Рішення № 99188295, 11.08.2021, Приморський районний суд м. Одеси

11.08.21

Справа № 522/5421/20

провадження №2/522/66/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючої судді Свяченої Ю.Б.

при секретарі судового засідання Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №749/19 від 17 жовтня 2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №749/19 від 17 жовтня 2019 року.

Позов обґрунтовано наступним.

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 30 жовтня 2018 року позивачка, ОСОБА_1 , придбала у ОСОБА_3 кв. АДРЕСА_1 .

Позивачка виявила бажання провести реконструкцію належного їй об`єкта нерухомості шляхом збільшення загальної площі квартири у цілому на 16, 3 кв. м., за рахунок проведення внутрішніх робіт, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції або інженерні системи загального користування.

Після здійснення необхідних робіт був виготовлений технічний паспорт на вказану квартиру. В березні 2020 року з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, випадково, стало відомо про наявність виконавчого провадження № 61028718, що перебуває з 22 січня 2020 року на примусовому виконанні Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за яким боржником є ОСОБА_1

26 березня 2020 року, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 1028718 стало відомо, що на примусове виконання передана постанова № 749/19 від 17 жовтня 2019 року, винесена заступником начальника управління - начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим В.Ю. по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту зазначеної постанови, ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 13 ст. 96 КУпАП - порушення вимог законодавств, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва та до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 гривень.

Зі місту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 виконує будівельні роботи з реконструкції вищевказаної квартири шляхом: влаштування капітальної прибудови із піноблоків на прибудинковій території габаритними Розмірами 2,0 х 2,0 м, чим збільшено загальну площу квартири; влаштування фасадної вхідної групи в новозбудованій прибудові через; закладання дверного прорізу збоку під`їзду даного будинку; влаштування дверного прорізу в капітальній несучій зовнішній стіні будинку для забезпечення проходу між приміщенням квартири та влаштованої прибудови; посилення металевими двотаврами, кутами та пластинами існуючих віконних прорізів, посилення існуючих та новоутворених дверних прорізів; збільшення внутрішньої висоти приміщення квартири за рахунок демонтажу ґрунту та підсипки та пониження рівня підлоги.

Вищевказані будівельні роботи призвели до збільшення загальної площі квартири.

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що «... відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та до ДСТУ-Н.Б.В. 1.2-16:2013 визначення класу наслідків (відповідальності), даний об`єкт будівництва відноситься до об`єктів з незначним класом наслідків (відповідальності) - CC1»

Крім того, у вказаній постанові було зазначено про відсутність проектних та дозвільних документів на проведення будівельних робіт з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, ОСОБА_1 самочинно виконує будівельні роботи з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання права на виконання таких робіт, чим порушила ч. 1 ст. 34 та абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п. 5 порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13 квітня 2011 року.

Крім того, замовником будівництва ОСОБА_1 не забезпечено здійснення технічного нагляду за будівництвом за вищевказаною адресою, чим порушено абз. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України Про архітектурну діяльність» та п. 2 Порядку № 903 від 11.07.2007 року.

Слід зазначити, що в оскарженій постанові вказано невірну адресу реєстрації позивача: АДРЕСА_1 . В той час як вірна адреса реєстрації та проживання позивача: АДРЕСА_3 . Відповідач надсилав кореспонденцію на невірну адресу, а тому позивачка не могла бути належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи й прийняти участь у ній через те, що не отримувала будь-яких повідомлень від Управління.

ОСОБА_1 не була обізнана про події, описані в постанові № 749/19 від 17 жовтня 2019 року.

Станом на день звернення із цією позовною заявою, ОСОБА_1 , не отримувала від УДАБК Одеської міської ради жодної поштової кореспонденції з приводу результатів проведення перевірки та результатів розгляду справи про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 не погоджується зі змістом постанови № 749/19 від 7 жовтня 2019 року, оскільки вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, за вчинення якого на неї накладено адміністративне стягнення, постанова винесена з порушенням законодавства.

