Рішення № 99138213, 20.08.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 199/4461/21

2-а/932/263/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Кіпчарського О.М.

секретаря судового засідання Кубрак К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста-інспектора паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Новицького А.С., Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії РАП № 285150627 від 26.01.2021 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 152-1 КУпАП, згідно якої на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200,00 гривень. В обґрунтування позову вказує, що оскаржувана постанова є неправомірною, вона є особою з інвалідністю другої групи, а тому за пакрування не сплачує. Автомобілем в день порушення вона не керувала, таким керував ОСОБА_2 , який також є особою з інвалідністю. Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн.

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.07.2021 року справу скеровано за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою від 22.07.2021 року відкрито провадження справі, розгляд справи постановлено здійснювати у спрощеному позовному провадженні із викликом сторін.

В судове засідання позивач не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради подала відзив щодо заявленого позову, із доводами позивача не погоджується, вказує, що автомобіль був припаркованим не у місці, спеціально відведеному для цієї категорії громадян, на автомобілі відсутня відповідна наліпка, що вказує на статус особи і відповідно наявність у неї пільг. Представник інспекції подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Ознайомившись із доводами позову та відзиву на нього, дослідивши надані сторонами докази, здійснивши їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Згідно постанови серії РАП № 285150627 від 26.01.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, на гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 152-1 КУпАП, зокрема за те, що 20.12.2020 року о 11 год. 00 хв., транспортним засобом «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснено користування платним паркувальним майданчиком за адресою: м. Дніпро, вул. Шмідта,2, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів, більш як за 10 хв. користування майданчиком, чим порушено вимоги абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 року № 1342.

Транспортний засіб із вказаним реєстраційним номером належить позивачу, чого останній у позові не заперечує, однак вказує, що таким керувала інша особа, яка до того ж теж є особою з інвалідністю.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, є адміністративним правопорушенням, що тягне за собою накладення відповідного адміністративного стягнення.

Позивачу інкримінується неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування.

Як вбачається із представлених відповідачем матеріалів, на майданчику для платного паркування за адресою: м. Дніпро, вул. Шмідта,2, припарковано автомобіль марки «ВАЗ21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Час паркування - 20.12.2020 року в період з 10 год. 48 хв. до 11 го. 00 хв., тобто автомобіль на вказаному місці знаходився понад 10 хв.

Доказів оплати вартості паркування на вказаному майданчику позивачем не надано.

Однак, згідно довідок до акту огляду МСЕК і позивач ОСОБА_1 , і особа, що керувала транспортним засобом зі слів позивача - ОСОБА_2 , є особами з інвалідністю.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

Позивач, як особа, з інвалідністю має право на безоплатне паркування на платних паркувальних майданчиках, на спеціально позначених для цього місцях.

Разом з тим, таких місць не є багато (10% від загальної кількості місць), а тому це місце може бути зайняте іншим водієм з інвалідністю, або як вкрай часто буває, іншим водієм, який особою з інвалідністю, чи його пасажири, не являються.

Відтак, вимагати оплату за паркування від особи з інвалідністю, яка в силу різних обставин припаркувала автомобіль не на спеціально відведеному місці, не видається справедливим та не відповідає суті пільги, встановленої законом для цієї категорії громадян.

За вказаних обставин, в діях позивача суд не вбачає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, а тому до відповідальності його притягнуто неправомірно.

Частиною 3 ст.286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З врахуванням зазначеного, постанову серії РАП № 285150627 від 26.01.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 152-1 КУпАП, згідно якої на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200,00 грн. слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно неї - закрити.

Разом з тим, позивачем не надано доказів понесення останнім моральної шкоди.

Суд вважає, що належним та достатнім способом захисту прав позивача у даному випадку є скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Керуючись ч. 1 ст. 6, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, суд -

у х в а л и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 до головного спеціаліста-інспектора паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Новицького А.С., Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення серії РАП № 285150627 від 26.01.2021 року за ч.1 ст. 152-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 20 серпня 2021 року.

Суддя О. М. Кіпчарський