Вирок № 99196854, 27.08.2021, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/190/21

Провадження № 1-кп/539/99/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2021 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Хоменка Д.Є.,

за участю:

секретаря судового засідання - Павличенко О.А.,

прокурора - Гончаренка В.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Масюка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Лубни кримінальне провадження №12020170240000144, відомості про яке внесені до ЄРДР 02.02.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с.Стадниця, Тетеївського району, Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, утриманців не маючого, раніше неодноразово судимого:

1)10.06.1988 року засудженого Лубенським міським судом Полтавської області до 5-ти років позбавлення волі за ч.3 ст.115 КК УРСР;

2)28.11.1996 року засудженого Лубенським міським судом Полтавської області до 3 років позбавлення волі за ч.3 ст.140 КК УРСР;

3)05.09.2000 року засудженого Лубенським міським судом в Полтавській області до 2 років позбавлення волі за ч.2 ст.140 КК УРСР;

4)03.01.2003 року засудженого Лубенським районним судом до штрафу в розмірі 510 грн. за ч.2 ст.263 КК України;

5)13.05.2005 року засудженого Лубенським міським судом в Полтавській області до 7 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ майна за ч.2 ст.187 КК України;

6)07.10.2010 року засудженого Гребінківським районним судом в Полтавській області до 2 років позбавлення волі за ч.2 ст.185 КК України;

7)12.05.2011 року засудженого Лубенським міським судом в Полтавській області до 7 років позбавлення волі за ч.2 ст.307 КК України, згідно ст.71 КК України, зараховано 6 місяців позбавлення волі по вироку Гребінківського районного суду від 07.10.2010 року за ч.2 ст.185 КК України, остаточно вважається засудженим до 7 років і 6 місяців позбавлення волі;

8)27.11.2017 року засудженого Лубенським міськрайонним судом за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді арешту на строк 3 місяці;

9)21.02.2019 року засудженого Лубенським міськрайонним судом за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим терміном на 1 рік,

фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 приблизно о 02 години 30хвилин, маючи умисел на крадіжку, прибув до торговельного павільйону № НОМЕР_1 , що розташований на території Лубенського міського ринку по просп. Володимирському, 42/1, м. Лубни, Полтавської області.

У вказаний час та місці, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на крадіжку, поєднану з проникненням у інше приміщення, умисно, з корисливими мотивом та метою, таємно, діючи повторно, шляхом віджиму металопластикових дверей, проник до торговельного павільйону № НОМЕР_1 , що розташований на території Лубенського міського ринку по просп. Володимирському, 42/1, м. Лубни, Полтавської області , що перебуває у користуванні ОСОБА_2 , звідки здійснив крадіжку мобільного телефона «S-Tell», модель «М579», вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 410 від 24.02.2020 - 1314 грн., мобільного телефону «Qukitel», вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 411 від 24.02.2020 - 1082 грн., ноутбука «Lenovo G550», вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 61/418 від 21.02.2020 - 1600 грн., мобільного телефону «Ergo В501 Maximum», вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 409 від 24.02.2020 - 1428 грн., мобільного телефону «Blackview А30» в чохлі, вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 412 від 20.02.2020 - 1068 грн. 55 коп., три мобільних телефони «Ergo» типу моноблок загальною вартістю 2097 грн., мобільного телефону «Qukitel СІ4» вартістю 1800 грн., мобільного телефону «Ergo» вартістю 1757 грн., мобільного телефону «S-tell 550Р» вартістю 870 грн., мобільного телефону «Huawei» вартістю 2185 грн., плазмового телевізора «Samsung» діагоналлю 32 дюйма, вартістю 3600 грн., мобільного телефону «Qukitel» вартістю 1450 грн., мобільного телефону «Doodge х50» вартістю 859 грн.,мобільного телефону «Ergo» вартістю 1345 грн.,мобільного телефону «Ergo» вартістю 1899 грн., мобільного телефону «Ergo» вартістю 1999 грн., мобільного телефону «Ergo» вартістю 2549 грн., мобільного телефону «Doodge х70» вартістю 1750 грн., мобільного телефону «Ergo» вартістю 1461 грн., мобільного телефону «Хіomi 5-А» вартістю 2695 грн., мобільного телефону «Meizu m-3» вартістю 3126 грн., мобільного телефону «Samsung j3» вартістю 1899 грн., мобільного телефону «Samsung j3» 1300 грн., мобільного телефону «Huawei Y-6» вартістю 2999 грн., мобільного телефону «Qukitel» вартістю 1700 грн., мобільного телефону «Xiomi А2 Lait» вартістю 2500 грн., мобільного телефону «LG D880» вартістю 1200 грн., що належать ОСОБА_2 .

В подальшому ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 завдав майнової шкоди ОСОБА_2 на суму 49 532 грн. 55 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 , обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, що виразилися у крадіжці, вчиненій повторно, поєднаній із проникненням у інше приміщення, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснивши суду наступне.

