Ухвала суду № 99131499, 12.08.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1735/21

Провадження № 6/487/144/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Драчинської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», заінтересовані особи: акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони у виконавчому листі, -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2021 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», заінтересовані особи: акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони у виконавчих листах № 2-1091/2009.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2009 року вирішено: Кредитний договір №014/08-112/24136 від 10.01.2006 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції та ОСОБА_1 – розірвати достроково. Договір поруки № №014/08-112/24136 від 10.01.2006 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції та ОСОБА_2 – достроково розірвати. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції суму боргу за кредитним договором в розмірі 102123,60 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції судові витрати, а саме державне мито в сумі 510,62 грн. і витрати пов`язані зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 15 грн. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції судові витрати, а саме державне мито в сумі 510,62 грн. і витрати пов`язані зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 15 грн.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 17 березня 2009 року, відмовлено у прийняття апеляційної скарги.

29.09.2010 року за вказаним рішенням видано виконавчі листи щодо кожного боржника.

8 грудня 2019 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Оксі Банк» укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-28, відповідно до умов якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» передав (відступив), а ПАТ «Оксі Банк» прийняв права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №014/08-112/24136 від 10.01.2006 року та до ОСОБА_2 за Договором поруки №014/08-112/24136 від 10.01.2006 року.

Того ж дня, між ПАТ «Оксі Банк» та «ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-28-1, відповідно до умов якого ПАТ «Оксі Банк» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №014/08-112/24136 від 10.01.2006 року та до ОСОБА_2 за Договором поруки №014/08-112/24136 від 10.01.2006 року.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вказане узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 456/3808/14-ц.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 456/3808/14-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18).

ТОВ «ФК «Профіт Капітал», ставлячи питання про заміну стягувача у виконавчому листі, вказував на те, що відповідно до Автоматизованої системи виконавчого провадження, відсутні відомості про наявність виконавчого провадження щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Так, згідно з відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження дійсно відсутні виконавчі провадження щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Однак, заявник не надав доказів існування самого боргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором №014/08-112/24136 від 10.01.2006 року, укладеним з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Так, борг за рішенням суду становив 102123,60 грн (відповідно до мотивувальної частини рішення – 21056,41 доларів США, що еквівалентно до курсу НБУ – 102123,60 грн.), тоді як ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», відступив права вимоги за кредитним договором на суму 21 217,50 доларів США – загальна сума заборгованості (без пені), 58 561,14 грн. пеня. Вказане викликає сумніви щодо продажу боргу, стягнутого саме за вказаним рішенням суду.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції від 03.08.2010 року, виконавчий лист та інші судові документи пред`являються до виконання протягом трьох років.

Отже, з моменту видачі виконавчого листа – 29.09.2010 і до звернення ТОВ «ФК «Профіт Капітал» до суду із цією заявою минуло більше 11 років, тому, за відсутності відомостей про переривання цього строку у зв`язку з пред`явленням виконавчого листа до виконання, суд позбавлений можливості замінити стягувача у виконавчому листі за сплином такого строку та відсутності відомостей про виконання зобов`язання і чи існує воно взагалі на момент звернення із заявою про заміну стягувача. Хоча ТОВ «ФК «Профіт Капітал» мав переконатись у розмірі боргу та його існуванні, отримати всі необхідні документи, коли укладав договір відступлення права вимоги 18 грудня 2019 року та сплачував кошти в загальній сумі отримувачу.

Відповідно до сталої судової практики Верховного Суду (Постанова Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №2-1560-09) лише при встановленні факту невиконання судового рішення, яким стягнуто заборгованість із боржника, у разі заміни кредитора, зокрема, на підставі відступлення прав вимоги, суд ухвалює рішення про заміну стягувача. Таким чином, заміна стягувача можлива лише у випадку наявності самого зобов`язання, що не виконане боржником. Отже, при вирішенні питання про заміну стягувача судам необхідно з`ясувати, чи видався виконавчий лист, встановити строки пред`явлення виконавчого листа до виконання, визначити, чи вирішувалося питання про закриття виконавчого провадження у зв`язку з виконанням зобов`язання боржником, з`ясувати, чи було виконано (повністю або частково) судове рішення, яким стягнуто заборгованість, боржником (добровільно чи примусово), тобто, чи виконано зобов`язання і чи існує воно взагалі на момент звернення із заявою про заміну стягувача, оскільки не можна замінити стягувача при відсутності зобов`язання.

При цьому, суд звертає увагу, що самим заявником заява була надіслана 22 грудня 2020 року, тоді як договір про відступлення права вимоги був укладений заявником 18 грудня 2019 року.

З урахування наведеного вище, суд дійшов висновку про те, що доводи заяви не ґрунтуються на вимогах закону, а тому заява про заміну сторони у виконавчому листі її правонаступником задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст. 512 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», заінтересовані особи: акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони у виконавчому листі – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Заводський районний суд міста Миколаєва.

Повний текст ухвали складено 12 серпня 2021 року

Суддя З.М. Сухаревич