Рішення № 99146318, 25.08.2021, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/589/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрійчук О., за участю секретаря судового засідання Рижого Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Євромонтаж"

про стягнення у сумі 118 264,90 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У липні 2021 року Аварійно - рятувальний загін спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Євромонтаж" (відповідач) про стягнення 118 264,90 грн, з яких: 101 960,00 грн основного боргу, 7 954,49 грн пені, 1 780, 63 грн 3% річних та 6 569,78 грн інфляційних за договором надання послуг № 142 від 19.05.2020.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, 19.05.2020 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг № 142, на підставі якого позивач надав послуги, обумовлені вказаним договором, що стверджується актами здачі - прийняття робіт, а відповідач, у свою чергу, зобов`язання з оплати наданих послуг вчасно не виконав, відтак заборгованість останнього становить 101 960,00 грн. За невиконання зобов`язань з оплати наданих послуг позивач здійснив нарахування 7 954,49 грн пені, 1 780,63 грн 3% річних та 6 569,78 грн інфляційних.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст. 11, 509, 525, 526, 530, 598, 599, 629, 901, 903 ЦК України та ст. 67, 173, 193, 218 ГК України.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, отже, розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами справи.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.

Ухвалою суду від 20.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.08.2021.

30.07.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою суду від 09.08.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 25.08.2021, запропоновано позивачу надати суду обґрунтований розрахунок суми основного боргу, заявленого до стягнення, та сум нарахувань, проведеного на нього.

18.08.2021 від позивача надійшли письмові пояснення щодо обґрунтування розрахунку суми, заявленої до стягнення.

Інших заяв і клопотань не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Позивачем у справі є Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (далі -Загін).

Згідно з Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 382 від 28.05.2021 відбулася зміна найменування Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій на Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області.

Відповідно до підп. 1 п. 1.1. статуту Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області є правонаступником Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Територіального управління МНС України у Кіровоградській області.

19.05.2020 між Аварійно - рятувальним загоном спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Євромонтаж" (відповідач, замовник) укладено договір про надання послуг № 142 (договір), за п. 1.1. якого виконавець зобов`язався за завданням замовника надати платні послуги по наданню в користування матеріально-технічних засобів екскаватора гусеничного XCMG XE215C згідно з постановою КМ України від 26.10.2011 № 1102, дод. 2, п. 2, п.п. 22. за допомогою особового складу та техніки виконавця, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 01.06.2021 (з урахуванням додаткової угоди № 1/2020 від 21.12.2020).

За п. 1.2. договору виконавець надає послуги на підставі письмової заяви замовника (додаток 1).

Розділом 2 цього договору передбачено порядок надання послуг, за яким виконавець зобов`язується розпочати роботу 20.03.2020. Замовник здійснює приймання наданих послуг після завершення протягом однієї доби. Виконавець несе відповідальність за своєчасне виконання робіт відповідно до технічних норм та умов.

У п. 3.1. договору сторони домовились, що перед початком робіт замовник та виконавець підписують протокол погодження договірної ціни на виконання платних послуг (додаток 2) та складають калькуляцію кошторисної вартості проведених заходів, виконаних робіт, використаних матеріалів (додаток 3).

Виконані роботи приймаються на підставі акту виконаних робіт (Додаток 4), який складається та підписується виконавцем і замовником (п. 3.2. договору).

Згідно з п. 3.3. договору у разі виконання додаткових, не передбачених заявою робіт, оплата проводиться по фактичному виконанню, згідно з актом виконаних робіт.

Вартість робіт згідно з договором становить 502 240,00 грн (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 3.5. договору замовник зобов`язаний розрахуватися за виконані послуги протягом двох банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Позивачем та відповідачем підписано протокол погодження договірної ціни на виконання платних послуг (додаток 2), де сторонами погоджена договірна ціна за використання екскаватора гусеничного XCMG XE215C, яка становить 430,00 грн за 1 год, про що також відображено у калькуляції кошторисної вартості проведених заходів, використаних робіт, використаних матеріалів по наданню в користування екскаватора гусеничного XCMG XE215C (додаток 3).

Як установлено судом із матеріалів справи, позивачем на підтвердження факту надання послуг долучені акти виконаних робіт № 1 від 31.05.2020 на суму 17 200,00 грн, № 2 від 13.06.2020 на суму 41 280,00 грн, № 3 від 01.07.2020 на суму 27 520,00 грн, № 4 від 31.07.2020 на суму 58 480,00 грн, № 5 від 11.08.2020 на суму 27 520,00 грн, № 6 від 20.08.2020 на суму 30 960,00 грн, № 7 від 01.09.2020 на суму 27 520,00 грн, № 8 від 11.09.2020 на суму 13 760,00 грн, № 9 від 21.09.2020 на суму 30 960,00 грн, № 10 від 30.09.2020 на суму 24 080,00 грн, № 11 від 10.10.2020 на суму 30 960,00 грн, № 12 від 20.10.2020 на суму 24 080,00 грн, № 13 від 31.10.2020 на суму 30 960,00 грн, № 14 від 10.11.2020 на суму 27 520,00 грн, № 15 від 20.11.2020 на суму 30 960,00 грн, № 16 від 30.11.2020 на суму 27 520,00 грн, № 17 від 10.12.2020 на суму 6 880,00 грн, № 1 від 14.04.2021 на суму 24 080,00 грн, всього на загальну суму 502 240,00 грн.

Акти виконаних робіт підписані обома сторонами без зауважень та претензій.

Відповідач оплату наданих йому послуг здійснив частково, сплативши 400 498,00 грн, що підтверджується виписками по рахунку від 10.07.2020 на суми 17 200,00 грн, 41 280,00 грн та 149 640,00 грн, від 22.07.2020 на суму 27 520,00 грн, від 01.09.2020 на суму 99 978,00 грн, від 09.11.2020 на суму 49 880,00 грн, від 16.03.2021 на суму 15 000,00 грн.

