній частині. Трупне задубіння не виражено. Явище трупного гниття не виражено. Трупні плями бурого кольору, розташовуються по області спини трупа. При огляді виявлені пошкодження: в черепі трупа, а саме з правого боку в області скроні є отвір діаметром приблизно 0,5 см, з лівого боку пошкоджено вухо і має отвір, розмір якого встановити неможливо. Біля кожного з вищевказаних отворів є сліди крові (а.м.22-24 т.1);

-Протокол огляду місця події від 21.03.2017 року з фототаблицею, відповідно до якого, огляд проводився в приміщенні моргу СМЕ м. Костянтинівки. Оглядався труп ОСОБА_3 , який знаходиться в горизонтальному положенні, без будь-якої одежі. На трупі мається наступне ушкодження: вхідна рана в правій скроневій області голови. Вихідна рана виходить з іншої сторони голови в області лівої мочки вуха. Інші ушкодження відсутні. При проведені огляду було вилучено: труси темно-синього кольору, бавовняні; зразок волосся трупа ОСОБА_3 ; зразок крові на марлі трупи ОСОБА_3 ; змиви з трупа ОСОБА_3 ; клаптик шкіри трупа ОСОБА_3 ; зразки нігтів трупи ОСОБА_3 (а.м.25-29 т.1);

-Протокол огляду від 21.03.2017 року з DVD-диском та скриншотом, відповідно до якого, огляд проводився в приміщенні службового кабінету НОМЕР_11 Авдіївського ВП. Було проведено огляд відеозапису в глобальній мережі Інтернет «ІНФОРМАЦІЯ_12», опубліковане ІНФОРМАЦІЯ_13 року на сайті YouTube, тривалість відео 26 секунд (а.м.30-32 т.1);

-Протокол огляду місця події від 21.03.2017 року, відповідно до якого, предметами огляду є сейф-пакет №34722 в якому знаходяться пістолет: ПМ № НОМЕР_1 з магазином в рукоятці НОМЕР_12. За допомогою марлевого тампону в присутності понятих були зроблені змиви з даного пістолету (рукоятки, з пускового гачка, з затвору). Кожний змив зроблений на окремий ватний тампон. Кожен змив поміщений до паперового конверту, загалом 5 конвертів. На конвертах зроблені пояснювальні написи (а.м.33-34 т.1);

-Заяву ОСОБА_28 про видачу штанів від 21.03.2017 року (а.м.35 т.1);

-Протокол огляду місця події від 21.03.2017 року, відповідно до якого, в приміщенні адміністративного будинку «Буддеталь», розташованого за адресою: Донецька область, місто Авдіївка, пров. Індустріальний, 22 слідчим проведено огляд камуфляжних штанів, зразка пікселя. При огляді штанів виявлено, що на правій штанині зі зворотнього боку в нижній частині в області коліна виявлено пляму буро-червоного кольору, яка йде в нижню частину штанів (зверху вниз) у вигляді потьока (а.м.36-37 т.1);

-Заява ОСОБА_35 від 21.03.2017 року про видачу працівникам поліції для огляду пістолет Макарова НОМЕР_7, 1970 року виготовлення, 2 (два) магазини до нього та 16 набоїв калібру 9 мм, які закріплені за майором ОСОБА_1 (а.м.38 т.1);

-Протокол огляду місця події від 21.03.2017 року, відповідно до якого, огляд проводиться в адміністративній будівлі заводу «Стройдеталь» за адресою: Донецька область, місто Авдіївка, провулок Індустріальний, 22. Огляд проводиться в кабінеті начальника штабу, який надав для огляду пістолет «Макарова ПМ». При огляді даного пістолету виявлено, що на рукоятці пістолета синьою ізолентою прикріплений другий магазин з патронами калібру 9 мм в кількості 8 шт. В рукоятці пістолета є магазин і при його отриманні виявлено, що в ньому знаходяться патрони калібру 9 мм в кількістю 8 штук. На затворній рамі пістолета вибитий № НОМЕР_5 . Під запобіжником є напис НОМЕР_13. У всіх патронах маркування НОМЕР_14 (а.м.39-41 т.1);

-Заява ОСОБА_4 від 21.03.2017 року про надання для огляду працівникам поліції речей померлого ОСОБА_3 (а.м.42 т.1);

-Протокол огляду місця події від 21.03.2017 року, відповідно до якого, у службовому кабінеті № 20 Авдіївського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, вул. Молодіжна б.4 слідчим за участю ОСОБА_4 проведено огляд синього поліетиленового пакет з одягом. При огляді даного пакету виявлено, що в ньому знаходиться підштаники зеленого кольору без жодних слідів, камуфляжні штани, зразка пікселя. На поясі штанів мається армійський пояс коричного кольору. На лівій штанині виявлена пляма темно-червоного кольору в кількості 30-ти плям, круглої форми з нерівними краями. На нижній боковій кишені є плями довжиною 3 см, висотою 1 см, нижче даної кишені, де йде з`єднання швів, виявлено пляму завдовжки 9 см, шириною 3 см. Нижче даної кишені виявлено пляму розміром 7 x 8 см., нижче виявленої плями на відстані 10 см, виявлено ще одну пляму, розмірами 2x2 см., нижче плями на відстані 2 см., виявлено ще одну пляму розміром 2 x 1 см. На правій штанині виявлено рясні патьоки речовини темно-червоного кольору в області бокової кишені йдуть вниз на відстані 30 см, що йдуть зверху вниз. Виявлено пляму в області коліна, розмірами 30 x 20 см. Також у пакеті знаходиться пара берців. У лівому берці знаходиться пара шкарпеток світло-чорного кольору. На лівому берці в області носка виявлено п`ять крапель червоного кольору. На правому берці в області носка виявлені дві краплі червоного кольору (а.м.43-44 т.1);

-Заява ОСОБА_31 від 21.03.2017 року про надання співробітникам поліції для огляду штанів (а.м.45 т.1);

-Протокол огляду місця події від 21.03.2017 року, відповідно до якого, в приміщенні адміністративного будинку «Буддеталь», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Слідчим проведено огляд штанів, під час якого встановлено знаходження плям бурого кольору 10 х 5 см (а.м.46 т.1);

-Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 21.03.2017 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 було затримано 21.03.2017 року о 12 год. 40 хв. у зв`язку з підозрою вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України (а.м.47-48 т.1);

-Протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 від 21.03.2017 року з фототаблицею та DVD-диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту, відповідно до якого, свідок ОСОБА_8 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_13 року він та його колеги ОСОБА_49 , ОСОБА_43 , ОСОБА_28 перебували в кабінеті начальника зв`язку 72 бригади ОСОБА_1 в адміністративній будівлі заводу ОДО «Авдіївський завод буддеталь», який розташований за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний 22-б. Прибувши на четвертий поверх, група опинилася у коридорі, де розташовано декілька кабінетів. Свідок ОСОБА_8 показав, що саме в цьому коридорі його та його колег вишикували, після чого начальник зв`язку майор ОСОБА_1 наказав йому, ОСОБА_50 , ОСОБА_51 та ОСОБА_49 зайти до нього в кабінет, що вони й зробили. Далі ОСОБА_8 , вказав на місце розташування кабінету начальнику зв`язку майора ОСОБА_1 . Після того як група прослідувала до вищевказаного кабінету, то були запрошені в якості статистів наступні особи: ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_55 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Свідок ОСОБА_8 розташував статистів наступним шляхом: вздовж правої стіни перед сейфом, першим від вікна стояв ОСОБА_49 , ліворуч від нього стояв ОСОБА_28 , ліворуч від нього стояв ОСОБА_43 , а у проході у двері стояв він. Далі свідок ОСОБА_8 за допомогою статиста вказав де стояв майор ОСОБА_1 , а саме, він стояв обличчям до них біля ліжка перед письмовим столом і світло-коричневого кольору та питав у ОСОБА_42 , чи розуміє, що він зробив, та чи розуміє він своє становище. ОСОБА_17 відповів, що розуміє, що це розцінюється, як зрада. Після чого ОСОБА_1 наказав ОСОБА_56 підійти до нього та ОСОБА_22 зробив декілька кроків на зустріч. В цей час він повернувся до ОСОБА_23 , а коли повернувся обличчям до ОСОБА_1 , то побачив, як останній тримаючи у правій руці пістолет Макарова, відвів затвор у заднє крайнє положення та відпустив, тим самим діслав патрон до патронника. В цю мить ОСОБА_43 та ОСОБА_1 стояли обличчям один до одного на відстані 1,4 метри (заміри проводились за допомогою рулетки). Далі свідок ОСОБА_8 показав, що майор ОСОБА_1 , тримаючи вищевказаний пістолет у правій руці, витягнув праву руку та зробив один постріл в область голови ОСОБА_42 . Від даного пострілу останній впав на підлогу, головою до правого ближнього кута від входу в кабінет ОСОБА_1 , ногами до ОСОБА_1 , обличчя останнього було залите кров`ю. Від страху вони вибігли із кабінету в коридор. Також повідомив, що ОСОБА_1 був одягнений в футболку сірого кольору, але не пам`ятає які на ньому були брюки. На одязі ОСОБА_8 не залишилося слідів крові. (а.м.49-54 т.1);

-Протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_31 від 21.03.2017 року з фототаблицею та DVD-диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту, відповідно до якого, свідок ОСОБА_31 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_13 року він та його колеги ОСОБА_57 , ОСОБА_43 , ОСОБА_58 перебували в кабінеті начальника зв`язку 72 бригади ОСОБА_1 в адміністративній будівлі заводу ОДО «Авдіївський завод буддеталь», який розташований за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний 22-б. Прибувши на четвертий поверх група опинилася у коридорі, де розташовано декілька кабінетів. Свідок ОСОБА_7 показав, що саме в цьому коридорі його та його колег вишикували, після чого начальник зв`язку майор ОСОБА_1 наказав йому, ОСОБА_56 , ОСОБА_59 та ОСОБА_60 зайти до нього в кабінет, що вони й зробили. Далі ОСОБА_7 , вказав на місце розташування кабінету начальнику зв`язку майора ОСОБА_1 . Після того як група прослідувала до вищевказаного кабінету, то були запрошені в якості статистів наступні особи: ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_55 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Свідок ОСОБА_7 розташував статистів наступним чином - вздовж правої стіни перед сейфом, першим від вікна стояв він, ліворуч від нього стояв ОСОБА_57 , далі - ОСОБА_43 , а у проході у дверях - ОСОБА_58 . За допомогою статиста свідок вказав, що майор ОСОБА_1 перебував обличчям до них біля ліжка перед письмовим столом світло-коричневого кольору та питав у ОСОБА_42 , чи розуміє шо він зробив, та чи розуміє він своє становище. ОСОБА_17 відповів, що розуміє, що це розцінюється, як зрада. Після чого ОСОБА_1 наказав ОСОБА_56 підійти до нього. ОСОБА_22 зробив один крок. В цей час ОСОБА_1 підійшов до ліжка, яке розташована під вікном у вищевказаному кабінеті та дістав з під подушки пістолет Макарова , після чого відвів затвор у заднє крайнє положення та відпустив, тим самим діслав патрон до патронника. В цю мить ОСОБА_43 та ОСОБА_1 стояли обличчям один до одного на відстані 1,5 метри (заміри проводились за допомогою рулетки). Далі майор ОСОБА_1 , тримаючи вищевказаний пістолет у правій руці, витягнув праву руку та зробив один постріл в область голови ОСОБА_42 . Від даного пострілу останній впав на підлогу, головою до правого ближнього кута від входу в кабінет ОСОБА_1 , ногами до ОСОБА_1 , обличчя останнього було залите кров`ю. Від страху вони вибігли із кабінету в коридор. Також повідомив, що ОСОБА_1 був одягнений в футболку сірого кольору, але не пам`ятає які на ньому були брюки. Кров ОСОБА_17 попала на його одяг, на камуфляжні брюки. (а.м.55-60 т.1);

-Протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_28 від 21.03.2017 року з фототаблицею та DVD-диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту, відповідно до якого, свідок ОСОБА_28 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_13 року він та його колеги ОСОБА_49 , ОСОБА_43 , ОСОБА_58 перебували в кабінеті начальника зв`язку 72 бригади ОСОБА_1 в адміністративній будівлі заводу ОДО «Авдіївський завод буддеталь», який розташований за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний 22-б. Прибувши на четвертий поверх група опинилася у коридорі де розташовано декілька кабінетів. Свідок ОСОБА_9 показав, що саме в цьому коридорі його та його колег вишикували, після чого начальник зв`язку майор ОСОБА_1 наказав йому, ОСОБА_50 , ОСОБА_59 та ОСОБА_49 зайти до нього в кабінет, що вони й зробили. Далі ОСОБА_9 , вказав на місце розташування кабінету начальнику зв`язку майора ОСОБА_1 . Після того як група прослідувала до вищевказаного кабінету, то були запрошені в якості статистів наступні особи: ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_55 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Свідок ОСОБА_9 розташував статистів наступним шляхом: вздовж правої стіни перед сейфом першим від вікна стояв ОСОБА_49 , ліворуч від нього стояв він, далі - ОСОБА_43 , а у проході у дверях стояв ОСОБА_58 . За допомогою статиста свідок показав, що майор ОСОБА_1 стояв обличчям до них біля ліжка перед письмовим столом світло-коричневого кольору та питав у ОСОБА_42 , чи розуміє він шо він зробив, та чи розуміє він своє становище. ОСОБА_17 відповів, що розуміє, що це розцінюється, як зрада. Після чого ОСОБА_1 наказав ОСОБА_56 підійти до нього та ОСОБА_22 зробив декілька кроків на зустріч. В цей час ОСОБА_1 підійшов до ліжка, яке розташована під вікном у вищевказаному кабінеті, та дістав із під подушки пістолет Макарова , після чого відвів затвор у заднє крайнє положення та відпустив, тим самим діслав патрон до патронника. В цю мить ОСОБА_43 та ОСОБА_1 стояли обличчям один до одного на відстані 1 метр (заміри проводились за допомогою рулетки). Далі свідок ОСОБА_9 показав, як майор ОСОБА_1 , тримав вищевказаний пістолет у правій руці, після чого діслав патрон в патронник, витягнув праву руку, в якій був даний пістолет та зробив один постріл в область голови ОСОБА_42 . Перед пострілом ОСОБА_43 відхилився у бік свого правого плеча всім корпусом, намагаючись уникнути пострілу. Від даного пострілу останній впав на підлогу, головою до правого ближнього кута від входу в кабінет ОСОБА_1 , ногами до ОСОБА_1 , обличчя останнього було залите кров`ю. Від страху вони вибігли із кабінету в коридор. Також повідомив, що ОСОБА_1 був одягнений в футболку сірого кольору, але не пам`ятає які на ньому були брюки. Кров ОСОБА_17 потрапила на його одяг, на камуфляжні брюки. (а.м.61-67 т.1);

-Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 18.08.2015 року, відповідно до якої, 01.07.2015 року приблизно о 18 год. 35 хв. внаслідок розриву неподалік ворожої міни на командно-спостережному пункті 7 механізованої роти поблизу н.п. Старогнатівка, Донецької області під час обстрілу з боку незаконних збройних формувань майор ОСОБА_1 отримав мінно-вибухову травму, акубаротравму (а.м.68 т.1);

-Копія акту службового розслідування, по факту загибелі солдата ОСОБА_3 від 25.03.2017 року, відповідно до якого, дії майора ОСОБА_1 містять ознаки кримінального правопорушення, яке кваліфікується за статтею 116 Кримінального Кодексу України, а саме «Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання». На момент скоєння злочину, вірогідно, майор ОСОБА_1 переживав короткочасний психо-емоційний розлад, який став причиною скоєння ним порушення (а.м.69-71 т.1);

-Копія витягу із наказу командира військової частини польова пошта В0849 від 01.03.2015 року №58, відповідно до якого, капітана ОСОБА_62 вважати таким, що з 01.03.2015 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків (а.м.72 т.1);

-Копія книги №83 реєстрації облікових документів (а.м.73-74 т.1);

-Копія накладної (вимоги) №136 від 12.03.2015 року, відповідно до якої, НОМЕР_15, 9мм рахується за в/ч п/п В0849 (а.м.75 т.1);

-Копія картки №1112 від 15.09.2004 року, відповідно до якої, за ОСОБА_1 рахується НОМЕР_16, 9 мм (а.м.76 т.1);

-Копія довідки щодо ОСОБА_1 , який з 02.15 по березень 2017 року є начальником зв`язку - начальником відділення зв`язку штабу окремої механізованої бригади оперативного командування «Північ» (а.м.77-78 т.1);

-Заява ОСОБА_2 від 17.05.2017 року про залучення його до провадження як потерпілого (а.м.79 т.1);

-Копія військового квитка ОСОБА_3 серії НОМЕР_6 (а.м.80-81 т.1);

-Копія лікарського свідоцтва про смерть №97 від 21.03.2017 року, відповідно до якого, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , причина смерті: вогнепальне поранення голови з ушкодженням головного мозку (а.м.82-83 т.1);

-Висновок експерта №88 від 21.03.2017 (почата) - 10.04.2017 (закінчена), відповідно до якого, на підставі судово-медичного дослідження трупа гр. ОСОБА_3 , 1988 р.н. було виявлено наскрізне вогнепальне кульове поранення голови з пошкодженням головного мозку, яке утворилося в результаті дії тупого предмета обмеженою поверхнею, яким міг бути снаряд боєприпасу (куля), в результаті зробленого пострілу зі зброї, можливо в строк та при обставинах, зазначених у постанові та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя. Даний висновок підтверджується виявленням рани в правій скроневій області, дефектів кісток черепа з ознаками вхідного кульового отвору (рівні краї, правильна округу форма в діаметрі 0,5 см), наскрізних дефектів в речовині головного мозку, та наявністю рани з ознаками вихідного кульового отвору в мочці лівої ушної раковини (крупно-зазубрені краї вистоячі до зовні). Інших будь-яких пошкоджень при судово-медичному дослідженні трупа не виявлено. Причиною смерті гр. ОСОБА_3 стало наскрізне, вогнепальне, кульове поранення голови з пошкодженням головного мозку, ускладнене розвитком гострої внутрішньочерепної кровотечі. При судово-токсикологічному дослідженні крові від його трупа виявлено етиловий спирт в концентрації 0,4%, що відносно живої людини може розцінюватися, як незначний вплив алкоголю (а.м. 84-88 т.1);

-Висновок експерта №9-88 від 31.03.2017 року (почата) - 10.04.2017 (закінчена), відповідно до якого, при судово-медичному дослідженні трупа гр. ОСОБА_3 було виявлено наскрізне вогнепальне кульове поранення голови з пошкодженням головного мозку, яке утворилося в результаті дії тупого предмета з обмеженою поверхнею, яким міг бути снаряд боєприпасу (куля), в результаті зробленого пострілу зі зброї, можливо в строк і при обставинах, зазначених в постанові і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Даний висновок підтверджується виявленням рани в правій скроневій області, дефектів кісток черепа з ознаками вхідного кульового отвору (рівні краї, правильна округла форма в діаметрі 0,5 см), наскрізних дефектів в речовині головного мозку, і наявністю рани з ознаками вихідного кульового отвору в мочці лівого вушної раковини (крупно-зазубрені краї вистоячі до зовні). Раневий канал бере свій початок вхідним отвором в правій скроневій області голови, пошкоджуючи шкіру, підшкірно-жирову клітковину, проникає в порожнину черепа в проекції правого великого крила основної кістки, пошкоджує тверду мозкову оболонку, головний мозок, проходить через лівий сосцевидний відросток черепа і закінчується вихідним отвором в області мочки лівої ушної раковини. Рановий канал йде справа наліво, декілька зверху вниз. Встановлювати індивідуальні особливості травмуючих предметів не належить до компетенції судово-медичного експерта, а відноситься до компетенції медико-криміналістичної експертизи. З огляду на той факт, що в області вхідного отвору рани відсутні ознаки пострілу з близької відстані або в упор (наявність кіптяви навколо рани, вкраплень порошинок і частинок металу) можна припустити, що постріл зроблено з не близької відстані. (Для більш докладної відповіді необхідний висновок медико-криміналістичного дослідження клаптя шкіри з області вхідний рани, змивів з рук потерпілого). Причиною смерті гр. ОСОБА_3 стало наскрізне, вогнепальне, кульове поранення голови з пошкодженням головного мозку, ускладнене розвитком гострої внутрішньочерепної кровотечі. Тілесне ушкодження, що виявлене у потерпілого ОСОБА_3 могло виникнути при обставинах, зазначених усіма учасниками слідчих експерементів. Локалізація тілесного ушкодження доступна для його заподіяння діями власної руки, проте в постанові слідчого відсутні будь-які дані про те, що гр. ОСОБА_3 заподіяв ушкодження своїми власними діями, також необхідний висновок медико-криміналістичного дослідження клаптя шкіри і змивів з рук гр. ОСОБА_3 . При судово-токсикологічному дослідженні крові від його трупа виявлено етиловий спирт в концентрації 0,4%, що відносно живої людини може розцінюватися як незначний вплив алкоголю (а.м.89-90 т.1);

