Рішення № 99193576, 18.08.2021, Барський районний суд Вінницької області

125/604/20

2/125/161/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області в складі:

судді Єрмічової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Святої К.М., відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Універсал Банк"(скорочене найменування АТ "Універсал Банк") звернулося до суду із вказаним позовом обґрунтовуючи тим, що згідно анкети-заяви № б/н від 18 березня 2018 року ОСОБА_1 отримала кредит кредит в розмірі 15000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Вказаний договір укладено в межах проекту monobank, згідно якого банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, який виїжджає за адресою, вказаною клієнтом. Під час укладення договору відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом із Умовами обслуговування рахунків фізичної особи, які викладені на банківському сайті https:www.monobank.ua/terms, Тарифами Банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає між ним та позивачем договір, що підтверджується підписом у заяві. Підписавши заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови. Під час укладення договору сторони керувались ч. 1 ст. 628 ЦК України, відповідно до якої укладений договір є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі договору банківського рахунку, договору про споживчий кредит. Банк нараховує відсотки за користування кредитом за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік за процентними ставками, зазначеними у Тарифах. Процентна ставка за кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку. Сума щомісячного мінімального платежу визначається Банком відповідно до Тарифів й не може перевищувати повного розміру заборгованості за Договором. Мінімальний платіж формується в перший день календарного місяця, наступного за звітним, і очікує погашення до 23 години 55 хвилин останнього дня місяця, наступного за звітним місяцем. Клієнт зобов`язаний щомісячно сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. У разі несплати щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки зазначеної в Тарифах.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачеві можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені у мобільному додатку. Оскільки, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала, тому станом на 30 вересня 2020 року виникла заборгованість у розмірі 48218 грн 54 коп., яку АТ "Універсал Банк" просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 та понесені судові витрати у розмірі 2102 грн.

Представник позивача Акціонерного товариства "Універсал Банк" в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с. 109). Представник Акціонерного товариства "Універсал Банк" Мєшнік К.І., який діє відповідно до довіреності № 325 від 07 жовтня 2019 року (а.с. 26), подав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить провести розгляд справи у відсутності представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с. 112).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 пояснила, що в березні 2018 року через мережу Інтернет звернулася до АТ "Універсал Банк" з метою отримання банківської картки та заповнила коротку анкету. Через декілька днів за місцем її проживання прибув кур`єр, якому вона повідомила свої паспортні дані, підписала анкету-заяву та отримала картку. При цьому її не було ознайомлено з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту. З умовами кредитування в АТ "Універсал Банк" самостійно вона не ознайомлювалася, оскільки звернулася до банку для отримання картки для її поповнення та користування власними коштами, а не для отримання кредиту. Вважає, що позивач при укладені кредитного договору не дотримався його форми, із складовими договору вона не ознайомилася та підписала лише анкету-заяву. Не погоджується, що кредитний ліміт було встановлено в розмірі 15000 грн, вважає, що позивач його безпідставно підвищив до 1850 грн 91 коп., з чого слідує, що банк встановив та змінював кредитний ліміт на свій розсуд. Під час користування карткою виявила, що на ній наявні кошти у розмірі не більше 10000 грн. З цих коштів вона використала біля 7000 грн та повернула банку 6000-7000 грн, тому згодна погасити заборгованість, але у розмірі не більше 3000 грн. Однак при цьому, вона вважає, що відсутні істотні та достовірні докази на підтвердження укладення кредитної угоди між нею та банком, при укладені договору порушено її права як споживача. Крім того, вона ставить під сумнів розрахунок заборгованості та вважає неналежним доказом існування заборгованості, оскільки даний розрахунок не є бухгалтерським документом, з його змісту неможливо встановити порядок нарахування відсотків, комісії та пені. Просить у позові АТ "Універсал Банк" відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву АТ "Універсал Банк" в якому зазначила, що 18 березня 2018 року вона підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг АТ "Універсал Банк". Позивач посилається на те, що підписуючи анкету-заяву відповідач погодилась з Тарифами та Умовами обслуговування рахунків фізичної особи, в яких вказані умови кредиту, що викладені на веб-сайті банку. Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи додано до матеріалів справи у вигляді роздруківки з сайту. Однак відповідач вважає, що роздруківка з веб-сайта банку не може бути належним і допустимим доказом умов договору, оскільки банк має можливість вносити зміни в умови та правила споживчого кредитування в односторонньому порядку та може надати суду примірник Умов, з положеннями яких не погоджується відповідач. Позивачем не надано жодного доказу того, що саме ці Тарифи та Умови обслуговування рахунків фізичної особи були розміщені на сайті на момент відкриття рахунку, та з якими вона ознайомилась. Також, в анкеті-заяві відсутня інформація та конкретне посилання на веб-сайт, де розміщені Умови та Тарифи. Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг не може бути складовою кредитного договору, оскільки не містить основних та суттєвих ознак кредитного договору, а саме: достовірної та повної інформації про суму кредиту, графік щомісячних платежів, термін дії договору, умов щодо процентної ставки та відповідальності за прострочення платежів. Відповідач зазначає, що банком під час укладення договору не дотримано вимог Закону України "Про захист прав споживачів". Крім того, відповідач ОСОБА_1 посилається на правову позицію викладену у постанові ВП ВС від 03 липня 2019 року, в якій зазначено, що Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Також відповідач звертає увагу, що позивачем надано суду недостовірну інформацію щодо заходів досудового врегулювання спору, оскільки замість вжиття таких заходів АТ "Універсал Банк" у пуш-повідомленнях та смс-повідомленнях погрожує клієнтам: забороною виїзду за кордон, приїздом кредитного інспектора та виїзної групи, розголошенням особистої фінансової інформації та тиском на рідних, знайомих, сусідів, продажем заборгованості колекторам та іншими повідомленнями маніпулятивного характеру, що мають ознаки психологічного тиску та шантажу. З огляду на викладене, відповідач ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позову АТ "Універсал Банк" повністю (а.с. 47-50).

