Рішення № 99171882, 30.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року Справа № 160/6307/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21.04.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.12.2020р. №0400-010303-8/121165 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження трудового стажу на підставі показань свідків при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.02.2021р. №3 про відмову в зарахуванні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоду роботи з 26.04.2001р. по 07.04.2003р. на посаді страхового агента в ТОВ "Саламандра-Павлоград";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , період отримання допомоги по безробіттю з 23.02.2000р. по 20.08.2000р. у Павлоградському міськрайонному центрі зайнятості до страхового стажу, що враховується для призначення пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи з 26.04.2001р. по 07.04.2003р. на посаді страхового агента в ТОВ "Саламандра-Павлоград" до страхового стажу, що враховується для призначення пенсії.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенчію за віком згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до набуття права на призначення пенсії за віком з 06.09.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягнення необхідного пенсійного віку 14.12.2020 р. звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії, проте рішенням від 16.12.2020 р. №0400-010303-8/121165 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутню необхідного стажу. Вказує, що відповідачем протиправно відмовлено в зарахуванні до загального трудового стажу періоду роботи з 26.04.2001 р. по 07.04.2003 р. на посаді страхового агента в ТОВ "Саламандра-Павлоград" та період отримання допомоги по безробіттю з 23.02.2000 р. по 20.08.2000 р. у Павлоградському міськрайонному центрі зайнятості. Відповідне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає протиправним, з огляду на наявність документів, що свідчать про наявність необхідного стажу – трудової книжки, та з огляду на те, що відповідальною особою за заповнення трудової книжки є роботодавець.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 24.06.2021 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 52641/21), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що при розрахунку трудового стажу позивача не зараховано періоду роботи з 26.04.2001р. по 07.04.2003р. на посаді страхового агента в ТОВ "Саламандра-Павлоград" так як однаковий наказ та дата на (розпочато та припинено) допомоги та з 26.04.2001 по 07.04.2003, оскільки неможливо ідентифікувати назву підприємства на печатці при звільненні, що є недостатнім для призначення пенсії, тому в призначенні пенсії відмовлено.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_1 :

- 23.02.2000 року розпочата виплата по безробіттю Павлоградським міськрайонним центом зайнятості (наказ № 1356 від 23.02.2000 р.),

- 20.08.2000 року закінчена виплата по безробіттю (наказ № 1356 від 23.02.2000 р.),

- 26.04.2001 року прийнята на посаду страхового агента ТОВ Агентство «Саламандра-Павлоград» (наказ № 25-к від 07.05.2000 р.),

- 07.04.2003 року звільнена (наказ № 6 від 07.04.2003 р.).

Також, листом від 23.12.2020 р. № 682 Павлоградського міськрайонного центу зайнятості підтверджено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Павлоградському міськрайонному центі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю з 23.02.2000 р. по 20.08.2000 р. Також повідомлено, що наказом № 1356 від 23.02.2000 р. обумовлено початок та закінчення виплати допомоги по безробіттю.

Судом встановлено, що 14.12.2020 року ОСОБА_1 подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про призначення пенсії за віком.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.12.2020 р. №0400-010303-8/121165 позивача повідомлено про відмову в призначенні пенсії з підстави відсутності необхідного страхового стажу (27 років), оскільки стаж заявника складає 24 роки 10 місяців 07 днів. Зазначено, що до загального стажу не зараховані періоди: з 23.02.2000 р. по 20.08.2000 р. період отримання допомоги по безробіттю, так як однаковий наказ та дата на (розпочато та припинено) допомоги; з 26.04.2001 по 07.04.2003, оскільки неможливо ідентифікувати назву підприємства на печатці при звільненні.

Також рішенням про результати розгляду заяви № 3 від 15.02.2021 р. ухвалено, що для підтвердження ОСОБА_1 періоду роботи з 26.04.2001 по 07.04.2003 у ТОВ Агентство «Саламандра-Павлоград», недостатньо документів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

У відповідності до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Згідно статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також:, зокрема: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , підтверджено, що ОСОБА_1 23.02.2000 року розпочата виплата по безробіттю Павлоградським міськрайонним центом зайнятості (наказ № 1356 від 23.02.2000 р.) та 20.08.2000 року закінчена виплата по безробіттю (наказ № 1356 від 23.02.2000 р.), 26.04.2001 року прийнята на посаду страхового агента ТОВ Агентство «Саламандра-Павлоград» (наказ № 25-к від 07.05.2000 р.) та 07.04.2003 року звільнена (наказ № 6 від 07.04.2003 р.).

Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємств.

Також, листом від 23.12.2020 р. № 682 Павлоградського міськрайонного центу зайнятості підтверджено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Павлоградському міськрайонному центі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю з 23.02.2000 р. по 20.08.2000 р. Також повідомлено, що наказом № 1356 від 23.02.2000 р. обумовлено початок та закінчення виплати допомоги по безробіттю.

Щодо відсутності належного завіряння записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 суд вказує, що ведення трудових книжок у вказаний період здійснювалось відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного комітету праці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (надалі - Інструкція № 162).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Пунктами 2.25 та 2.26 Інструкції № 162 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, "Звільнений за згодою сторін", п.1 ст.29 КЗпП РСФСР".

Також пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 “Про трудові книжки працівників і службовців”.

Згідно пункту 18 вказаної Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

З огляду на наведену норму, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

На підставі викладеного суд відхиляє наведені твердження відповідача, як підставу для відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду з 23.02.2000 року по 20.08.2000 року, з 26.04.2001 року по 07.04.2003 року.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до стажу роботи період роботи з 26.04.2001 р. по 07.04.2003 р. на посаді страхового агента в ТОВ "Саламандра-Павлоград" та період отримання допомоги по безробіттю з 23.02.2000 р. по 20.08.2000 р., суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 період роботи з 26.04.2001 р. по 07.04.2003 р. на посаді страхового агента в ТОВ "Саламандра-Павлоград" та період отримання допомоги по безробіттю з 23.02.2000 р. по 20.08.2000 р., а також зобов`язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.12.2020 року про призначення пенсії за віком, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, оскільки органи Пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.2031125841.1 від 25.02.2021 року.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 454,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 132, 134, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.12.2020 р. №0400-010303-8/121165 та рішення про результати розгляду заяви № 3 від 15.02.2021 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 період роботи з 26.04.2001 р. по 07.04.2003 р. на посаді страхового агента в ТОВ "Саламандра-Павлоград" та період отримання допомоги по безробіттю з 23.02.2000 р. по 20.08.2000 р..

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.12.2020 року про призначення пенсії за віком, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) витрати на оплату судового збору у розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 липня 2021 року.

Суддя Е.О. Юрков