Ухвала суду № 99171681, 26.08.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

26 серпня 2021 р. Справа № 120/7356/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 26.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20.08.2021 року за вх. № 51662/21 представником позивача надано до суду заяву про зупинення провадження у справі, з мотивів п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, так як ухвалою від 20.08.2021 року у справі № 120/9664/21-а відкрито провадження, предметом оскарження якої є рішення відповідача від 20.04.2021 року № 303 «Про затвердження Порядку надання земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності на території Вапнярської селищної ради ТГ».

Розглянувши заяву позивача та дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

Підстави та порядок зупинення провадження у справі визначені ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Системний аналіз вказаного вище положення доводить, що зупинення провадження у справі за цією підставою є обов`язком, а не правом суду. Водночас, законодавство містить пересторогу від зловживань сторін своїми процесуальними правами та від безпідставного затягування розгляду справи, а саме: суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному окремому випадку повинен з`ясувати, по-перше, яким чином пов`язана справа, що розглядається судом, зі справою, що розглядаються іншим судом. По-друге, чим обумовлена неможливість розгляду даної справи.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для адміністративного суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Зв`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, що розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збір і оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, які мають значення для цієї справи. В свою чергу, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовим рішенням (у тому числі, в його мотивувальній частині), а не правову оцінку таких обставин, здійснених іншим судом.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи, суд має орієнтуватись на достатність правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13.05.2021 року № 384 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на виготовлення землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства». У своїй заяві про зупинення провадження у справі представник позивача вказує, що підставою відмови у наданні дозволу щодо земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га стало рішення відповідача від 20.04.2021 року № 303 «Про затвердження Порядку надання земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності на території Вапнярської селищної ради ТГ». Однак з оскаржуваного рішення такі обставини не підтверджуються.

При цьому, суд констатує, що доказів наявних в матеріалах справи достатньо для розгляду даної справи по суті, а розгляд іншими судами пов`язаних справ не створює, в даному випадку, об`єктивної неможливості розгляду справи по суті.

Вирішуючи питання про відмову в зупинення провадження у даній справі, суд виходив з того, що завданням адміністративного судочинства, в силу вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про зупинення провадження у даній справі.

Керуючись ст. 2, 236, 248, 256, 325, 341 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 120/7356/21-а за позовною заявою ОСОБА_1 до Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили згідно ст. 257 КАС України.

Суддя Маслоід Олена Степанівна