Ухвала суду № 99142543, 17.08.2021, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/5989/21

УХВАЛА

17 серпня 2021 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», ВП «Львівська дистанція електропостачання» Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», треті особи: в.о. начальника ВП «Львівська дистанція електропостачання» Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» Короляк Володимир Васильович, первинна профспілкова організація ВП «Львівська дистанція електропостачання» Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», дорожня профспілкова організація Регіональної філії «Львівська залізниця» про скасування наказу на звільнення, поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати його звільнення незаконним, скасувавши наказ про його звільнення з роботи, поновити на роботі та стягнути з ВП «Львівська дистанція електропостачання» ДТГО «Львівська залізниця» середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення його на роботі.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у цивільній справі встановлено, що вона подана до суду без додержання вимог ст.175 та ст.177 ЦПК України.

У відповідності до ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.6 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Разом з тим, всупереч п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивач не вказав ідентифікаційний код відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, свій реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта.

Всупереч п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивач не вказав ціну позову, та не долучив обґрунтованого розрахунку сум, які підлягають стягненню з відповідача на день звернення до суду з даним позовом, що позбавляє суд об`єктивної можливості визначити розмір судового збору, який позивач зобов`язаний сплати при поданні позову до суду з вищевказаною вимогою.

Крім того, згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Враховуючи викладене, позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову в частині вимог про поновлення на роботі.

Відповідно до статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці», середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Крім того, згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019р. у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

Отже, відповідно до Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій на вирішення суду поставлені вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач не звільнений.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час подання позовної заяви складає відповідно 908,00 грн. і 11 350,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року встановлений в розмірі 2270 гривень.

Відтак, за пред`явлення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку позивачці слід сплатити судовий збір, розмір якого не може бути меншим 908 грн.

Однак, позивачем не надано доказів сплати ним судового збору за подання даної позовної заяви в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в зв`язку з чим позивачу необхідно сплатити судовий збір за вказану вимогу та надати суду відповідні докази.

Також, всупереч п.4, п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач не зазначив яку саме посаду він займав, працюючи у відповідача, з якого часу він знаходився у трудових відносинах з відповідачем та на яку саме роботу він просить суд його поновити.

В супереч п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач не вказав відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Крім того, всупереч до п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач не долучив попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того, висуваючи вимогу про стягнення середнього заробітку, позивач не надав відомостей про розмір свого середнього заробітку під час знаходження у трудових відносинах з відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно п.4 ч.2 ст.82 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено - вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Однак, будь-яких доказів звернення позивача до відповідача з вимогою надати йому відомості про його середній заробіток перед звільненням до позовної заяви не додано. Так само, позивач і не зазначив, що в нього існують труднощі щодо надання доказів.

У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків такої, зокрема для: зазначення ідентифікаційних кодів відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, свого реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта; зазначення ціни позову, долучення обґрунтованого розрахунку сум, які підлягають стягненню з відповідача на день звернення до суду з даним позовом; зазначення яку саме посаду позивач займав, працюючи у відповідача, з якого часу він знаходився у трудових відносинах з відповідачем та на яку саме посаду він просить суд його поновити; зазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; долучення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; зазначення відомостей про розмір свого середнього заробітку під час знаходження у трудових відносинах з відповідачем, а також долучення документів, що підтверджують сплату судового збору, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.82, 83, 175, 177, 260, 261 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», ВП «Львівська дистанція електропостачання» Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», треті особи: в.о. начальника ВП «Львівська дистанція електропостачання» Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» Короляк Володимир Васильович, первинна профспілкова організація ВП «Львівська дистанція електропостачання» Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», дорожня профспілкова організація Регіональної філії «Львівська залізниця» про скасування наказу на звільнення, поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Запропонувати позивачу, протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання ухвали, усунути вказані недоліки позову.

При цьому, у відповідності до вимог п.3 Прикінцевих положень ЦПК під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У разі невиконання позивачем у призначений строк вимог закону, зазначених в ухвалі, позовна заява вважатиметься неподаною й буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Іванюк І.Д.