Рішення № 99188736, 25.08.2021, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/696/21

Провадження № 2-а/379/9/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Гопкало О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Таращі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП Київській області старшого лейтенанта поліції Трофімова Олександра, Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 02.08.2021 звернувся до суду з даним позовом, просить постанову серії БАВ № 135845 від 17.07.2021 визнати незаконною та скасувати, закрити провадження по відповідній справі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно оскаржуваної постанови його було піддано адміністративному стягненню за ч. 6 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Зазначена постанова мотивована тим, що він 17.07.2021 о 22 год 35 в темну пору доби керував автомобілем Mersedes Vito р.н. НОМЕР_1 , в якого не працювала пі світка державного номерного знаку, чим порушив підпункт «в» п. 2.9 ПДР. Вважає, що застосоване до нього стягнення є незаконним, неправомірним та необґрунтованим з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення, а саме ознак умислу та необережності. Зазначає, що 17.07.2021 близько 22 год 35 хв він, будучи за кермом автомобіля Mersedes Vito, який належить його батькові ОСОБА_2 , прямував додому разом з ним та матір`ю ОСОБА_3 з зони відпочинку на річці Рось в с. Дибинці в м. Таращу. Перед початком руху, вони з батьком перевірили належність роботи зовнішнього освітлення транспортного засобу, у тому числі заднього номерного знаку. Зауважує, що 17.07.2021 близько 22 год 15 хв він розпочав рух від річки Рось в с. Дибинці в напрямку м. Тараща. На перехресті вулиць Шкільна та Вовченка в с. Дибинці він «лоб в лоб» розминувся з екіпажем поліції, який і розпочав переслідування його авто. Практично виїхавши за межі села, в дзеркало заднього виду він побачив проблискові маячки автомобіля поліцейських. Відразу не зрозумівши, що це до нього, продовжував рух. Далі поліцейські увімкнули сирену, стали брати його автомобіль на обгін і підрізати його, мало не створивши аварійну ситуацію. В подальшому на його прохання вказати конкретну причину зупинки інспектор мляво почав говорити, що він не зупинив автомобіль на його вимогу, хоча насправді ніякого натяку на зупинку, тим більше під час їхнього з ним руху через перехрестя бути не могло. Звертає увагу суду, що конструкцією транспортного засобу не передбачено повідомлення водія про непрацююче освітлення номерного знаку під час руху, тому під час руху він не міг знати про можливу несправність. Під час руху транспортного засобу неможливо спостерігати чи працює освітлення номерного знаку, неможливо спрогнозувати дату та час, коли воно може вийти з ладу.

У поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача - ГУНП в Київській області зазначає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 252 КУпАП, а тому правові підстави для визнання її незаконною - відсутні. В зв`язку з чим, просить відмовити в задоволення позову у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належно, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - інспектор СРПП ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП Київській області старший лейтенант поліції Трофімова О. у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно. Правом подавати відзив на позов та будь-які клопотання, не скористався.

Представник відповідача - ГУНП в Київській області у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно. У поданому відзиві просить розглянути справи за відсутністю представника ГУНП в Київській області.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності осіб, що не з`явились, на підставі наявних в справі доказів.

На підставі ч. 4 ст. 279 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що 17.07.2021 інспектором СРПП відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Трофімовим О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 135845, якою на підставі ч. 6 ст. 121 КУпАП застосовано до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн.

З постанови вбачається, що 17.07.2021 о 22 год 35 хв в с. Дибинці Богуславського району по вул. Шкільна, ОСОБА_1 керував автомобілем Mersedes Vito р.н. НОМЕР_1 , в якого в темну пору доби не працювала під світка державного номерного знаку, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Таким чином, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, яка передбачає відповідальність, зокрема, за експлуатацію водієм транспортного засобу з неосвітленим номерним знаком.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, згідно Конституції та Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський, під час виконання своїх службових обов`язків, зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Оскаржувана постанова серії БАВ № 135845 від 17.07.2021 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно з статтею 31 Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП та п.10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.

Крім того, визнання вини у вчиненні порушення ПДР за відсутності інших доказів не може бути достатнім доказом такого порушення (постанова Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 177/525/17).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачами будь-яких достовірних доказів на підтвердження тверджень, вказаних у оскаржуваній постанові суду не надано, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а отже рішення відповідача слід вважати необґрунтованим.

В силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскаржувана постанова серії БАВ № 135845 від 17.07.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Розподіл судових витрат

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції № 0.0.2224931194 від 10.08.2021 вбачається, що позивачем за подачу позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн.

На підставі викладеного, у зв`язку із задоволенням позову судовий збір підлягає стягненню із за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП В Київській області на користь позивача.

Керуючись статтями 19, 62 Конституції України, статтями 71-74, 77, 90, 132, 139, 242, 244 - 246, 268, 286, 272, 293, 295 КАС України, статтями 7, 9, 122, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Постанову інспектора СРПП відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Трофімова О. від 17.07.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 135845, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області судовий збір у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Сторони справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: інспектор СРПП відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції Трофімов О., адреса місця роботи: вул. Лермонтова, 20, м. Миронівка Обухівського району Київської області;

відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області, ідентифікаційний код юридичної особи 40108616, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15.

ГоловуючийВ. І. Зінкін