-Висновок експерта №421-МК від 07.04.2017 року (почато) - 03.05.2017 року (закінчено), відповідно до якого, ушкодження на дослідженому шматку шкіри правої скроневої ділянки голови в цілому має морфологічні ознаки вихідного отвору (рани), заподіяного при пострілі з вогнепальної зброї (пристрою), - компактним (поодиноким) снарядом (кулею), з поперечними розмірами близько 8 мм (без урахування еластичних та скорочувальних властивостей шкіри), який мав на виході із тіла не високу кінетичну енергію і переважно клиноподібну дію. При рентгено-флуор`есцентному методі дослідження по краям отвору наявні в не суттєвій кількості (сліди) заліза, кремнію. Вказані елементи широко розповсюджені в навколишньому середовищі і, таким чином, можуть бути привнесені в рану випадково (побічні забруднення). 5. Супутніх факторів пострілу (мікропошкоджень епідермісу, мікровключень чужорідних часток /зерен незгорілого пороху/, ознак опалення пухових волосків /дії полум`я пострілу/, відкладення кіптяви пострілу на зовнішній поверхні шматка шкіри по краям і на стінках ушкодження, інш.) не виявлено. За цих обставин, висловитись відносно дистанції пострілу, не представляється можливим. Питання про взаємне розташування зброї та потерпілого в момент пострілу підлягає вирішенню судово-медичним експертом, який проводив судово-медичну експертизу трупа потерпілого ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Нахил стінок ранового каналу в площині товщі шматка шкіри уверх може прогнозовано вказувати на те, що снаряд (куля) на виході із тіла діяв орієнтовно під гострим кутом до внутрішньої поверхні шкіри, відкритим донизу. Ушкодження на дослідженому шматку шкіри правої скроневої ділянки голови заподіяне компактним (поодиноким) снарядом (кулею), який мав поперечний розмір, що наближається до розмірів отвору (близько 8 мм - без урахування скорочувальних та еластичних властивостей шкіри), що не виключає постріл з пістолету ПМ калібру 9мм (а.м.92-99 т.1);

-Висновок експерта №77 від 10.08.2017 року (почато) - 22.08.2017 року (закінчено), відповідно до якого, судово-медична експертна комісія приходить до наступних підсумків: 1, 2, 3, 4, 5, 6. Згідно описової частини висновку експерта №88 та даних дослідження шматка шкіри правої скроневої області голови від трупа ОСОБА_3 у відділенні судово-медичної криміналістики, комісія вважає, що при експертизі його трупа було виявлено-одне наскрізне вогнепальне, кульове поранення голови, яке починається вхідною вогнепальною раною на шкірі в області мочки лівої вушної раковини та закінчується вихідною вогнепальною раною на шкірі скроневої області голови справа. Рановий канал проходить в напрямку зліва направо, знизу догори та ззаду наперед. На протязі ранового каналу були пошкодженні кістки черепу (ліва скронева кістка, основна кістка), оболонки та речовина головного мозку (права скронева частка, ліві скронева та лобна частки). Вищезазначені тілесні ушкодження утворилися в результаті однократної травмуючої дії вогнепального снаряду (кулі) при пострілі з вогнепальної зброї, компактним (поодиноким) снарядом (кулею), з поперечними розмірами близько 8 мм, який мав на виході із тіла не високу кінетичну енергію і переважно клиноподібну дію та, згідно п.2.1.36 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затвердженим наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. 7. Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок наскрізного вогнепального кульового поранення голови із пошкодженням кісток черепу, оболонок та речовини головного мозку. Оскільки наявність супутніх факторів пострілу в описовій частині висновку експерта не відображено, а шматок шкіри з вхідною вогнепальною раною не досліджувався, достеменно відповісти на питання щодо дистанції пострілу неможливо. 8. Згідно даних, викладених в протоколах проведення слідчих експериментів від 21.03.2017 року за участю свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а саме: «...в цю мить ОСОБА_43 та ОСОБА_1 стояли обличчям один до одного на відстані 1,4 метри... Далі свідок... показав, що майор ОСОБА_1 , держачи вищевказаний пістолет у правій руці, витягнув праву руку та зробив один постріл в область голови ОСОБА_23», утворення тілесних ушкоджень, виявлених при експертизі трупа ОСОБА_3 за вказаним механізмом, малоймовірне. Дані, викладені в протоколі проведення слідчого експерименту від 21.03.2017року за участю свідка ОСОБА_63 , а саме: «...B цю мить ОСОБА_43 та ОСОБА_1 стояли обличчям один до одного на відстані 1 метр (заміри проводились за допомогою рулетки). Далі свідок ОСОБА_9 показав, що майор ОСОБА_1 , держав вищевказаний пістолет у правій руці, після чого діслав патрон в патронник, витягнув праву руку, в якій був даний пістолет та зробив один постріл в область голови ОСОБА_42 . Перед пострілом ОСОБА_43 відхилився у сторону свого правого плеча всім корпусом, намагаючись уникнути пострілу. Від даного пострілу останній впав на підлогу, головою до правого ближнього кута від входу в кабінет...» відповідають механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених при експертизі трупа ОСОБА_3 . 9. Локалізація вхідної вогнепальної рани в області мочки лівої вушної раковини доступна для спричинення власноруч. 14. В момент пострілу із вогнепальної зброї ОСОБА_3 міг знаходитись в любому положенні, при умові, що він буз звернений лівою бічною поверхнею тіла до дульного зрізу зброї або близькому до цього положенні. 10, 11, 12, 13, 15. Ушкодження на дослідженому шматку шкіри правої скроневої ділянки голови у відділенні судово-медичної криміналістики в цілому має морфологічні ознаки вихідного отвору (рани), заподіяного при пострілі з вогнепальної зброї (пристрою), компактним (поодиноким) снарядом (кулею), з поперечними розмірами близько 8 мм (без урахування еластичних та скорочувальних властивостей шкіри), який мав на виході із тіла не високу кінетичну енергію і переважно клиноподібну дію. При рентгено-флуоресцентному методі дослідження по краям отвору відкритті в несуттєвій кількості (сліди) заліза, кремнію. Вказані елементи широко розповсюджені в навколишньому середовищі і, таким чином, можуть бути привнесені в рану випадково (побічні забруднення). Супутніх факторів пострілу (мікропошкоджень епідермісу, мікровключень чужорідних часток (зерен незрілого пороху), ознак опалення пухових волосків (дії полум`я пострілу), викладення кіптяви пострілу на зовнішній-поверхні шматка шкіри по краям і на стінках ушкодження, інш.) не виявлено. За цих обставин, висловитись відносно дистанції пострілу, не представляється можливим. Ушкодження на дослідженому шматку шкіри правої скроневої ділянки голови заподіяне компактним (поодиноким) снарядом (кулею), який мав поперечний розмір, що наближається до розмірів отвору (близько 8 мм без урахування скорочувальних та еластичних властивостей шкіри), що не виключає постріл з пістолету ПМ калібру 9мм.» (а.м.100-106 т.1);

-Висновок №422/Н від 20.04.2017 року (почато) - 24.04.2017 року (закінчено), відповідно до якого, згідно «Акту судово-медичного дослідження» за №236 від 29.03.2017 року: «При судово-імунологічному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_8 («Висновок експерта» (Акт №88 від 21.03.2017 року) встановлена група В з ізогемаглютинації анти-А за ізосерологічною системою АВ0» (а.м.108-109 т.1);

-Висновок експерта №302 від 27.07.2017 року (почато) - 02.08.2017 року (закінчено), відповідно, до якого, зі зразка крові потерпілого ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (акт розтину №88 від 21.03.2017), отримані препарати ДНК чоловічої статевої належності, встановлений їх генотип (а.м.111-112 т.1);

-Висновок експерта №421/Н від 24.04.2017 року (почато) - 05.05.2017 року (закінчено), відповідно до якого, кров підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 з вмістом супутнього антигену Н (а.м.113-114 т.1);

-Висновок експерта №429/Н від 14.04.2017 року (почато) - 04.05.2017 року (закінчено), відповідно до якого, на камуфляжних штанах ОСОБА_63 , доставлених на дослідження, в об`єктах №1-3,5, виявлені сліди крові, які можуть належати як потерпілому ОСОБА_3 так і підозрюваному ОСОБА_1 (а.м.116-118 т.1);

-Висновок експерта №430/Н від 14.04.2017 року (почато) - 04.05.2017 року (закінчено), відповідно до якого, на камуфляжних штанах ОСОБА_64 , доставлених на дослідження, в об`єктах №1-4, виявлено сліди крові, які можуть належати потерпілому ОСОБА_3 та підозрюваному ОСОБА_1 (а.м.120-122 т.1);

-Висновок експерта №426/Н від 24.04.2017 року (почато) - 05.05.2017 року (закінчено), відповідно до якого на марлевому тампоні (об`єкт №1), виявлено кров людини, яка може походити саме від ОСОБА_1 . Однак, не можна також виключити можливість походження крові в сліді на марлевому тампоні і від іншої особи (осіб) з виявленими груповими характеристиками крові (а.м.124-126 т.1);

-Висновок експерта №427/Н від 24.04.2017 року (почато) - 05.05.2017 року (закінчено), відповідно до якого на марлевому тампоні (об`єкт №1), доставленому на дослідження, встановлена наявність крові людини. і не виключається можливість її походження від потерпілого ОСОБА_3 . Однак, не можна також виключити можливість походження крові в сліді на марлевому тампоні і від іншої особи (осіб) з виявленими груповими характеристиками крові (а.м.127-129 т.1);

-Висновок експерта №425/Н від 14.04.2017 року (почато) - 04.05.2017 року (закінчено), відповідно до якого, в змиві з підлоги біля письмового столу в кабінеті ОСОБА_1 (об`єкт №1), доставленому на дослідження, встановлена наявність крові людини. яка може належати потерпілому ОСОБА_3 , груповій характеристиці крові якого властиві антигени В,Н і не може належати підозрюваному ОСОБА_1 , груповій характеристиці крові якого властиві антигени А,Н (а.м.130-132 т.1);

-Висновок експерта №424/Н від 14.04.2017 року (почато) - 04.05.2017 року (закінчено), відповідно до якого в змиві на марлевій серветці з дверей тумбочки біля ліжка в кабінеті ОСОБА_1 (об`єкт №1), доставленому на дослідження, встановлена наявність крові людини, яка може належати ОСОБА_1 , груповій характеристиці крові якого властиві антигени А,Н і ОСОБА_3 , груповій характеристиці крові якого властиві антигени В,Н (а.м.133-135 т.1);

-Висновок експерта №423/Н від 14.04.2017 року (почато) - 04.05.2017 року (закінчено), відповідно до якого, в змиві марлевій серветці з правої бокової стінки письмового столу в кабінеті ОСОБА_1 (об`єкт №1), доставленому на дослідження, встановлена наявність крові людини, яка може належати ОСОБА_1 , груповій характеристиці крові якого властиві антигени А,Н і ОСОБА_3 , груповій характеристиці крові якого властиві антигени В,Н (а.м.137-139 т.1);

-Висновок експерта №431/Н від 24.04.2017 року (почато) - 05.05.2017 року (закінчено), відповідно до якого, на футболці (об`єкти 1-29), доставленій на дослідження, наявність крові не встановлено. (а.м.140-141 т.1);

-Висновок експерта №432/Н від 24.04.2017 року (почато) - 05.05.2017 року (закінчено), відповідно до якого, на парі капців (об`єкти №1-19), доставлених на дослідження, наявності крові не встановлено.(а.м.143-144 т.1);

-Висновок експерта №428/Н від 14.04.2017 року (почато) - 04.05.2017 року (закінчено), відповідно до якого, на камуфляжних штанах ОСОБА_1 , доставлених на дослідження, в об`єктах №1-20, наявність крові не встановлена. (а.м.145-146 т.1);

-Висновок експерта №478 від 24.04.2017 року (почато) - 06.05.2017 року (закінчено), відповідно до якого в цитологічних препаратах із об`єктів №5,6, виготовлених зі змивів з рукоятки пістолету «ПМ» НОМЕР_1 , наданого на дослідження, знайдено відповідно десять і вісім епітеліальних клітин з ядрами. Видову належність епітеліальних клітин в об`єктах №5,6 визначити не представилось можливим за допомогою усього набору преципітуючих сироваток, що є в наявності в лабораторії. В цитологічних препаратах із об`єктів №1-4, виготовлених зі змивів зі ствола, курка, спускового гачка, спускової скоби і рамки пістолету «НОМЕР_17, наданого на дослідження, клітини з ядрами не знайдені. 2. Статева належність епітеліальних клітин з ядрами, знайдених в цитологічних препаратах із об`єктів №5,6, не встановлена, через деструктивні зміни в ядрах клітин. (а.м.147-149 т.1);

-Висновок експерта №476 від 24.04.2017 року (почато) - 06.05.2017 року (закінчено), відповідно до якого в цитологічних препаратах із об`єктів №1-4, виготовлених зі змивів з пістолету «НОМЕР_17, який було вилучено в ході огляду місця події 21.02.2017 року за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд.22-б у приміщенні Авдіївського заводу «Буддеталь», в кабінеті начальника зв`язку 72 бригади ЗСУ, клітини з ядрами не знайдені. (а.м.151-153 т.1);

-Висновок експерта №477 від 19.04.2017 року (почато) - 27.04.2017 року (закінчено), відповідно до якого в цитологічних препаратах, виготовлених зі змиву з поверхні кулі (об`єкт №1), кров, клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені. (а.м.155-156 т.1);

-Довідка Дніпропетровського НДЕКЦ, відповідно до якої, витрати на проведення експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу становлять 2 379,52 грн. (а.м.158 т.1);

-Висновок експерта №1/5.1/1589 від 23.06.2017 року, відповідно до якого, на наданому на дослідження 23.05.2017 року фрагменті марлі білого кольору («Контрольный образец марли ... », відомо з напису на упаковці), виявлено органічну речовину - дифеніламін, яка може бути характерною для нітроцелюлозних порохів. На наданих на дослідження: фрагменті марлі білого кольору з нашаруваннями речовини сірого кольору («Смыв на марлевый образец с правой руки ОСОБА_1 ... », відомо з напису на упаковці), виявлено органічну речовину - дифеніламін, яка може бути характерною для нітроцелюлозних порохів; фрагменті марлі білого кольору з нашаруваннями речовини сірого кольору («Смыв на марлевый образец с левой руки ОСОБА_1 ... », відомо з напису на упаковці), органічних речовин, характерних для нітроцелюлозних порохів та продуктів їх перетворення, не виявлено. На наданих на дослідження: фрагменті марлі з нашаруваннями речовини бурого та сірого кольорів («Смыв с рук и из области раны трупа ОСОБА_3 ... », «пр кисть», відомо з написів на упаковках), виявлено органічну речовину - дифеніламін, яка може бути характерною для нітроцелюлозних порохів; фрагменті марлі з нашаруваннями речовини бурого та сірого кольорів («Смыв с рук и из области раны трупа ОСОБА_3 ... », «лев кисть», відомо з написів на упаковках), органічних речовин, характерних для нітроцелюлозних порохів та продуктів їх перетворення, не виявлено. На наданому на дослідження фрагменті марлі білого кольору з нашаруваннями речовини сірого кольору («Змив з каналу ствола пістолету Макарова» НОМЕР_1 1973 року випуску ... », відомо з напису на упаковці), виявлено органічну речовину - дифеніламін, яка може бути характерною для нітроцелюлозних порохів. На наданому на дослідження фрагменті марлі з нашаруваннями речовини бурого та сірого кольорів («Смыв с рук и из области раны трупа ОСОБА_3 ... », «смыв с раны», відомо з написів на упаковках), органічних речовин, характерних для нітроцелюлозних порохів та продуктів їх перетворення, не виявлено (а.м.159-165 т.1);

-Довідка про витрати на проведення експертизи №2/2-368 від 11.08.2017 року, відповідно до якої, вартість проведення експертизи по кримінальному провадженню №12017050140000200 складає 5 948,80 грн. (а.м.167 т.1);

-Висновок експерта №2/2-368 від 11.08.2017 року, відповідно до якого, експерт не зміг відповісти на питання: "Чи є частинами одного патрона куля і гільза, вилучені в ході огляду місця події 21.03.2017 року за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний 22-б у приміщенні Авдіївського заводу "Буддеталь", в кабінеті начальника зв`язку 72 бригади ЗСУ?", через відсутність на поверхні кулі слідів придатних для ідентифікації гільзи. На поверхні кулі, вилученої в ході огляду місця події 21.03.2017 року за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний 22-б у приміщенні Авдіївського заводу "Буддеталь", в кабінеті начальника зв`язку 72 бригади ЗСУ, наявні сліди, які виникли не в результаті контакту з каналом ствола зброї. Відповісти на питання: «Чи є на кулі, яку було вилучено в ході огляду місця події 21.03.2017 року за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний 22-б у приміщенні Авдіївського заводу "Буддеталь", в кабінеті начальника зв`язку 72 бригади ЗСУ, сліди, утворені при проходженні твердої перешкоди, якою могли бути кістки черепу?», у зв`язку з тим, що сліди (які не є слідами зброї і утворились шляхом взаємодії з поверхнею більш щільною ніж матеріал оболонки кулі) не мають ознак, що індивідуалізують поверхню якою вони утворені не уявляється можливим. Відповісти на питання стосовно гільзи пістолетного патрона з маркуванням "НОМЕР_18": "Чи вистріляні куля і гільза, вилучені в ході огляду місця події 21.03.2017 року за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний 22-б у приміщенні Авдіївського заводу "Буддеталь", в кабінеті начальника зв`язку 72 бригади ЗСУ, з представленого на дослідження пістолету ПМ НОМЕР_1, 1973 року випуску, вилучений в ході огляду місця події 11.03.2017 року за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, проїзд і Індустріальний 22-б у приміщенні Авдіївського заводу "Буддеталь", в кабінеті начальника зв`язку 72 бригади ЗСУ?" з-за обмеженої кількості придатних для ідентифікації слідів на досліджуваній та експериментально стріляних гільзах патронів, варіативності відображення слідів, пошкодженнями на гільзах патронів для експериментальної стрільби, що унеможливлює проведення додаткових експериментів, не уявляється можливим. Слід бойка на досліджуваній гільзі пістолетного патрона калібру 9 x 18 з маркуванням "НОМЕР_18", вилученій в ході огляду місця події 21.03.2017 року за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний 22-б у приміщенні Авдіївського заводу "Буддеталь", в кабінеті начальника зв`язку 72 бригади ЗСУ, залишений бойком, встановленим до пістолета 9 мм ПМ серія номер НОМЕР_1 , 1973 року виготовлення. Відповісти на ідентифікаційне питання стосовно кулі пістолетного патрона калібру 9 x 18 мм: "Чи вистріляні куля і гільза, вилучені в ході огляду місця події 21.03.2017 року за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний 22-б у приміщенні Авдіївського заводу "Буддеталь", в кабінеті начальника зв`язку 72 бригади ЗСУ, з представленого на дослідження пістолету ПМ НОМЕР_1, 1973 року випуску, вилучений в ході огляду місця події 21.03.2017 року?" з-за того, що встановлені при дослідженні збіжні ознаки та ознаки, що різняться не утворюють потрібного для категоричного висновку індивідуального комплексу не уявляється можливим. 4. Куля та гільза, вилучені в ході огляду місця події 21.03.2017 року, стріляні не з пістолета моделі 9 мм ПМ серія номер НОМЕР_7 , 1970 року виготовлення (а.м.168-186 т.1);

