
Справа 279/3896/21
Номер провадження 2/279/1593/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" серпня 2021 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді Коваленко В.П.
секретаря Комарової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства " Укргазбанк" про захист прав споживачів , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ " Укргазбанк" , в якому просить стягнути із відповідача кошти в сумі 3000,00 грн. В підтвердження своїх вимог посилається на те, що він має картку ПАТ КБ " Укргазбанк" на яку зараховується заробітна плата . Так, 15.03.2021 року ОСОБА_1 заїхав до банкомату, що встановлений на вул. Грушевського в м. Коростень та перевірив чи зараховано йому заробітну плату. Переконавшись , що гроші по заробітній платі зараховані завершив операцію, але грошей не знімав. Через деякий час на телефон ОСОБА_1 почали надходити повідомлення , що з його картки знімаються кошти. Він відразу намагався заблокувати дані операції по зняттю готівки , але так, як це вимагало певного часу не встиг цього зробити. Зв"язався по телефону з оператором банку і йому було повідомлено, що дійсно відбулося зняття готівки в м. Києві. ОСОБА_1 звернувся до Коростенського відділу поліції щодо можливих шахрайських дій з боку невідомих людей де було відкрито кримінальне провадження внесено в ЄРДР за № 1202106540000012 , встановити осіб, які скоїли дані діяння встановити не представилось можливим. Всьго з карткового рахунку було знято кошти в сумі 8000,00 грн. . В результаті проведеної банком перевірки було підтверджено факт підключення до даного банкомату, та в подальшому ОСОБА_1 було повернуто кошти в сумі 5000,00 грн. Залишок 3000,00 грн. банк повернути відмовився , тому ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідача АБ " Укргазбанк" у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином і в передбаченому законом порядку.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
На підставі ст.ст. 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК).
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 15.03.2021 року з платіжної картки , яка належить ОСОБА_1 були списані грошові кошти у сумі 8000,00 грн. ( проведено дві транзакції по видачі готівки на суму по 4000,00 грн. , що стверджується випискою за смарт- рахунком 26206330280534.100101.980, а.с. 21).
15.03.2021 року позивач звернувся із заявою про вчинення дій, що містять ознаки злочину до Коростенського відділу поліції.
Згідно виписки за смарт- рахунком 26206330280534.100101.980 від 05.04.2021 року ОСОБА_1 було відшкодовано збитки понесені внаслідок шахрайських дій на картковий рахунок в сумі 5000,00 грн. (а.с.22).
Решту суми 3000,00 грн. банк відмовився повертати посилаючись на те, що до фактичного проведення шахрайських дій ОСОБА_1 було збільшено ліміт на зняття готівки з карти на суму 5000,00 грн.. З урахуванням норм Порядку відшкодування клієнтам коштів , що були списані в результаті шахрайських операцій з використанням реквізитів платіжних карток клієнтів АБ " Укргазбанк" повернув суму 5000,00 грн., що дорівнює сумі одного встановленого Банком стандартного ліміту ( а.с.24).
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно вимог ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списувати кошти з рахунка на підставі розпорядження клієнта.
Тобто тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк в свою чергу зобов`язаний ідентифікувати його особу. Встановлення, що власник рахунка та ініціатор списання коштів є однією особою - запорука належного виконання банком умов договору. Саме тому у випадку допущення працівником банку халатності, внаслідок чого незаконно списуються гроші з поточного рахунку клієнта, фінустанова повинна нести відповідальність.
В судовому засіданні не доведено, що позивач вчиняв розрядження щодо списання/перерахунку коштів, та вчиняв будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з його рахунків.
Положенням ст.1073 ЦК України встановлено, що у випадку несвоєчасного зарахування коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити відсотки та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 223 від 30.04.2010 року банку разі здійснення не дозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Відповідно до ч. 3 ст. 1092 ЦК України якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
Отже, положення Цивільного Кодексу передбачає прямий обов`язок банку в разі виявлення незаконного списання коштів повернути їх на рахунок клієнта.
Крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.
Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У рішеннях Верховного суду від 23.01.2018 року у справі № 202/10128/14-ц (ЄДРСРУ № 71807586), 01.02.2018 року у справі № 758/7327/14-ц (ЄДРСРУ № 72044195) та від 12.02. 2018 року у справі № 592/2386/16-ц (ЄДРСРУ № 72199299) досліджувалися питання щодо стягнення з банківської установи на користь споживача (позивача) безпідставно списаних коштів з карткового рахунку.
У вказаних рішеннях Верховний суд вказував на те, що задовольняючи позов споживача суд має враховувати положення статей 1068, 1071, 1072, 1073 ЦК України, статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пункту 9 розділу ІV Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, та діяти на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13.05.2015 року у справі № 6-71цс15: «…не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, відсутні підстави для цивільно-правової відповідальності позичальника».
Крім того, згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам статей 76, 81 ЦПК України.
Безпідставним на думку суду є й посилання представника відповідача на норми Порядку відшкодування клієнтам коштів , що були списані в результаті шахрайських операцій , які в матеріалах справи відсутні. Відповідач на виконання вимог статтей 76, 81 ЦПК України не надав суду зазначених вище норм, які є складовою частиною укладеного між сторонами договору.
Європейський суд з прав людини вказав що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, суд вважає , що надані суду письмові докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення даного позову.
Також, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з АБ " Укргазбанк" на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.
В задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу суд відмовляє, оскільки позивачем не надано квитанцію про оплату послуг, що б стало належними і достатніми доказами для стягнення цих витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-268 ЦПК України , ст.ст. 1066, 1073, 1092 ЦК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з АБ " Укргазбанк" ( 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ЄДРПОУ 23697280) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) кошти в сумі 3000 ( три тисячі) гривень.
Стягнути з АБ " Укргазбанк" ( 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ЄДРПОУ 23697280)на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 (дев"ятсот вісім ) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Коростенського
міськрайонного суду В.П.Коваленко
Судове рішення № 99191387, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області було прийнято 26.08.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 279/3896/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: