Рішення № 99173516, 25.08.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2169/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОТЕРМ УКРАЇНА" (61128, Харківська область, м. Харків, просп. Л.Ландау, буд. 149, код ЄДРПОУ 37460743), 2. Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОТЕРМ УКРАЇНА" та Фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОТЕРМ УКРАЇНА" (61128, Харківська область, м. Харків, просп. Л.Ландау, буд. 149, код ЄДРПОУ 37460743) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.02.2014 в розмірі 73230,23 грн. (72763,33 грн. - заборгованість за кредитом; 466,90 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом). Також позивач просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Керуючись частиною 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що відповідачем-2 у позовній заяві вказано фізичну особу, що не є підприємцем, суд звернувся до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

18 червня 2021 року через канцелярію суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області подано відповідь (вхідний № 14471) про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2169/21. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом, засобами поштового зв`язку на їх юридичні адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі №922/2169/21 від 22.06.2021.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно даних, отриманих від Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем фактичного знаходження відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОТЕРМ УКРАЇНА" є: 61128, Харківська область, м. Харків, просп. Л.Ландау, буд. 149.

Відповідач-1 копію ухвали суду про відкриття провадження у справі № 922/2169/21 від 22.06.2021 отримав 08.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням Укрпошти про вручення поштового відправлення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКОТЕРМ УКРАЇНА", в свою чергу, наданим відповідачу процесуальним правом, передбаченим ст. 251 ГПК України, не скористалось, та відзив на позовну заяву до суду не подало.

Відповідач - 2 також своїм правом на подання відзиву на позов, передбаченим ст. 251 ГПК України, не скористався.

Згідно даних, отриманих від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Харківській області, місцем проживання (перебування) другого відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 є : АДРЕСА_1 .

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі №922/2169/21 від 22.06.2021 була направлена відповідачу-2 на вищевказану адресу, проте була повернута з позначкою пошти "За закінченням терміну зберігання".

Разом з цим, суд звертає увагу, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.

Крім того, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, для отримання поштових відправлень особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Відсутність відповідачів за місцем їх державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач-2 не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд звертає увагу, що кінцевим строком вирішення даного спору, у відповідності до ст. 248 ГПК України, є 21.08.2021. Однак зважаючи на те, що 21.08.2021 - 24.08.2021 були вихідними, рішення у даній справі постановлено у перший робочий день, тобто 25.08.2021.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

19.02.2014 Приватним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКОТЕРМ УКРАЇНА" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява).

Згідно Заяви відповідач-1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 19.02.2014 р. (далі - Договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно п. 3.18.1.1. Умов , кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - «Кредит») надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - «Ліміт»). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Пунктом 3.18.1.3. Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому «Умов та правил надання банківських послуг». Сторони погодилися, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється Банком на кожний операційний день. У випадку зниження Банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими «Умовами та правилами надання банківських послуг», Клієнт зобов`язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого Клієнту у будь-якій з форм, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг». В іншому випадку грошове зобов`язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, вказаного в повідомленні.

У відповідності до п.3.18.1.6. Умов, ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Згідно п.3.18.1.8. Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі «Угода»). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг», Банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов`язань, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг», за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування Ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. Термін також може бути змінений Банком згідно з п. 3.18.2.3.4 цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг». Згідно ст.212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язану за кредитом, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань має право встановити інший термін повернення кредиту.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого «Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.18.4.1. Умов передбачено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Відповідно п. 3.18.4.1.1. Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення»), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п. 3.18.4.1.2. Умов, при необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулення, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулення, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 (двадцять чотири) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулення.

У відповідності до п. 3.18.4.1.3. Умов, у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

Пунктом 3.18.4.1.4. Умов передбачено, що під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Згідно п.3.18.4.1.5. Умов, при встановленні Банком у порядку, передбаченому п. 3.18.2.3.14. зменшеної процентної ставки, умови даного пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеною процентної ставки.

Пунктом 3.18.4.4.Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно пункту 3.18.5.1. Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Згідно п. 3.18.6.1. Умов, обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум. і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.

В межах дії Договору № б/н від 19.02.2014 Банком здійснено кредитування поточного рахунку Клієнта, надавши останньому можливість використовувати кредитні кошти у сумі визначеній Договором № б/н від 19.02.2014, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 та розрахунком заборгованості за кредитним договором.

Однак, відповідач-1, користуючись грошовими коштами наданими йому за Договором б/н від 19.02.2014, свої зобов`язання щодо повернення наданих кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконав.

04.12.2015 року між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) було укладено договір поруки № POR1449227154668 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

Пунктом 1.1. Договору визначено, крім іншого, що предметом договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання зобов`язань за угодами приєднання до:

1.1.1. розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- За період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2. "Угоди1" - 33% річних;

- За період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3. "Угоди1" - 66% річних;

б) комісійної винагороди згідно п.3.2.1.1.17. "Угоди1" в розмірі 3% від суми перерахувань;

в) винагороди за використання Ліміту відповідно до п.3.2.1.4.4. "Угоди1" 1-го числа кожного місяця розмірі 0.9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць.

г) кредиту в розмірі 95000,00 грн.

Якщо під час виконання "Угоди1" зобов`язання боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель про укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "Угодою1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

1.1.2. до розділу 3.2.2. "Кредит за послугою " Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг " "Угода2", по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- За період користування кредитом згідно п. 3.2.2.2. "Угоди2" - 36% річних;

- За період користування кредитом у разі прострочки згідно п. 3.2.2.2. "Угоди2" - 56% річних;

б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у "Угоді2".

в) кредиту в розмірі 65000,00 грн.

Якщо під час виконання "Угоди2" зобов`язання боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель про укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "Угодою2" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Відповідно до п. 1.2. Договору, поручитель відповідає перед кредитором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно пункту 1.5. Договору, у випадку невиконання Боржником зобов`язань за "Угодою1 і/або Угодою 2", Боржник та Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Позивачем зауважено, що на момент укладення Кредитного договору умови та правила надання послуги "Кредитний ліміт" знаходились у розділі 3.18. Умов та правил надання банківських послуг. В той час як на момент підписання Договору поруки такі умови вже були перенесені у розділ 3.2.1. Умов та правил надання банківських послуг. Саме тому наявна різниця між нумерацією розділу Умов, які додані до позову та на які посилається Позивач у позові, та нумерацією Умов, яка зазначена у п. 1.1.1. Договору поруки.

Як зазначає позивач, у зв`язку з порушеннями зобов`язань за договором № б/н від 19.02.2014, відповідач-1 станом на 27.04.2021 року має заборгованість у розмірі 73230,23 грн., з яких:

- 72763,33 грн. - заборгованість за кредитом;

- 466,90 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що перший відповідач прострочив взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість, а отже з огляду на укладення з другим відповідачем договору поруки, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором № б/н від 19.02.2014 в розмірі 73230,23 грн. (72763,33 грн. - заборгованість за кредитом; 466,90 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас, згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором

Частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець мас право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач виконав свої договірні зобов`язання та в межах Договору № б/н від 19.02.2014, здійснив кредитування поточного рахунку Клієнта (відповідача 1), надавши останньому використовувати кредитні кошти у сумі визначеній Договором, що підтверджується випискою по особовому рахунку з 20.02.2014 по 27.04.2021, проте відповідач-1 належним чином не виконав свого обов`язку щодо повернення наданих кредитних коштів у розмірі 72763,33 грн. Жодних доказів, які б спростовували суму заявленої заборгованість за простроченим кредитом у розмірі 72763,33 грн., відповідачем-1 Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКОТЕРМ УКРАЇНА", до суду не надано.

А отже, відповідач-1 визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання за Договором № б/н від 19.02.2014.

За таких обставин позовна вимога про стягнення заборгованості за простроченим кредитом в сумі 72763,33 грн. є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення несплачених відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктом 3.18.4.1. Умов передбачено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Позивачем на підставі договору № б/н від 19.02.2014 нараховані відсотки за користування кредитом за період з 20.02.2014 по 27.04.2021 в розмірі 466,90 грн.

Враховуючи вказане, суд вважає, що позовна вимога про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 466,90 грн. є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо солідарного стягнення заборгованості з першого і другого відповідачів, у зв`язку з укладенням договору поруки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов`язання. Забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки стороною основного зобов`язання є юридична особа, а фізична особа (другий відповідач) є поручителем у даному зобов`язані, слід зазначити, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017 господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення підсудності господарському суду щодо розгляду відповідної справи.

За таких обставин, даний спір підлягає розгляду в господарському суді.

До аналогічних висновків прийшов і Верховний суд у складі Великої палати у постанові від 13 березня 2018 року у справі №415/2542/15-ц (провадження №14-40цс18).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, у відповідності до вимог ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню у розмірі 2270,00 грн. з відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОТЕРМ УКРАЇНА" (61128, Харківська область, м. Харків, просп. Л.Ландау, буд. 149, код ЄДРПОУ 37460743) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.02.2014 у розмірі 73230,23 грн. (72763,33 грн. - заборгованість за кредитом; 466,90 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОТЕРМ УКРАЇНА" (61128, Харківська область, м. Харків, просп. Л.Ландау, буд. 149, код ЄДРПОУ 37460743) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКОТЕРМ УКРАЇНА" (61128, Харківська область, м. Харків, просп. Л.Ландау, буд. 149, код ЄДРПОУ 37460743).

Відповідач 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено "25" серпня 2021 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/2169/21