Позивачем було здійснено реконструкцію належного їй нерухомого майна, а саме квартири, а тому об`єкт реконструкції не підпадає під визначення об`єктів архітектурної діяльності зазначене в Законі України «Про архітектурну діяльність». Тому Положення вказаного Закону не розповсюджуються на діяльність, пов`язану із реконструкцією належного позивачу об`єкту нерухомості квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі по Тексту - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Єдиний виняток передбачений ч. 2 цього пункту для ситуації, в якій неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував певний об`єкт.

В порушення зазначеного пункту Порядку, 19 вересня 2019 року посадові особи УДАБК та склали відповідні акт і протокол у відсутність ОСОБА_1 що є неправомірним. У порушення правових норм, посадові особи Департаменту не надали ОСОБА_1 під підпис складений протокол та передали матеріали про адміністративне правопорушення на розгляд. Справа, у порушення ст.. 268 КУпАП розглянута у відсутності ОСОБА_1 , внаслідок чого що вона не змогла скористатися своїми правами такими як: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання: при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом маг право на падання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 вважає, що в її діях відсутній складе адміністративного правопорушення, просить поновити строк звернення до суду із даною позовною заявою, постанову від 17 жовтня 2019 року скасувати, закрити провадження у зв`язку з відсутністю в її діях адміністративного правопорушення.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2020 року у справі відкрито провадження, справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 10 червня 2020 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 травня 2020 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1. про витребування доказів.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 травня 2020 року задоволення клопотання представника позивача ОСОБА_1. про забезпечення позову. Суд зупинив стягнення на підставі постанови про адміністративне правопорушення № 749/19 від 17 жовтня 2019 року.

У судове засідання 10 червня 2020 року з`явились представник позивача ОСОБА_1. та представник відповідача УДАБК ОМР. Представник ОСОБА_1. звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи, представник відповідача не заперечував проти його задоволення . Розгляд справи відкладено на 29 вересня 2020 року.

29 вересня 2020 року судове засідання з`явився представник позивача ОСОБА_1. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, дату і місце розгляду справи сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив. Представник позивача надав клопотання про відкладення розгляду справи. Справа відкладена розглядом на 25 листопада 2020 року.

У судове засідання 25 листопада 2020 року у судове засідання з`явився представник відповідача. Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки суду не повідомили. У справі оголошено перерву до 28 січна 2021 року.

28 січня 2021 року у судове засідання з`явився представник відповідача. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача надав клопотання про відкладення розгляду справи. У справі оголошено перерву до 01 квітня 2021 року.

У судове засідання 01 квітня 2021 року з`явився представник відповідача. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача надав клопотання про відкладення розгляду справи. У справі оголошено перерву до 23 червня 2021 року.

У судове засідання 23 червня 2021 року учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача надав клопотання про відкладення розгляду справи. Представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 11 серпня 2021 року.

11 серпня 2021 року у судове засідання учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача надав клопотання про розгляду справи у відсутності, в якій також просив про задоволення позову.

Відповідач УДАБК Одеської міської ради скористалось правом та надало відзив на позовну заяву, в якій просить позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 проектну та дозвільну документацію на проведення будівельних робіт щодо реконструкції кв. АДРЕСА_1 , не отримувала, а також за отриманням дозвільних документів не зверталася. Таким чином, ОСОБА_1 самочинно виконувала будівельні роботи з реконструкції квартири. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п. 8.3 А. 3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський нагляд. Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» об`єкти архітектурної діяльності - будинки і споруди, кв. АДРЕСА_1 , є об`єктом архітектурної діяльності. Журнал авторського нагляду та виконавчу документацію за весь період проведення позапланової перевірки не пред`явлено. Таким чином ОСОБА_1 не забезпечено здійснення авторського нагляду за будівництвом кв. АДРЕСА_1 . За результатами архітектурно-будівельного контролю було складено: акт складений за результатами позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання норм законодавства у сфері містобудівної діяльності №001714 від 19 вересня 2019 року; протокол про адміністративне правопорушення від 19 вересня 2019 року відповідно до ч. 5 ст. 96 КУпАП; протокол про адміністративне правопорушення від 19 вересня 2019 року відповідно до ч. 12 ст. 96 КУпАП ; протокол про адміністративне правопорушення від 19 вересня 2019 року , згідно з ч. 13 ст. 96 КУпАП ; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і прави №582/19 від 19 вересня 2019 року. Матеріали перевірки надіслані 20 вересня 2019 року на адресу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 не з вини УДАБК Одеської міської ради не скористалась правом надати свої пояснення та обгрунтування. Також відповідач зазначив, що копі постанов від 17 жовтня 2021 року у справах №№ 747/19, 748/19, 749/19 від 17 жовтня 2019 року надіслані на адресу ОСОБА_1 17 жовтня 2019 року. Відповідач вважає, що дії УДАБК Одеської міської ради щодо винесення постанов є обґрунтовані, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1 ст. 122 КАС України).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАС України).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст. 122 КАС України).

Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011року №553), «Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466), ЦК України та іншими законодавчими актами, в редакціях, що діяли на момент проведення спірних перевірки та винесення позивачем оскаржуваних приписів та постанов.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17 лютого 2011 року встановлює правові і організаційні основи містобудівної діяльності та спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), на підставі наказу Управління № 01-13/333 ДАБК від 01 серпня 2019 року, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства ОСОБА_10 від 13 вересня 2019 року (вх. № 01-10-443-ЗГ від 13 вересня 2019 року), з урахуванням направлення для проведення планової (позапланової) перевірки № 001714 від 16 вересня 2019 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно із направленням для проведення позапланової перевірки № 001714 від 16 вересня 2019 року, строк дії направлення становить з 16 вересня 2019 року - 19 вересня 2019 року.

Під час перевірки було встановлено, що квартира АДРЕСА_1 загальною площею 44,6 кв.м належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 3687 від 30 жовтня 2018 року.

Відповідно до п. 3.2.3 ДБН A.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», будівельні роботи - це процес зведення нових, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 3.2 ДБН A.2.2-3-2014 «Склад зміст проектної документації на будівництво»:

будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

об`єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь- якого призначення, ix комплекси, лінійні об`єкти інженерно- транспортної інфраструктури.

реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко- економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

На момент виїзду на місце зафіксовано, що Позивач виконує будівельні роботи з реконструкції вищевказаної квартири шляхом:

- влаштування капітальної прибудови із піноблоків на прибудинковій території габаритними розмірами 2,0 х 2,0 м, чим збільшено загальну площу квартири;

- влаштування фасадної вхідної групи в новозбудованій прибудові через; - закладання дверного прорізу збоку під`їзду даного будинку;

- влаштування дверного прорізу в капітальній несучій зовнішній стіні будинку для забезпечення проходу між приміщенням квартири та влаштованої прибудови;

- посилення металевими двутаврами, кутами та пластинами існуючих віконних прорізів, посилення існуючих та новоутворених дверних прорізів;

- збільшення внутрішньої висоти приміщення квартири за рахунок демонтажу гранту та підсипки та пониження рівня підлоги.

Вищевказані будівельні роботи призвели до збільшення загальної площі квартири з 44,6 кв.м. до 60,9 кв.м., що підтверджується самим Позивачем у позовній заяві.

Під час проведення перевірки була присутня ОСОБА_1 , що підтверджуються фотофіксацію.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Пpo архітектурну діяльність», проект - це документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних i текстових матеріалів, інженерних i кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм i правил.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», погодження проекту - процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідних даним на проектування.

Згідно з п. 3.17 ДБН A.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємна-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Згідно з п. 4.8 ДБН A.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», проектна документація має бути розроблена з урахуванням ycix документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація па будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних i дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів i правил та затверджується замовником.

