Ухвала суду № 99185692, 23.08.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11227/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.08.2021 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., за участю секретаря судового засідання Козак А.С., прокурора Логвін Д.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Меженна В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції Бабич В.І., погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури Логвін Д.О., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Камінь-Каширський, Волинська область, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12021071030001148, відомості про яке 22.08.2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенант поліції Бабич В.І. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури Логвін Д.О., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12021071030001148, відомості про яке 22.08.2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12021078030000329 від 14.04.2021 року за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України, та відносно якого ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 21.07.2021 року (№ 308/9357/21, 1-кс/308/3117/21) було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час з 22 год. по 06 год., строком до 16.09.2021 року, на шлях виправлення не став, а натомість вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.

22 серпня 2021 року, приблизно о 06 год. 00 хв., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою власної наживи та збагачення за рахунок викраденого майна, перебуваючи за адресою: м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 3, в приміщенні магазину «One minute», шляхом вільного доступу таємно, повторно, викрав грошові кошти з каси у сумі близько 20000 грн., та з метою уникнення відповідальності, покинув місце події, чим завдав потерпілому матеріального збитку на вищевказану суму.

Слідчий вказує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

23.08.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Як зауважує слідчий, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 , протоколом огляду місця події від 22.08.2021 року, протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_3 , протоколом допиту свідка ОСОБА_2 , протоколом огляду відеозапису від 23.08.2021 року, протоколом впізнання особи за фотознімками від 23.08.2021 року, повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 23.08.2021 року.

Слідчий зазначає, що враховуючи той факт, що ОСОБА_1 вчинив злочин повторно перебуваючи під нічним домашнім арештом, обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не надається можливим. Запобіжний захід у виді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов`язаних між ними родинними зв`язками. У ході проведення досудового розслідування осіб, які поручилися б за виконання підозрюваного ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у виді особистої поруки. Крім того, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 ніде не працює, неодноразово вчиняв злочини проти власності, а від так його майновий стан залишається незадовільним, тому відносно нього не представляється можливим обрати запобіжний захід у виді застави. Обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту не надається можливим, оскільки останній вчинив злочин перебуваючи під нічним домашнім арештом, та розуміючи невідворотність призначення йому покарання строком до п`яти років позбавлення волі, ОСОБА_1 може переховуватися від слідства і суду.

На думку слідчого, вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо ОСОБА_1 особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави, так як такі ним дотримані не будуть та являються недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно з запобіжним заходом у виді тримання під вартою. З цих підстав більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт та застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України.

Слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених п. 1, п. 2 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може: переховуватися від органу досудового слідства, слідства, зокрема це підтверджується тим, що він вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до п`яти років, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь, що підтверджується тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, а тому підозрюваний ОСОБА_1 має реальну можливість спілкуватися з потерпілим та свідками, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків і потерпілих даного кримінального провадження; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто продовжить умисно вчиняти злочини проти власності, існує ризик його протиправної поведінки.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, з корисливих мотивів та повторно, відноситься до категорії нетяжких злочинів, покарання за яке передбачає позбавлення волі строком до п`яти років, враховуючи, що майновий стан ОСОБА_1 залишається незадовільним, з метою забезпечення виконання покладених на нього обов`язків, а також запобігання ризикам: спробам переховуватися від органу досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, у цьому ж кримінальному провадженні, з метою відмови останніх від дачі правдивих свідчень, а також з метою запобігання вчинення ним нових правопорушень, та враховуючи те, що підстав для застосування ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу у слідства не має, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вказаних ризиків, а тому, слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Захисник у судовому засіданні просила повністю відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зауваживши на необґрунтованості підозри і на тому, що наведені стороною обвинувачення ризики є непідтвердженими та описані загальними фразами. У разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про задоволення клопотання, то просила застосувати відносно її підзахисного запобіжний захід у виді застави.

Підозрюваний у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав та просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділом Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021071030001148, відомості про яке 22.08.2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

23.08.2021 року в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені статтею 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 від 22.08.2021 року; протоколом огляду місця події від 22.08.2021 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 22.08.2021 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.08.2021 року; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_3 від 23.08.2021 року; протоколом огляду відеозапису від 23.08.2021 року.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік підозрюваного та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, який одружений, наявність у підозрюваного постійного місця проживання та відсутність постійного місця роботи і джерела доходу, майновий стан підозрюваного, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення та розмір майнової шкоди, у завданні якої він підозрюється.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.07.2021 року (справа № 308/9357/21, провадження № 1-кс/308/3117/21) у рамках кримінального провадження № 12021071030000611, відомості про яке 27.04.2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту без застосування засобу електронного контролю у нічний період часу, строком до 16.09.2021 року, та на даний час йому інкримінується вчинення іншого кримінального правопорушення у рамках даного кримінального провадження під час перебування під домашнім арештом.

Беручи до уваги наведене та вивчені матеріали внесеного клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, виходячи з того, що докази у повному обсязі не зібрано, а тому існує ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, які під тиском підозрюваного можуть змінити показання; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на характер діяння, яке інкримінуються підозрюваному, вчиненому повторно та під час перебування під домашнім арештом у рамках іншого кримінального провадження за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, існуючі в даному провадженні ризики, оцінені в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим у провадженні ризику неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його майновий та сімейний стан, слідчий суддя вважає, що у зв`язку з наведеним та з урахуванням тяжкості злочину, а також даних про особу підозрюваного та ризиків, встановлених слідчим суддею, останньому слід визначити заставу в розмірі п`ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (2270 грн.), відповідно становить 34050 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками. При цьому слідчим суддею враховано розмір предмета злочину.

Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 22 серпня 2021 року 12 год. 30 хв., тобто з моменту його фактичного затримання.

Строк дії ухвали закінчується 21 жовтня 2021 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України, - 15 (п`ятнадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 34050 (тридцять чотири тисячі п`ятдесят) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26213408; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) - 820172; рахунок отримувача - UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави визначити до 21 жовтня 2021 року, включно, у межах строку досудового розслідування.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 26 серпня 2021 року о 16 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай