Рішення № 99173493, 18.08.2021, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 серпня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/185/21

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Качунь І.Є.

розглянув справу

за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів"

до відповідача 1 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

відповідача 2 ОСОБА_2

відповідача 3 ОСОБА_3

про солідарне стягнення боргу у розмірі 152 009,65 грн, заборгованості по відсотках - 39 720, 66 грн

за участі відповідача 1: ОСОБА_1 .

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" до відповідачів Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором №299/В/2019 від 23.08.2019 року.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що його контрагент - відповідач 1, поручителями якого є відповідачі 2, 3, не виконав належним чином умов кредитного договору в частині повернення кредиту, зважаючи на що у відповідача 1 виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням відсотків, заявлена до стягнення у судовому порядку.

Фізична-особа підприємець ОСОБА_1 в судове засідання прибув, письмового відзиву на адресу суду не подав, однак позов визнав повністю та просив долучити до матеріалів справи копії квитанцій №463943 від 16.04.2021 та №176722 від 07.05.2021 про часткову сплату заборгованості згідно договору №299/В/2019.

11 серпня 2021 року на адресу суду від АТ АКБ "Львів" надійшла заява №805/0-20 від 16.08.2021 про відмову від частини позовних вимог з посиланням на те, що відповідачем 1 здійснено погашення заборгованості за Кредитним договором №299/В/2019 від 23.08.2019 в розмірі 76 156,00 грн. Зазначені кошти скеровано частково на погашення основної заборгованості в сумі 41 342,79 та часткове погашення процентів - 34 814,00 грн.

Решту позовних вимог (110 666,66 грн основного боргу та 4 895,58 грн заборгованості по відсотках) банківська установа просить стягнути із відповідачів солідарно, а розгляд справи проводити у відсутності представника позивача на підставі наявних матеріалів.

Відповідачі 2 та 3 у судове засідання не з`явилися, відзиву на позов не подали , хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, в порядку визначеному процесуальним законодавством.

При цьому, на адресу суду повернулись судові повістки, згідно яких поштові відправлення, яким громадянам надсилались ухвали суду від 26.04.2021 та від 09.06.2021, 16.06.2021 відповідачам не вручено, оскільки "адресат відсутній за вказаною адресою".

Разом з цим, відповідач 3 приймав участь у судових засіданнях 09 та 16 червня 2021 року. Стосовно неявки у судові засідання відповідача 2 суд зауважує, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Відтак, з метою дотримання розумних строків вирішення даного спору, за положеннями ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представників відповідачів 2 та 3.

В ході судового розгляду здійснювалася технічна фіксація процесу в порядку ст. 222 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк "Львів" (Банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) 23 серпня 2019 року було укладено кредитний договір №299/В/2019 (надалі-Договір), відповідно до умов якого Банк зобов`язується надати у власність Позичальникові грошові кошти (Кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Відповідно до п. 2.1 Договору, Банк видає Позичальнику Кредит, а Позичальник приймає його на наступних умовах: розмірі та валюта Кредиту - 200 000 (двісті тисяч гривень 00 копійок) (п. п. 2.1.1.); призначення Кредиту - поповнення обігових коштів (п. п. 2.1.2.); процентна ставка - 36% (тридцять шість) (п. п. 2.1.3.); дата повернення Кредиту - 22.08.2021 (п. п. 2.1.4.); порядок видачу Кредиту - без готівкою на поточний рахунок Позичальника (п. п. 2.1.5.); графік повернення Кредиту - згідно графіка погашення (п. п. 2.1.6.), який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. п. 4.2 Договору, проценти за користування Кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по Кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.1.3 Договору з моменту видачі Кредиту до терміну, вказаному в п.2.1.4 Договору.

Нарахування процентів та комісій за користування Кредитом може бути припинене раніше, ніж до настання терміну, вказаного в п. 2.1.4. Договору, у випадках передбачених законодавством України, внутрішніми положеннями Банку або за згодою Сторін (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 11.1. Договір набуває чинності з дня підписання його обома Сторонам та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань.