Представник позивача АТ "Універсал Банк" Мєшнік К.І. подав до суду відповідь на відзив в якому зазначив, що Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк", опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням: https://www.monobank.ua/terms.Вся інформація щодо тарифів зазначена на сайті і є у відкритому доступі: https://www.monobank.ua/ в розділі Тарифи. На сайті зазначена актуальна редакція Умов, в підтвердження актуальності Умов на сайті зазначається номер Протоколу і дата, за якими було внесено зміни, а саме Протокол № 07 від 28 лютого 2018 року. Отже, Клієнт підтверджує, що інформація, зазначена в ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", надана йому, зокрема, шляхом розміщення на Сайті Банку. Керуючись положенням ч. 1 ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. Також, відповідно до п. п. 2.4. п. 2 Розділу І Умов клієнт своїм підписом в анкеті-Заяві беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в AT "УніверсалБанк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, паспорту споживчого кредиту, прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. Окрім того, в анкеті зазначено наступне: "Підписанням цього договору підтверджую, що я ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони мені зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення". Тобто після ознайомлення з умовами, клієнт підписує анкету-заяву, отримує карту і вже після ії отримання та активації може використовувати кредитні кошти. Банк дотримався вимог ст. 1054 ЦК України та надав позичальнику грошові кошти в розмірі і на умовах, встановлених договором. Відповідач використовував кредитні кошти в межах та на виконання вже укладеного договору, який виконувався сторонами. Що стосується досудового врегулювання, то відбувалось неодноразове інформування відповідача за допомогою електронних листів, смс-повідомлень, повідомлень в месенджері та дзвінків на номер мобільного телефону, яке здійснювалося виключно в діловому юридичному форматі. Інформування відбувається у мобільному додатку, також банк надсилає у мобільному додатку пуш-повідомлення щодо мінімального платежу та загальної суми заборгованості. Відповідно до п.п. 2.9. п. 2. Розділу І Умов клієнт надає згоду Банку (його уповноваженим особам) інформувати Клієнта (а у випадку простроченої заборгованості більше 30 днів - і будь-яких третіх осіб), зокрема про стан рахунків, про факти невиконання зобов`язань за договором, про стан обслуговування та розмір заборгованості за Договором, про строки та умови погашення такої заборгованості, про строки здійснення чергових платежів, про зміну умов обслуговування клієнтів Банку та нові послуги Банку та про будь-яку іншу інформацію, що стосується банківських послуг та умов Договору та/або будь-яких інших договорів, шляхом направлення відповідних повідомлень будь-якими засобами зв`язку, зокрема, але не виключно, поштою (в тому числі електронною поштою), вказаною у Договорі, та/або за іншою адресою, про яку Клієнт письмово повідомив Банк при зміні адреси, та/або на номер мобільного телефону Клієнта, та/або на автовідповідач телефону тощо. За таких підстав, представник позивача АТ "Універсал Банк" просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Враховуючи заяву представника позивача, пояснення відповідача, відзив на позов, відповідь на відзив, дослідивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до копій Статуту Акціонерного товариства "Універсал Банк" (а.с. 28-29) та Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство "Універсал Банк" є юридичною особою (а.с. 30).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" діяльність з надання фінансового кредиту підлягає обов`язковому ліцензуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" здійснення діяльності з надання фінансових кредитів дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

