Вирок № 99143719, 25.08.2021, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/285/20

Провадження № 1-кп/192/11/21

В И Р О К

Іменем України

"25" серпня 2021 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Стрельникова О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Корота Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12020040570000006, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 січня 2020 року відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, громадянина України, який до затримання був зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_3 , на даний час перебуває в Державній установі «Широківський виправний центр (№75)», має середню освіту, який не працює, неодружений, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні немає, раніше судимого:

-27 листопада 1995 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 81, ст. 45 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

-11 березня 1998 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 145, ст.ст. 17, 42, 44 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі. Звільнений 23 липня 2001 року по закінченню строку покарання;

-16 квітня 2002 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185, ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-13 грудня 2006 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ст. 297 КК України до 6 місяців арешту. Звільнений 13 червня 2007 року по закінченню строку відбування покарання;

-21 січня 2008 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

-08 травня 2008 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 15 жовтня 2011 року умовно-достроково від відбування покарання на невідбуту частину строку 2 місяці 15 днів;

-10 жовтня 2013 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 122, ст. 75 КК України до 2 років обмеження волі з іспитовим строком 2 роки;

-04 березня 2015 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 125, ст. 71 КК України до 2 років 25 днів обмеження волі;

-15 червня 2015 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 2 років 25 днів обмеження волі,

-22 січня 2020 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 162 КК України до 2 років обмеження волі з іспитовим строком 1 рік;

-07 вересня 2020 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області, Зміненим ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця обмеження волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - Дякуна Г.Г.,

обвинуваченого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи засудженим 15 червня 2015 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став і до погашення судимості в установленому законом порядку, вчинив нове корисливе кримінальне правопорушення.

28 грудня 2019 року приблизно о 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна поєднане з проникненням в інше приміщення, а саме до приміщення літньої кухні, із корисливих мотивів, через незамкнені двері, зайшов до приміщення літньої кухні розташованої по АДРЕСА_1 , звідки таємно, повторно викрав алюмінієву сковороду, чавунну сковороду, каструлю алюмінієву з кришкою на 10 літрів та каструлю чавунна з кришкою на 4 літри, які належить ОСОБА_2 , після чого з викраденим з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому шкоду на суму 376 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав.

Показав суду, що він до приміщення літньої кухні потерпілого не проникав, алюмінієву сковороду, чавунну сковороду, каструлю алюмінієву з кришкою, каструлю чавунну з кришкою та будь-яке майно взагалі не викрадав. 28 грудня 2019 року на протязі всього дня він знаходився в себе вдома, а саме по АДРЕСА_3 . 31 грудня 2019 року обвинувачений перебував у ОСОБА_3 куди приїхали працівники поліції та забрали його до відділу поліції у зв`язку з тим, що він начебто викрав майно яке належить ОСОБА_2 .

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно поєднане з проникненням в інше приміщення.

Незважаючи на не визнання обвинуваченим вини, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується такими доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2 , допитаного під час судового розгляду в судовому засіданні 27 травня 2021 року, який показав суду, що в 2019 році перед новим роком, точної дати він не пам`ятає, з літньої кухні на території домоволодіння буд. АДРЕСА_1 викрали алюмінієву сковороду, чавунну сковороду, каструлю алюмінієву з кришкою на 10 літрів, каструлю чавунну з кришкою на 4 літри та гроші, на дверях якої був зламаний навісний замок, хто саме викрав майно він не бачив, оскільки в цей час відпочивав.

Показаннями свідка ОСОБА_3 , яка будучи допитаною в судовому засіданні, показала суду, що в 2020 році взимку, точної дати не пам`ятає, зранку до неї прийшов обвинувачений, потім приїхали працівники поліції та в коридорі будинку АДРЕСА_2 , а саме за дверми стояли каструлі. Звідки вони взялися їй не відомо, але до приходу ОСОБА_4 їх в її будинку не було. Зазначені каструлі були вилучені працівниками поліції.

Показаннями свідка ОСОБА_5 , який будучи допитаним в судовому засіданні, підтвердив показання свідка ОСОБА_3 , також зазначив, що вилучені працівниками поліції каструлі у ОСОБА_3 приніс до них додому обвинувачений.

