Ухвала суду № 99137857, 07.07.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 695/269/16-ц

Категорія 26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчак М. М. ,

при секретарі - Пальчак Р. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення судової економічної експертизи по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судової економічної експертизи, на вирішення якої просив поставити наступні питання:

- Яка сума була, (тіло кредиту та відсотки), виплачена відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором № 519-016/06Р у період з грудня 2006 року по грудень 2010 року?

- Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору та розрахунковими документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?

- Чи відповідає метод нарахування банком процентів за кредитним договором № 519-016/06Р від 15 грудня 2006 року вимогам Положення про кредитування Правекс банку?

- Чи підтверджується документально та арифметично розрахунок суми заборгованості по кредиту у період з січня 2011 року по грудень 2013 року за договором № 519-016/06Р?

- Чи підтверджується документально та арифметично розрахунок суми прострочення заборгованості по процентам за користування кредитом у період з січня 2011 року по грудень 2013 року за договором № 519-016/06Р?

У разі, якщо суми не підтверджуються або підтверджуються частково, то надати окремий розрахунок розміру заборгованості.

Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких експертній установі не були поставлені питання, у висновку судової економічної експертизи викласти міркування щодо цих обставин.

Проведення судової економічної експертизи просив доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А).

В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що 15 грудня 2006 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 519-016/06Р, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 19 636,00 доларів США зі сплатою 11,99 % відсотків річних для придбання автомобіля та сплати страхових платежів за договорами страхування автомобіля, отже даний кредитний договір є споживчим. Кредитний договір був укладений на строк до 15 грудня 2013 року.

Оскільки він здійснив останній платіж за кредитним договором у серпні 2010 року, вважає, що розрахунок наданий банком є невірним, оскільки позивачем позов до суду поданий у лютому 2016 року, отже позивачем не враховано строк позовної давності на окремі платежі тіла кредиту та окремі платежі відсотків по кредиту.

Так, у позові від 20 лютого 2016 року вказано, сума заборгованості складає 14 220 доларів та 54 цента США, отже 229 346 гривень, 29 копійок, з яких 10 174 долара США це заборгованість за кредитом, 4 076 доларів 54 цента це заборгованість за процентами.

Натомість до вищевказаної суми не враховано строк позовної давності щодо платежів які були нараховані за тілом кредиту та процентами у 2011 році, 2012 році та 2013 роках.

Якщо брати до уваги, що платежі 2011 року, 2012 року та 2013 року які повинні бути відмінусовані, отже останні можуть вплинути на загальну суму заборгованості за тілом кредиту так з нарахованими процентами, так як проценти нараховуються на остаточну суму кредиту. Такі невірні дані можуть свідчити про неправильність здійснених банком розрахунків заборгованості та необхідності їх перевірки шляхом призначення економічної експертизи.

ОСОБА_1 у судовому засіданні просив задовольнити клопотання та призначити у справі судову економічну експертизу.

Представник позивача Шурова М.П. проти клопотання не заперечувала.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Розглянувши подане клопотання про призначення судової економічної експертизи, , заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як серед іншого, висновками експертів.

Згідно ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Приписами частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України , суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Порядок призначення експертизи судом регулюється § 6 глави 5 розділу І ЦПК України.

Так, відповідно до частини першої статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Частиною другою статті 102 ЦПК України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України , однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Як роз`яснено у п.п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах , звернути увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором № 519-016/06Р від 15.12.2011 року станом на 04.06.2015 року в розмірі:

24163,75 дол. США, в т.ч.:

- заборгованість за кредитом - 10174,00 дол. США;

- заборгованість за процентами - 4076,54 дол. США.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Банк посилається на невиконання відповідачем, як позичальником, своїх зобов`язань за кредитним договором № 519-016/06Р від 15.12.2011 року по поверненню кредиту та сплаті процентів, в результаті чого утворилась заборгованість у визначеному розмірі. У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 15.12.2006 року між банком та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладені договори поруки №№519-016/06Р і 519-016/06Р відповідно. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути виниклу суму заборгованості солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 29.05.2019 року замінено позивача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-Банк» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».

Позивачем ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» подана заява про зміну позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 14250,54 доларів США, в т.ч.:

- заборгованість за кредитом - 10174,00 дол. США;

- заборгованість за процентами - 4076,54 дол. США.