На початку вересня 2019 року у нього виник словесний конфлікт з працівниками поліції, і вони його побили. З метою притягнення винних до відповідальності він звернувся одразу до прокуратури з клопотанням направити його на освідування, але наявний прокурор йому пояснила, що дозвіл на освідування надає суд, окрім того він не наполягав на притягненні даних осіб до кримінальної відповідальності, а бажав лише щоб вони його не чіпали. Його побиття бачив товариш його батька. Після цього випадку працівники поліції від нього відчепились, але пізніше до нього подзвонив його приятель ОСОБА_3 і запропонував зустрітись. Обвинувачений і його цивільна дружина ОСОБА_4 прийшли до ОСОБА_5 та його дружини ОСОБА_6 і ті, за відсутності грошових коштів, вмовляли обвинуваченого вчинити кримінальне правопорушення, на що останній не погодився, і пішов додому. 28 грудня 2019 року обвинувачений поконфліктував з ОСОБА_7 і між ними сталася бійка. В результаті побиття він з 28 грудня по 16 січня 2020 року нікуди не виходив, а лежав вдома і лікувався від переламу ребер. Громадяни ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в цей час проживали разом із обвинуваченим і доглядали за ним. Після 16 січня 2020 обвинувачений потроху став рухатися, як йому пояснив лікар потрібно дотримуватися ліжкового режиму та приймати ліки. В кінці 31 січня 2020 року на номер ОСОБА_8 подзвонив ОСОБА_3 і попрохав зустрітися, зазначив що у розшуку, тому прохав прийти до нього додому. Близько 18.00 год. обвинувачений прийшов до ОСОБА_11 до дому йому відчинила двері дружина ОСОБА_6 . Вони знову почали плакатися про тяжкий матеріальний стан і просили ОСОБА_1 вчинити злочин, на що останній погодився, по причині відсутності на території України його цивільної дружини ОСОБА_10 . Водночас ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 , що у нього мається фомка та інші інструменти для вчинення задуманого. Обвинувачений підкреслив ОСОБА_11 , що він погано рухається, тож останній повинен йому допомогти у пересуванні, на що ОСОБА_3 погодився. В половині другого опівночі 01.02.2020 року ОСОБА_1 прокинувся взяв телефон ОСОБА_8 і замінив у ньому телефонну картку на іншу та здійснив виклик на телефон ОСОБА_5 . Надалі обвинувачений прийшов до ОСОБА_11 він взяв одну фомку і вони проникли на ринок м.Лубни зі сторони хлібозаводу, перелізши через хвіртку. ОСОБА_3 допоміг перелізти ОСОБА_1 . Знаходячись на території ринку обвинувачений запропонував обікрасти магазин з торгівлі побутовим приладдям(сковорідки, болгарки). ОСОБА_3 підійшов до замків, витяг фомку і почав начеб то ламати замки, але в дійсності, на думку ОСОБА_1 , тільки симулював цей процес. Потім ОСОБА_3 відійшов і вказавши ОСОБА_1 на інший магазин запропонував обікрасти його. У відповідь обвинувачений категорично заперечував, так як це магазин його знайомого. Не дивлячись на це, ОСОБА_3 почав проникати до магазину. Обвинувачений намагався відштовхнути його, але перебуваючи у поганому фізичному стані не зміг це зробити, тому повернувся і пішов тим самим шляхом яким вони проникли на ринок. Почавши перелазити через хвіртку він почув звернення ОСОБА_11 до нього « ОСОБА_12 я відкрив, пішли». Через 15 хвилин до обвинуваченого повернувся ОСОБА_3 з ноутбуком та іншими речами. Обвинувачений його запитав «Навіщо ти це зробив?», але у відповідь ОСОБА_3 сказав «пішли». Вони попрямували додому до ОСОБА_5 розібрати викрадене. Серед майна, як виявилось були як нові телефони, так і телефони бувші у користуванні. О 4годині ранку обвинувачений прийшов додому і дочекався поки ОСОБА_13 прокинеться(він завжди прокидався о 5-6 годині вранці на похмілля і обвинувачений це знав), а потім ліг спати. Ввімкнувши телефон обвинувачений побачив пропущений дзвінок від дружини ОСОБА_11 о 6год. ранку. Він її набрав, а остання поцікавилась чи все у нього добре, бо о 5год. ранку до них приїхала поліція і затримала ОСОБА_14 , при цьому він намагався втекти, але його зловили. Перед цим ОСОБА_3 підготував 5-6 телефонів. Вона повідомила ОСОБА_1 номер телеграфу, щоб він зв`язувався через нього з нею. 8 числа випустили ОСОБА_11 і він прохав обвинуваченого продати комусь викрадений ноутбук, бо потрібні гроші. ОСОБА_1 погодився знайти покупця і зателефонував своєму знайомому ОСОБА_15 , який погодився придбати ноутбук, але перед цим перевіривши його на справність. Обвинувачений передав ноутбук чоловіку на якого вказав його знайомий ОСОБА_15 . У подальшому обвинувачений зустрів свого знайомого ОСОБА_16 і запропонував йому купити викрадені телефони, при цьому повідомивши, що телефони є «проблемними». Водночас ОСОБА_3 знову став просити обвинуваченого знайти покупців на викрадені телефони, на що останній погодився і зконтактувався з ОСОБА_16 з цього приводу. Коли ОСОБА_16 під`їхав до місця узгодженого з ОСОБА_1 . ОСОБА_3 почав казати, що не може продати телефони, оскільки вони у нього сховані. При цьому ОСОБА_1 почав звинувачувати ОСОБА_11, що той його хоче підставити, але останній відповів, що «магазин він взяв на себе». Через добу ОСОБА_1 пішов відмічатися до КВІ і побачив ОСОБА_11 біля відділку поліції, підійшовши до нього ОСОБА_3 попрохав обвинуваченого прийти та переговорити по справах і 11 числа ОСОБА_1 прийшов до ОСОБА_11 додому, де останній знову запропонував продати декілька телефонів. ОСОБА_1 в котрий раз зателефонував ОСОБА_16 і той погодився придбати телефони, домовившись зустрітись біля школи. В цей час обвинувачений чекав із ОСОБА_17 його дружину. Після спливу близько години прийшла дружина ОСОБА_5 і принесла у чорному рюкзаку телефони, які виклала для їх огляду. Обвинувачений запропонував ОСОБА_3 взяти всі телефони(4 в коробках та 5 без коробок), після чого частину телефонів поклали до основного відділу, а частину до другорядного відділу рюкзака. Додатково ОСОБА_3 поклав до рюкзака фомку, пояснивши, що її треба віддати господарю. Спочатку ОСОБА_3 запропонував обвинуваченому нести рюкзак, але він відмовився. Тоді ОСОБА_3 почав нести рюкзак особисто, прямуючи позаду за ОСОБА_1 . Дійшовши до 7 школи ОСОБА_3 запропонував обвинуваченому купити морозиво, і останній погодившись, взяв рюкзак ОСОБА_11 до себе. Проходячи повз автостоянку обвинувачений помітив автомобіль, який він впізнав як поліцейський. З нього дійсно вийшов знайомий працівник поліції запитавши, що обвинувачений несе. У відповідь ОСОБА_1 вказав,що несе телефони «вашого агента». Надалі викликали слідчу групу і вилучили телефони. Також обвинувачений вказував, що його у відділенні поліції різні працівники вмовляли взяти на себе цю крадіжку, хоча він відмовлявся, бо цього не робив. Потім його врешті вмовили і він розказав кому надавав викрадений ноутбук, який пізніше вилучили у обвинуваченого працівники поліції. По суті обвинувачений вважає дане кримінальне провадження сфальсифікованим працівниками поліції, які ображені на нього за написання заяви до прокуратури. Матеріали експертизи відбитків пальців теж вважає фальшивими, їх підкинули працівники, взявши зразки його відбитків у нього в будинку чи в іншому місці, де він міг їх залишити. Окрім того, експертиза на думку обвинуваченого здійснена дуже швидко, що свідчить на користь її підробки. Додатково обвинувачений вказав, що є спеціалістом по відкриттю замків, і якби він дійсно брав участь у крадіжці то відкрив би замок без зламу, але незважаючи на цю обставину він не брав на ринок своїх інструментів для відкриття замків.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що знає обвинуваченого з дитинства, як знайомого, відносини з ним нейтральні. Працює на ринку м.Лубни надаючи послуги з продажу та ремонту мобільних телефонів, для чого має кіоск. Не пам`ятає в якийсь день йому вранці зателефонували з ринку і повідомили, що зламали один з кіосків. О 8 год. ранку він прибув на місце, там була присутня особа, що телефонувала, двоє осіб з охорони ринку, які викликали СОГ( які зайшли подивилися і зняли відбитки пальців), а потерпілий описав на той момент, що було викрадено. Надалі він доповнив викрадене майно(телевізор і ноутбук). Потім після розкриття злочину до нього зателефонував обвинувачений і повідомив, що відшкодує йому шкоду коли його знайома приїде з Польщі, але через місяць дзвінків не відбувалося. Пізніше він зустрів обвинуваченого на ринку і останній сказав, що хлопці які скоїли крадіжку поїхали, а злочин повісили на нього. Додатково вказав, що павільйон № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 є його власністю. Проникли до павільйону проколупавши двері 7 см. до серцевини. Пам`ятає, що викрали телефони як нові, так і ті, що перебували у ремонті. Також підтвердив, що при ньому вилучали відбитки пальців на дверях, там де вітрина зі скла і на телевізорі, що важкий і його не змогли викрасти. Вилучали відбитки три особи(3 чоловіка і одна жінка) у чоловіка був дипломат. Спочатку вилучали відбитки з дверей, чимось їх посипавши і помазавши. При цьому були присутні поняті і підписувався протокол огляду з яким потерпілий ознайомлювався і підписав особисто. Викрадено речей, близько 30-40 телефонів, телевізор Самсунг та ноутбук.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_18 повідомив суду, що знайомий з обвинуваченим близько року, відносини між ними нормальні. По суті може пояснити, що обвинувачений рік тому приніс у старому рюкзаку до нього мобільні телефони(не дуже коштовні) як сенсорні так і кнопочні у кількості приблизно 15 штук з проханням їх продати. Свідок подивився на них і повідомив обвинуваченого, що якщо вони не крадені, то їх куплять. Телефони були у коробках з документами, обвинувачений нічого не казав про їх крадіжку. Свідок сказав, що поцікавиться у людей чи потрібні їм ці телефони, і у разі згоди він їх продасть. Обвинувачений погодився і пішов з телефонами. Свідком цієї події була його дружина.