При цьому, як установлено судом із фактичних обставин справи, частина суми із здійснених відповідачем проплат (від 10.07.2020 на суму 149 640,00 грн) в розмірі 218,00 грн була віднесена в рахунок погашення заборгованості за іншим договором про надання послуг № 16 від 22.01.2020, про що свідчить довідка позивача № 02-350/01-16 від 17.08.2021 (400 498,00 грн - 218,00 грн=400 280,00 грн).

Відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 101 960,00 грн (502 240,00 грн - 400 280,00 грн).

01.06.2021 позивачем направлено на адресу відповідача претензію про погашення заборгованості за договором про надання послуг № 142 від 09.05.2020, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором позивач нарахував та заявив до стягнення, крім основного боргу, 7 954,49 грн пені, 1 780,63 грн 3% річних та 6 569,78 грн інфляційних.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за порушення терміну оплати, зазначеного у п. 3.5. договору, замовник сплачує виконавцю, крім суми заборгованості (з урахуванням індексу інфляції), пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховувалася пеня, від суми заборгованості за кожен день затримки оплати відповідно до Закону України від 22.11.1998 № 3543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із несвоєчасною оплатою послуг та відповідальністю за порушення строків оплати за надані послуги, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Статтею 134 Кодексу Цивільного захисту України передбачено, що державні, регіональні та комунальні аварійно-рятувальні служби можуть надавати платні послуги, що не суперечать та не перешкоджають їх основній діяльності. Перелік платних послуг визначається КМ України.

Додатком 1 до Постанови КМ України від 26.10.2011 № 1102 «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій» визначено перелік платних послуг протипожежного призначення, які надаються підрозділами (спеціальними регіональними центрами швидкого реагування, територіальними аварійно-рятувальними загонами, спеціальними загонами, аварійно- та пожежно-рятувальними підрозділами, вузлами зв`язку, загонами забезпечення, технічними службами, базами зберігання та їх підрозділами) Міністерства надзвичайних ситуацій.

Додатком 2 до Постанови КМУ від 26.10.2011 № 1102 «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій» визначено перелік додаткових платних послуг, які надаються аварійно-рятувальними службами Міністерства надзвичайних ситуацій, зокрема, надання в користування складських приміщень, резервуарів для зберігання пально-мастильних матеріалів і спеціальних рідин, а також матеріально-технічних засобів (п. 22 ч. 2 цього переліку).

За своєю правовою природою цей договір є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положеннями про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При укладенні договору про надання послуг замовник не може попередньо твердити про те, що він остаточно ознайомлений та згодний з якістю послуги, оскільки це може бути належним чином ним оцінено лише в процесі її споживання. У зобов`язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця немає оречевленого змісту. При послугах продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Замовником є особа, що зацікавлена в одержанні послуги відповідного роду, замовляє її надання на умовах, визначених договором, контролює надання послуги і оплачує її. Отже, оплаті підлягає лише фактично надана послуга.

При цьому суд зазначає, що приписами ст. 204 ЦК України унормовано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договір (у сукупності з документами, які засвідчують факт його виконання) є первинним документом, на підставі якого між сторонами виникли взаємні зобов`язання щодо надання послуг та їх оплати, самостійною та достатньою підставою для проведення розрахунків.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом, відповідач, отримавши від позивача послуги на загальну суму 502 240,00 грн, що підтверджується актами надання послуг, своєчасно розрахунків за них не провів, сплативши 400 280,00 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку, а, отже, сума основного боргу становить 101 960,00 грн, відтак позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно нарахувань 3% річних та інфляційних, то слід зазначити таке.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Вказана правова позиція щодо порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 та у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних, установив, що 3% річних становлять - 1 782,68 грн (при заявленому - 1 780,63 грн), а інфляційні втрати - 6 400,44 грн (при заявленому - 6 569,78 грн) (розрахунок додається), отже, 3% річних підлягають задоволенню у заявленому розмірі, а інфляційні - частковому задоволенню.

Стосовно нарахування пені, то слід зазначити таке.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

У силу вимог ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

За ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом наведених норм можна зробити висновок про те, що особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, обмежується правилами ч. 6 ст. 232 ГК України, якщо інше не встановлено договором. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

Пеню належить рахувати з наступного дня після дати, в яку зобов`язання мало бути виконано, і по переддень фактичного виконання грошового зобов`язання, або по відповідний день через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, але в межах періоду, визначеного позивачем.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Здійснивши перерахунок пені, суд установив, що її розмір становить 6 494,18 грн (при заявленому - 7 954,49 грн) (розрахунок додається), а відтак пеня підлягає частковому задоволенню.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а, отже, про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 2 238,67 грн покладається на відповідача, а решта - на позивача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Євромонтаж" про стягнення у сумі 118 264,90 грн задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Євромонтаж" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 19, офіс 810, ідентифікаційний код 42879678) на користь Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, буд. 3, ідентифікаційний код 08588791) 101 960,00 грн основного боргу, 6 494,18 грн пені, 1 780,63 грн 3% річних та 6 400,44 грн інфляційних.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 1 460,31 грн пені та 169,34 грн інфляційних відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Євромонтаж" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 19, офіс 810, ідентифікаційний код 42879678) на користь Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, буд. 3, ідентифікаційний код 08588791) 2 238,67 грн судового збору.

Позивач: Аварійно - рятувальний загін спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, буд. 3, ідентифікаційний код 08588791).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Євромонтаж" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 19, офіс 810, ідентифікаційний код 42879678).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 25.08.2021.

Суддя О.Андрійчук