Рішення № 99147304, 25.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2021 р. Справа№200/8302/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій просила:

- визнати протиправною бездіяльність щодо неповернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 26539,26 грн.;

- зобов`язати сформувати та подати до відповідного управління (відділення) Державної казначейської служби України висновок про повернення на користь позивача єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 26539,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом прийнято відносно неї вимогу про сплату боргу з єдиного внеску в сумі 26539,26 грн., хоча підприємницькою діяльністю вона не займалась, доходу не отримувала. В межах примусового виконання вимоги виконавчої службо з неї стягнуто вказану суму. Проте позивач оскаржила вимогу про сплату боргу з єдиного внеску в судовому порядку, і рішенням суду вимога скасована. Позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахування надмірно або помилково сплачених коштів у сумі 26539,26 грн. Головне управління ДПС у Донецькій області відмовило в поверненні коштів, в зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2021 року позовну заяву залишено без руху для усунення виявлених судом недоліків.

Ухвалою суду від 30.07.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 25.08.2021 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з 09.02.2018 року по 21.10.2019 року позивачу здійснювалось в автоматичному режимі нарахування зобов`язань зі сплати єдиного внеску у відповідності з законом. Позивач єдиний внесок оплатив у зв`язку з чим відбулось погашення заборгованості. В подальшому рішенням суду вимогу податкового органу було скасовано, проте, на думку податкового органу, це не призвело до зміни сум єдиного внеску, який обліковується в ІКП позивача. Відповідач зазначає, що поверненню підлягають саме надміру та/або помилково сплачені кошти єдиного внеску, а не сплачені відповідно до нарахованих за законом зобов`язань. За позивачем не обліковується ні надміру, ні помилково сплачених коштів з єдиного внеску у розмірі 26539,26 грн., отже повернення цих коштів неможливо. На підставі цього відповідач просив у позові відмовити.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Позивач з 18.10.2010 року була зареєстрована як фізична осіб-підприємець.

19.11.2019 року Головне управління ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу № Ф-408368-46, згідно якої станом на 31.10.2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 26539,26 грн.

Не погоджуючись з даною вимогою, позивач оскаржила її в судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року у справі № 200/7655/20-а позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу від 19.11.2019 року № Ф-408368-46. Також даним рішенням відмовлено в частині вимог позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області визнати безнадійною та списати заборгованість з єдиного внеску у розмірі 26539,26 грн. Рішення набрало чинності згідно постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 року.

Разом з цим, сума недоїмки 26539,26 грн. була сплачена позивачем: 17.06.2020 року в розмірі 1200,81 грн., 17.07.2020 року в розмірі 958,38 грн., 17.08.2020 в розмірі 24380,07 грн., що сторонами не заперечується.

22.02.2021 року позивач звернулась з заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій, посилаючись на вищевказане рішення суду, просила повернути безпідставно отримані кошти.

Розглянувши подану заяву, Головне управління ДПС у Донецькій області в листі від 03.03.2021 року № 6677/6/05-99-24-13 повідомило позивача, що згідно з АІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника податку в автоматичному режимі за період з 01.01.2017 року по 30.06.2020 року відображені нарахування єдиного внеску у сумі 31371,56 грн. Сума 26539,26 грн. утримана та перерахована Приморським відділом ДВС м. Маріуполя зарахована на сплату недоїмки. Станом на 25.02.2021 року в інтегрованій картці платника заборгованість складає 5342,30 грн. В зв`язку з вказаним, заява щодо перерахування утриманої Приморським відділом ДВС суми залишається без виконання.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону № 2464 передбачено, що платниками єдиного внеску, зокрема, є фізичні особи - підприємці.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 даного Закону на платника єдиного внеску покладений обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Статтею 9 зазначеного вище Закону визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Статтею 1 Закону № 2464 зокрема визначено:

4) максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;

5) мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Отже доводи позивача про не отримання нею доходів від підприємницької діяльності є такими, що не мають значення в даному спорі, оскільки за приписами вказаних норм, відсутність доходів не звільняє фізичну особу-підприємця від сплати єдиного внеску.

Відповідно до п. 61.1 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (п. 61.2 ст. 62 ПК України).

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України).

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за наслідками податкового контролю (пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України).

Відповідно до п. 74.1 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів (п.п. 19-1.10 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України).

На виконання вимог Податкового кодексу України, з метою реалізації п.п. 19-1.10 п. 19-1.1 ст. 19 цього кодексу, п.п. 5 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 року № 375 та з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхуванням Міністерством фінансів України розроблено Порядок ведення органами Державної податкової служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422.

Вказаний порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 2 Розділу 1 Порядку № 422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Згідно пп. 1 п. 1 Розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Як вбачається з інтегрованої картки ОСОБА_1 єдиний внесок їй нараховувався:

- 09.02.2018 - за 2017 рік в сумі 8448,00 грн.;

- 19.04.2018 - за І квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн.;

- 19.07.2018 - за ІІ квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн.;

- 19.10.2018 - за ІІІ квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн.;

- 21.01.2019 - за ІV квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн.;

- 19.04.2019 - за І квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн.;

- 19.07.2019 - за ІІ квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн.;

- 21.10.2019 - за ІІІ квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн.

В зв`язку з наявною недоїмкою в сумі 26539,26 грн. 19.11.2019 року Головне управління ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу № Ф-408368-46.

Позивач наголошує, що дана вимога скасована рішенням суду, а отже сплачені в рахунок її погашення кошти мають бути повернуті.

Відповідно до пункту 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Цей пункт Закону № 2464 був діючим по 12 лютого 2020 року включно.

Отже оскільки спірна вимога відповідачем була прийнята у період дії припису п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 суд в справі 200/7655/20-а дійшов висновку, що позивач мав відстрочку щодо сплати єдиного внеску, а вказане унеможливлювало заходи впливу за порушення Закону № 2464-VІ, якою є вимога.

Проте суд зазначає, що з 13 лютого 2020 року пункт 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 виключено на підставі Закону України від 14 січня 2020 року № 440-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи".

З правового аналізу наведених законодавчих норм слідує, що до 13 лютого 2020 року факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, був підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, так і від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його вчасної сплати. При цьому, вказані норми не скасовували обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надавали можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, що було підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464.

З огляду на наведене, позивач з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року включно внаслідок проведення антитерористичної операції був звільнений від своєчасного виконання обов`язків платника єдиного внеску. Проте, оскільки пункт 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 був діючим по 12 лютого 2020 року включно на теперішній час відсутні будь-які підстави щодо звільнення позивача від сплати єдиного внеску.

За приписами частини 7 ст. 25 Закону № 2464 сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов`язання із сплати єдиного внеску.

Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 року № 6 затверджено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів.

Згідно пункту 3 у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

надміру сплачені суми єдиного внеску - суми Коштів, які на певну дату зараховані на відповідний рахунок 3719 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону);

помилково сплачені суми єдиного внеску - суми Коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що повернення коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов`язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.

Враховуючи наявність у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску, суд вважає безпідставною вимогу ОСОБА_1 про повернення їй коштів в сумі 26539,26 грн.

Ці кошти сплачені в рахунок наявної недоїмки і не мають статусу надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року у справі № 200/7655/20-а про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 19.11.2019 року № Ф-408368-46, а також рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року у справі № 200/6560/20-а про визнання протиправною та скасування постанови Приморського ВДВС у м. Маріуполі про арешт коштів боржника ВП № 61889858 від 20.05.2020 року не спростовують наявності у позивача обов`язку сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем в даній справі обґрунтовано правомірність своїх дії, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш