Постанова № 99131555, 19.08.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/501/18

Провадження № 2-с/487/55/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Бобрової І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 05.02.2018 року по цивільній справі №487/501/18 за заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію,-

ВСТАНОВИВ :

08.07.2021 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просила поновити пропущений строк на подання заяви про скасування судового наказу; скасувати судовий наказ №487/501/18 від 15.02.2018 року, виданий Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з неї заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 9253,24 грн., 835,02 грн. суми, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції 194,72 грн. три відсотки річних та 176,20 грн. витрат на судовий збір.

Вимоги заяви обґрунтовувала тим, що Заводським районним судом м. Миколаєва було видано судовий наказ про стягнення з неї на користь ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 9253,24 грн., 835,02 – інфляції, 194,72 грн. – три відсотки річних та 176,20 грн. – витрат сплаченого судового збору. Проте, зазначений судовий наказ заявник вважає необґрунтованим, оскільки договір про надання послуг з централізованого постачання гарячої води від 22.10.2014 року за адресою: АДРЕСА_1 , нею не укладався. Крім того, зазначила, що вказану квартиру вона придбала 09.09.2016 року, а продала 07.06.2017 року. У зв`язку з чим, стягнення з неї заборгованості за спожиту теплову енергію вважає неправомірним.

Крім того, ОСОБА_1 просила поновити їй пропущений строк на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу посилаючись на те, що копію судового наказу від 15.02.2018 року вона не отримувала, оскільки не мешкала за адресою, куди направлявся даний судовий наказ, а про його існування дізналася в травні 2021 року з Єдиного реєстру боржників. Тому, вважає, що існують підстави для поновлення пропущеного строку на звернення до суду.

Суд, дослідивши подану заяву та додані до неї документи, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до п. 4,5 ч.1 ст. 161 цього Кодексу. Заява про скасування наказу подається в суд у письмовій формі. До заяви про скасування судового наказу додаються: клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого ч.1 цієї статті.

Враховуючи, що ОСОБА_1 копію судового наказу не отримувала, оскільки не проживала за адресою, куди направлявся судовий наказ, а про його існування дізналася лише в травні 2021 році з Єдиного реєстру боржників, суд приходить до переконання, що існують усі підстави для поновлення їй пропущеного строку на звернення до суду з заявою про скасування судового наказу.

Як встановлено у судовому засіданні, за заявою ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» 15.02.2018 року Заводським районним судом м. Миколаєва було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 9253,24 грн., яка постачалася за адресою: АДРЕСА_1 , 835,02 грн. суми, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції, 194,72 грн. три відсотка річних та 176,20 грн. витрат на судовий збір.

Із заяви про видачу судового наказу вбачається, що вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надану теплову енергію складають за період 01.10.2016 року по 01.01.2018 року.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 07.06.2017 року ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_2 .

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати належне йому майно, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно він зобов`язаний здійснювати витрати на управління, утримання та збереження такого майна.

Згідно до ст.11 ЦК України, зобов`язання виникають з дій осіб, які породжують цивільні права та обов`язки. Обов`язок сплатити вартість послуг за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій випливає з самого факту користування цими послугами.

Таким чином, вищезазначена квартира за період стягнення боргу не перебувала у власності заявника, а отже, стягнення з неї нарахованої заборгованості за спожиту теплову енергію є неправомірним.

Згідно з п.13 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011р. №14 Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК) ( 1618-15 ), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 р."Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження "наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК) (1618-15), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК)). Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Частиною 3 статті 171 ЦПК України передбачено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

З огляду на наведене, враховуючи, що спірна квартира за період стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у власності ОСОБА_1 не перебувала, неможливість надання належної оцінки судом даним обставинам в межах наказного провадження, суд приходить до висновку про наявність між сторонами спору про право, який має вирішуватися в межах позовного провадження, а тому заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 171,444 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про скасування судового наказу, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 05.02.2018 року по цивільній справі №487/501/18.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 05.02.2018 року по цивільній справі №487/501/18 за заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію – задовольнити.

Судовий наказ від 15.02.2018 року по цивільній справі №487/501/18 (провадження 2-н/487/37/18) за заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію – скасувати.

Роз`яснити, що заявник (стягувач) має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Боброва