10 жовтня 2011 року ПАТ "Універсал Банк" видано банківську ліцензію № 92, зареєстрована Національним Банком України 20 січня 1994 року за номером 226 на право надання банківських послуг, визначених частиною третьою статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (а.с. 27).

Встановлено, що 18 березня 2018 року відповідач ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с. 7).

Згідно довідки про наявність рахунку, видано АТ "Універсал Банк" від 08 липня 2021 року, відповідачу ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , тип рахунку - чорна картка, валюта рахунку - НОМЕР_3 , статус картки - активна (а.с. 117).

Відповідно до наданого АТ "Універсал Банк" розрахунку заборгованості за договором № б/н від 18 березня 2018 року, без зазначення номеру, дати видачі та виконавця вказаного документа, розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 20 лютого 2020 року складає 48218 грн 54 коп., із якої: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 18508 грн 91 коп., загальний залишок заборгованості за відсотками складає 0 грн, заборгованість за пенею та комісією складає 29709 грн 63 коп., заборгованість по судовим штрафам складає 0 грн (а.с. 6).

Згідно виписки АТ "Універсал Банк" про рух коштів по картці від 08 липня 2021 року вбачається рух коштів по рахунку ОСОБА_1 , в тому числі здійснення автоматичного списання відсотків позивачем шляхом збільшення суми боргу (а.с. 115-116).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 18 березня 2018 року процентна ставка, розмір пені та комісії не зазначено (а.с. 7).

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості, крім розрахунку кредитної заборгованості за договором від 18 березня 2018 року, посилається на Умови обслуговування рахунків фізичної особи, які викладені на банківському сайті https:www.monobank.ua/terms, Тарифи Банку, Таблицю обчислення вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту, як невід`ємні частини спірного договору.

Позивачем додано до позовної заяви Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, які розміщені на банківському сайті https:www.monobank.ua/terms (а.с. 8-22), якими визначені, у тому числі: пільговий період за карткою "Monobank", відсоткова ставка, санкції за порушення зобов`язань за кредитом, розмір комісій та інші умови.

При цьому, витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, тарифи та паспорт споживчого кредиту містять застереження про те, що наведені обчислення реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживання є репрезентивними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору (а.с. 8-22). Отже зазначені документи містять узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передують укладенню кредитного договору з позичальником.

Також, позивачем не надано доказів того, що саме цей витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, пені та комісії у зазначеному банком розмірі, та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

В позовній заяві позивач зазначає, що згідно із п.п. 2.2. п. 2 Розділу І Умов, відповідно до ст. 628 ЦК України договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунка, договору про споживчий кредит.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи, які викладені на банківському сайті https:www.monobank.ua/terms, змінювалися АТ КБ "Універсал Банк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 березня 2019 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (29 квітня 2020 року), докази того, що Умови, на які посилається позивач, є аналогічними, які діяли на час укладення між сторонами договору, відсутні.

За таких обставин та без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Тарифи банку, Таблиця обчислення вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена, до укладеного з ОСОБА_1 кредитного договору.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови обслуговування рахунків фізичної особи, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Крім цього, Тарифи банку, Таблиця обчислення вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту, які містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідача ОСОБА_1 , тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 березня 2018 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні правові підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків, комісії та штрафів за користування кредитними коштами.