З метою забезпечення виконання вимог за Договором між АТ "АКБ "Львів" (Кредитор), громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (Поручителі) 23 серпня 20419 року були укладені договори поруки №299/В/2019/Р-2 та №299/В/2019/Р-1 відповідно.

Пунктами 1.1 та 1.2 зазначених угод визначено, що порукою за даним Договором забезпечуються вимоги Кредитора, що випливають з умов кредитного договору №299/В/2019 від 23.08.2019, між Кредитором та ФОП ОСОБА_1 (надалі - Позичальник), відповідно до якого Кредитор надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок), які Позичальник зобов`язується повернути в повному обсязі в строк не пізніше 22.08.2021р.; щомісяця сплачувати суму відсотків за користування кредитами у розмірі та в терміни згідно умов Кредитного договору, а також оплатити штрафні санкції у випадках, передбачених Кредитним договором №299/В/2019 від 23.08.2019 та доповненнями до нього, які укладені чи будуть укладені у майбутньому. Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за належне, своєчасне та повне виконання Позичальником усіх зобов`язань за Кредитним договором, в тому числі зобов`язань, які можуть виникнути у майбутньому, в зв`язку зі зміною умов кредитного договору, включаючи випадки збільшення кредитних зобов`язань Позичальника, пов`язані зі збільшенням суми кредиту, збільшенням розміру відсотків за користування кредитними коштами, збільшення терміну кредитування та інше.

Права та обов`язки Сторін передбачені розділом 2 Договорів поруки. Зокрема, Поручителі приймають на себе зобов`язання, у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором, погасити у повному обсязі: а) заборгованість за Кредитним договором; б) нараховані відсотки, неустойку (штраф, пеню), передбачені умовами Кредитного договору, а також інші боргові зобов`язання, що виникають з умов Кредитного договору та додатків до нього, які укладені чи будуть укладені в майбутньому (п.2.1.). Поручитель та Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором Кредитор має право вимагати виконання зобов`язань за Кредитним договором від Позичальника та Поручителя як разом, так і від кожного з них окремо (п.2.2.).

В подальшому, 04.05.2021 між банком та Позичальником укладено Додаткову угоду до Кредитного договору про зміну Графіку до Кредитного договору, якою надано відтермінування повернення отриманого Позичальником Кредиту та відтермінування сплати відсотків за користування Кредитом на термін з 01.05.2020 по 01.07.2020 та викладено Графік повернення кредиту у новій редакції.

На виконання умов Кредитного договору №299/В/2019 від 23.08.2019 та Додаткової угоди від 04.05.2020 до даного Кредитного договору позивачем надано відповідачу 1 кредитні кошти згідно меморіального ордеру №526076 від 23.08.2019 на суму 200 000 грн. Проте ФОП ОСОБА_1 в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, порушив взяті на себе зобов`язання в частині сплати відсотків та повернення кредитних коштів.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідачів із Листами-вимогами вих. №1130/0-14, №1131/014 та №1132/0-14 від 07.12.2020, у яких вимагав сплатити прострочену заборгованість по сплаті основного боргу та заборгованість по процентах.

Оскільки дані вимоги залишені без задоволення, даний спір банківською установою переданий для вирішення до господарського суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб`єкт господарювання. Крім цього, позивачем заявлена позовна вимога до двох поручителів - фізичних осіб, які уклали правочини в забезпечення виконання зобов`язання відповідача 1 (суб`єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 ГПК України, позовна вимога заявлена до фізичних осіб підлягає розгляду також у порядку господарського судочинства.

Дослідивши подані докази та наведені обґрунтування суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно із ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 1 ст.530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У процесі розгляду справи судом встановлено, що з моменту надання кредиту та за період дії Договору відповідач 1 неналежним чином виконував свої обов`язки по поверненню кредиту за графіком та по сплаті відсотків за користування ним.

Як наслідок, з урахуванням проведених відповідачем 1 вже під час розгляду цього спору судом оплат (квитанції №176722 від 07.05.2021 на суму 5 000,00 грн, №463943 від 16.04.2021 на 11 156,00 грн та №498072 від 15.06.2021 на суму 60 000,00 грн) сума його боргу перед позивачем становить 110 666 грн 86 коп - неповернутий кредит та 4 895 грн - заборгованість по відсотках, які і підлягають стягненню у судовому порядку.

