Рішення № 99163423, 20.01.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33049/20-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С. В.,

при секретарі судових засідань - Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Гловацького Олександра Валерійовича, третя особа Департамент патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція учасників у справі.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАМ № 2739040 від 25 червня 2020 року інспектора старшого лейтенанта поліції Гловацького О. В. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у вигляді штрафу у розмірі 510, 00 грн і закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у його діях складу правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 червня 2020 року, близько 20:30 год., з виїзду з вул. Болсуновська до бул. Дружби народів у м. Києві, керуючи автомобілем «Skoda Fabia» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), перестроївся з крайньої правої смуги руху на другу смугу від правого краю. На вказаній ділянці дороги відсутні знаки 5.8-5.11. На світлофорі по бул. Дружби народів та примикання з лівої сторони вул. Старонаводницька позивач зупинився на червоне світло світлофору. З правої сторони патрульний автомобіль почав перестроюватися, але переднім лівим колесом скоїв наїзд на бампер автомобіля позивача. Працівники поліції наказали позивачу перестроїтися на праву смугу руху, після чого склали постанову про нібито порушення ним п. 17.1 ПДР. Інспектор поліції зупинив позивача і повідомив про те, що він виїхав на смугу, призначену для руху маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 17.1 ПДР вже на світлофорі по бул. Дружби народів та примикання з лівої сторони вул. Старонаводницька. Позивач заперечує факт правопорушення, оскільки після зупинки на світлофорі по бул. Дружби народів переїхав з другої смуги на крайню праву смугу за наказом патрульного поліції, що також дозволено п. 17.2 ПДР. По площі Героїв Великої Вітчизняної Війни у м. Києві позивач автомобілем не здійснював свій рух взагалі.

Оспорювану постанову серії ЕАМ № 2739040 від 25 червня 2020 року позивач отримав засобами поштового зв`язку 24 липня 2020 року, а до суду подав позовну заяву 01 серпня 2020 року, одночасно звертаючись із клопотанням про поновлення строку на подання позову на вказану постанову інспектора.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.

Від третьої особи у справі на стороні відповідача у поясненнях зазначено, що під час несення служби 25 червня 2020 року, о 20:20 год, відповідачем було виявлено транспортний засіб «Skoda Fabia» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), який здійснював рух у смузі для руху маршрутних транспортних засобів по пл. Героїв Великої Вітчизняної Війни у м. Києві. Після чого відповідачем було подано сигнал про зупинку транспортного засобу на підстав ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» і підійшов до водія, належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину і підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР на підставі ст. 32 вказаного Закону та п. 2.4 (а) ПДР. Позивачу було роз`яснено, що від порушив п. 17.1 ПДР та в його діях присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 122 КУпАП. Розглядаючи адміністративну, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Визнання дії інспектора протиправними не будуть свідчити про відновлення прав позивача.

На підтвердження доводів до пояснень додано оптичний носій інформації із відеозаписом з нагрудної камери інспектора патрулю.

ІІ. Процесуальні дії та рішення суду.

03 серпня 2020 року до суду надійшла вказана позовна заява, яку передано судді для вирішення питання про відкриття провадження, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями за правилами, визначеними пунктом 15.4 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07 грудня 2017 року.

05 серпня 2020 року у справі відкрито провадження.

28 жовтня 2020 року до суду засобами поштового зв`язку надійшли пояснення Департаменту патрульної поліції як третьої особи на стороні відповідача.

20 січня 2021 року позивач подав до суду пояснення у справі, враховуючи доводи Департаменту патрульної поліції, викладені у поясненнях, та клопотання про визнання неналежними та недопустимими доказами - відеозапис з нагрудної камери інспектора.

26 липня 2021 року ухвалою суду залучено до участі у справі Департамент патрульної поліції третьою особою у справі, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача.

У судове засідання сторони, представник третьої особи не з`явилися.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

25 червня 2020 року інспектором поліції Управління патрульної поліції у м. Києві Гловацьким О. В. видано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2739040.

Як вбачається з постанови від 25 червня 2020 року, о 20:20:56 год., керуючи транспортним засобом «Skoda Fabia» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), водій ОСОБА_1 здійснив рух по смузі для маршрутних транспортних засобів позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1 Правил дорожнього руху, і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП.

Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510, 00 грн.

IV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведеним конституційним положенням кореспондується частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Положеннями пункту 8 частини першої статті 23 цього ж закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 4 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

За нормою ч. 2 Розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

За встановленим правилом ч. ч. 9, 10 Розділ ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Отже доводи позивача, що інспектор повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення і не мав права на місці розглядати адміністративну справу не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

За статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з частиною п`ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабміну, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Відповідно до п. 17.11 Правил дорожнього руху, на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.

За змістом частини третьої ст. 122 КУпАП, а саме у частині ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із статтею 31 Закону № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Серед іншого необхідно вказати, що п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 р. № 100, встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно. Отже, якщо із відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.

Як зазначалося, до пояснень Департаменту патрульної поліції додано відеозапис з нагрудної камери інспектора, дослідженням якого суд має можливість встановити, чи було дотримано процесуального порядку при розгляді справи про адміністративне правопорушення, запис може містити процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови.

Відеозапис, наданий суду для дослідження, є безперервним і достатньо чітким для ідентифікації місця події і розуміння діалогу позивача з інспекторами патрульної поліції, тому суд вважає за можливе дослідити запис, що безумовно сприятиме повному і об`єктивному розгляду справи, встановленню дійсних обставин і справедливому вирішенню справи, а визнання неналежним доказом такого запису, який може як підтвердити посилання сторони, так і спростувати їх, буде надмірним формалізмом.

Так, з відеозапису вбачається місцезнаходження учасників розгляду, а саме місце зупинки автомобіля позивача та інспекторів патрульної служби на крайній правій смузі проїзної дороги по площі Героїв Великої Вітчизняної Війни у напрямку мосту Патона, у м. Києві.

Тому посилання, що по площі Героїв Великої Вітчизняної Війни, у м. Києві, 25 червня 2020 року позивач не здійснював руху своїм автомобілем «Skoda Fabia» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) не відповідає дійсності, а відомості в оспорюваній постанові у частині місця розгляду справи зафіксовано правдиво.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Фрагмент відеозапису з нагрудної камери інспектора, що наданий суду і міститься у матеріалах справи, розпочинається з моменту, коли транспортний засіб екіпажу патруля зупинився і інспектор виходить з салону автомобіля, автомобіль позивача у цей час вже також зупинився попереду на вимогу останнього.

Тобто факт вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП, внаслідок порушення позивачем п. 17.1 Правил дорожнього руху, відеозапис не підтверджує.

Відповідно до приписів ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Надаючи свої пояснення інспектору, позивач просив оголосити йому попередження, наводячи мотиви, якими керувався при здійсненні руху автомобілем, але вини не визнав, заперечував порушення Правил дорожнього руху з свого боку.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Суд вважає, що наданими відповідачем доказами не підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 122 КУпАП - крім постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, не було здійснено дії, направлені на встановлення інших фактичних даних, на основі яких суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення про наявність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, зокрема, суду не було надано відеозапису та / або показів свідків того, що позивач, керуючи транспортним засобом, рухався смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, при цьому жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, як передбачено частиною третьою статті 90 КАС України, та надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), відповідно до частини четвертої вказаної статті.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що настання події правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП не підтверджено стороною відповідача, а постанова серії ЕАМ № 2739040 від 25 червня 2020 року підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, оскільки встановлено судовим розглядом, що відповідач на підставі Інструкції, якою він безпосередньо керується під час здійснення своїх професійних обов`язків, розглядає справу та виносить постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення, проте такі дії поліцейський повинен здійснювати лише за наявності події та складу адміністративного правопорушення, наявність чого не доведено.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, відповідно до частини першої статті 139 КАС України.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 1-33, 73-77, 79, 90, 241-246, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Гловацького Олександра Валерійовича, третя особа Департамент патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕАМ № 2739040 від 25 червня 2020 року інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Гловацького Олександра Валерійовича про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн на ОСОБА_1 .

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою ст. 122 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 40108646, м. Київ, Федора Ернста, буд. 3, поштовий індекс 03048; м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 9, поштовий індекс 03151) на користь (реєстраційний номер облікової картки платника податків АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 420, 40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С. В. Вовк