Ухвала суду № 99132269, 20.08.2021, Шумський районний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/596/21

1-кп/609/81/2021

20 серпня 2021 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді – Катерняк О.М.,

при секретарі с/з – Аніпчук В.Р.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Василюка А.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Манчука С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шумськ клопотання прокурора Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури Василюка А.А. про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту на тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210200000136 від 24 серпня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210200000136 від 24 серпня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, надійшов до суду 01 червня 2021 року.

Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 22 липня 2021 року було призначено судовий розгляд у даному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні, розгляд кримінального провадження призначено здійснювати у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово. Клопотання прокурора Петрука С.О. про продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за місцем постійного проживання строком на 2 місяці - задоволено. Обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк дії застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за місцем постійного проживання строком на 2 місяці до 22.09.2021 включно, за адресою: АДРЕСА_1 , із обмеженнями, визначеними ухвалою слідчого судді Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 травня 2021 року.

17 серпня 2021 року прокурором Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури Василюком А.А. через канцелярію суду було внесене письмове клопотання у даному кримінальному провадженні про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 із домашнього арешту на тримання під вартою. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що 25 травня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України. 26 травня 2021 року слідчим суддею Збаразького районного суду застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонено цілодобово залишати житло за місцем постійного проживання. 22 липня 2021 року під час проведення підготовчого судового засідання, серед іншого, обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк дії домашнього арешту на час судового розгляду. Однак, в порушення виконання ухвали суду про цілодобовий домашній арешт, в період часу з 21 год. 50 хв. по 22:00 год. 15 серпня 2021 року ОСОБА_1 був відсутній за місцем проживання, що підтверджується показами неповнолітнього свідка ОСОБА_2 , який є основним свідком вчиненої ДТП, так як на час ДТП перебував в салоні автомобіля «ВАЗ-212140» р.н. НОМЕР_1 , та який пояснив, що 15 серпня 2021 року близько 22: 00 перебував на березі ставу, що в с.Бриків Кременецького району Тернопільської області, де до нього під`їхав автомобіль чорного кольору, та він почув як хтось сказав вголос: «Це він лежить давай заберемо його в машину», після чого ОСОБА_2 підвівся з лавки на якій лежав, та перейшов на іншу лавку яка знаходилась на відстані близько 40 метрів від автомобіля, з якого лунав голос. Після цього ОСОБА_2 побачив, як з автомобіля вийшов ОСОБА_1 та запропонував йому сісти в салон автомобіля та поговорити, на що свідок категорично відмовився та втік з даного місця. Крім цього, порушення виконання ухвали суду про цілодобовий домашній арешт ОСОБА_1 підтверджується неодноразовими зверненнями матері потерпілої у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 та рапортом працівника поліції. Оскільки відносно ОСОБА_1 вже було обрано Збаразьким районним судом запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а тому існують ризики того, що він буде продовжувати займатися злочинною діяльністю.

На цей час до обвинуваченого застосовано запобіжний захід – домашній арешт, який не забезпечує у повній мірі його належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зміг запобігти його спробам впливу на свідків та потерпілу, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні трьох нетяжких злочинів, передбачених ч.1 ст.289 (Незаконне заволодіння транспортним засобом), ч.1 ст.286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) та ч.1 ст.135 (Залишення в небезпеці) КК України, зокрема за ч.1 ст.289 КК України законом передбачено найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, а також встановлено обставини, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність зазначених ризиків, а саме те, що підозрюваний перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинив три нетяжких злочини, крім цього допустивши наїзд на пішохода ОСОБА_4 , негайно не зупинився, і не залишався на місці пригоди, не вжив можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілій, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду працівників поліції, а втік з місця пригоди. Після втечі з місця ДТП обвинувачений ОСОБА_1 , самостійно не з`явився до працівників поліції із зізнанням у скоєному, а замовчував свою причетність до вчиненої дорожньо-транспортної пригоди практично протягом року з моменту вчинення ДТП. Обвинувачений ОСОБА_1 , документований біометричним паспортом для виїзду за кордон. Також встановлено, що ОСОБА_1 , має навички керування легковими автомобілями, хоча не користується посвідченням водія, що доведено в ході розслідування кримінального провадження. Вказані обставини, в умовах дії договору України з країнами Європейського союзу про безвізовий режим, за наявності у обвинуваченого ОСОБА_1 , біометричного паспорту для виїзду за кордон дозволяють останньому безперешкодно виїхати за межі України, і таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

За таких обставин прокурор вважає, що є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 матиме змогу і надалі вчиняти спроби впливу на свідків та потерпілу, вчиняти інші кримінальні правопорушення, що в свою чергу свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 із домашнього арешту на тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час існують підстави та ризики, передбачені ст.177 КПК України, що свідчить про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а також ОСОБА_1 порушено наступні обов`язки, визначені в ухвалі слідчого судді Збаразького районного суду Тернопільської області від 26.05.2021: - не залишати цілодобово своє житло за адресою в АДРЕСА_1 ; утриматись від спілкування із свідком ОСОБА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що умови цілодобового домашнього арешту не порушував, місце свого проживання не покидав, із свідком ОСОБА_2 не зустрічався, спроби поспілкуватись з ним не робив, просить в задоволенні клопотання відмовити.