Допитаний в якості свідка гр. ОСОБА_19 пояснив суду, що з обвинуваченим не знайомий, 11.02.2020 року приймав участь в якості понятого при обшуку обвинуваченого. В сумці якого знайшли фомку, скотч, 4(чотири) телефони(марки не пам`ятає) і покривало. Подія була ввечері близько 17.00год. при цьому були присутні двоє поліцейських, свідок і ще один понятий. Свідка попрохали бути понятим і він запросив ще свою тітку. Обшукувану особу впізнати не може. Поліцейські сфотографували обвинуваченого з телефонами, упакували все, заклеїли і поняті поставили підписи Все відбувалося добровільно.

Допитана в якості свідка ОСОБА_20 повідомила суду, що знає обвинуваченого як знайомого її чоловіка. По суті вказала, що приблизно рік тому вона була свідком того, що обвинувачений приніс до її чоловіка мобільні телефони з клопотанням їх продати. Телефони лежали розкладені на підлозі. Про що спілкувалися чоловіки вона не чула. За результатами розмови свідок зрозуміла, що її чоловік погодився продати телефони, потім обвинувачений забравши телефони пішов. Телефони обвинувачений приніс у темному рюкзаку, в більшості вони знаходилися в упаковках, але були і телефони бувші у використанні. Телефони були сенсорні, приблизно 10-20 штук.

Допитана в якості свідка ОСОБА_21 повідомила суду, що обвинуваченого знає тільки з приводу залучення її в якості понятого при вилученні телефонів. Подія відбувалась 11.02.2020 року близько 17-18.00год. в м.Лубни біля магазину «Аквастиль». Вони з відділку поліції доїхали до вказаного місця де знаходився підозрюваний з поліцією. У останнього був рюкзак, було проведено обшук і вилучено чотири мобільних телефони в коробках , покривало і скотч. Було темно, але рюкзак був не світлий. Працівників поліції було троє, вони сфотографували при понятих мобільні телефони. Підозрюваний відкривав кожну коробку і її фотографували. Все упакували з бірками і поняті поставили підписи. Інший понятий був племінник свідка. Підозрюваний щодо викрадених речей казав, що їх дав знайомий. Процедура відбувалася добровільно.

Допитаний в якості свідка гр. ОСОБА_22 повідомив суду, що знає обвинуваченого з 2010 року, а так як свідок є інвалідом 2 групи, обвинувачений допомагав йому по дому і жив з ним у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Даний будинок перебуває у власності сестри свідка, яка померла. Свідок був засуджений тричі за статтями пов`язаними з вживанням наркотичними речовинами. Лікувався від залежності але на обліку нарколога не перебував. На початку 2020 року обвинувачений проживав у свідка. У них склалися товариські відносини. 01.02.2020 року свідок вважає, що обвинувачений був вдома, оскільки його до цього побили, і свідок обмотував обвинуваченого простирадлом. Також в той період з ними жив гр.П`ятикоп приблизно місяць чи два. Свідку не відомо чи приносив додому якісь речі обвинувачений. Також останній не повідомляв свідку про вчинену крадіжку.