Щодо солідарного обов`язку відповідачів 2, 3 суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Частиною 4 статті 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

У пунктах 4.7. та 4.8. Договорів поруки їхні учасники встановили термін дії останніх до 22.08.2024 року. При цьому, Кредитор вправі пред`явити вимогу до Поручителя про погашення Поручителем заборгованості Кредитним договором до закінчення терміну, передбаченого п. 4.7. цього Договору.

Згідно з п. 2.6 Договорів поруки, Поручитель зобов`язаний виконати на себе зобов`язання по цьому Договору, не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання повідомлення від Кредитора про невиконання Позичальником Зобов`язання (його) частини і необхідності їх виконання поручителем

Відповідно до приписів ст. ст. 610, 554 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Частина 1 статті 543 Цивільного кодексу України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачами не спростовано прострочення повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними. Зазначене, в силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, слугує підставою для дострокового повернення кредиту.

За таких обставин, позов щодо солідарного стягнення із відповідачів 110 666 грн 86 коп неповернутого кредиту та 4 895 грн заборгованості по відсотках слід задовольнити.

Щодо решти позовних вимог суд зважає на письмову заяву банківської установи від 16.08.2021 року №805/0-20, за якою остання відмовляється від частини позовних вимог (76156 грн), з огляду на сплату цих коштів відповідачем 1 в ході судового розгляду даного спору.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 46, ст. 191 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення, у зв`язку з відмовою позивача від позову, суд перевіряє чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Заяву про відмову від позову підписано адвокатом М.М.Вертас, повноваження якого засвідчуються довіреністю №68/1/19 від14.05.2019.

В свою чергу, судом не встановлено обставин, які б вказували на те, що дана відмова суперечить законодавству, чи порушує права і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відтак, відповідно до п.1 ч.2 ст. 46, ч.ч. 1,2 ст. 191 ГПК України вона приймається судом, а провадження у справі у цій частині підлягає закриттю за п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає наступне.

За приписами статті 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. Відтак, судові витрати у даній справі підлягають стягненню в повному обсязі із відповідачів.

Поряд із цим, розподіляючи їх між ними, суд враховує, що солідарне стягнення судового збору ГПК України та Законом України "Про судовий збір" не передбачено. Адже, солідарне зобов`язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм ЦК України, який визначає це поняття через "солідарну вимогу" та "солідарний обов`язок" (ст. ст. 541-544 ЦК України). Солідарне зобов`язання є різновидом цивільно-правових зобов`язань із множинністю осіб, які характеризуються тим, що у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний з них має право пред`явити боржникові вимогу в повному обсязі, а в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарна відповідальність у зобов`язальному праві це - відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.

При цьому, як солідарне зобов`язання, так і солідарна відповідальність виникають лише у випадках, встановлених договором або законом.

Судове рішення не може бути підставою виникнення солідарності, оскільки, судовим рішенням підтверджуються права осіб, а не створюються заново. Судове рішення не може створювати й солідарну відповідальність там, де вона не випливає з самого правовідношення, яке зумовило виникнення спору.

З наведеного в сукупності, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідачів порівну.

На підставі викладеного та керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, п.4 ч.1 ст.231, ст.ст. 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" (вул. Сербська, 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 09801546) заборгованість за кредитним договором №299/В/2019 від 23.08.2019 у розмірі 115 652,44 (сто п`ятнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн 44 коп., з яких: заборгованість по основному боргу - 110 666 (сто десять тисяч шістсот шістдесят шість) грн 86 коп., заборгованість по відсотках - 4 895 (чотири тисячі вісімсот дев`яносто п`ять) грн 58 коп.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" (вул. Сербська, 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 09801546) - 958 (дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн 66 коп судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" (вул. Сербська, 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 09801546) - 958 (дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн 66 коп судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" (вул. Сербська, 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 09801546) - 958 (дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн 66 коп судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. У решті позовних вимог провадження у справі закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 26.08.2021.

Суддя О.В. Руденко