Захисник обвинуваченого, адвокат Манчук С.Г. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 із домашнього арешту на тримання під вартою, вважає клопотання прокурора не доведеним, оскільки не доведені ризики, які наведені в ньому, а також не доведені порушення обвинуваченим обов`язків, покладених на нього при обранні цілодобового домашнього арешту, просить в задоволенні клопотання відмовити та залишити попередній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , мама потерпілої, пояснила, що зустріла обвинуваченого ОСОБА_1 декілька днів тому, точного дня не пам`ятає, на іншій вулиці від місця його проживання, стояв та курив, про що відразу зателефонувала в поліцію. 15.08.2021 близко 23.00 год., до неї додому прибігли діти та повідомили, що ОСОБА_2 наляканий, тому що з ним хотів зустрітись ОСОБА_1 , щоб поговорити. Повідомила, що неодноразово сусіди розповідали, що бачать обвинуваченого в селі поза межами місця проживання.

В судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_2 , в присутності бабусі ОСОБА_5 , розповів, що декілька днів тому біля 22.00 год. відпочивав на сільському ставку, лежав на гойдалці, неподалік зупинилась машина чорного кольору, звідти почув слова: «ось він лежить, давайте за руки, за ноги, кинемо в машину». Голос йому невідомий. Він підвівся і побачив, що з автомобіля вийшов ОСОБА_6 та попросив сісти в машину, він налякався та втік. Це відбувалось десь за 1 км. від місця проживання обвинуваченого ОСОБА_1 . Повідомив, що це міг бачити його товариш ОСОБА_7 , який відпочивав в цю пору на ставку, але трохи дальше.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_8 , в присутності бабусі ОСОБА_9 , повідомив, що дійсно відпочивав на ставку ввечері, в той самий час, що і ОСОБА_2 , проте на деякій відстані, обвинуваченого ОСОБА_1 не бачив, було вже темно, проте бачив в тому місці, де знаходився ОСОБА_2 неподалік стояла легкова машина, проте було далеко і вже темно, тому описати машину не може.

Свідок ОСОБА_10 , мама обвинуваченого, в судовому засіданні повідомила, що її син від часу встановлення запобіжного заходу не покидає місце проживання, дотримується умов цілодобового домашнього арешту, працівники поліції 1-2 рази на тиждень перевіряють та претензій не мають.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 травня 2021 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонено йому цілодобово залишати житло за місцем постійного проживання в АДРЕСА_1 терміном на 2 (два) місяці. Даною ухвалою зобов`язано підозрюваного ОСОБА_1 : прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та в суд; не залишати цілодобово своє житло за адресою в АДРЕСА_1 ; в разі зміни постійного місця проживання або місця роботи повідомити про це негайно слідчого, прокурора чи суд; утриматись від спілкування із свідком ОСОБА_2 ; здати до відповідного органу Державної-міграційної служби України на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 22 липня 2021 року продовжено ОСОБА_1 строк дії застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за місцем постійного проживання строком на 2 місяці до 22.09.2021 року включно, за адресою: АДРЕСА_1 , із обмеженнями, визначеними ухвалою слідчого судді Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 травня 2021 року.

Так, відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Отже, законодавець наділяє прокурора заявляти клопотання про зміну раніше обраного запобіжного заходу.

Застосування будь-якого запобіжного заходу має наслідком покладання ряду процесуальних обов`язків на підозрюваного, обвинуваченого, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Обов`язковими умовами за ч. 2 ст. 200 КПК України є обґрунтування прокурором обставин, які є передумовою звернення із клопотанням про зміну запобіжного заходу, оскільки виконання завдань кримінального провадження через їх наявність може бути утруднена.

У даному випадку прокурор, звертаючись до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 посилається на те, що обвинуваченим було порушено режим цілодобового домашнього арешту та здійснено спробу вплинути на свідка.

