Рішення № 99147468, 25.08.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року м. Житомир

справа № 240/6584/21

категорія 10202000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Народицької селищної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.05.2021 (вх.№26570/21) просить:

- визнати протиправною бездіяльність Народицької селищної ради щодо несвоєчасного оприлюднення у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті https://narodycka-gromada.gov.ua/ рішення Народицької селищної ради №36 від 22 грудня 2020 року "Про план роботи селищної ради на І півріччя 2021 року".

Також у прохальній частині позовних вимог просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16500 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22.12.2020 відбулось засідання другої сесії VIII скликання Народицької селищної ради Житомирської області. Однак, лише 01.04.2021 відповідач усупереч діючому законодавству України оприлюднив у формі відкритих даних на веб-сторінці https://narodycka-gromada.gov.ua/ рішення Народицької селищної ради Житомирської області №36 від 22 грудня 2020 року "Про план роботи селищної ради на І півріччя 2021 року", тобто на 100 день після його затвердження, в результаті чого, позивач не зміг своєчасно копіювати та використовувати інформацію, що міститься у даному рішенні у своїх особистих цілях.

На думку позивача, вказана бездіяльність відповідача порушує вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№26686/21) та відзив на уточнену позовну заяву (за вх.№28150/21), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що рішення Народицької селищної ради Житомирської області №36 від 22 грудня 2020 року "Про план роботи селищної ради на І півріччя 2021 року" оприлюднене на офіційному веб-сайті ради. Оприлюднення рішення у такий спосіб є альтернативою розміщення його на офіційному веб-сайті ради.

Окрім того, вказує, що позивач взагалі не обґрунтовує, яким чином вказане рішення стосується його прав та інтересів, оскільки не є жителем Народицької селищної ради Житомирської області. Також зазначає, що позивачем не вказано яким саме способом відповідачем порушені його права у спірних правовідносинах, що є необхідною передумовою для задоволення позовних вимог.

04 червня 2021 року позивач надіслав до суду відповідь на відзив (за вх.№30486/21), у якому вказує, що предметом спору у даній справі є не поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникли в результаті протиправних рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, а доступ до публічної інформації у формі відкритих даних, якою володіє або повинен володіти її розпорядник. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншої інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов`язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

Право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.

Відповідачем надіслано до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (за вх.№31599/21 та №36861/21).

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 від 24.03.2000 року, має посвідчення пенсіонера по інвалідності серії НОМЕР_1 , дата видачі 17.06.2005 (а.с. 7, 10-12).

22.12.2020 відбулось засідання другої сесії VIII скликання Народицької селищної ради Житомирської області.

01.04.2021 відповідачем оприлюднено у формі відкритих даних на веб-сторінці https://narodycka-gromada.gov.ua/ рішення другої сесії VIII скликання Народицької селищної ради Житомирської області №36 від 22 грудня 2020 року "Про план роботи селищної ради на І півріччя 2021 року" (а.с. 14-15).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо своєчасного опублікування рішення другої сесії VIII скликання Народицької селищної ради Житомирської області №36 від 22 грудня 2020 року "Про план роботи селищної ради на І півріччя 2021 року", позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням ст.57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є не чинними.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічна правова норма щодо органів місцевого самоврядування закріплена у статті 24 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР).

Статтею 25 Закону №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно частини 11 статті 59 Закону № 280/97-ВР, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон № 2939-VI). Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом № 2939-VI, крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Відповідно ч. 1 ст. 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 1 ст. 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет.

Згідно з ст.12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні, про що зазначено в частині першій статті 19 Закону №2939-VI. Крім того, даною статтею визначено порядок оформлення запитів на інформацію.

Так, запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина друга). Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (частина третя вказаної статті) та має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (частина п`ята).

Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI).

Суд зазначає, що позивач не є запитувачем інформації у розумінні Закону №2939-VI, оскільки не звертався до відповідача з відповідним запитом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 14 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами.

Пункт 2 частини 1 статті 15 Закону №2939-VI передбачає, що розпорядники публічної інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, а частина 2 зазначеної правової норми передбачає, що ці акти підлягають обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження документу. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Таким чином, Закон №2939-VI чітко встановлює строки оприлюднення нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії, до яких відносяться і рішення місцевих рад, та передбачає, що такі рішення підлягають оприлюдненню, в тому числі на сайті, невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з моменту їх затвердження.

Рішенням Народицької селищної ради Житомирської області №36 від 22 грудня 2020 року "Про план роботи селищної ради на І півріччя 2021 року" було затверджено план роботи на І півріччя 2021 року.