Допитаний в якості свідка гр. ОСОБА_23 повідомив суду, що обвинувачений його друг з дитинства. Він проживав разом з обвинуваченим і гр. ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 з лютого 2020 року до весни по причині відсутності постійного місця проживання(конфлікт з дружиною). Він ходив на підробітки вдень, і доглядав за обвинуваченим коли той лежав з поламаними ребрами. В період коли були поламані ребра обвинувачений не виходив з дому взагалі, по нужді ходив тільки на відро. При даному свідку до обвинуваченого в гості ніхто не приходив. Щодо поламаних ребер обвинувачений пояснював, що впав. Свідку невідомо що обвинувачений вчиняв крадіжку телефонів. За період проживання втрьох до них приходила поліція, але з якого приводу йому невідомо. Пам`ятає, що обвинувачений видавав ноутбук поліції в лютому 2020 року. Підтвердив, що з 01 лютого по березень 2020 року бачив обвинуваченого з поламаними ребрами. Протягом цього періоду свідок не бачив, щоб обвинувачений кудись ходив.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим за ч.3 ст.185 КК України, вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_1 знаходить своє підтвердження, серед іншого, у вивчених судом письмових матеріалах справи, а саме:

-витязі з ЄРДР №12020170240000144 від 02.02.2020 року, яким зафіксовано внесення відомостей про те, що 01.02.2020 року в період часу з 00год. по 07 год. невстановлена особа шляхом віджиму метало пластикових дверей, проникла до торговельного павільйону радіотехніки НОМЕР_1, на Лубенському міському ринку, звідки таємно викрала ноутбук Lenovo, телевізор Samsung, мобільні телефони: Dodgee, Blackvien, oukitel, Xiaomi, Ergo, Samsung, Stel, та інші ТМЦ, що належать ОСОБА_2 , спричинивши останньому матеріальних збитків на суму, що встановлюється(а.с.57 т.1);

-протоколі огляду місця події від 01.02.2020 року із фототаблицею, яким зафіксовано огляд торговельного павільйону № НОМЕР_1 на території Лубенського міського ринку. Протоколом зафіксовано злам пластику, на язичку внутрішнього замку маються сліди вижимання. В середині відсутні мобільні телефони на дерев`яній вітрині. При обробці поверхні скла шаф на склі вітрини, що знаходиться прямо, виявлено два сліди папілярних узорів, які були перенесені на два відрізки липкої стрічки і вилучено. На фототаблиці зображено: загальний вигляд павільйону НОМЕР_1(фото №1); детальний вигляд пошкоджень на вхідних дверях павільйону(слід віджиму)(фото №2); детальний вигляд запираючого механізму на вхідних(фото №3); загальний вигляд вітрини №1 де знаходилися мобільні телефони(фото №4); загальний вигляд столу на якому знаходилися телефони(фото №5); вітрина №2 де знаходилися мобільні телефони(фото №6). Протокол підписаний учасниками процесуальної дії без зауважень і доповнень.(а.с.65-69 т.1);

- договорі зберігання майна №213(а.с.71 т.1), яким зафіксовано передачу на відповідальне зберігання майна ФОП ОСОБА_2 на об`єкті зберігання торгове місце НОМЕР_1;

-протоколі огляду речей від 11.02.2020 року разом з фототаблицею за участю понятих та ОСОБА_1 , яким зафіксовано ділянку місцевості поблизу магазину «Аква-стиль» по вул.Олександрівській, де гр. ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції: телефон марки «Oukitel» чорного кольору imei НОМЕР_3 , imei2 НОМЕР_4 в прозорому білому чохлі білого кольору; мобільний телефон марки «Blackvew чорного кольору imeiНОМЕР_12, imei2 НОМЕР_5 чорного кольору; мобільний телефон марки «I-Tell» чорного кольору, imei НОМЕР_6 у коробці синього кольору; мобільний телефон марки «Ergo» золотого кольору imei НОМЕР_7 , imei2 НОМЕР_8 в коробці білого кольору; коробку з телефону марки «Ergo» maximum B501 білого кольору imeiНОМЕР_13, imei2 НОМЕР_9 ; коробку з телефону mi 5-a червоного кольору imei НОМЕР_10 , imei2 НОМЕР_11 ; металеву фомку коричневого кольору з вигнутою основою та скотч жовтого кольору, металевий молоток чорного кольору з рукояткою червоного кольору, предмет ззовні схожий на відмичку з рукояткою жовтого кольору із загнутою пласкою поверхнею в праву сторону. Всі перераховані предмети були належним чином упаковані та опечатані з підписами понятих. Зауважень чи заперечень до протоколу від учасників не надходили. На фототаблиці зафіксовано: як ОСОБА_1 добровільно видає наявні у нього скотч, металеву фомку та покривало(фото№1); також ОСОБА_1 видає мобільні телефони із коробками(фото №2); відображено детальний вигляд мобільного телефону «Blackviev» із чохлом(фото №3); зафіксовано детальний вигляд задньої частини мобільного телефону «Blackviev» із чохлом(фото №4); зафіксовано детальний вигляд мобільного телефону «Qukitel» із чохлом(фото №5); зафіксовано детальний вигляд задньої частини мобільного телефону «Qukitel» із чохлом(фото №6); також зафіксовано детальний вигляд телефона «S-Tell» із коробкою(фото №7); та відображено детальний вигляд коробки з під телефона «S-Tell» (фото №8); зафіксовано детальний вигляд задньої частини мобільного телефона «S-Tell»(фото №9); також зафіксовано детальний вигляд частини мобільного телефона «Ergo»(фото №10); зафіксовано детальний вигляд задньої частини мобільного телефона «Ergo»(фото №11); та зафіксовано детальний вигляд задньої частини мобільного телефона «Ergo»(фото №12); детальний вид коробки з під телефону «Ergo»(фото №13); та детальний вигляд коробки з під телефону «Ergo»(фото №14); та зафіксовані два фото детального вигляду коробки з під телефону «Mi-5A» яку видав ОСОБА_1 (фото №15,16)(а.с.74-85 т.1);