Так, відповідно до рапорту поданого т.в.о. начальника ВП № 1 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області підполковнику поліції С.Василечко, який надійшов до Шумського районного суду Тернопільської області 16.08.2021р., слідує, що 12.08.2021р. у ВП із лінії 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_11 , жительки с. Бриків, Кременецького району про те, що ОСОБА_1 , ріже дрова у ОСОБА_12 , жительки цього ж села, тобто порушив встановлений судом цілодобовий домашній арешт. По прибутті на місце події працівниками ГРПП встановлено, що на момент перевірки ОСОБА_1 перебував по місцю свого проживання і заперечив факт порушення ним умов домашнього арешту. До рапорту додані письмова заява ОСОБА_11 від 12.08.2021р., письмові пояснення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 12.08.2021р., на підтвердження вищезгаданого факту порушення умов цілодобового арешту ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до рапорту поданого т.в.о. начальника ВП № 1 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області підполковнику поліції С.Василечко, який надійшов до Шумського районного суду Тернопільської області 16.08.2021р., слідує, що 15.08.2021р. о 22:35 год. у ВП із лінії 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_3 , жительки с. Бриків, Кременецького району про те, що ОСОБА_1 , який знаходиться під домашнім арештом, застосовував силу до жителя цього ж села ОСОБА_13 і намагався його посадити в невідомий автомобіль, можливо погрожував і хотів викрасти, тобто вдруге порушив встановлений судом цілодобовий домашній арешт. Виїздом працівниками ГРПП встановлено, що на момент перевірки ОСОБА_1 перебував по місцю свого проживання. До рапорту додані письмова заява ОСОБА_3 від 15.08.2021р., письмові пояснення ОСОБА_3 від 15.08.2021р. та письмові пояснення ОСОБА_2 від 16.08.2021р., на підтвердження вищезгаданого факту порушення умов цілодобового арешту ОСОБА_1 .

Відповідно до рапорту інспектора СРПП ВП № 1 м. Шумськ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Юхимюка Ю. поданого т.в.о. начальника ВП № 1 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області підполковнику поліції С.Василечко слідує, що під час виїзду 15.08.2021р. на повідомлення ОСОБА_3 про порушення умов домашнього арешту зі сторони ОСОБА_1 , жителя с. Бриків, ворота господарства ніхто не відкрив, враховуючи пізню пору доби 23:50 год., та на неодноразові прохання підійти до воріт ніхто не відреагував.

Вказані ризики суд оцінює з огляду на обставини кримінального провадження та обставини, що стосуються безпосередньо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Суд погоджується з доводами прокурора, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 матиме змогу і надалі вчиняти спроби впливу на свідків та потерпілу, вчиняти інші кримінальні правопорушення, що в свою чергу свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно п.1 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством , тримання особи під вартою, з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або, якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість,

Відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний (обвинувачений) може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним (обвинуваченим) зазначених дій.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний (обвинувачений) обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Сторона обвинувачення у клопотанні посилалась на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: на ризик переховуватися від суду, на ризик незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, на ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

В той же час суд звертає увагу, що окрім обов`язку не залишати місце свого постійного мешкання під час дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, ухвалами суду на обвинуваченого ОСОБА_1 було покладено ще ряд обов`язків, зокрема прибувати за кожною вимогою до суду та утримуватись від спілкування із та свідком ОСОБА_2

ОСОБА_1 кожного разу вчасно прибуває до суду для участі у судових засіданнях, не перешкоджає здійсненню судового провадження у даному кримінальному провадженні, однак, в порушення ухвал суду неодноразово залишав місце свого проживання та здійснив спробу вплинути на свідка ОСОБА_2 , намагався з ним поспілкуватись.

Враховуючи вищенаведене та той факт, що судовий розгляд ще не розпочато, не допитано свідків, обвинуваченого, потерпілу, не досліджено письмові докази, а також тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, за ч. 1 ст. 289 КК України, ч. 1 ст. 286 КК України та ч. 1 ст. 135 КК України, суд приходить до переконання, що наведені обставини у своєму взаємозв`язку дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: вчинити тиск на свідків, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на викладене, встановлені факти невиконання обов`язків, покладених на обвинуваченого при застосуванні іншого раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд приходить до висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід змінити запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою строком на 60 днів.

Змінюючи запобіжний захід, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Частиною 3 ст. 183 КПК України визначено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України на обвинуваченого ОСОБА_1 , у разі внесення ним суми застави, належить покласти такі обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_2 .

Разом з тим, враховуючи вимоги ч.3 ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави буде в достатній мірі гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і не буде завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950р.), ст.ст. 177, 178, 183, 193,194, 196,197,199, 200, 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Шумського відділу Кременецької окружної прокуратури Василюка А.А. про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Змінити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , а фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, на утриманні дітей, осіб похилого віку чи інвалідів не має, з середньою-спеціальною освітою, безробітного, раніше не судимого, депутатом будь-якої ради не являється, строком на (60) шістдесят днів, тобто до 00 години 00 хвилин 19 жовтня 2021 року.

Визначити ОСОБА_1 розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави у 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 47580 (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області,

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 : прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_2 .

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали негайно надати обвинуваченому ОСОБА_1 , його захиснику Манчуку С.Г., прокурору Василюку А.А. та копію ухвали направити для відома та виконання начальнику ДУ «Чортківська УВП № 26».

Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали в Шумському районному суді Тернопільської області.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає до негайного виконання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя: О. М. Катерняк