Письмовими доказами дослідженим під час судового розгляду:

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення згідно якого потерпілий повідомив працівникам поліції про викрадення в нього майна (а.с. 57).

Протоколом огляду місця події від 05 січня 2020 року з фототаблицями, згідно якого об`єктом огляду є літня кухня за адресою: АДРЕСА_1 , тобто місця злочину (а.с. 59-61).

Протоколом огляду місця події від 06 січня 2020 року з фототаблицею, згідно якого об`єктом огляду є сковорода чавуна, сковорода алюмінієва, алюмінієва каструля з кришкою на 10 літрів та каструля чавунна з кришкою на 4 літри, які добровільно видала ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 63, 64).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17 січня 2020 року, згідно якого ОСОБА_3 впізнала особу під номером 1, як ОСОБА_1 (а.с. 66-68).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17 січня 2020 року, згідно якого ОСОБА_5 впізнав особу під номером 4, як ОСОБА_1 (а.с. 70-72).

Висновком експерта судово-товарознавчої експертизи № 104-20 від 29 січня 2020 року, згідно якого ринкова вартість викраденого майна, а саме сковорода алюмінієва, сковорода чавуна, каструля алюмінієва з кришкою на 10 літрів, каструля чавунна з кришкою на 4 літри складає 376 грн. (а.с. 74-76).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 21 лютого 2020 року з фототаблицями, згідно якого обвинувачений на території домоволодіння АДРЕСА_1 , показав де саме знаходилося майно, яке він викрав та яке належить потерпілому ОСОБА_6 (а.с. 78-81).

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено в судовому засіданні обставини кримінального правопорушення, та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обставин кримінального правопорушення є належними, допустимими та достовірними, і в своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про вину обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення за пред`явленим обвинуваченням.

Суд розцінює не визнання обвинуваченим вини, як спробу уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки вина обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, доводиться дослідженими судом доказами у їх сукупності.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який не працевлаштований, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується негативно.

Стороною обвинувачення в обвинувальному акті, в якості обставини, яка пом`якшує покарання вказано - щире каяття, обставиною, яка обтяжує покарання стороною обвинувачення вказано рецидив злочинів.

Суд, оцінивши позицію обвинуваченого до скоєного, те, що він вину не визнав, щиро не кається, тому суд вважає, що в даній справі відсутня така обставина, яка пом`якшує покарання, як щире каяття.

Також суд вважає, що в даній справі відсутня обставина, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів, оскільки дана обставина вже врахована під час кваліфікації дій обвинуваченого за ознаками повторності.

Керуючись принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням відсутності обставин справи, які пом`якшують покарання, та відсутністю обставин, які обтяжують покарання, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання передбачене санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки, оскільки призначенням більш м`якого покарання не буде досягнено виховної мети покарання, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Враховуючи, що ОСОБА_1 засуджений вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2020 року, який змінено ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року, суд вважає, що при визначені остаточного строку покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, слід застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме покаранням за даним вироком поглинути покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2020 року.

Оскільки відповідно до вироку Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2020 року, обвинувачений був затриманий 07 серпня 2020 року, тому суд вважає, що строк відбування покарання обвинуваченому слід рахувати саме з 07 серпня 2020 року, при цьому зарахувавши йому відбуте покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2020 року в строк покарання за даним вироком за правилами ст. 72 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню, витрати пов`язані із залученням експерта для проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 314 грн. 00 коп.

При вирішенні долі речових доказів, суд враховує положення ч. 9 ст. 100 КПК України, згідно якої питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Оскільки суду не було надано жодного речового доказу, тому й вирішити питання, щодо їх долі суд позбавлений можливості.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся, запобіжний захід не застосовувався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення покарання призначеного за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2020 року покаранням за цим вироком та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання - чотири роки позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 07 серпня 2020 року.

Зарахувати в строк покарання за цим вироком відбуте покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2020 року з розрахунку один день позбавлення волі два дні обмеження волі.

Стягнути з ОСОБА_1 , який до затримання був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_3 , на даний час перебуває в Державній установі «Широківський виправний центр (№75)», реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорту суду не відомі, на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в розмірі 314 (триста чотирнадцять) грн. 00 (нуль) коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення направити обвинуваченому, вручити прокурору та направити потерпілому.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.