Рішення № 99149779, 25.08.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5133/21

РІШЕННЯ

іменем України

25 серпня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування наказу від 31.03.2021 №104-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в сумі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірним наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області її звільнено з посади начальника юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у зв`язку з його ліквідацією як юридичної особи публічного права. У той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2021 №301 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» було відмінене рішення про ліквідацію як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком. Цією постановою відмінене, зокрема, і рішення про ліквідацію ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Позивач вважає, що оскільки її було звільнено у зв`язку з ліквідацією ГУ Держгеокадастру, однак його фактична ліквідація не відбулась, наказ про звільнення підлягає скасуванню з поновленням її на посаді, з якої вона була звільнена, та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Також покликається на те, що попереджаючи про її подальше звільнення, відповідач не надав перелік наявних вакантних посад у тому ж органі, не запропонував іншу рівноцінну посаду державної служби або іншу роботу, а також не врахував, що позивачка має на утриманні малолітню дитину, що є однією із підстав для переважного права на залишення на роботі.

Відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає, зазначаючи, що на момент виникнення і існування спірних правовідносин дія вказаних позивачкою норм законодавства про працю не поширювалась на державних службовців. На час звільнення позивачки ці правовідносини були врегульовані ст. 22 Закону України «Про державну службу», що передбачає не обов`язок, а право за рішенням суб`єкта призначення у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу перевести державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу чи запропонувати іншу рівноцінну посаду державного службовця.

Вказує, що з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» ліквідація державного органу як підстава припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення не містить будь-яких додаткових умов припинення державної служби. Вважає, що позивачку було звільнено правомірно, запропонувати їй іншу підходящу посаду можливості не було, відтак у позові просить відмовити.

Позивач подала додаткові пояснення, де зазначає, що у відзиві відповідач не обґрунтував мотиви, якими керувався начальник ГУ Держгеокадастру, приймаючи рішення про її звільнення з посади.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 29.12.2016 обіймала посаду начальника юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області «Про звільнення ОСОБА_1 » позивачку 31 березня 2021 звільнено з посади начальника юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у зв`язку з ліквідацією Головного управління як юридичної особи публічного права ( відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу")

Стосовно обставин звільнення судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1118 була передбачена ліквідація як юридичних осіб публічного права територіальних органів Держгеокадастру.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 24 листопада 2020 № 504 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Держгеокадастру, зокрема, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Відповідно до пункту 3 Постанови №1118 здійснення заходів, пов`язаних з ліквідацією територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру згідно з пунктом 1 цієї постанови та утворенням її територіальних органів згідно з пунктом 2 цієї постанови, покладається на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру; правонаступником майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, що ліквідуються, згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру; територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення структурних підрозділів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру згідно з пунктом 2 цієї постанови.

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру прийнятий наказ від 24 листопада 2020 №505 «Про затвердження Плану заходів щодо реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року №1118 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру».

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 03 грудня 2020 № 2-лк затверджений план заходів щодо ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

26 лютого 2021 ОСОБА_1 було попереджено про наступне звільнення. 31 березня 2021 ОСОБА_1 була звільнена з посади у зв`язку із ліквідацією ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2021 №301 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року №1118 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» (Офіційний вісник України, 2020 року, № 94, ст. 3048), та відмінене рішення про ліквідацію як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком, у тому числі щодо ліквідації ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Вирішуючи спір, суд враховує наступні положення чинного законодавства.

Стаття 8 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закон та інші нормативно правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша, шоста статті 43 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, ліквідація державного органу (пункт 1-1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII). Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 87 Закону №889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат (частина четверта статті 87 Закону №889-VIII).

Як встановлено судом, Кабінетом Міністрів України було розпочато процедуру ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, у зв`язку з чим позивачку повідомлено про майбутнє звільнення, та пізніше звільнено з роботи.

Однак, Кабінетом Міністрів України постановою від 05 квітня 2021 №301 самостійно припинений та відмінений процес ліквідації територіальних органів Держгеокадастру, у тому числі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Враховуючи це, ліквідація відповідача як юридичної особи не відбулась.

