Рішення № 99176647, 26.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 26 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7012/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

. 25 червня 2021 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної поліції України, в якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду звернення позивача від 15 травня 2021 року № ФИ-12523535, поданого через Урядовий контактний центр;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні позивача від 15 травня 2021 року № ФИ-12523535, поданого через Урядовий контактний центр;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неперенаправлення за належністю відповідному органу чи посадовій особі, до повноважень якої входить вирішення викладених у зверненні питань позивача від 15 травня 2021 року № ФИ-12523535, щодо відшкодування моральних збитків у сумі 35000000,00 грн;

зобов`язати відповідача повторно розглянути звернення позивача від 15 травня 2021 року № ФИ-12523535, вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановлених судом, а подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 30 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позов відповідач наполягав на безпідставності позовних вимог та вказував на те, що звернення позивача уповноваженою особою відповідача розглянуте належним чином, у строк та з дотриманням вимог Закону України "Про звернення громадян" та КПК. За результатами опрацювання звернення позивача від 15 травня 2021 року № ФИ-12523535 відповідач надав вмотивовану відповідь, яка містить вичерпну інформацію на ініційовані гр. ОСОБА_1 питання.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

15 травня 2021 року ОСОБА_1 направила через Урядовий контактний центр звернення до відповідача № ФИ-12523535 у якому повідомила, що ухвалою Київського районного суду м. Полтави скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12019170020001086 від 03 травня 2019 року, що на переконання ініціатора звернення свідчить про протиправність дій дізнавача, який її виніс, та про бездіяльність начальника відділу дізнання ГУНП в Полтавській області в частині здійснення контролю за діяльністю підлеглих, а тому вважає наявними підстави для проведення службової перевірки та притягнення посадових осіб ГУНП в Полтавській області до відповідальності. Крім іншого ініціатор звернення порушила питання щодо відшкодування моральної шкоди, а також вимагала копію звернення направити до Генеральної прокуратури України.

14 червня 2021 року вищевказане звернення з урахуванням компетенції було розглянуте Управлінням дізнання з урахуванням особливостей, передбачених для розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством. За результатами розгляду позивачу надано відповідь від 14 червня 2021 року, у якій зазначено, що дізнавачу відділу дізнання ГУНП в Полтавській області надано вказівки, виконання яких взято на контроль відповідачем. У подальшому гр. ОСОБА_1 додатково повідомлено про те, що за фактами, повідомленими позивачем у своєму зверненні, наказом № 636 від 23 червня 2021 року призначено проведення службового розслідування. Що стосується вимоги ОСОБА_1 направити до Генеральної прокуратури України копію її звернення, то така вимога не була виконана відповідачем, оскільки порушені у зверненні питання не належать до компетенції Генеральної прокуратури України, а відтак, правові підстави для спрямування зазначеного документа до зазначеного органа у відповідача були відсутніми. Так само без задоволення залишились вимоги позивача про відшкодування їй моральної шкоди, оскільки порушене ініціатором звернення питання не належить до повноважень жодного з правоохоронних органів, а може бути вирішено виключною в судовому порядку з дотриманням вимог процесуального законодавства.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян".

Частиною 1 статті 1 названого Закону визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 вказаного Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 5 вказаного Закону встановлені вимоги до звернення, а статтею 7 цього Закону визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян" якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Суд зауважує, що звернення позивача від 20 квітня 2021 року № ФИ-12408051 відповідає вимогам статті 5 Закону України "Про звернення громадян", а тому у силу положень статті 7 цього Закону підлягає розгляду по суті особою, до повноважень якої належить розгляд такого звернення.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

За приписами частини першої статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що звернення ОСОБА_1 від 15 травня 2021 року № ФИ-12523535 розглянуте уповноваженою на те особою 14 червня 2021 року, тобто з дотриманням строку, встановленого статтею 20 Закону України "Про звернення громадян".

Надаючи оцінку повноті відповіді на звернення ОСОБА_1 , суд зауважує, що остання містить вичерпні та обґрунтовані відповіді по суті на ініційовані питання.

При цьому зі змісту наданої відповіді випливає, що ненадання матеріалів службових перевірок зумовлене тим, що станом на дату надання відповіді така перевірка не була фактично проведена.

Відтак, ненадання документів, які об`єктивно відсутні у суб`єкта владних повноважень не може визнаватись судом неналежним розглядом звернення позивача по суті порушених питань.

Суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що вимоги ОСОБА_1 направити до Генеральної прокуратури України копію її звернення не належать до компетенції Генеральної прокуратури України, а відтак, правові підстави для спрямування зазначеного документа до зазначеного органа у відповідача в розумінні Закону України "Про звернення громадян" були відсутніми, а відтак обґрунтовано не були виконані відповідачем.

Так само вимоги позивача про відшкодування йому моральної шкоди, не належить до повноважень жодного з правоохоронних органів, а можуть бути вирішені виключно в судовому порядку з дотриманням вимог процесуального законодавства.

Проаналізувавши вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 40108578) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.О. Чеснокова