- заяві ОСОБА_1 на ім`я слідчого від 12.02.2020 року про добровільну видачу поліції ноутбука «Lenovo»(а.с.86 т.1);

- протоколі огляду від 13.02.2020 року з фототаблицею за участю ОСОБА_1 та понятих, яким зафіксовано передачу ОСОБА_1 ноутбуку чорного кольору «Lenovo» G550 model20023 s/n:CBGO921875 з відсутністю видимих пошкоджень та аккомуляторної батареї. Вказане майно було вилучене та опечатано належним чином. Зауважень чи доповнень до протоколу не надходило. На фототаблиці зафіксовано: як ОСОБА_1 добровільно видає ноутбук «Lenovo»(фото №1), детальний вигляд ноутбука «Lenovo» (фото №2) та детальний вигляд задньої частини ноутбука «Lenovo» (фото №3)(а.с.87-88, 98-99 т.1.) ;

-висновку експерта №916 від 14.02.2020 року (а.с.104,89-97 т.1), яким констатовано, що на наданих на дослідження двох відрізках липкої прозорої безбарвної стрічки відкопійовано три сліди папілярних узорів нігтьових фаланг пальців рук найбільшими розмірами по вісях: 26х55мм, 15х35мм та 18х39 мм, що придатні для ідентифікації особи. Сліди папілярних узорів пальців рук найбільшим розміром по вісях 16х35мм та 15х35мм, які відкопійовані на відрізку липкої стрічки розміром 45х70мм, залишені відповідно безіменним та мізинним пальцями правої руки особи дактилоскопічна картка якої заповнена на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; слід папілярного узору пальця руки найбільшим розміром по вісях 18х39мм, який відкопійований на відрізку липкої прозорої безбарвної стрічки розміром сторін 45х48 мм, залишений середнім пальцем правої руки особи дактилоскопічна картка якої заповнена на ім`я гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.104,89-97 т.1);

- висновку експерта №410 від 24.02.2020 року, яким визначено ринкову вартість телефону «S-tell» модель «М579» на момент проведення експертизи 24.02.2020 року в розмірі 1314грн. (а.с.109-115 т.1);

- висновку експерта №411 від 24.02.2020 року, яким визначено ринкову вартість телефону «Oukitel» чорного кольору в прозорому чохлі на момент проведення експертизи 24.02.2020 року в розмірі 1084грн. (а.с.118-126 т.1);

- висновку експерта №61/418 від 21.02.2020 року, яким визначено ринкову вартість ноутбука марки «Lenovo» чорного кольору модель «G550», серійний номер CBG0921875, який на момент проведення експертизи знаходиться в працездатному стані і його ринкова вартість на момент проведення експертизи становить 1600грн. (а.с.129-137 т.1);

- висновку експерта №409 від 24.02.2020 року, яким визначено ринкову вартість телефону «Ergo B501 Maximum» золотого кольору на момент проведення експертизи 24.02.2020 року в розмірі 1428грн. (а.с.140-146 т.1);

- висновку експерта №412 від 20.02.2020 року, яким визначено ринкову вартість телефону «Blackview A30» чорного кольору в чорному чохлі на момент проведення експертизи 20.02.2020 року в розмірі 1068грн. 55 копійок (а.с.149-156 т.1);

-протоколі пред`явлення речей для впізнання від 21.03.2020 року за участю понятих і потерпілого з фототаблицею за змістом якого потерпілий ОСОБА_2 під №1 впізнав свій викрадений ноутбук «Lenovo» чорного кольору(а.с.169-172 т.1);

-протоколі огляду речі від 21.03.2020 року за участю понятих і потерпілого з фототаблицею за змістом якого потерпілий ОСОБА_2 впізнав викрадені у нього телефони «С-телл» та «Ерго»(а.с.173-175 т.1);

-протоколі огляду від 03.04.2020 року за участю понятих і потерпілого з фототаблицею за змістом якого потерпілий ОСОБА_2 під №1 впізнав викрадені у нього телефони «Oukitel» та «Blackview А-30» (а.с.178-179 т.1);

