Ухвала суду № 99136976, 17.08.2021, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа165/662/21

Провадження 2-с/165/19/21

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року м. Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук О.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого суддею Нововолинського міського суду Волинської області 06 квітня 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з постачання природного газу,-

встановив:

06 квітня 2021 року суддею Нововолинського міського суду Волинської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Волиньгаз збут» 1687,12 грн. заборгованості за послуги з постачання природного газу, а також судові витрати у справі.

16 серпня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування вищезазначеного судового наказу, мотивуючи тим, що вимоги стягувача вважає необґрунтованими з таких причин. Протягом 2018-2020 років ТОВ «Волиньгаз збут» приводив об`єми спожитого нею природного газу до стандартних умов згідно Методики приведення об`єму газу до стандартних умов за показами лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Мінпаливенерго від 26.02.2004 року № 116 (далі по тексту Методики № 116), якою передбачені коефіцієнти коригування показів лічильників, визначених у Методиці. Однак, згідно роз`яснень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, використання операторами ГРМ Методики № 116 відносно побутових споживачів є неправомірним, оскільки вони не є суб`єктами господарювання та громадянами-підприємцями. Зазначає, що із проведеного нею розрахунку за 2019-2020 роки видно, що стягувач безпідставно завищував суми в рахунках на оплату послуг за газ, чим штучно створив наявність заборгованості перед підпиємством. З огляду на викладене, просить суд поновити строк подання заяви про скасування судового наказу до суду, оскільки він пропущений із поважних причин, та скасувати вказаний судовий наказ.

Оглянувши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що у заяві про скасування судового наказу наведені посилання на обставини, які свідчать про оспорювання вимог стягувача, боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача, посилаючись на докази, та оскільки при винесені наказу не розглядалася обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, тому вважаю за необхідне скасувати судовий наказ.

При зверненні до суду із заявою про скасування судового наказу заявником було сплачено судовий збір в розмірі 113,50 грн. та посенено судові витрати за надання правничої допомоги адвоката в розмірі 1500,00 грн., які вона просить стягнути із ТОВ «Волиньгаз збут».

Порядок наказного провадження регулюється положеннями розділу ІІ ЦПК України, які не передбачають можливості повернення чи стягнення з іншої сторони судового збору, який було сплачено при поданні заяви про скасування судового наказу. Відповідно до положень ч.3 ст.171 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу вимоги по суті не вирішуються, сам факт подання заяви про скасування судового наказу, за відсутності підстав для її повернення, є підставою для скасування судового наказу. За таких обставин, підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.

Статтею 141 ЦПК України передбачено розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених лише позовних вимог, однак не вимог, що розглядаються в порядку наказного провадження.

Враховуючи, що цивільним процесуальним законом не передбачено можливість вирішення питання про відшкодування сплачених боржником при поданні заяви про скасування судового наказу судових витрат, заява про стягнення із ТОВ «Волиньгаз збут» сплаченого судового збору в розмірі 113,50 грн. та посенених судових витрат за надання правничої допомоги адвоката в розмірі 1500,00 грн., задоволенню не підлягає.

Керуючись ч.1 ст.170, ч.3 ст.171 ЦПК України,-

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявоюскасування судового наказу.

Заяву задоволити частково.

Судовий наказ, виданий суддею Нововолинського міського суду Волинської області 06 квітня 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз збут" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з постачання природного газу, скасувати.

В решті заявлених вимог відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження згідно ч.2 ст.164 ЦПК України, у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя підпис О.Р.Ференс-Піжук