Проектну та дозвільну документацію на проведення будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 за весь термін проведення перевірки не пред`явлено.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДСТУ-Н.Б.В.1.2-16:2013 визначення класу наслідків (відповідальності) (Додаток А), даний об`єкт будівництва відноситься до об`єктів з незначним класом наслідків (відповідальності) - СС1.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник мас право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних poбіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт i засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Звернень від ОСОБА_1 стосовно отримання дозвільних документів до Управління не надходило.

Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм i правил.

Такими чином, ОСОБА_1 самочинно виконує будівельні роботи з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 без отримання права на виконання таких робіт, чим порушила ч. 1 ст. 34 та абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Пpo регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п. 5 порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13 квітня 2011 року».

Так, в ході перевірки за результатами проведення планового (позапланового) заходу держаного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, було складено акт від 19 вересня 2019 року №001714.

ОСОБА_1 від надання пояснень та підсписання Акту відмовилася.

На підставі даного Акту складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19 вересня 2019 року. Від підписання припису ОСОБА_1 відмовилася.

Відповідно до вказаного припису Управління від 19 вересня 2019 року, позивача зобов`язано оформити виконавчу документацію у відповідності до вимог законодавства та державних будівельних норм в термін до 03 жовтня 2019 року. Набути в установленому законом порядку право на виконання будівельних робіт за даною адресою або привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідність до правоустановчих документів, в термін до 19 листопада 2019 року. Зупинити виконання будівельних робіт за даною адресою з 19 вересня 2019 року.

19 вересня 2019 року ДАБК Одеської міської ради складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 13 ст. 96 КУпАП, який надійсланий поштою на адресу ОСОБА_1 .

Також складено протоколи про адміністративне правопорушення від 19 вересня 2019 року щодо відповідальності передбаченої ч. 5 ст. 96 та ч. 12 ст. 96 КУпАП, які також були надіслані поштою, у зв`язку з відмовою позивача від підписання та отримання матеріалів перевірки (відправлення 6506503555002 від 20 вересня 2019 року).

ОСОБА_1 було повідомлено в протоколі про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 03 жовтня 2019 року о 15 год 30 хв. у примщенні УДАБК Одеської міської ради.

17 жовтня 2019 року було УДВБК Одеської міської ради винесено постанову № 749/19 від 17 жовтня 2019 року, якою було визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 13 ст. 96 КУпАП (незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, якщо такий нагялдє обов`язковим згідно з вимогами законодавства) та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000 гривень, яка була надіслана поштою (відправлення 6506503587338).

17 жовтня 2019 року також були винесені постанови № 747/19 по справі про адміністративне правопорушення та було визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 10200 гривень та № 748/19 по справі про адміністративне правопорушення та було визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 12 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000 гривень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач посилається на те, що в її діях відсутній склад правопорушення, оскільки нею здійснено лише реконструкцію належного нерухомого майна та справу про адміністративне правопорушення розглянуто за її відсутності.

Проте, суд не в змозі погодитись з даними твердженням позивача, з таких підстав.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно абз.2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11 липня 2007 року, технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва обєкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рівень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контроль за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) об`єкта.

Згідно п. 3 Порядку № 903 технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестатційною комісією кваліфікаційний сертифікат.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Із оскаржуваної позивачем постанови слідує, що замовником будівництва ОСОБА_1 не забезпечено здійснення технічного нагляду за будівництвом за вищевказаною адресою, чим порушено абз. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п. 2 Порядку № 903 від 11 липня 2007 року.

Як стверджує позивач, нею було здійснено реконструкцію належного їй нерухомого майна - квартири, а тому, об`єкт реконструкції не підпадає під визначення об`єктів архітектурної діяльності, надане в Законі України «Про архітектурну діяльність», а відтак положення вказаного Закону не розповсюджуються на діяльність, пов`язану із реконструкцією належного позивачу об`єкту нерухомості - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з цим, оспорюючи постанову від 17 жовтня 2019 року № 749/19, в обґрунтування власної правої позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 13 ст. 96 КУпАП, а наведені нею доводи не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи. В той же час, позивач в своєму позові, жодним чином не обґрунтовує відсутності факту вчиненого адміністративного правопорушення, а надані відповідачем постанови №747/19 та №748/19 від 17 жовтня 2019 року лише додатково підтверджують викладені в оскаржуваній постанові обставини.

