Рішення № 99192302, 17.08.2021, Оболонський районний суд міста Києва

17.08.2021 Справа № 756/12281/20

№2/756/1732/21

№756/12281/20

Р І ШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2021року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Луценко О.М.,

при секретарі - Скаковській К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» про відшкодування шкоди, завданою смертю потерпілого ,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2020року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» про відшкодування шкоди, завданою смертю потерпілого.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23.03.2020 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по просп.. Бажана в м. Києві, допустив зіткнення із автомобілем марки «Volkswagen T5», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від отриманих травм загинула на місці пригоди.

Відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswagen T5», р.н. НОМЕР_2 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована згідно полісу №106496520 у ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай».

05 серпня 2020 року на адресу ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» надіслано заяву про виплату страхового відшкодування батькові загиблої.

До матеріалів страхової справи на адресу ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» направлено копію постанови про закриття кримінального провадження від 29.09.2020 року.

Загальна сума страхового відшкодування складає 45312,78 грн., з яких:

- 18892,00 грн. - моральна шкода;

- 26420,78грн.- витрати на поховання та спорудження надгробного пам`ятника.

За результатом розгляду страхової справи ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» не було проведено виплату страхового відшкодування.

Однак, відмова ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» у виплаті страхового відшкодування за заподіяну моральну шкоду та витрат на поховання вважаємо неправомірною та такою, що не ґрунтується на нормі закону, у зв`язку із чим, вимушений був звернутися до суду із даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на обґрунтування позову позивач просить суд, стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай ЄДРПОУ - 32404600) на свою користь страхове відшкодування у розмірі 45312,78 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився. До суду надав письмову заяву, в якій просить справу розглядати без своєї присутності позовні вимоги підтримує та просить суд постановити рішення, яким позов задовольнити.

Представник ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило, а тому судом ухвалено провести судове засідання за його відсутності на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

У відповідності до ст..2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Предметом позову є вимога про відшкодування майнової шкоди, на підставі деліктного зобов`язання, що виникло між потерпілою особою та відповідачами - із завдання шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що 23.03.2020 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по просп.. Бажана в м. Києві, допустив зіткнення із автомобілем марки «Volkswagen T5», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Chevrolet Aveo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від отриманих травм загинула на місці пригоди.

За фактом вказаної ДТП розпочато кримінальне провадження №12020100000000285 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Постановою Київської міської прокуратури від 29 вересня 2020 року закрито кримінальне провадження №12020100000000285 від 23.03.2020 року, у зв`язку зі смерті підозрюваного ОСОБА_2 (а.с.67-75).

Також встановлено, що ОСОБА_1 є матірью загиблої ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с.10 зворот).

Як вбачається із матеріалів справи, на момент ДТП транспортний засіб «Volkswagen T5», р.н. НОМЕР_2 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована згідно полісу №106496520 у ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай».

В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» із заявою про виплату страхового відшкодування пов`язане із моральною шкоду та витрат на поховання в загальному розмірі 45312,78 грн. (а.с.18).

За результатом розгляду страхової справи ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» не було проведено виплату страхового відшкодування.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно із ч.1,3 ст.. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

У відповідності до ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

При цьому потерпілому, як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст.1192 ЦК України підстав.

За ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Так, відповідно до положень ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

ОСОБА_1 понесені витрати на організацію поховання доньки ОСОБА_4 , на загальну суму 26420,78 грн., про що свідчить копія чеку №9159 від 10.04.2020 року та копія чеку 23669 від 25.03.2020 (а.с.14-15 зворот).

Згідно п. 27.3. ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

При цьому пунктом 36.3. статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко визначено, що у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб. І жодного іншого застереження чи правого тлумачення вказана правова норма немає.

У відповідності до ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п. 27.3. ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Зважаючи на викладені вище норми матеріального права, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягає відшкодуванню моральна шкода.

Таким чином, суд всебічно та повно дослідивши обставини справи, надані докази та за своїм власним переконанням приходить до висновку про наявність законних та обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд враховує, що позовні вимоги належать до задоволення, від оплати судових витрат позивач звільнений в силу п.2 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», тому із ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» належить стягнути на користь держави судові витрати в сумі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 22, 23, 1166, 1168, 1187, 1188, 1200 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» про відшкодування шкоди, завданою смертю потерпілого - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» (адреса: пр-т. Героїв Сталінграду,4, корп.6-а, код ЄДРПОУ 32404600) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 18 892 грн. 00 коп. страхового відшкодування моральної шкоди та 26 420 грн.78коп.страхового відшкодування витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» (адреса: пр-т. Героїв Сталінграду,4, корп.6-а, код ЄДРПОУ 32404600) на користь держави судові витрати в сумі 2270,00гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Луценко