- протоколі слідчого експерименту від 11.12.2020 року за участю ОСОБА_18 та понятих яким зафіксовано як свідок розповідає про прохання з боку ОСОБА_1 про продаж мобільних телефонів. Надалі обвинувачений прийшов до свідка додому за адресою: АДРЕСА_3 , де у будинку вони розглядали мобільні телефони, які знаходилися в чорному рюкзаку. Свідку не повідомлялося, що телефони викрадені. Телефони були нові чорного та сірого кольорів. В цей час в будинку перебувала співмешканка свідка, яка бачила, як обвинувачений приніс телефони. Через деякий час свідок дізнався, що на ринку була крадіжка телефонів та повідомив працівників поліції, що обвинувачений приносив йому телефони. Надалі свідок показав на місцевості, де саме в будинку вони розглядали принесені ОСОБА_1 телефони. Протокол підписаний всіма учасниками процесуальної дії без зауважень.(а.с.202-209 т.1);

- протоколі слідчого експерименту від 11.12.2020 року за участю ОСОБА_24 та понятих яким зафіксовано як свідок розповідає, що була присутня коли ОСОБА_1 прохав її чоловіка про продаж мобільних телефонів. Протокол підписаний всіма учасниками процесуальної дії без зауважень.(а.с.211-217 т.1).

Отже, аналізуючи докази у їх сукупності, взаємозв`язку та достатності суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Зокрема, жоден із свідків захисту( ОСОБА_22 та ОСОБА_23 ) не підтвердили алібі обвинуваченого за станом здоров`я перебувати 01.02.2020 року вночі вдома, а не на території ринку і вчиняти крадіжку. Дані особи лише опосередковано зазначили, що обвинувачений був з поламаними ребрами і не міг рухатись. Всупереч цьому сам обвинувачений визнає своє перебування 01.02.2020 року на території ринку під час вчинення крадіжки. Окрім цього, протоколом огляду речей від 11.02.2020 року(а.с.74-85 т.1) зафіксовано можливість пересування обвинуваченого по місту. Хоча всупереч цьому свідок ОСОБА_23 зазначав про неможливість пересування обвинуваченого з 01 лютого до березня 2020 року. Більш того, жоден доказ не підтверджує оголошений обвинуваченим діагноз «перлам ребер» офіційно він до лікарні не звертався, у справі відсутні будь-які медичні документи з цього приводу.

Загалом суд критично ставиться до показів вказаних свідків захисту, оскільки дані особи є приятелями обвинуваченого, у зв`язку з чим вони не можуть об`єктивно повідомляти інформацію.

Версія обвинуваченого щодо його підстави з боку гр. ОСОБА_18 та невідомих працівників поліції не витримує критики, адже фактичні наявні докази, що містяться у матеріалах справи підтверджують версію події викладену в обвинувальному акті. Зокрема, як свідок ОСОБА_18 так і його цивільна дружина ОСОБА_20 підтвердили звернення ОСОБА_1 з проханням посприяти продажу викрадених телефонів., дана обставина додатково зафіксована у протоколі слідчого експерименту від 11.12.2020 року(а.с.202-209 т.1) та протоколі слідчого експерименту від 11.12.2020 року(а.с.211-217 т.1). Знаряддя злочину у виді металевої фомки коричневого кольору, покривала, скотча жовтого, металевого молотка чорного кольору з рукояткою червоного кольору та предмету ззовні схожого на відмичку з рукояткою жовтого кольору із загнутою пласкою поверхнею в праву сторону, які вилучені у обвинуваченого протоколом огляду речей від 11.02.2020 року(а.с.74-85 т.1) також свідчать про причетність ОСОБА_1 до вказаного злочину.

Водночас головним прямим доказом вчинення злочину саме ОСОБА_1 є відбитки пальців обвинуваченого вилучені на місці злочину протоколом огляду місця події від 01.02.2020 року(а.с.65-69 т.1). Суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого про фальсифікацію експертизи внаслідок її швидкого виготовлення. Законодавство України не має заборон чи обмежень швидкого виготовлення експертного висновку за наявності відповідних належних зразків необхідних експерту. Також судом не приймаються аргументи обвинуваченого щодо різної кількості відбитків «чи два чи три», адже у протоколі огляду місця події(а.с.65-69 т.1) чітко зафіксовано «…виявлено два сліди папілярних узорів, які були перенесено на два відрізки липкої стрічки»(а.с.65 т.1 останнє речення), надалі на експертизу було надано «1.Паперовий конверт, в якому опечатано сліди пальців рук на 2(двох) відрізках липкої стрічки»(а.с.104 т.1 зворотний бік експертного висновку) і надалі у висновку експерта «1.На наданих на дослідження двох відрізках липких прозорих безбарвних стрічках відкопійовані три сліди папілярних узорів нігтьових фаланг пальців рук…» (а.с.91 т.1 зворотний бік висновку експерта).

