Ухвала суду № 99133769, 20.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

20 серпня 2021 року місто Київ № 640/23074/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомГромадської організації "Інститут низової демократії та сталого розвитку"доДепартаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)провизнання протиправним та скасування наказу від 18.12.2020 №1287, припинення права на початок виконання підготовчих робіт, ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Інститут низової демократії та сталого розвитку" звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу від 18.12.2020 №1287, припинення права на початок виконання підготовчих робіт.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2021 позовну заяву Громадської організації "Інститут низової демократії та сталого розвитку" залишено без руху, зокрема, з причин пропуску строків звернення до суду.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії наказу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.12.2020 №1287 про затвердження Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція цілісного майнового комплексу з надбудовою для розміщення офісного центру з підземним паркінгом", реєстраційний номер ЄДЕССБ МUO01:5194-3570-5824-2147, реєстраційний номер 21188/0/7-1-20 від 16.11.2020;

- заборони приватному акціонерному товариству "Квіти України" здійснювати будівельні та підготовчі роботи на земельній ділянці комунальної власності, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 49.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову заявник (позивач) зазначив про те, що наразі приватне акціонерне товариство "Квіти України" має можливість здійснювати роботи на земельній ділянці комунальної власності, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 49 всупереч її цільовому призначенню, що вказує на існування обгрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. На думку заявника (позивача), необхідність забезпечення позову пов`язується із доказами існування реальної загрози утруднення ефективного захисту прав позивача в разі невжиття таких заходів, зважаючи на право ПАТ "Квіти України" здійснювати роботи (підготовчі) на земельній ділянці комунальної власності, право на управління якою захищає позивач.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову разом із доданими до неї матеріалами, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Відповідно, розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.

Наявність ознак правомірності чи неправомірності прийнятого відповідачем оскаржуваного наказу може бути виявлено судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Поряд з цим, наразі позивачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача.

Наведені заявником доводи й аргументи підлягають судовому дослідженню під час розгляду справи по суті, а тому не є достатніми та переконливими для висновку про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам боржника та не можливості їх відновлення прийнятим судом рішенням та як наслідок необхідності застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №761/25103/21, серед іншого, заборонено Приватному акціонерному товариству "Квіти України" проводити переробку, реконструкцію, демонтаж, підготовчі будівельні роботи, будь-які будівельні та ремонтні роботи, роботи щодо облагородження території чи будь-які інші роботи, які мають чи можуть мати своїм наслідком будь-які зміни фасаду чи інших елементів будівлі, які відрізнятимуться від авторського проекту ОСОБА_1, а також замовляти та укладати договори на такі роботи з будь-якими підрядниками, до набрання рішенням у справі законної сили.

Тобто, питання щодо заборони Приватному акціонерному товариству "Квіти України" проводити переробку, реконструкцію, демонтаж, підготовчі будівельні роботи, будь-які будівельні та ремонтні роботи, роботи щодо облагородження території чи будь-які інші роботи було розглянуто судом у справі №761/25103/21, про що свідчить зміст вказаної ухвали.

Крім того, на переконання суду, звернення з даною заявою про забезпечення позову до вирішення питання про поновлення строку звернення до суду є передчасним.

При цьому суд зазначає, що задоволення заяви про забезпечення з підстав, викладених в заяві про забезпечення позову у справі №640/23074/21 є попереднім рішенням у даній справі без встановлення всіх обставин, що мають значення для вирішення спору, що не узгоджується із завданнями та принципами адміністративного судочинства.

Таким чином, виходячи зі змісту позовної заяви та викладеного у заяві про забезпечення позову обґрунтування щодо вжиття заходів забезпечення позову, у зв`язку з необгрунтованістю поважності причин пропуску строків звернення до суду відповідно до ухвали від 20.08.2021, дослідивши матеріали справи, станом на час винесення даної ухвали, суд приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки судом не встановлено обставин крайньої необхідності та підстав, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов`язують можливість забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Громадської організації "Інститут низової демократії та сталого розвитку" про забезпечення позову у справі №640/23074/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.