Рішення № 99131368, 13.08.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/4149/15-ц

Провадження №2/944/112/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний сул Львівської області у складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Вербенець Т.Р.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Новояворівської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Новояворівської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно ,

в с т а н о в и в :

Позивач за первісним позовом ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Прилбичівської сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , в якому просить визнати за нею право власності на 5/6 житлового будинку за АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_7 . За свого життя баба склала заповіт на випадок своєї смерті, за яким заповіла усе своє майно їй. Після смерті спадкодавця вона звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк. Однак, за час свого життя спадкодавець не зареєструвала право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . У зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, відтак вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину. Відповідач – ОСОБА_3 – її мати та дочка спадкодавця, яка претендує на 1/6 частки спадкового майна не заперечує проти збільшення її частки у спадковому майні та проти задоволення позову не заперечує. Зважаючи на викладене, просить позов задовольнити.

Справа поступила до провадження судді Гоцка В.І.

21.03.2016 року відповідач за первісним позовом – ОСОБА_6 подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 , Прилбичівської сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно. Позовні вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_2 заперечує, її вимоги вважає безпідставними з огляду на необґрунтованість, тому просить прийняти до розгляду зустрічний позов. В обґрунтування позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 . Спадкоємцями першої черги після її смерті є він (син), ОСОБА_3 (дочка) та ОСОБА_5 (дочка). 10.02.2015 року його матір склала заповіт, згідно якого все належне їй майно заповіла ОСОБА_2 . Однак, він є особою з другою групою інвалідності, а отже, має право на обов`язкову частку у спадщині, а саме на 1/6 частки спадкового майна, належного від змісту заповіту. Житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи господарств – колгоспний двір. Членами колгоспного двору, які не втратили права на частку в його майні були: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Знідно ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. Таким чином, ОСОБА_7 на день її смерті належала 1/6 частка житлового будинку АДРЕСА_1 . Відтак, його частка в спадковому майні складає 1/36. 12.05.2015 року він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, однак, зважаючи на відсутність правовстановлюючих документів на даний будинок за ОСОБА_7 він позбавлений можливості реалізувати власне право на спадщину після її смерті. Враховуючи викладене, просить визнати за ним право власності на 1/36 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2017 року згідно із розпорядженням керівника апарату суду № 595 від 21.12.2017 року у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_10 справа передана судді Кондратьєвій Н.А.

Ухвалою від 05.05.2018 року справу прийнято до провадження суддею Кондратьєвою Н.А. і призначено розгляд справи.

Ухвалою суду від 15.06.2020 року задоволено заяву про залучення до участі у справі правонаступника та замінено відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом у справі №460/4149/15-ц ОСОБА_6 на його правонаступника – ОСОБА_4 .

Ухвалою від 05.02.2021 року витребувано з Новояворівської державної нотаріальної контори завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7 .

Ухвалою від 05.02.2021 року у справі замінено відповідача Прилбичівську сільську раду Яворівського району Львівської області на правонаступника Новояворівську міську раду Яворівського району Львівської області.

Ухвалою суду від 13.08.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача за первісним позовом ОСОБА_2 про прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 27.11.2020 представник позивача за первісним позовом ОСОБА_11 первісний позов підтримав та просив його задовольнити, зустрічний позов заперечив, в подальшому подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач за первісним позовом та зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просить позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити повністю, у задоволенні зустрічного позову – відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним ОСОБА_1 первісний позов заперечив, зустрічний позов підтримав та просив такий задоволити.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник відповідача за первісним і зустрічним позовом –Новояворівської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом, дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Прилбичівської сільської ради Яворівського району Львівської області 06.03.2015 року.

Згідно із заповітом від 10.02.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Матвєєвою Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 145 ОСОБА_7 заповіла усе своє майно онуці – ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки № 613 від 05.10.2015 року, виданої Обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» станом на 31.12.2012 року згідно архівних даних житловий будинок АДРЕСА_1 на праві особистої власності не зареєстровано і свідоцтво про право власності не видавалося.

Відповідно до постанови державного нотаріуса Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбаса С.Й. від 11.09.2015 року ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки відсутня реєстрація права власності за спадкодавцем щодо цього майна.

Згідно із Інформацією з реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ІН 46192969 від 23.10.2015 року відомості з оеєстру прав власності на нерухоме майно, з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у Державному реєстрі іпотек відстуні відомості щодо житлового будинку АДРЕСА_1 .

Право власності на житловий будинок належним чином не оформлено, проте даний будинок відповідає технічним вимогам, що підтверджується технічним паспортом, який виготовлено 21.08.2015 року.

Згідно із довідкою № 1993 від 26.10.2015 року, виданою виконкомом Прилбичівської сільської ради Яворівського району Львівської області ОСОБА_7 постійно проживала та постійно була зареєстрована в с. Прилбичі Яворівського району Львівської області до дня смерті.

Відповідно до довідки серії ЛВА-1 № 463621, виданої Міжрайонною спеціалізованою психіатричною МСЕК № 1 Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи ОСОБА_6 встановлена друга група інвалідності безтерміново.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 04.05.1953 року батьками ОСОБА_6 є ОСОБА_7 та ОСОБА_12 .

