Рішення № 99183788, 26.08.2021, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/148/21

Справа № 470/431/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року смт. Березнегувате

Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області у складі головуючого судді Лященка В.Л., за участю секретаря Михалюк С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою виконувача обов`язків першого заступника керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому середовищу внаслідок незаконної рубки дерев,

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2021 року до Березнегуватського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява виконувача обов`язків першого заступника керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому середовищу внаслідок незаконної рубки дерев. У вказаній позовній заяві зазначає, що 29.11.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без наявності дозвільних документів (лісорубного квитка) здійснено незаконне вирубування до ступеня припинення росту в лісозахисній смузі на околиці с. Лепетиха Березнегуватського району Миколаївсьткої області 2 дерев, а саме: 1 дерево породи "Гледичія" та 1 дерево породи "Клен гостролистий". Згідно розрахунку, здійсненого Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області розмір шкоди, спричиненої лісу незаконним спилюванням дерев становить 13343,88 грн.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій просив провести засідання без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник позивача Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій просив провести засідання без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення повідомлялись належним чином. Надали суду письмову заяву, в якій просили провести засідання без їх участі, позовні вимоги підтримали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши докази по справі, перевіривши наведені в позовній заяві доводи, суд вважає її обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 116 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про рослинний світ" порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ, зокрема, несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992р., роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує також, приписи Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", зокрема статті 12, 40 та 69, відповідно до яких громадяни України зобов`язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів; г) вносити штрафи за екологічні правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище (ч. 1 ст. 12 Закону).

Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища (ч.1 ст. 40 Закону).

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 Закону).

Частиною 1 ст. 67 Лісового кодексу України встановлено, що заготівля деревини, заготівля другорядних лісових матеріалів проводиться в порядку спеціального використання лісових ресурсів.

Згідно з частиною 1 ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Також, згідно зі ст. 142 Конституції України природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування.

На підставі ст.ст. 47, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до зазначених вимог закону, судом встановлено, що 29.11.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в полезахисному лісовому насадженні, біля с. Лепетиха, Березнегуватського району Миколаївської області самовільно здійснили незаконне пошкодження до ступеня припинення росту 2 (двох) зеленоростучих дерев порід "Гледичія" та "Клен гостролистний", діаметрами у корі біля шийки кореня: - 45,0 см.; 25,0 см., без відповідного дозволу, а саме лісорубного квитка.

Вказані обставини підтверджені Витягом з ЄРДР від 29.11.2019 року у кримінальному проваджені №12019150160000307 (а.с.12), протоколом огляду місця події від 29.11.2019 року (а.с.13-18) та поясненнями ОСОБА_1 (а.с.23).

З копії постанови про закриття кримінального провадження від 24.07.2020 року слідує, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019150160000307 від 29.11.2019 року за вказаних вище обставин, було закрито та копії матеріалів справи направлено до Державної екологічної інспекції в Миколаївській області для притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та стягнення заподіяної шкоди (а.с.19).

13.08.2020 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції в Миколаївській області Кравцуном О.Б. (далі - державний інспектор) відносно відповідача ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №000641 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП, по факту самовільної рубки дерев. Вказаний протокол містить підпис особи (а.с. 25).

14.08.2020 року державним інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 135, за якою ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Штраф сплачений в добровільному порядку (а.с.24, 26).

На відповідача ОСОБА_2 адміністративні матеріали не складались, оскільки він до екологічної інспекції на виклики не з`являвся (а.с.31-32, 34).

Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев від 05.10.2020 року (а.с.28), складеного державним інспектором, внаслідок порушення вимог лісового законодавства відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , державі заподіяна шкода, яка розрахована на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" № 665 від 23.07.2008р., та становить 13343 грн.88 коп.

З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області, 12.10.2020 року на адресу відповідача ОСОБА_1 направлялась претензія про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок самовільного вирубуванні дерев на загальну суму 13343,88 (претензія про відшкодування шкоди № 3/03-02/2975 від 12.10.2020 року.

Згідно листа Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 15.10.2020 року № 14/01-14/3002, шкоду заподіяну відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 навколишньому природному середовищу в розмірі 13343,88 грн., в добровільному порядку не відшкодовано.

Не містять таких даних й матеріали справи.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 29, ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.

Зазначена норма означає, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Враховуючи вище наведене, а також визнання відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовних вимог, суд приходить до висновків про необхідність задоволення таких вимог.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, сума сплаченого судового збору за звернення до суду складає 2 270 грн., то з відповідачів солідарно підлягає стягненню судовий збір на користь Миколаївської обласної прокуратури.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги виконувача обов`язків першого заступника керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому середовищу внаслідок незаконної рубки дерев - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави на розрахунковий рахунок UA388999980333139331000014424, отримувач: Миколаїв.ГУК/тг смт. Березнегувате/24062100, банк: Казначейство України, код ЄДРПОУ: 37992030, суму шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев у розмірі 13343,88 гривень (тринадцять тисяч триста сорок три грн. 88 коп.)

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Миколаївської обласної прокуратури на розрахунковий рахунок UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, банк ДКСУ м. Києва МФО 820172, судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Виконувач обов`язків першого заступника керівника Баштанської окружної прокуратури код ЄДРПОУ 02910048, провулок Пожежний, 3, м. Баштанка, Миколаївська область в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) проспект Шевченка,12, м. Одеса, код ЄДРПОУ 43879780.

Відповідачі: ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , код НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 26.08.2021 року.

Суддя В. Л. Лященко