-Висновок комплексної судової психолого-психіатричної амбулаторної експертизи №388 від 19.04.2017 року, відповідно до якого, 1. ОСОБА_1 , 1975 року народження, в період часу відповідний інкримінованому діянню був психічно здоровим. 2. В даний час ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відзначаються ознаки помірного депресивного епізоду. 3. В період часу відповідний інкримінованого діяння ОСОБА_1 знаходився в стані тимчасового розладу душевної діяльності (реакція «короткого замикання»). За психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Надалі із зазначеного стану повністю вийшов. 4. У застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує. У зв`язку з наявністю статусу розладів невротичного рівня потребує динамічного спостереження психіатра на загальних підставах в місцях перебування. 5. В період часу відповідний інкримінованому діянню ОСОБА_1 не знаходився в вираженому емоційному стані (стрес, фрустрація тощо). 6. Індивідуально-психологічні особливості особистості ОСОБА_1 перераховані в експериментально-психологічному дослідженні. 7. У ОСОБА_1 не відзначено будь-яких виражених індивідуально-психологічних особливостей, в тому числі таких як підвищена агресивність, імпульсивність і емоційна нестійкість. 8. Індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_1 не зробили істотний вплив на його поведінку в досліджуваний період часу (в період часу, відповідний інкримінованому діянню). 9. Індивідуально-психологічні риси ОСОБА_1 , які носять астено-невротичний характер, відмічені при проведенні цієї експертизи, мають психогенне функціональне походження і пов`язані з психотравмуючою ситуацією. 10. У період часу відповідному інкримінованому діянню ОСОБА_1 не перебував в стані фізіологічного афекту (а.м.187-199 т.1);

-Висновок комплексної судової психолого-психіатричної стаціонарної експертизи №146 від 10.08.2017 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 у період інкримінованого йому діяння на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки не страждав. За своїм психічним станом в період інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Іспитований у теперішній час на будь-яке психічне захворювання також не страждає. За своїм психічним станом у теперішній час він також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Іспитованому властиві такі індивідуально-психологічні особливості як: нормальний рівень розумового розвитку, активність, товариськість, адекватність самооцінки, деяка педантичність, наполегливість, врівноваженість, висока мотивація до роботи, просоціальна направленість особистості в цілому; загострене відчуття небезпеки і пов`язаний із цим підвищений рівень тривожності, як складова стійких професійних військових навиків, набутих в ході тривалої участі в бойових діях. У іспитованого немає підвищеної агресивності, підвищеної навіюваності, імпульсивності, емоційної нестійкості. Індивідуально-психологічні особливості іспитового істотно не вплинули на його свідомість і поведінку в кримінальній ситуації. Іспитований в досліджуваній ситуації перебував у стані вираженого емоційного збудження, що істотно вплинув на свідомість і поведінку (за ступенем порушення усвідомленої контрольованої поведінки ідентичну фізіологічному афекту). Іспитований в кримінальній ситуації в стані класичного фізіологічного афекту не перебував (а.м.200-205 т.1).

- Адвокатський запит від 19.02.2018 року до УСЗН Білоцерківської міської ради, відповідно до якого, адвокат Лукашкова І.О. просить повідомити та при наявності підтвердити копіями документів: ким і в якому обсязі здійснювались витрати на поховання загиблого ОСОБА_3 ; які і в якій сумі були здійснені виплати, чи яка була надана інша допомога родині загиблого ОСОБА_3 , а також кому саме надавались виплати; чи залишились після смерті загиблого ОСОБА_3 особи, які перебували на його утриманні (дружина, діти) (а.м.165 т.3);

- Копія відповіді УСЗН Білоцерківської міської ради від 03.03.2018 року №1846, відповідно до якої, родині загиблого ОСОБА_3 було виплачено одноразову грошову допомогу, а саме: 400 тис. грн. матері ОСОБА_65 , 400 тис. грн. батьку ОСОБА_2 , що підтверджується копією витягу з наказу військового комісара Київського обласного військового комісаріату. Крім того, сім`ї ОСОБА_3 виплачено грошову допомогу на поховання в розмірі 7720 грн. Також, ОСОБА_2 та ОСОБА_65 надано грошову компенсацію для придбання житла в розмірі по 663627,72 грн. кожному. Станом на 02.03.2018 року зазначені громадяни придбали житло у власність та використали грошову компенсацію в повному обсязі. Крім того, за рахунок коштів міського бюджету по програмі «Турбота» було здійснено відшкодування вартості ритуальних товарів, послуг та проведення поминального обіду у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 у розмірі 16884,00 грн. (а.м.166 т.3);

- Копія розпорядження виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 03.05.2017 року №37р, відповідно до якого, було виділено кошти з міського бюджету по програмі «Турбота» в розмірі 16884,00 грн. для відшкодування вартості ритуальних товарів, послуг та проведення поминального обіду у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 (а.м.167 т.3);

- Копія рішення №31 від 27.11.2017 року комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та інвалідів про виплату грошової допомоги Білоцерківської міської ради Київської області про перерахунок грошової компенсації ОСОБА_2 , відповідно до якого, проведено перерахунок грошової компенсації за належності для отримання житлового приміщення гр-ну ОСОБА_2 , призначивши її в розмірі 663 627,72 грн. в тому числі на придбання житла - 657 057,15 грн. та сплату 1% державного мита - 6570,57 грн. (а.м.168 т.3);

- Копія рішення №32 від 27.11.2017 року комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та інвалідів про виплату грошової допомоги Білоцерківської міської ради Київської області, відповідно до якого, проведено перерахунок грошової компенсації за належності для отримання житлового приміщення гр-ці ОСОБА_65 , призначивши її в розмірі 663 627,72 грн. в тому числі на придбання житла - 657 057,15 грн. та сплату 1% державного мита - 6570,57 грн. (а.м.169 т.3);

- Копію витягу з наказу військового комісара Київського обласного військового комісаріату від 17.08.2017 року №295, відповідно до якого, для виплати одноразової грошової допомоги перераховано кошти ОСОБА_65 та ОСОБА_2 в розмірі по 400 000 грн. (а.м.170 т.3);

- Відповідь Білоцерківської міської ради Київської області, відповідно до якої, відносно ОСОБА_3 , який загинув під час проходження військової служби, була виплачена грошова допомога на поховання в сумі 7720,00 грн. (а.с.173 т.3);

- Адвокатський запит від 19.02.2018 року до Військової частини А 2167 щодо надання інформації та документів відносно отримання до ІНФОРМАЦІЯ_13 телеграм (розпоряджень) з вищестоящих штабів про організацію заходів щодо порядку користування мобільними телефонами в зоні АТО (бойових дій) та недопущенню витоку інформації про розміщення та діяльність підрозділів в зоні АТО через Інтернет, а також доведення цих телеграм (розпоряджень) до відповідальних осіб підрозділів та особового складу частин, що були задіяні в зоні АТО (а.с.175 т.3);

- копія Наказу ВЧ польова пощта - В0849 від 28.02.2017 за підписом начальника штабу 72 ОМБР ОСОБА_66 та начальника зв`язку 72 ОМБР ОСОБА_67 , виданого на виконання розпорядження штабу ОТУ «Донецьк» щодо посилення внутрішньообєктового режиму № 95/КП/ДСК від 25.02.2017, відповідно до якого наказано організувати та забезпечити безумовне виконання вимог Інструкції про порядок використання мобільних телефонів та інших засобів мобільного зв`язку, затвердженої наказом Генерального штабу ЗСУ від 26.03.2016 № 123(а.с.176-178 т.3);

- копія Інструкції про порядок використання мобільних телефонів та інших засобів мобільного зв`язку і передачі інформації, відповідно до якої у районах проведення антитерористичної операції, а також в умовах надзвичайного стану чи під час дії особливого періоду на територіях, де ведуться бойові дії, використання засобів мобільного зв`язку забороняється(а.с.179-181 т.3);

- копія листа Штабу оперативно-тактичного угрупування «Донецьк» від 05 березня 2017 на адресу начальників штабів щодо встановлення постійного контролю за недопущення використання засобів мобільного звязку у районах проведення АТО та витоку інформації з обмеженим доступом під час зовнішньої комунікації та через мережу інтернет(а.с.182-183 т.3);

- копія вимоги від 06.03.2017 начальникам штабів підрозділів ВЧ польова пошта В0849 про організацію виконання вимог розпорядження штабу ОТУ «Донецьк» від 05.03.2017 та недопущення викриття систем зв`язку та інформаційних систем ЗСУ та місць розташування пунктів управління військових частин (підрозділів) в районі проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, відповідно до якої встановлено постійний контроль за недопущенням використання засобів мобільного зв`язку у районах проведення АТО та витоку інформації з обмеженим доступом під час зовнішньої комунікації через мережу ІСД-Інтернет(а.с.184-185 т.3)

- Витяг з наказу командира військової частини А 2167 від 20.06.2018 про виключення з 20.06.2018 ОСОБА_1 зі списків особового складу частини звільненого на підставі наказу командувача військ оперативного командування «Північ» від 11.06.2018 у звязку із закінченням строку контракту;

- Постанова про призначення групи прокурорів від 21.03.2017 року (а.м.156 т.4);

- Постанова про доручення досудового розслідування по кримінальному провадженню №12017050140000200 від 21.03.2017 року (а.м.157 т.4);

- Квитанції на №153,154,155 на прийняту зброю і боєприпаси, відповідно до яких, Авдіївським ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області прийнято на зберігання: пістолет ПМ, кал. 9мм, серії НОМЕР_1 , 1973 року випуску; пістолет ПМ, кал. 9мм, серії НОМЕР_7 , 1970 р.в.; кулі, гільзу, стріляні патрони 9х18; магазин НОМЕР_12- 1 шт., патрони калібру 9мм, НОМЕР_19 - 14 шт., НОМЕР_20 - 1шт. (а.м.158 т.4);

- Лист про повернення підозрюваному ОСОБА_1 речей - камуфляжних брюк, майки сірого кольору, шортів світлого кольору, резинових капців, які були вилучені 21.03.2017 року для проведення судових експертиз (а.м.159 т.4);

- Лист про повернення ОСОБА_28 , ОСОБА_31 речей - камуфляжних брюк, які були вилучені 21.03.2017 року для проведення судових експертиз (а.м.160 т.4);

- Лист про повернення командиру військової частини А2167 кобури, яка була вилучена в ході огляду місця події 21.03.2017 року для проведення судових експертиз (а.м.161 т.4);