Згідно із довідкою № 62 від 21.01.2016 року, виданою виконавчим комітетом Прилбичівської сільської ради Яворівського району Львівської області та витягу з погосподарської книги, особовий рахунок № НОМЕР_3 погосподарський двір померлої ОСОБА_7 станом на 01.01.1991 року був колгоспним і склад сім`ї на той час був таким: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

З трудової книжки колгоспника № 663 ОСОБА_7 1926 р.н. вбачається, що вона з 1950 року по 31.12.1981 рік працювала в колгоспі.

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим виконавчим комітетом Прилбичівської сільської ради Яворівського району Львівської області ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 15.06.2010 року, виданого повторно, ОСОБА_6 та ОСОБА_15 зареєстрували шлюб 03.10.1976 року. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_16 .

Відповідно до довідки №136/02-14 від 20.02.2020 року, виданої Новояворівською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_4 звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 у встановлений шестимісячний термін.

Відповідно до довідки №318/02-14 від 10.06.2020 року, виданої Новояворівською державною нотаріальною конторою, частка ОСОБА_4 у спадковому майні ОСОБА_6 становить 1/1 (в цілому); ОСОБА_17 (дочка спадкодавця) на дооформлення спадкових прав не претендує.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбаса С.Й. від 11.09.2015 року вбачається, що з заявою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на день смерті проживала в селі Прилбичі Яворівського району Львівської області в Новояворівську державну нотаріальну контору звернулись:

- 12.05.2015 року ОСОБА_6 , 1953 р.н., як спадкоємець за законом першої черги спадкування (ст. 1261 ЦК України, син) та права до обов`язкової частки в спадщині (ст. 1241 ЦКУкраїни, повнолітні непрацездатні діти, група інвалідності друга);

- 26.06.2015 року ОСОБА_2 , 1978 р.н., як спадкоємець за заповітом, посвідченим 2015 року за реєстровим №145 Матвєєвою Ю.В., приватним нотаріусом Львівського міського округу, згідно змісту якого спадкодавець ОСОБА_7 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і все те, що буде належати на день смерті заповіла на користь онуки - ОСОБА_2 ;

- 27.08.2015 року ОСОБА_3 , 1956 р.н., як спадкоємець за законом першої черги спадкування (ст. 1261 ІІК України, дочка) та права до обов`язкової частки в спадщині (ст. 1241 ЦК повнолітні непрацездатні діти, пенсіонер за віком);

- 31.08.2015 року - ОСОБА_5 , 1959 р.н., як спадкоємець за законом першої черги спадкування (ст. 1261 ЦК України, дочка). Факт прийняття спадщини стверджується поданням заяв у встановлений законом шестимісячний строк. Факти родинних відносин підтверджено згідно поданих відповідних актових записів, Новояворівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справі № 111/2015.

Судом досліджено документи спадкової справи № 111/2015 щодо майна ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ,згідно якої ОСОБА_6 звернувся з заявою про прийняття спадщини за законом, ОСОБА_2 звернулася з заявою про прийняття спадщини за заповітом, ОСОБА_3 звернулася з заявою про прийняття спадщини за законом, ОСОБА_5 звернулася з заявою про прийняття спадщини за законом. В матеріалах спадкової справи наявний заповіт, посвідчений 2015 року за реєстровим №145 Матвєєвою Ю.В., приватним нотаріусом Львівського міського округу, згідно змісту якого спадкодавець ОСОБА_7 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і все те, що буде належати на день смерті заповіла на користь онуки - ОСОБА_2 , також є заява ОСОБА_18 , яка є спадкоємцем майна бабусі ОСОБА_7 , про відмову від обов`язкової частки на користь ОСОБА_19 , однак її права на обов`язкову частку не підтверджено і дана заява юридичного впливу на розподіл часток немає. Державним нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбасом С.Й. винесено постанову від 11.09.2015 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки право на спадщину мають особи визначені у заповіті. ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки відсутня реєстрація права власності спадкового майна за спадкодавцем.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Згідно вимог ст.7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об`єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.

Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.

Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Відповідно до п. 9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.

Згідно Закону України «Про власність» від 15.04.1991, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Згідно роз`яснень викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Згідно довідки виконавчого комітету Прилбичівської сільської ради Яворівського району Львівської області № 62 від 21.01.2016 року та витягу з погосподарської книги, особовий рахунок № НОМЕР_3 погосподарський двір померлої ОСОБА_7 станом на 01.01.1991 року був колгоспним і склад сім`ї на той час був таким: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а відтак вказані особи є такими, що не втратили право на майно колгоспного двору.

Відповідно до ст.ст.120, 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» та в підпункті «г» пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила ст.563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Таким чином право власності на житловий будинок як майно колгоспного двору після припинення колгоспних дворів в Україні перетворилося на спільну часткову власність членів припиненого колгоспного двору в рівних частинах по 1/9 частці кожного, а отже, частка ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 на час смерті також становила 1/9 частину житлового будинку.