Таким чином, враховуючи предмет та підстави заявлених позовів, складність справи, а також враховуючи загальний розмір усіх арифметичних розрахунків, що входять до предмету доказування та значний обсяг документів, які мають їх документально підтверджувати, існує складність встановлення обставин, які є необхідними для об`єктивного вирішення справи.

Отже, для з`ясування всіх обставин, що складають предмет доказування, враховуючи остаточну визначеність ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» із розміром своїх позовних вимог, з огляду на правову природу та тривалість спірних правовідносин, зокрема, обсяг та порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами, а також фактичні обсяги основної заборгованості, суд доходить до висновку про обґрунтованість поданого ОСОБА_1 клопотання та необхідність призначення у справі судової економічної експертизи.

Відповідно до п. 1.2.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 (надалі - Інструкція), з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України одним із видів експертиз, зокрема, є економічна експертиза: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Відповідно до п. 3.1. Науково-методичних рекомендацій визначено, що основними завданнями експертизи документів фінансово-кредитних операцій, є: визначення документальної обґрунтованості оформлення банківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на рахунках; визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів; визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку банків їх фінансово-господарської діяльності; визначення відповідності чинному законодавству відображення фінансово-господарських операцій банків вимогам нормативних актів з ведення обліку і подання звітності; визначення документальної обґрунтованості відображення фінансово-господарських операцій щодо нарахування та сплати банками податків та їх відповідність даним обліку та звітності, чинному законодавству; установлення кола осіб, на яких покладено обов`язок забезпечення дотримання вимог нормативно-правових актів з банківського обліку і контролю.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

У пункті 1.6. Інструкції та вказаних Науково-методичних рекомендацій, експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України.

За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.

За загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону України Про судову експертизу).

В поданому клопотанні про призначення судової економічної експертизи, відповідач ОСОБА_1 просить проведення даної експертизи доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

Враховуючи те, що клопотання про призначення у даній справі економічної експертизи заявлено ОСОБА_1 , суд дійшов висновку покласти витрати по проведенню експертизи на ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Призначаючи експертизи на даній стадії провадження, суд керується також і положеннями приписів ст.ст. 2 та 263 ЦПК України, якими передбачено, що з метою забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, на суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи в їх сукупності, що мають значення для її вирішення по суті.

При цьому, судом також враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, рішеннями ЄСПЛ у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27.10.1993 (п. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, без якого змагальність як принцип не існує . Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Також, у рішенні ЄСПЛ Дульський проти України від 01.06.2006 року (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Приймаючи до уваги усе вищевикладене, враховуючи важливість встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору по суті та зважаючи на те, що висновок експерта з цих питань не може бути замінений іншими засобами доказування, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення у справі судової економічної експертизи, з дорученням проведення експертного дослідження Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А).

Пунктом 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Зупинення провадження - це тимчасове й повне припинення усіх процесуальних дій у справі, викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, зважаючи на призначення у справі судової експертизи, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 695/269/16-ц до одержання результатів проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 77, 89, 103, 105, 252, 253, 260, 263 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 про призначення судової економічної експертизи по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Призначити у справі № 695/269/16-ц судову економічну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:

- Яка сума за тілом кредиту та відсотками була виплачена відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором № 519-016/06Р у період з грудня 2006 року по грудень 2010 року?

- Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості по сплаті процентів за кредитом та погашення основної суми боргу умовам укладеного між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 кредитного договору № 519-016/06Р та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?

- Чи відповідає метод нарахування банком процентів за кредитним договором № 519-016/06Р від 15 грудня 2006 року вимогам Положення про кредитування АКБ «ПРАВЕКС-БАНК», правонаступник якого ПАТ КБ «Правекс-Банк»?

- Чи підтверджується документально та арифметично розрахунок суми заборгованості по кредитному договору № 519-016/06Р від 15 грудня 2006 року у період з січня 2011 року по грудень 2013 року?

- Чи підтверджується документально та арифметично розрахунок суми прострочення заборгованості по процентам за користування кредитом у період з січня 2011 року по грудень 2013 року за договором № 519-016/06Р від 15 грудня 2006 року?

Проведення експертизи доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст.384 КК України та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків за ст. 385 КК України.

На адресу експертів направити копію ухвали суду та надати в розпорядження експертів матеріали цивільної справи №695/269/16-ц, зобов`язавши сторони цивільного провадження надати експерту додаткові документи в разі виникнення необхідності в цьому.

Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

СуддяМ. М. Головчак