- Витяг з ЄРДР від 21.03.2017 року у кримінальному провадженні №12017050140000200 за ч.1 ст.115 КК України (а.м.162 т.4);

- Постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 28.08.2017 року, відповідно до якої, 1. Пістолет «ПМ» НОМЕР_1 1973 року випуску з магазином НОМЕР_3 , магазин № НОМЕР_4 , куля з підлоги біля сейфу. Гільза на підлозі біля ліжка, розташованого ліворуч від входу в кабінет начальника зв`язку, 21.03.2017 року в ході огляду у начальника штаба 72 бригади ЗСУ ОСОБА_35 була вилучена табельна зброя, що закріплена за ОСОБА_1 , а саме ПМ № НОМЕР_5 року випуску з двома магазинами, які споряджені набоями у кількості 16 шт., кров підозрюваного ОСОБА_1 , кров потерпілого ОСОБА_3 , посічена ділянка шкіри з правої скроневої області з раною з трупу ОСОБА_3 , змив з підлоги біля письмового столу з плями бурого кольору, змив з правої бокової стінки письмового столу з плям бурого кольору. Змив з дверей тумбочки біля ліжка з плям бурого кольору, змив з плям бурого кольору на підлозі біля сейфу в районі виявлення кулі, змив з плями бурого кольору в правому ближньому куті праворуч від входу в кімнату, змиви з рук підозрюваного ОСОБА_1 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12017050140000202. 2. Речові докази: кров підозрюваного ОСОБА_1 , кров потерпілого ОСОБА_3 , змиви з плям бурого кольору з місця події, посічена ділянка шкіри з правої скроневої області з раною з трупу ОСОБА_3 , змиви з рук з трупу ОСОБА_3 , змив з рани групу ОСОБА_3 , передані на зберігання до камери зберігання зброї та боєприпасів Авдіївського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області та камери зберігання речових доказів Авдіївського ВП Покровського ГУНП в Донецькій області (а.м.163 т.4);

- Квитанція про отримання на зберігання до кімнати речових доказів Авдіївського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області вказаних речових доказів, вилучених під час здійснення кримінального провадження №12017050140000200(а.м.164 т.4);

- Ордер на підставі договору про надання правової допомоги від 04.08.2021 року з додатками, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Ященко І.О. (а.м.165-168 т.4);

Суд вважає вищеописані докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого, і які беззаперечно свідчать про пряму причетність саме обвинуваченого ОСОБА_1 до протиправного заподіяння смерті потерпілого ОСОБА_3 .

Це підтверджується не тільки показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 , який визнав, що саме ним було спричинено смерть потерпілому ОСОБА_3 , а й показаннями допитаних в суді свідків та письмовими доказами.

Зокрема, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_28 , ОСОБА_31 , які були безпосередніми очевидцями загибелі ОСОБА_3 , показали, що після 22год.00хв. ІНФОРМАЦІЯ_13 до службового кабінету майора ОСОБА_1 за його наказом з коридору зайшли ОСОБА_3 , ОСОБА_28 , ОСОБА_31 , ОСОБА_8 та сам ОСОБА_1 .. В кабінеті вони розташувалися у ланку від вікна до дверей в наступному порядку: ОСОБА_31 , ОСОБА_28 ОСОБА_3 , та ОСОБА_8 . Навпроти них посередині кімнати розташувався ОСОБА_1 . Далі з показань свідків вбачається, що ОСОБА_1 розповів їм про те, що ОСОБА_3 виклав відео в мережі інтернет, яким розкрив місце дислокації підрозділу, і почав переглядати на своєму телефоні вказане відео. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відбулася розмова, під час якої, як стверджує свідок ОСОБА_28 , ОСОБА_1 запитав ОСОБА_3 , чи зрозумів той, що він наробив, а ОСОБА_3 відповів, що розуміє що це зрада Батьківщини. Свідок ОСОБА_8 показав, що, закінчивши перегляд відео, ОСОБА_1 був роздратований, розмовляв на підвищених тонах, казав, що відео розкриває наші позиції, а ОСОБА_3 відповідав, що нічого такого не зробив і на відео нічого немає. Натомість свідок ОСОБА_31 показав, що під час розмови ОСОБА_1 не кричав і особливої агресії начебто не виявляв. Після цього, ОСОБА_28 та ОСОБА_31 повідомили, що ОСОБА_1 зробив крок назад, узяв рукою з ліжка пістолет і, як стверджують усі троє свідків, наказав ОСОБА_3 підійти до нього. ОСОБА_3 зробив один чи два кроки вперед і, зі слів свідків ОСОБА_28 та ОСОБА_31 , сказав: «Пожалуйста, не надо!». В свою чергу ОСОБА_1 , як стверджують усі троє свідків, зняв з запобіжника пістолет і дослав патрон у патронник. Після чого, він витягнув праву руку з пістолетом вперед і трохи вверх, і як вказують свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_28 , направив пістолет у напрямку голови ОСОБА_3 , здійснив один постріл. При цьому, свідок ОСОБА_28 вказує, що бачив, як перед пострілом ОСОБА_3 відвернув голову праворуч. В свою чергу, інші свідки про це не вказують, оскільки за ОСОБА_3 вони не слідкували. Так, свідок ОСОБА_8 перед пострілом дивився на хлопців, а в момент пострілу - повернувся і побачив повністю праву руку з пістолетом ОСОБА_1 , а свідок ОСОБА_31 весь час слідкував за пістолетом, який тримав у руці ОСОБА_1 . Після цього, свідок ОСОБА_31 показав, що ОСОБА_3 впав на підлогу назад, свідок ОСОБА_28 вказав, що ОСОБА_3 впав головою до виходу з кімнати по правий бік від свідка, між ним та ОСОБА_31 , а свідок ОСОБА_8 зазначив, що після пострілу ОСОБА_3 впав головою до виходу, між дверями та шафою, ближче до свідка. Відстань між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 які стояли один навпроти другого, у момент пострілу свідки оцінили приблизно у метр чи півтора метри.

Показання вказаних свідків в головному узгоджуються між собою та з показаннями наданими цими свідками під час проведення з ними слідчих експериментів, відповідно до складених протоколів, у яких свідки ОСОБА_31 , ОСОБА_8 та ОСОБА_28 безпосередньо вказували на ОСОБА_1 , який після короткої бесіди з ОСОБА_3 і перегляду відео на телефоні, узяв з ліжка пістолет, наказав ОСОБА_3 підійти до нього і після того, як ОСОБА_3 підійшов на один чи два кроки до нього, тримаючи у правій руці пістолет Макарова, відвів затвор у заднє крайнє положення та відпустив, тим самим дослав патрон до патронника, здійснив постріл у голову ОСОБА_3 . При цьому, свідок ОСОБА_68 під час слідчого експерименту, на відміну від інших свідків, які показали, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стояли обличчям один до одного, показав, що перед пострілом ОСОБА_3 відхилився у бік свого правого плеча всім корпусом, намагаючись уникнути пострілу. За показаннями свідків, відстань між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у момент пострілу складала 1,0 м, 1,4 м та 1,5 м відповідно. Після пострілу ОСОБА_3 впав на підлогу, головою до правого ближнього кута від входу в кабінет ОСОБА_1 , ногами до ОСОБА_1 .

На думку суду, вказані показання свідків є послідовними, логічними та такими, що відображають в цілому фактичні обставини спричинення смерті потерпілому ОСОБА_3 .

Натомість, деякі розбіжності у показаннях свідків щодо відстані між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , положенні правої руки ОСОБА_1 , у якій він тримав пістолет, розігнутості руки у лікті та притиснутості ліктя до тіла, а також положенні голови ОСОБА_3 у момент пострілу, та розташуванні тіла на підлозі після пострілу, на думку суду, пояснюються суб`єктивним сприйняттям свідками простору між кількома об`єктами та концентрацією уваги в конкретний проміжок часу на інших об`єктах, зокрема, на пістолеті, про що самі ж свідки і стверджували під час допиту. Однак усі свідки стверджували, що ОСОБА_3 був значно вищий за зростом від ОСОБА_1 , а тому ОСОБА_1 тримав пістолет прямо та знизу вверх.

Що ж до механізму спричинення тілесних ушкоджень, то відповідно до Висновку експерта №77 від 10.08.2017 року дані, викладені в протоколі проведення слідчого експерименту від 21.03.2017року за участю свідка ОСОБА_63 , який стверджував, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стояли обличчям на відстані 1 м. один до одного, але перед пострілом ОСОБА_43 відхилився у бік свого правого плеча всім корпусом, а ОСОБА_1 , тримаючи пістолет у правій руці, зробив один постріл в область голови відповідають механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених при експертизі трупа ОСОБА_3 .

Отже, суд вважає, що саме механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 наведений свідком ОСОБА_28 відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується висновком експертів (а.м.100-106 т.1) і навпаки, механізм наведений в протоколах проведення слідчих експериментів від 21.03.2017року за участю свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_31 , що в момент пострілу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стояли обличчям один до одного на відстані 1,4м. є малоймовірним і пояснюється судом тим, що свідки в момент здійснення пострілу були сконцентровані на пістолеті, який тримав у правій руці ОСОБА_1 і не спостерігали за рухами голови ОСОБА_3 .

Тому, суд приходить до висновку, що безпосередньо перед пострілом ОСОБА_3 відхилився у бік свого правого плеча всім корпусом і відповідно повернув голову праворуч, тобто обернувся до ОСОБА_1 лівою бічної стороною. Саме з цим і пов`язано те що вхідна вогнепальна рана локалізується в області мочки лівої вушної раковини, а вихідна - в області правої скроневої ділянки голови.

Разом з цим, матеріали справи містять висновки експертів №88, №9-88, №421-МК, №77, які суперечать один одному в частині розташування вхідної та вихідної рани на голові ОСОБА_3 . З метою усунення наявних розбіжностей між вказаними висновками, судом було проведено допити експертів.

