Вирок № 99195498, 26.08.2021, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1081/21

№ провадження 1-кп/588/101/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2021 року Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О. С., за участі секретаря судових засідань Ноздріної В.О., з участю прокурорів Орєхової Н.О., Казьміна В.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , представника потерпілої сторони Івах Г.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тростянець кримінальне провадження №12021200540000089 від 23.06.2021 з обвинувальним актом та угодою про примирення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тростянець, Тростянецького району, Сумської області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово не працюючого, депутатом не являється, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в період з листопада 2020 року по теперішній час (точної дати та часу у ході розслідування не встановлено) маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, діючи всупереч вимог чинного законодавства, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення, фактично заволодів земельною ділянкою комунальної форми власності: загальною площею 1,2347 га (угіддя - рілля) з кадастровим номером № 5925080400:00:007:0009, яка розташована праворуч від автодороги Суми-Полтава Н-12 перед лісовим масивом та межує з земельною ділянкою з кадастровим номером №5925080400:00:004:0742 та з земельною ділянкою з кадастровим номером № 5925080400:00:007:0011, засіявши її посівом озимої пшениці.

Так, ОСОБА_1 вчинив самовільне зайняття земельної ділянки особливо цінних земель при наступних обставинах.

В період з листопада 2020 року по теперішній час (точної дати та часу у ході розслідування не встановлено) ОСОБА_1 , маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, діючи всупереч вимогам статей ст.125, ст. 126, п. б) ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення, фактично заволодів земельною ділянкою площею 1,2347 га (угіддя - рілля), яка знаходяться на території Тростянецької ОТГ Охтирського району Сумської області за межами с. Білка і є ділянкою з кадастровим номером № 5925080400:00:007:0009, здійснивши на ній посів озимої пшениці.

Згідно інформації начальника відділу в Тростянецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером №5925080400:00:007:0009 загальною площею 1,2347 га (угіддя - рілля), яка знаходиться на території Тростянецької ОТГ Охтирського району Сумської області за межами с. Білка, та яка використовується за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність, або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину, щодо неї - є земельною ділянкою комунальної власності.

Згідно інформації з Охтирського міськрайонного виробничого відділу Сумської регіональної філії ДП «Центру державного земельного кадастру» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 155 від 29.06.2021 на земельній ділянці загальною площею 1,2347 га (угіддя - рілля), яка має кадастровий номер № 5925080400:00:007:0009 залягають ґрунти агровиробничої групи ґрунтів 41 д, які відносяться до переліку особливо цінних груп ґрунтів.

Таким чином, органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 які виразились у самовільному зайнятті земельної ділянки комунальної форми власності площею 1,2347 га (угіддя - рілля), з кадастровим номером № 5925080400:00:007:0009, яка відноситься до особливо цінних ґрунтів, кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене, щодо земельної ділянки особливо цінних земель.

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження підозрюваним ОСОБА_1 та представником потерпілої сторони Івах Ганною Анатоліївною досягнуто та підписано угоду від 30.06.2021 про примирення, за змістом якої сторони погодились щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.2 ст.197-1 КК України, ОСОБА_1 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, вибачитися перед представником потерпілого за завдану ним матеріальну шкоду безпосередньо під час підписання зазначеної угоди.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання у виді штрафу відповідно до ч.2 ст.53 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України (більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції інкримінованої частини статті) у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Відповідно до положень вказаної угоди потерпіла особа цивільного позову не заявляє.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання. Своїм підписом обвинувачений, представник потерпілої особи підтвердили обізнаність з умовами угоди та наслідками її укладення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав в повному обсязі, фактичні обставини, викладені у обвинувальному акті не оспорював, просив затвердити угоду, наслідки укладення та невиконання угоди розуміє, угода укладена ним добровільно, без будь-якого тиску, впливу, погроз щодо нього або обіцянок.

Представник потерпілої особи Івах Г.А. в судовому засіданні також просила затвердити угоду про примирення, зазначивши, що претензій майнового та морального характеру до обвинуваченого не має, наслідки укладення та невиконання угоди розуміє, угода укладена нею добровільно, без будь-якого тиску, впливу, погроз щодо неї або обіцянок.

Прокурори у судовому засіданні не заперечували проти затвердження угоди про примирення між обвинуваченим і потерпілим.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Факт скоєння обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення суд вважає доведеним, а його дії кваліфікує за ч.2 ст.197-1 КК України як самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земельної ділянки особливо цінних земель.

Судом з`ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом.

Також судом з`ясовано, що представник потерпілої сторони розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що умови угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та КК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України класифікується є нетяжкий злочин, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно.

До пом`якшуючих покарання обставин, суд, згідно ст. 66 КК України, відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність матеріальних претензій від потерпілої сторони.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання - не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого, з урахуванням сукупності пом`якшуючих провину обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину - щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, відсутність претензій майнового чи морального характеру від потерпілої сторони, суд вважає за можливе призначити покарання, не зазначене у санкції частини статті за інкримінований злочин (ст.69 КК України), призначивши обвинуваченому узгоджене покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.,і саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження скоєння нових злочинів.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення від 30 червня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному 23.06.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021200540000089, укладену між представником потерпілої сторони Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області Івах Ганною Анатоліївною та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн.).

Речові докази: земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,2347 га (угіддя - рілля), з кадастровим номером № 5925080400:00:007:0009 - залишити у володінні територіальної громади Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченим, представником потерпілої сторони, прокурором вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в ч.3 ст.394 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.С.Линник