Щодо твердження відповідача ОСОБА_1 про застосування Закону України "Про захист прав споживачів" до спірних правовідносин, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів").

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Крім того, у пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

За таких підстав, при укладенні договору АТ "Універсал Банк" з ОСОБА_1 не дотрималося вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Вказане узгоджується із правовими позиціями, викладених у постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19, у якій зазначено, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору Умов та правил надання банківських послуг, оскільки вони не містять підпису позичальника викладена у постанові Верховного Суду України Верховного Суду від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15, та постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 191/2647/17, провадження № 61-5662св19.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 20 лютого 2020 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за тілом кредиту становить 18508 грн 91 коп. (а.с. 6).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила факт отримання картки АТ "Універсал Банк" та користування кредитними коштами у розмірі до 7000 грн, внесення на погашення коштів у розмірі 6000-7000 грн, крім цього звернула увагу суду на те, що розрахунок заборгованості не може бути належним та допустимим доказом наявності боргу та його розміру, оскільки це нічим не підтверджується (зокрема, документами бухгалтерської звітності) і його правильність не можна перевірити.

Суд зауважує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Таким чином, для спростування аргументів відповідача, слід зазначити, що АТ "Універсал Банк" надано виписку по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, яка є належним доказом щодо заборгованості відповідача, яка повинна досліджуватися судом першої інстанції у сукупності з іншими доказами.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц.

Згідно виписки АТ "Універсал Банк" про рух коштів по картці від 08 липня 2021 року вбачається рух коштів по рахунку ОСОБА_1 , зокрема, те, що відповідачем ОСОБА_1 фактично отримано кредитних коштів у розмірі 18329 грн 45 коп., та фактично погашено заборгованість на суму у розмірі 6023 грн (а.с. 115-116), що було перевірено та встановлено судом при проведенні цих розрахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 82 ЦПК України, суд враховує визнання відповідачем факту підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг та отримання банківської картки.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Враховуючи викладене вище слідує, що звернувшись з вимогою про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 48218 грн. 54 коп. позивач не довів належними та допустимими доказами наявність такої заборгованості у відповідача саме у такому розмірі.

Встановлено, що між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 умови договору щодо сплати відсотків, пені та комісії не погоджені та не є складовою частиною кредитного договору, однак, ураховуючи те, що в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтвердила факт отримання картки та користування кредитними коштами, дослідивши дані виписки про рух коштів по картці ОСОБА_1 , яка є належним та допустимим доказом наявності заборгованості, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково та стягнути на користь АТ "Універсал Банк" з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 18 березня 2018 року в розмірі 12306 грн 45 коп., тобто недоплачену суму фактично отриманих коштів (18329 грн 45 коп. - 6023 грн), в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи .

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що АТ "Універсал Банк" сплатило судовий збір в розмірі 2102 грн. Ця обставина підтверджується платіжним дорученням № 8839/91 від 27 лютого 2020 року (а.с. 1). Пред`явлений позов задоволений на 25,52 % (12306,45 : 48218,54 х 100).

Оскільки документально підтверджені судові витрати позивача становлять 2102 грн, то розмір судових витрат, що підлягають відшкодуванню на користь позивача з відповідача, становлять 536 грн 43 коп. (2102 х 25,52 : 100), у зв`язку із задоволенням позову частково.

На підставі частин 1, 2 ст. 207, частин 1, 3 ст. 509, статей 526, 549, частин 1, 2 ст. 551, статтей 626, 628, ч. 1 ст. 633, ч. 1 ст. 634, ч. 1 ст. 638, частин 1, 2 ст. 639 ЦК, статей 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК, п. 4 ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ч. 1 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Рішення Конституційного суду України від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013, П. 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України", керуючись статтями 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 82, ч. 1 ст. 133, ч. 1 ст. 141, частинами 1, 2, 8 ст. 259, статтями 263-265, частинами 5, 6 ст. 272, ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 березня 2018 року у розмірі12306 (дванадцять тисяч триста шість) грн 45 коп., в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 43 коп. витрат на сплату судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство "Універсал Банк" (місцезнаходження юридичної особи: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; ідентифікаційний код юридичної особи 21133352).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_4 ).

Повне судове рішення складено 26 серпня 2021 року.

Суддя В. В. Єрмічова