Так, судово-медичний експерт ОСОБА_41 показав, що під час дослідження 21.03.2017 трупа ОСОБА_3 виявив у нього рани з правої та з лівої сторони голови. Ці рани були нестандартними, оскільки рана у правій виличній ділянці голови була схожа на вхідний отвір, на що вказували зазубрені краї та щілиноподібна форма, а також пошкодження кісток черепа упродовж ранового каналу. Інший отвір, який на момент виконання дослідження він вважав вихідним, розташовувався біля мочки лівого вуха. Обидві рани не містили навколо себе чи усередині будь-яких забруднень, кіптяви, збройової змазки, слідів пороху, що притаманні ранам від входу кулі. Можливо це було пов`язано з тим, що голова ОСОБА_44 була перебинтована. Тому йому важко було встановити, яка з ран є вхідним отвором, а яка - вихідним. В подальшому експерт криміналіст за допомогою більш точних інструментальних методів дослідження встановив, що вилучений ОСОБА_41 шматок шкіри з правої виличної ділянки голови є місцем вихідного отвору.

В свою чергу, експерт - криміналіст ОСОБА_45 показав, що у 2017 році при виконанні криміналістичної експертизи шматка шкіри з раною правої скроневої ділянки голови трупу ОСОБА_42 він виявив морфологічні ознаки вихідного вогнепального отвору, заподіяного одиночним снарядом - кулею на виході із тіла. Такими ознаками були розриви шкіри від дії кулі, яка втратила кінетичну енергію від проходження скрізь кістку та тканини тіла і була не здатна пробити шкіру, як на вході, а лише її розірвати при натягуванні при виході. Також з внутрішнього боку шкіри була виявлена ознака Пантелєєва-Некрасова , а саме: у підшкірній клітковині при виході кулі утворилося кратероподібне углиблення, що вказує на вихідний отвір. При цьому, будь-яких ознак вхідного вогнепального отвору, в тому числі, дефіциту тканини шкіри, пасків осаднення та забруднення, опалення шкіри, порошинок та кіптяви на шкірі, експертом виявлено не було. Немає ніяких сумнівів, що це вихідний отвір.

Судово-медичний експерт ОСОБА_47 показав, що при проведенні комісійної судово-медичної експертизи у комісії експертів не виникало будь-яких сумнівів щодо правильності висновку експерта - криміналіста Дніпропетровського бюро судових експертиз ОСОБА_45 . Комісія експертів дійшла підсумків, що з правого боку голови трупа ОСОБА_3 наявний вихідний отвір, а з лівої сторони голови - вхідний отвір. При цьому, судово-медичний експерт ОСОБА_41 дуже схоже описав вхідний та вихідний отвори. Однак під час макроскопічного дослідження трупа ОСОБА_3 експерт ОСОБА_41 не мав додаткових відомостей від криміналістичного дослідження і тому дійшов хибного висновку щодо місця вхідної рани. Також експерт вважає, що більш достовірним є механізм отримання поранення ОСОБА_3 показаний свідком ОСОБА_18 .

Отже, допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_45 та ОСОБА_47 , зазначили про фактичну помилковість висновків №88 та №9-88 експерта ОСОБА_41 щодо місця вхідної та вихідної рани на голові трупа ОСОБА_3 та вказали, що вхідна рана знаходилася в лівій ділянці голови біля мочки лівого вуха, а вихідна рана - у правій виличній ділянці голови. З хибністю свого висновку погодився і сам ОСОБА_41 , пославшись на нестандартність ран та наявність у експерта-криміналіста більш точних інструментальних методів дослідження.

З суб`єктивної сторони умисне вбивство може бути вчинене з прямим умислом, коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті людини і бажає її настання, або з непрямим умислом - коли винний хоча і не бажає настання смерті іншої людини, але свідомо припускає її настання.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» №2 від 07.02.2003 року для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Також згідно п. 26 цієї ж Постанови Пленуму Верховного Суду України у випадках, коли особа позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати за ст. 119 чи ст. 128 КК України.

У даній справі, на переконання суду, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, характер і локалізацію та вид тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення, поведінку обвинуваченого і потерпілого, що передувала події та під час події, місце вчинення злочину, обвинувачений розумів, усвідомлював та бажав настання смерті потерпілого ОСОБА_3 і вчинив для цього усі дії, які вважав необхідними і достатніми для настання смерті.

Обставин, які б вказували на отримання потерпілим тілесних ушкоджень в інший спосіб під час судового розгляду не встановлено.

Відповідно до Висновку експерта №88 від 21.03.2017 (а.м. 84-88 т.1) дії ОСОБА_1 призвели до наскрізного вогнепального кульового поранення голови з ушкодженням головного мозку, що ускладнилося розвитком гострої внутрішньочерепної кровотечою, у зв`язку з чим і настала смерть потерпілого.

Зважаючи на характер і механізм отримання тілесного ушкодження у життєво важливий орган - голову, настання смерті потерпілого у лікарні, а не на місці події, жодним чином не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_1 як умисного вбивства.

При цьому, суд погоджується з доводами сторони захисту, що ОСОБА_1 завчасно не готувався та не планував вбивство потерпілого, оскільки викликав до себе в кабінет, окрім ОСОБА_3 , ще трьох військовослужбовців з метою проведення з ними профілактичної бесіди для з`ясування усіх обставин та недопущення повторення таких дій.

Проте після перегляду на телефоні відео, розповсюдженого в мережі «Інтернет» ОСОБА_3 , у обвинуваченого виник раптовий прямий умисел на вбивство ОСОБА_3 . В цей момент, як стверджують допитані свідки ОСОБА_31 , ОСОБА_28 та ОСОБА_8 , обвинувачений вчинив кілька послідовних дій, спрямованих саме на вбивство потерпілого, а саме: узяв з ліжка пістолет, наказав ОСОБА_3 підійти до нього, дослав патрон у патронник, направив пістолет правою рукою у напрямку голови потерпілого і здійснив постріл. При цьому ОСОБА_1 , як професійний та досвідчений військовослужбовець офіцерського складу ЗСУ не міг не усвідомлювати та не розуміти небезпечність своїх дій з вогнепальною зброєю та наслідки, до яких вони можуть призвести. Однак, не зупинився і продовжив вказані дії до досягнення своєї мети - вбивства ОСОБА_3 .

Встановлені обставини свідчать про спрямованість умислу обвинуваченого саме на скоєння умисного вбивства з прямим умислом, який усвідомлював небезпечний характер своїх дій, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав настання смерті потерпілого внаслідок своїх дій.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 на ч.2 ст.121 КК України та ст.119 КК України.

Також під час досудового розслідування було проведено амбулаторну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу №388 від 19.04.2017 року, а потім стаціонарну комплексну судову психолого-психіатричну стаціонарну експертизу №146 від 10.08.2017 року.

Відповідно до Висновку №388 від 19.04.2017 року встановлено, що в період часу відповідного інкримінованому діянню ОСОБА_1 знаходився в стані тимчасового розладу душевної діяльності (реакція «короткого замикання»). За психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Надалі із зазначеного стану повністю вийшов. (а.м.187-199 т.1).

Натомість, після проведення стаціонарної експертизи згідно з Висновком №146 від 10.08.2017 року встановлено, що ОСОБА_1 у період інкримінованого йому діяння на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки не страждав. За своїм психічним станом в період інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Крім того, у період інкримінованого йому діяння перебував у стані вираженого емоційного збудження, що істотно вплинув на свідомість і поведінку (за ступенем порушення усвідомленої контрольованої поведінки ідентичну фізіологічному афекту) (а.м.200-205 т.1).

При наданні оцінки цим двом висновкам, суд виходить з того, що основна характерна риса амбулаторної експертизи полягає в одноразовому характері психологічного огляду випробуваного без його тривалого експертного стаціонарного спостереження. Стаціонарна ж експертиза полягає у тривалому спостереженні за випробуваним в умовах медичного стаціонару. При цьому, крім клінічних застосовуються також експериментальні методи дослідження.

Отже, зважаючи на більш тривалий та систематичний характер спостереження в умовах медичного стаціонару, суд приймає до уваги Висновок №146 від 10.08.2017 року (а.м.200-205 т.1), який спростовує Висновок №388 від 19.04.2017 року.

Статтею 116 КК України (в редакції станом на 21.03.2017) передбачена кримінальна відповідальність за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого.

Тобто, для кваліфікації дій за ст.116 КК України стан сильного душевного хвилювання має виникнути раптово як реакція особи або на протизаконне насильство, або на систематичне знущання, або на тяжку образу з боку потерпілого.

Згідно з наданими обвинуваченим в судовому засіданні показаннями перед пострілом у нього почали підкошуватися ноги, почав відчуватися якийсь страх. Ця ситуація нагадала йому жахливу картину артилерійського удару з літа 2014 під Амвросіївкою - грохот, знищенні позиції, велика кількість загиблих. У останньому слові ОСОБА_1 зазначив, що через великий страх у нього виник такий психологічний стан, коли він не міг усвідомлювати та керувати своїми діями.

Судові експерти у висновку №146 від 10.08.2017 року (а.м.200-205 т.1) також встановили, що у період інкримінованого йому діяння, ОСОБА_1 перебував у стані вираженого емоційного збудження, що істотно вплинув на свідомість і поведінку (за ступенем порушення усвідомленої контрольованої поведінки ідентичну фізіологічному афекту). При цьому цей стан був викликаний страхом. Однак, на думку експертів, перебуваючи в цьому стані, він міг усвідомлювати та керувати своїми діями.

Крім того, вказаний психологічний стан ОСОБА_1 , хоча і виник раптово, але не пов`язаний ні з протизаконним насильством, ні з систематичним знущанням, ні з тяжкою образою з боку потерпілого.

Тому, суд приходить висновку, що відсутні підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого на ст.116 КК України.

З показань обвинуваченого ОСОБА_1 , свідків . ОСОБА_31 , ОСОБА_28 та ОСОБА_8 , які були очевидцями події, вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 у момент заподіяння йому смерті жодним чином не вчинював якихось активних протиправних дій по відношенню до самого ОСОБА_1 , безпосередньо не створюючи загрози його життю чи здоров`ю.

Отже, судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про необхідну оборону ОСОБА_1 , а тому відсутні підстави і для перекваліфікації його дій за ст. 118 КК України.

