Рішення № 99159939, 10.08.2021, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/162/2021

Справа № 679/63/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Стасюка Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Плазій Н.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки Волкова С.В. ,

представника третьої особи ОСОБА_7,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нетішинської міської ради Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки - адвокат Волков С.В. звернувся до суду із вказаним позовом.

Вимоги позову мотивовано тим, що ОСОБА_4 - матір позивачки, було включено до списку членів КСП «Нове життя». Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, про що Нетішинським міським відділом державної реєстрації актів громадянського стану Хмельницької області, складено відповідний запис за № 89.

Згідно довідки Селянського-фермерського господарства «Нове життя» від 11.03.2020 № 14 ОСОБА_4 була включена в розпаювання земельних часток (паїв), а саме: рілля - земельна ділянка № НОМЕР_1 ; сіножаті - земельна ділянка № НОМЕР_2 ; пасовища - земельна ділянка № НОМЕР_3 . 19.09.1996 рішенням Нетішинського міськвиконкому №247 ОСОБА_4 було розпайована земельну частку (пай) розміром 3,2 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) та виготовлено на її ім`я сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №076957.

Проте вказаний вище сертифікат ОСОБА_4 не отримала в зв`язку із смертю, а тому вказаний документ зберігається в Нетішинському відділі Держгеокадастру, як такий що не отриманий, і після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй на день смерті майно.

В управління та володіння спадковим майном вступила ОСОБА_1 , проте нотаріально не оформила спадкових прав.

Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК України, в редакції від 1963 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

За ч.1 ст.548 ЦК України від 1963 року, передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.549 ЦК України від 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Частиною 1 ст.561 ЦК України від 1963 року свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Позивачка ОСОБА_1 будучи спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, а саме, земельною часткою (пай) розміром 3,2 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності СФГ «Нове життя» та розташована на території Нетішинської міської ради Хмельницької області.

Маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) розміром 3,2 в умовних кадастрових гектарах позивачка звернулась до Нетішинської державної нотаріальної контори. Однак, листом Нетішинської державної нотаріальної контори Хмельницької області від 11.06.2020 для ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності ССГ «Нове життя», яка належала її матері - ОСОБА_4 , розташовану на території Нетішинської міської ради Хмельницької області, оскільки у неї відсутній оригінал правовстановлюючого документу, який підтверджує право власності на це спадкове майно.

На підставі наведеного позивачка просила, встановити факт своєчасного прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати за нею ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай), площею 3,2 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) яка перебуває у колективній власності СФГ «Нове життя», розташованої на території Нетішинської міської ради Хмельницької області, виділена на підставі рішення Нетішинського міськвиконкому від 19.09.1996 року за №247, яка належала спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №076957 від 03.12.1996 року, виготовленого на ім`я ОСОБА_4 , який зареєстровано 07.10.1996 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №38, в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4 .

Позивачка ОСОБА_1 та її представник Волков С.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просять суд такі задовольнити.

Представник відповідача - Юрчук Л.Є. подала суду заяву про слухання справи у відсутності представника Нетішинської міської ради. Крім того, не заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6 подала суду письмові пояснення в яких просила слухання справи проводити у відсутності представника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Також, зазначила, що Головне управління та його структурні підрозділи відповідно до статті 122 Земельного кодексу України не розпоряджається спірною земельною ділянкою, оскільки вона належить до земель колективної власності, а не до земель державної власності. При вирішенні спору просила врахувати, що згідно ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч.3 ст.1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємців права на спадщину. Стаття 1258 ЦК України вказує, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області при вирішенні спору просила врахувати надані нею письмові пояснення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 про день, час і місце розгляду справи, будучи належним чином повідомленою в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Заяв чи клопотань від неї не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, представника третьої особи, свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 - дочка позивачки показала, що спірна земельна ділянка належить її матері з 1995 року. Після смерті ОСОБА_4 , яка була її бабою, ОСОБА_1 вступила в управління та володіння спадковим майном, зокрема, земельною часткою (паєм).

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками зазначені в графі батько зазначено « ОСОБА_10 » в графі мати « ОСОБА_4 ».

Як вбачається з свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 виданого 03.08.1969 року ОСОБА_1 , 1947 року народження, зареєструвала 03.08.1969 року шлюб з ОСОБА_11 , про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний запис за №11. Після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ».

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 судом встановлено, що ОСОБА_10 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 73 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис №87.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 судом встановлено, що ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 68 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис №89.

З довідки №14 виданої правлінням СФГ «Нове життя» від 11.09.2020 року вбачається, що ОСОБА_4 була включена в розпаювання земельних часток (паїв).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області встановлено, що згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) Нетішинським відділом земельних ресурсів ОСОБА_4 не видавався сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №076957 на земельну ділянку площею 3,2 умовних кадастрових гектар, що розташована на території Нетішинської міської ради за межам населеного пункту.

Судом встановлено, що згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №076957 від 03.10.1996 року, зареєстрованого 07.10.1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №38, ОСОБА_4 належало право на земельну частку (пай), розміром 3,2 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селянських господарств «Нове життя», виділена на підставі рішення Нетішинського міськвиконкому від 19.09.1996 року за №247.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в управління спадковим майном, зокрема, земельною часткою (паєм) вступила позивачка ОСОБА_1 .

Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 1 постанови від 30.08.2008 року № 7 «Про судову практику у справах по спадкування» роз`яснив, що у разі відкриття спадщини до 01.01.2004 року застосуванню підлягає чинне на той час законодавство, зокрема Цивільний кодекс Української РСР (далі - ЦК УРСР), якщо строк на її прийняття закінчився до 01.01.2004 року.

Згідно ст.548 ЦК України (в редакції 1963 р.), який діяв на момент смерті ОСОБА_4 для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст.549 ЦК України (в редакції 1963 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважались: факт вступу спадкоємця в управління або володіння спадковим майном та подача спадкоємцем заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

В силу ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.1268, 1269 ЦК України, діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається є постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Позивачка ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину за законом після смерті матері, ОСОБА_4 . Крім того, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте, останній в нотаріальному порядку було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину на земельну частку (пай) за законом, у зв`язку з відсутністю право встановлювальних документів, що підтверджується листом про відмову у вчиненні нотаріальної дії №167/01-16 від 11.06.2020 року.

Вищезазначені обставини перешкоджають позивачці належним чином оформити право власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обґрунтування своїх вимог.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 316-319, 392, 1216 1222 ЦК України, ст. 548, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) та керуючись ст. 13, 82, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Нетішинської міської ради Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити.

Встановити факт своєчасного прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай), площею 3,2 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) яка перебуває у колективній власності ССГ «Нове життя», розташовану на території Нетішинської міської ради Хмельницької області, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належала спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №076957 від 03.10.1996 року, який зареєстровано 07.10.1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №38.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням вимог п.3 Розділу ХIІ «Прикінцеві положення» ЦПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.08.2021 року

Суддя Р.М. Стасюк