Вказане також підтверджується наданою відповідачем заявою ОСОБА_10 від 13 вересня 2019 року, з якою вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється реконструкція помешкань, з руйнуванням несучих стін з метою вироблення входу у квартиру.

В матеріалах справи міститься фотознімки, з яких вбачається вироблення окремого входу у помешкання.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що нею була здійснена реконструкція власної квартири, що також спростовує доводи позивача.

Судом витребувані матеріали про адміністративне правопорушення, на підставі яких винесено постанову № 749/19 від 17 жовтня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 13 ст. 96 КУпАП. В зазначених матеріалах міститься протокол від 19 вересня 2019 року про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 повідомлена про розгляд зазначеної справи 03 жовтня 2019 року о 15 год 30 хв. Від підписання протоколу ОСОБА_1 відмовилась. Також в матеріалах справи міститься поштове повідомлення про надіслання на адресу ОСОБА_1 матеріалів вказаної перевірки. Тому твердження позивача про те, що вона не повідомлялась належним чином про день, час і місце слухання справи, а тому була позбавлена права щодо ознайомлення з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді користуватися юридичною допомогою, іншого фахівця у галузі права тощо, також не заслуговують на увагу.

Тому, посилання позивача про неотримання ним кореспонденції від відповідача, не може слугувати достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Навпаки, як слідує з матеріалів справи, відповідачем вжито всіх можливих заходів з метою повідомлення позивача про дату час та місце розгляду справи, водночас з урахуванням вищевикладеного, позивач своїми правами щодо отримання, оскарження матеріалів перевірки не скористалася, що може свідчити про свідоме невикористання своїх права та неналежне виконання обов`язків. В такому випадку, це не може бути підставою для скасування спірної постанови.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 8.05.2018р. по справ №815/1540/14, у разі не використання суб`єктом містобудування комплексу прав під час здійснення контролю суб`єкта містобудування (бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки), не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу контролю, прийнятого за наслідками проведених заходів, оскільки ці недоліки не можуть нівелювати факт встановлених правопорушень у сфері містобудування, які виявлені під час перевірки, та вплинути на результат встановленого правопорушення. При цьому, суб`єкт містобудування не позбавлений права подавати в суді свої пояснення, зауваження або заперечення до актів перевірки, протоколів, складених інспекцією за результатами перевірки, під час розгляду спору про скасування постанов щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проаналізувавши вищенаведені докази, досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що постанова № 749/19 від 17 жовтня 2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 12 ст. 96 КУпАП є законною, оскільки складена відповідною уповноваженою посадовою особою, в межах її компетенції та з дотриманням передбаченої законом процедури, а тому підстав для її скасування суд не вбачає.

Позивачем не надано доказів, які б спростовували обставини, викладені заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим В.Ю. в постанові по справі про адміністративне правопорушення, як і не надано доказів допущених відповідачем порушень під час розгляду та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Відтак, виходячи з викладеного, суд вважає, що зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N№303-A, п.29).

Таким чином, суд перевіряючи законність і обґрунтованість винесеної постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також підстав звернення до суду, приходить до висновку, що необхідно залишити постанову без змін, а позов без задоволення.

За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_1 та відмовляє у їх задоволенні.

Згідно ч. 6 ст. 157 КАС України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Так як, суд відмовляє у задоволенні позову, тому слід скасувати заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою суду 06 травня 2020 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 2, 8, 9, 10, 44, 46, 73-78,242-246,286, 293 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №749/19 від 17 жовтня 2019 року, - відмовити.

Після набрання рішення законної сили скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 травня 2020 року, про зупення стягнення на підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення №749/19 від 17 жовтня 2019 року, винесеної заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим Вячеславом Юрійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 13 статті 96 КУпАП.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Приморського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текс рішення виготовлено 16 серпня 2021 року.

Суддя: Ю.Б. Свячена