Відповідно до ст.ст.1216, 1217, 1218, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. У разі неприйняття спадщини або в разі відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом право на спадкування одержують спадкоємці за законом.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Положеннями ч. 1 ст. 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Судом встановлено, що позивач за первісним позовом ОСОБА_2 є спадкоємицею на майно за заповітом ОСОБА_7 від 10.02.2015 року, однак відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок унеможливлює належне оформлення спадкових прав, тому суд враховуючи, що житловий будинок АДРЕСА_1 був колгоспним двором, та частка ОСОБА_7 в ньому становить 1/9 частини.

Судом встановлено, що 27.08.2015 року відповідач ОСОБА_3 , як спадкоємець за законом першої черги спадкування (ст. 1261 ІІК України, дочка) та права до обов`язкової частки в спадщині (ст. 1241 ЦК повнолітні непрацездатні діти, пенсіонер за віком) звернулася у встановлений законом строк з заявою про прийняття спадщини, а відтак є спадкоємцем за законом до обов`язкової частки в спадщині щодо майна ОСОБА_7 , яка, з врахуванням частки спадкоємця за заповітом ОСОБА_2 становить 1/18 частини майна.

Стосовно збільшення частки позивача ОСОБА_2 за рахунок частки відповідача ОСОБА_3 – її матері та доньки спадкодавця, яка претендує на 1/6 частки спадкового майна та не заперечує проти збільшення частки ОСОБА_2 у спадковому майні суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини яка відкривається з дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошується померлою.

Для цього спадкоємцю необхідно звернутися із заявою про відмову від прийняття спадщини, яка подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Оскільки в документах спадкової справи № 111/2015 щодо майна ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня відмова ОСОБА_3 від прийняття спадкового майна на користь ОСОБА_2 , а іншого порядку відмови від прийняття спадщини законодавцем не передбачено, суд не вбачає підстав для збільшення частки ОСОБА_2 у спадковому майні за рахунок частки відповідача ОСОБА_3 .

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а відтак за позивачем за первісним позовом - ОСОБА_2 слід визнати право власності на 1/18 житлового будинку за АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо зустрічного позову суд дійшов наступних висновків.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_6 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання за ним права власності в порядку спадкування обов`язкової частки в розмірі 1/36 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , покликаючись на ст. 1241 ЦК України.

Відповідно до ч. й ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Частина 4 статті 1268 ЦК України встановлює, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Співставлення переліку осіб, за якими визнається право па обов`язкову частку, та осіб, які вважаються такими, що прийняли спадщину в контексті частини 4 статті 1268 ЦК України, свідчить, що їх коло співпадає лише частково.

У разі, якщо майно спадкується вищевказаними особами (які вважаються такими, що прийняли спадщину), порядок спадкування і набутій ними права на спадкове майно має обов`язково враховувати особливості правового режиму відповідного майна. Якщо об`єктом спадкування виступає нерухоме майно, то відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Зі змісту наведених норм слідує, що спадщина у вигляді нерухомого майна, яка відкрилась на користь спадкоємця із обов`язковою часткою, не переходить до нього автоматично. Нерухоме майно, право власності на яке не виникло у спадкодавця, не може бути включено до спадкової маси, оскільки відповідна державна реєстрація не проведена.

Частина 1 статті 1276 ЦК України визначає сутність спадкової трансмісії, а саме: якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Таким чином, згідно із частиною 1 статті 1276 ЦК України перехід права на прийняття спадщини за спадковою трансмісією не застосовуються щодо обов`язкової частки у спадщині.

Право на обов`язкову частку у спадщині має особистий характер у тому розумінні, що цим правом наділяється виключно певне вичерпне коло спадкоємців першої черги, які є найбільш уразливими у задоволенні їх майнових інтересів (стаття 1241 ЦК України). Зокрема відповідним правом наділені особи, які в силу свого фізичного стану об`єктивно позбавлені здатності рівної, поруч з іншими особами, реалізації своїх прав, що вимагає додаткового їх захисту з боку держави.

Тому право на обов`язкову частку прямо виключено зі спадщини, яка переходить до спадкоємців особи, що мала це право.

Така ж позиція ВС у постанові від 04 вересня 2019 року в справі № 450/328/15-ц.

Таким чином, враховуючи що позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 до оформлення свого права на обов`язкову частку на спадкове майно ОСОБА_7 , а також те, що право на обов`язкову частку прямо виключено зі спадщини, яка переходить до спадкоємців особи, що мала це право, суд дійшов висновку, що у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Прилбичівської сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст.1218, 1220, 1223, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 2, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Первісний позов ОСОБА_2 до Новояворівської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/18 частку житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті позовних вимог відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Новояворівської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення через Яворівський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін за позовом ОСОБА_2 до Новояворівської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно:

Позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач – Новояворівська міська рада, юридична адреса: 81053, Львівська область, Яворівського району, м.Новояворівськ, вул. Тараса Шевченка, 2.

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне найменування сторін за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Новояворівської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове :

Позивач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач– ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач – Новояворівська міська рада, юридична адреса: 81053, Львівська область, Яворівського району, м.Новояворівськ, вул. Тараса Шевченка, 2.

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,ІПН НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 20.08.2021.

Суддя Н.А. Кондратьєва