Станом на час розгляду справи Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не ліквідується та не перебуває у стані припинення, що не заперечується відповідачем.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про припинення юридичної особи публічного права ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області відсутні.

Зважаючи на це, непослідовні рішення органів влади щодо ліквідації юридичної особи публічного права та подальшої відміни такої ліквідації призвели до порушення права позивачки на працю, оскільки таке звільнення виявилось позбавленим будь-якого сенсу.

У п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він про наступне вивільнення.

У даному випадку судом встановлено, що ліквідація юридичної особи - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області була розпочата, однак фактично не відбулась (ліквідація відмінена), тому звільнення позивачки з підстав ліквідації Головного управління є протиправним.

Як вбачається з п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1118, правонаступником прав та обов`язків територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру; територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення структурних підрозділів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру згідно з пунктом 2 цієї постанови.

Пунктом 19 Плану заходів щодо реалізації постанови КМУ від 16.11.2020 р. №1118, затвердженого наказом Держгеокадастру від 24.11.2020 №505, передбачене переведення працівників головних управлінь (за їх згодою) до нового територіального органу (підрозділу) у кількості не менше 30%, із них не менше ніж трьох працівників юридичної служби на область (...)

Пунктом 24 цього ж Плану заходів було передбачено здійснення заходів щодо звільнення та призначення па відповідні посади (у тому числі за переведенням у зв`язку з ліквідацією територіальних органів) у встановленому законодавством порядку.

Крім того, як видно зі змісту штатного розпису апарату Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 09 лютого 2021 (на 2021 рік) відділ юридичної роботи у Хмельницькій області (9.25) складається із 4 штатних посад (начальник відділу - 1 одиниця та головний спеціаліст - 3 одиниці). Зазначене свідчить про те, що в структурному підрозділі Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області були передбачені штатні посади працівників юридичної служби, у тому числі одна керівна, які могли бути запропоновані позивачці з урахуванням її права на переважне залишення на роботі ( наявність неповнолітньої дитини)

Верховний Суд України в постановах від 04 березня 2014 (справа № 21-8а14), від 27 травня 2014 (справа № 21-108а14), від 28 жовтня 2014 (справа №21-484а14), від 19 січня 2016 (справа № 810/1783/13-а) висловлював правову позицію щодо того, що ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про його реорганізацію.

Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Ця позиція підтримана і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12 грудня 2018 (справа №826/25887/15) і від 17 липня 2019 (справа №820/2932/16).

Оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 № 1118 замість ліквідованих головних управлінь Держгеокадастру повинні були бути утворені територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру як структурні підрозділи апарату зазначеної Служби, суд приходить до висновку про те, що механізм, який став передумовою для звільнення позивачки, у дійсності являв собою не ліквідацію, а саме реорганізацію системи вказаних органів.

Відповідач не надав належних доказів того, що у нього була відсутня можливість запропонувати позивачці одну з посад, які вводились в структурі новостворюваного відділу юридичної роботи у Хмельницькій області, а також те, що позивачку неможливо було перевести за її згодою на одну з цих посад або відповідна посада була запропонована, однак остання відмовилась від пропозиції. Одночасно з цим, покликання відповідача на те, що у нього було лише право, але не обов`язок пропозиції рівноцінної роботи для особи, яка підлягала звільненню, суд оцінює критично.

Враховуючи вказане, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 з посади відбулось з порушенням вимог чинного законодавства.

Зважаючи на це, наявні підстави для скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 31.03.2021 №104-к, поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та стягнення коштів за час вимушеного прогулу з дня звільнення.

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100). За правилами пункту 5 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.

Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Оскільки звільнення позивачки відбулось 31 березня 2021, її середня заробітна плата повинна обчислюватись з виплат, отриманих нею за попередні два місяці роботи, а саме за січень-лютий 2021 року.

Відповідно до Довідок Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10.08.2021 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 652,47 грн.

Час вимушеного прогулу позивачки за період з 01.04.2021 по 25.08.2021 року становить 98 робочих днів. Судом враховано лист Міністерства соціальної політики від 12 серпня 2020 №3501-06/219 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік".

Середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу становить 63942,06 грн. (652,47 грн. х 98 днів) без обрахування податків і зборів.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. За правилами підпункту "в" абзацу першого пункту 4 розділу ІІІ Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо). Виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. ( цей правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 у справі №6-511цс16. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 у справі №826/808/16 не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. У постанові Верховного Суду 18 березня 2021 року у справі №825/3399/14 також підтримано цю позицію)

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 лютого 2019 у справі №826/6583/14, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні судового рішення. Отже, на користь позивачки належить стягнути 63942,06 грн. з вирішенням питання утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів відповідно до вимог закону.

У позові ОСОБА_1 просить стягнути на її користь 10 000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в цьому.

Пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд погоджується з тим, що оскарженим наказом та діями відповідача позивачці була завдана моральна шкода, пов`язана з пережитим нею потрясінням емоційного характеру.

Оскільки незаконне звільнення та втрата доходів спричиняють стрес та моральні страждання, а також обумовлюють необхідність подальшого судового захисту порушених прав, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди на рівні 3000 грн.

Часткове задоволення цієї позовної вимоги пов`язується з тим, що у справі відсутні належні докази, які свідчать про те, що позивачці була нанесена моральна шкода, яку можна оцінити у розмірі, заявленому у позові. У той же час, розмір компенсації, який визначений судом, співвідноситься з розміром середньої оплати праці позивачки за 5 робочих днів ( робочий тиждень)

Що стосується компенсації витрат на правову допомогу, суд встановив наступне.

Представником позивача адвокатом Місяцем А.П. 15.06.2021 надані пояснення по справі на 2 аркушах, у яких він просить стягнути витрати на оплату правової допомоги, додавши ордер ХМ №049615 від 14.06.2021, договір про надання правової допомоги від 20.04.2021 та квитанцію від 15.06.2021 №ПН1011 на суму 15000 грн.

У п. 4.3. договору про надання правової допомоги від 20 квітня 2021 зазначається, що сума, сплачена за надану правову допомогу (15000 грн.) за даним договором, є фіксованим гонораром адвокатського об`єднання.

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін ( див. також пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі № 755/9215/15-ц)

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Вирішуючи питання компенсації витрат на правову допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, відтак повинен ураховувати не лише те, чи були вони фактично понесені, але і оцінити їх об`єктивну необхідність.

У постанові Верховного Суду у справі № 826/856/18 від 22.12.2018 зазначається, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Під час розгляду справи встановлено, що детальний опис виконаних адвокатом робіт, наданих послуг, або відомості про здійснені ним витрати, необхідні для надання правничої допомоги, суду надані не були.

До позовної заяви договір про надання правової допомоги та ордер не додавались, представник позивача ( адвокат) у позові не зазначений.

Розгляд справи відбувався у порядку спрощеного провадження, відтак адвокат не брав участі у судових засіданнях.

З огляду на представлені суду документи, участь адвоката у даній справі документально підтверджена фактом подачі додаткових пояснень від 15.06.2021 ( на 2 арк.), до яких додавався договір про правову допомогу, ордер та квитанція.

Крім того, позивачка протягом тривалого часу працювала на керівній посаді юридичної служби державного органу, повноваження якої безпосередньо стосуються роботи з документами юридичного/процесуального характеру, відтак вона об`єктивно могла уникнути витрат на правничу допомогу в розмірі 15000 грн., які суд за таких обставин не може розглядати як вимушені або неминучі для неї.

З урахуванням наданих доказів та вищенаведених позицій Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, суд вважає належним компенсувати позивачці 3000 грн. витрат на правову допомогу, тобто такий розмір витрат, що є співмірним зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, які фактично підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 31.03.2021 року №104-к "Про звільнення ОСОБА_1 "

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з 01.04.2021.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2021 по 25.08.2021 року в сумі 63942 (шістдесят три тисячі дев`ятсот сорок дві) грн. 06 к.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в сумі 3000 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. за рахунок асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Рішення в частині поновлення на посаді та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25 серпня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)

Головуючий суддя І.С. Козачок