Позивач, посилаючись на електронний доказ, наполягає, на тому, що зазначене рішення розміщено на офіційному веб-сайті Народицької селищної ради тільки 01 квітня 2021 року.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідачем з порушенням вказаного п`ятиденного строку, а саме 01 квітня 2021 року, на веб-сайті Народицької громади Житомирської області - https://narodycka-gromada.gov.ua/, оприлюднив рішення Народицької селищної ради Житомирської області №36 від 22 грудня 2020 року "Про план роботи селищної ради на І півріччя 2021 року".

При цьому суд наголошує, що у розумінні Закону №2939-VІ оприлюднення прийнятих розпорядником інформації актів у будь-який інший (альтернативний) спосіб не звільняє його від обов`язку у п`ятиденний термін публікувати такий акт на своєму веб-сайті, як на тому наполягає відповідач.

Водночас, сам лише виявлений факт недотримання відповідачем строку оприлюднення вказаного рішення на власному веб-сайті не є беззастережною підставою для твердження про протиправність дій відповідача та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

При цьому, в силу вимог пункту 9 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю прав, свобод або інтересів позивача.

Отже, в адміністративному судочинстві захисту підлягають саме порушені права особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Конституційний Суд України у рішенні у справі про оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо заяв про злочини від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відтак, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає водночас, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

У свою чергу, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд звертає увагу, що з`ясування питання порушених прав, свобод чи інтересів позивачів передує розгляду питання щодо правомірності (законності) рішення, яке оскаржується. Відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивачів є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності такого рішення.

За відсутності реального порушення прав, свобод чи інтересів позивачів спірним рішенням відповідача, відсутніми є й підстави для задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18 та підлягає застосуванню судом в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем в позовній заяві не доведено, що несвоєчасне опублікування рішення відповідачем спричинило суттєвий негативний вплив на його права та завдало йому реальної шкоди.

Суд критично ставиться до доводів позивача про порушення його права на своєчасне копіювання та використання в особистих цілях інформації в машиночитанному вигляді, що міститься у рішенні Народицької селищної ради №36 від 22 грудня 2020 року "Про план роботи селищної ради на І півріччя 2021 року", у зв"язку з тим, що за захистом порушеного права він звернувся вже після оприлюднення такого рішення на веб-сайті відповідача, а тому момент звернення до суду порушеного права позивача, яке підлягало б захисту (відновленню) судом, не існувало.

Крім того, суд звертає увагу, що у відповіді на відзив позивач наголошує, що предметом спору у даній справі є не поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникли в результаті протиправних рішень, дій бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, а доступ до публічної інформації у формі відкритих даних, якою володіє або повинен володіти розпорядник інформації.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2939-VІ суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону №2939-VІ запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно зі статтею 23 Закону України № 2939-VІ рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Із системного аналізу наведених положень вбачається, що суб`єктами правовідносин у сфері доступу до публічної інформації є запитувач інформації та розпорядник інформації. Запитувачами інформації є, зокрема, фізичні особи, які звернулися до розпорядника інформації із запитом на інформацію.

Позивач не є запитувачем інформації у розумінні Закону №2939-VІ, тому між позивачем та відповідачем, як розпорядником інформації не виникли правовідносини. А відповідно до статті 23 Закону №2939-VІ право на оскарження невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону мають права тільки запитувачі інформації.

Посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 800/369/17, якою суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит суд відхиляє, оскільки фактичні обставини справи, на яку посилається позивач, не є подібними до цієї справи. В справі, яка розглянута ВП ВС, позивач є запитувачем інформації у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки звертався до відповідача із запитом про надання інформації.

Суд вважає за необхідне вказати, що у разі задоволення позовних вимог позивача про визнання бездіяльності Народицької селищної ради Житомирської області протиправною не відбудеться будь-яких змін щодо прав та законних інтересів позивача, оскільки відсутня необхідність у їх поновлені за відсутності порушення.

З огляду на викладене, позивач не надав суду доказів про порушення своїх прав та законних інтересів. В будь-якому разі, встановлення порушення процедури розміщення інформації не є беззаперечним доводом порушення прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене правові підстави для задоволення позову - відсутні.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_2 ) до Народицької селищної ради (вул.Свято-Миколаївська, 175, Народичі, Народицький район, Житомирська область,11401, код ЄДРПОУ 04346480) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 25 серпня 2021 року.

Суддя А.В. Горовенко