Отже, органом досудового розслідування помилково зазначено про наявність двох відрізків липкої стрічки на яких два сліди папілярних узорів, на відміну від цього експерт рахує не загальну кількість відбитків на кожній стрічці, як один слід, а кожен відбиток пальця окремо. Тому і виникла така ситуація за якої на двох відрізках липкої стрічки експерт визначив три сліди папілярних узорів.

Дана обставин жодним чином не впливає на законність чи необґрунтованість висновку експерта, а лише свідчить, у даному випадку, про різний фаховий рівень працівників поліції та судового експерта.

Таким чином суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.3 ст.185 КК України, як крадіжка, вчинена повторно, поєднана із проникненням у інше приміщення.

Дослідженими в судовому засіданні матеріалами, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що останній за місцем мешкання характеризується негативно(зловживає спиртними напоями, наркотиками, не працює, участі у проведенні суботників не бере)(а.с.181 т.1), на обліку лікарів нарколога, психіатра чи невролога не перебуває, раніше неодноразово судимий, неодружений, непрацюючий, утриманців не маючий.

В судових дебатах сторона обвинувачення просила визнати винним ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5(п`ять) років 6(шість місяців). Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Врахувати час перебування під вартою у строк покарання за вироком.

У свою чергу обвинувачений та захисник не погодились із покаранням запропонованим прокурором та просили суд направити матеріали кримінального провадження на додаткове розслідування.

Суд, призначаючи покарання, керується положеннями ст.65 КК України, зокрема, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , у відповідності до ст.66 КК України, відсутні.

Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , у відповідності до ст.67 КК України, є рецидив злочину.

Враховуючи, ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, зважаючи на відсутність відшкодування шкоди потерпілому, суд приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі не певний строк.

Даний вид покарання зумовлений тим, що маючи дев`ять судимостей, серед яких є засудження за тяжкі злочини, що посягають на власність, життя чи здоров`я, особа не зробила жодних висновків щодо свого ставлення до протиправної поведінки. Негативне відношення до суспільства проявляється навіть у небажанні особи віднайти якусь роботу та допомагати за місцем її мешкання у облаштуванні придомової території. Таке ставлення свідчить про підвищену соціальну небезпеку знаходження даної особи у суспільстві та зумовлює її ізоляцію на максимально визначений законом строк.

Саме такий вид покарання може дозволити усвідомити обвинуваченому його негативну поведінку по відношенню до суспільства.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні, які складаються з витрат за проведення експертиз у розмірі (980,70+628,04+628,04+2512,16+628,04+628,04)=6005,02грн.слід стягнути з обвинуваченого.

Зважаючи на клопотання прокурора з метою дотримання процесуальних обов`язків обвинуваченим до набрання вироку законної сили суд вважає за доцільне продовжити відносно останнього запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 2(два) місяці, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, залишаються наявними на час розгляду справи.

При зарахуванні строку покарання за даним вироком суду враховується час перебування ОСОБА_1 під вартою з часу його фактичного затримання 15 грудня 2020 року(ухвала слідчого судді Лубенського міськрайонного суду від 15.12.2020 року (а.с.227 т.1)).

Також на підставі ч.5 ст.72 КК України необхідно зарахувати у строк покарання, призначеного ОСОБА_1 , строк попереднього ув`язнення з 15.12.2020 року по день набрання даним вироком законної сили із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5(п`яти) років 6(шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання -15 грудня 2020 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк покарання, призначеного ОСОБА_1 , строк попереднього ув`язнення з 15.12.2020 року по день набрання даним вироком законної сили із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Полтавська УВП (№ 23)» до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 2(два) місяці з 27.08.2021 року по 25.10.2021 року (включно).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертиз у розмірі 6005,02грн.(шість тисяч п`ять гривень дві копійки).

Речові докази у кримінальному провадженні:

- мобільний телефон «Blackview» чорного кольору в чорному чохлі, новий мобільний телефон «Ergo» золотого кольору в коробці білого кольору, ноутбук «Lenovo G550» чорного кольору, новий мобільний телефон «Oukitel» чорного кольору в прозорому чохлі, новий мобільний телефон «S-tell» чорного кольору в коробці синього кольору, коробку від телефона «Xiaomi», коробку від телефона «Ergo», які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів при Лубенському РВП ГУНП в Полтавській області в м. Лубни, - повернути потерпілому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як законному власнику;

- сліди папілярних узорів на липкій стрічці, які вилучені під час огляду місця події та які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів при Лубенському РВП ГУНП в Полтавській області в м. Лубни, - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- металеву фомку чорного кольору, покривало, липку стрічку жовтого кольору, металевий молоток, викрутку з плоскою поверхнею та руків`ям жовтого кольору, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів при Лубенському РВП ГУНП в Полтавській області в м. Лубни - знищити.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя: Д.Є. Хоменко