Таким чином, поза розумним сумнівом суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. При цьому, сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений ОСОБА_1 є винним у вчиненні цього злочину.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу, винну у вчиненні кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.115 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він проходив військову службу на посаді начальника відділення зв`язку штабу військової частини - ПП В0849, наразі звільнений у запас, раніше не судимий, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_70 , ІНФОРМАЦІЯ_10 за місцем служби характеризується позитивно, нагороджений нагрудним знаком «Знак пошани» (Наказ МОУ від 01.12.2015 року №981); нагрудним знаком «За зразкову службу» (Наказ МОУ від 26.11.2016 року); медаллю «20 років сумлінної служби» (Наказ МОУ від 05.12.2014 року); грамотою за високий професіоналізм, майстерність, сумлінну й бездоганну службу, високі результати в бойовій підготовці від 16.01.2007 року; грамотою за вагомий внесок в справу захисту Батьківщини, за високий професіоналізм, якісне навчання та виховання підлеглого особового складу, майстерність, сумлінну й бездоганну службу від 22.10.2009 року; подяку Міністра оборони України за участь в підготовці та проведенні параду військ від 24.08.2001 року, за місцем проживання характеризується нейтрально.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття, оскільки ОСОБА_1 визнав факт вчинення злочинних дій, дійсно та відверто визнав свою провину, хоча і не погодився з кваліфікацією його дій, вибачився перед потерпілим та висловив щирий жаль з приводу цього і осуд своєї поведінки, що виражається в визнанні негативних наслідків для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести відповідальність за вчинені дії.

При цьому, жодним чином не може вплинути на наявність щирого каяття відсутність відшкодування спричиненої моральної шкоди потерпілому, враховуючи те, що відшкодування шкоди може лише додатково вказувати і підтверджувати факт щирого каяття, але не є головною умовою для його доведення. Крім того, в судовому засіданні обвинувачений повідомив, що звертався до потерпілого з пропозицією щодо відшкодування шкоди і пропонував передати йому у власність земельну ділянку та гроші, але сторони не дійшли згоди щодо розміру відшкодування. Тобто, обвинувачений намагався та приймав заходів для виправлення ситуації. Аналогічного висновку дійшла колегія суддів у постанові ККС ВС від 11 травня 2021 у справі № №161/17452/19.Також не впливає на щирість каяття і незгода обвинуваченого з кваліфікацією його дій, оскільки це є правом особи.

Положеннями ч.2 ст.66 КК України встановлено, що при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Такою обставиною суд визнає вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення у стані вираженого емоційного збудження, що істотно вплинув на свідомість і поведінку(за ступенем порушення усвідомленої контрольованої поведінки ідентичну фізіологічному афекту), який виник у відповідь на як вважав ОСОБА_1 реальну загрозу життю його особисто і його підлеглих через дії потерпілого ОСОБА_3 , про що свідчить Висновок комплексної судової психолого-психіатричної стаціонарної експертизи №146 від 10.08.2017 року(а.м.200-205 т.1), показання самого обвинуваченого ОСОБА_1 , який вказував, що перед пострілом у нього почали підкошуватися ноги, почав відчуватися якийсь страх, вказана ситуація нагадала йому жахливу картину артилерійського удару з літа 2014 під Амвросіївкою, а також показання свідків ОСОБА_39 , ОСОБА_35 , які бачили блідого ОСОБА_1 у шоковому стані та ОСОБА_5 , який бачив ОСОБА_1 з туманним поглядом і скляними очами.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.

За п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Обов`язок доказування перелічених обставин згідно зі ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що орган досудового розслідування при формулюванні пред`явленого обвинувачення не інкримінував ОСОБА_1 вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в службовій залежності від винного. Цієї обставини також не було зазначено в обвинувальному акті як такої, що обтяжує покарання відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України, а прокурор повідомив про наявність такої обставини тільки в судових дебатах

Тому, визнання цієї обставини відповідно до ст. 67 КК України такою, що обтяжує покарання, не узгоджується з положеннями ст. 337 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Отже, судом встановлено дві обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , а саме щире каяття та вчинення кримінального правопорушення у стані вираженого емоційного збудження, що істотно вплинув на його свідомість і поведінку. При цьому, суд враховує, що емоційне збудження іспитованого виникло суб`єктивно несподівано у відповідь на реальну загрозу життю його особисто і його підлеглих через дії потерпілого. Розуміння іспитованим якості і небезпеки викладених у мережу матеріалі, загострене відчуття небезпеки, реальний досвід бойових втрат, відчуття, що обмаль часу, і він не встигає відвернути небезпеку, спричинило різке наростання катастрофічних очікувань і емоційного збудження. Звуженість свідомості, фрагментованість сприйняття, порушений вольовий контроль дій унеможливили цілісну оцінку ситуації і призвели до агресії проти потерпілого як проти єдиного представника загрози, доступного сприйняттю.

У сукупності з іншою встановленою обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, щирим каяттям, яка полягає у визнанні факту вчинення злочинних дій, визнанні своєї провини, вибаченні перед потерпілим та висловленні щирого жалю та осуду своєї поведінки, бажанні виправити наслідки вчиненого та понести покарання, суд вважає, що ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінально-караного діяння.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені вище обставини, які істотно знижують ступень тяжкості вчиненого діяння., з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, позитивно характеризувався за місцем служби, неодноразово нагороджувався та заохочувався нагрудними знаками, медалями, грамотами, з 2014 року приймав участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на сході України, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі, але нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі.

Також приписами ст.3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Згідно зі ст. 27 Конституції України ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Враховуючи, що обвинуваченим ОСОБА_1 було вчинене особливо тяжке кримінальне правопорушення, яке пов`язане з позбавленням життя людини - найвищої соціальної цінності, та не зважаючи на встановлені обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого діяння, та особу обвинуваченого, суд не вбачає можливості прийняти рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки у такому випадку не буде досягнута мета кримінального покарання - виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Згідно Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 21.03.2017 року (а.м.47-48 т.1), ОСОБА_1 був затриманий 21.03.2017 року о 12 год. 40 хв. і після цього Ухвалою слідчого судді Селидівського міського суду Донецької області від 23.03.2017 йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказаний запобіжний захід неодноразово продовжувався як під час досудового розслідування так і судового провадження аж до 19.10.2017, коли ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19.10.2017 ОСОБА_1 було змінено запобіжний захід на особисту поруку, з покладенням на нього відповідних обов`язків.

Відповідно до правової позиції Великої Палати ВС, викладеній у постанові від 29 серпня 2018 року (справа № 663/537/17), якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. У такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.

Положеннями ч.5 ст.72 КК України (в редакції станом на 20.06.2017) передбачено, що зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Отже, суд вважає за необхідне на підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції станом на 20.06.2017) зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 21 березня 2017 по 19 жовтня 2017 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді особистої поруки військовослужбовців військової частини А 2167: підполковника ОСОБА_35 , підполковника ОСОБА_71 , підполковника ОСОБА_72 , майора ОСОБА_73 , капітана ОСОБА_74 - залишити до набрання вироком законної сили.

Також потерпілим ОСОБА_2 був поданий цивільний позов, відповідно до якого він просив суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на його користь завдану йому кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду у розмірі 29 702 грн. та моральну шкоду у розмірі 300 000 грн.

Під час судового розгляду потерпілим ОСОБА_2 було надано суду заяву від 24 травня 2019 (а.с.218 т.3), у якій він відмовився від позову, в частині матеріальних збитків, але підтримав позовну заяву про відшкодування йому моральних збитків у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами встановленому цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли в зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовується норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У зв`язку з відмовою позивача від позову, в частині стягнення матеріальної шкоди, на підставі ч.3 ст.206 ЦПК України, провадження у справі в цій частині слід закрити.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла, при наявності її вини.

Положеннями ст. 23 ЦК України встановлено. що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до п.5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п.9 постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає, виходячи з характеру та об`єму заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань.

Як вбачається з поданого цивільного позову, моральна шкода обґрунтовується самим фактом смерті сина потерпілого ОСОБА_3 а також тим, що потерпілий після смерті сина відчуває постійний головний біль, запаморочення, нервові переживання, стривоженість та дискомфорт від смерті сина, емоційні спалахи, дратівливість, збудливість, а також неможливість мати онуків, здорового та вихованого сина та щасливу родину.

Виходячи із засад розумності та справедливості, у зв`язку із протиправною поведінкою обвинуваченого щодо потерпілого, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, в частині відшкодування моральної шкоди і вважає можливим та достатнім стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 150 000 (двісті тисяч) гривень, 00 коп.

Процесуальні витрати на проведення балістичної експертизи складають 5 948 (п`ять тисяч сорок вісім) гривень 80 копійок, на проведення експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу 2 379 (дві тисячі сімдесят дев`ять) гривень, 52 копійки, підтверджуються відповідними довідками та підлягають стягненню на користь держави.

Питання речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України,

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання з урахуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту набрання вироком законної сили та фактичного його затримання.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції станом на 20.06.2017) зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 21 березня 2017 по 19 жовтня 2017 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді особистої поруки військовослужбовців військової частини А 2167: підполковника ОСОБА_35 , підполковника ОСОБА_71 , підполковника ОСОБА_72 , майора ОСОБА_73 , капітана ОСОБА_74 - залишити до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 моральну шкоду в сумі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень, 00 коп.

В іншій частині моральної шкоди - відмовити.

Провадження в частині стягнення матеріальної шкоди - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення балістичної експертизи у сумі 5 948 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок вісім) гривень 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу у сумі 2 379 (дві тисячі триста сімдесят дев`ять) гривень 52 коп.

Речові докази, а саме:

-пістолет «ПМ» НОМЕР_1 1973 року випуску з магазином НОМЕР_3 , магазин № НОМЕР_4 , пістолет «ПМ» НОМЕР_21 1970 року випуску з двома магазинами, які споряджені набоями у кількості 16 шт. - повернути до військової частини А 2167.

-кров ОСОБА_3 , кров ОСОБА_1 , кулю, гільзу, посічену ділянку шкіри з правої скроневої області з раною з трупа ОСОБА_3 , змив з підлоги біля письмового столу з плями бурого кольору, змив з правої бокової стінки письмового столу з плями бурого кольору, змив з дверей тумбочки біля ліжка з плям бурого кольору, змив з плям бурого кольору на підлозі біля сейфу в районі виявлення кулі, змив з плями бурого кольору в правому ближньому куті праворуч від входу в кімнату, змиви з рук підозрюваного ОСОБА_1 - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя Варибрус В. А.

Судді: Карабан І. І.

Стоілова Т.В.