Рішення № 99130547, 19.08.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4730/21 2/335/2010/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ГеєцьЮ.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний Банк, треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ „Перший міжнародний український банк", в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №25086, вчинений 16 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення з неї на користь відповідача заборгованість у сумі 26 409,09 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 05.06.2019 року між ПАТ „ПУМБ" та позивачем було укладено кредитний договір № 1001326770001, відповідно до якого вона отримала кредит у розмірі 22000,00 грн., зі сплатою відсотків 0,01% річних, комісії 3,99 % строком на 24 місяці до 05 червня 2021 року.

16.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. на користь АТ „ПУМБ" вчинено виконавчий напис про стягнення з позивача за кредитним договором № 1001326770001 вiд 05.06.2019 року, укладеним позивачем із ПАТ „ПУМБ", правонаступником якого є АТ „ПУМБ", заборгованості за період з 06.11.2019 року по 19.05.2020 року в сумі 26409,09 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6379,74 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 6144,60 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 0,71 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту - 11882,28 грн; строкова заборгованість за комісією - 396,34 грн.; строкова заборгованість за процентами - 0,04 грн.; неустойка за порушення зобов`язань по кредиту - 1605,38 грн. та 250 грн. плати за вчинення нотаріальної дії.

Приватний нотаріус не впевнився у відсутності заперечень боржника щодо заборгованості. Станом на 06.11.2019 рік у позивача була відсутня строкова заборгованість в розмірі 12278,66 грн. Кредитним договором передбачений графік платежів, відповідно до якого за період з початку дії договору по 05.11.2019 рік позивач повинна сплатити банку 4582,97 грн. по тілу кредиту, а також 4389,00 грн. комісії. Разом із цим нею за цей період було сплачено 7235,00 грн. Нарахування строкової заборгованості на 05.11.2019 рік є неправомірним.

Пізніше позивач дізналася про те, що відкрито виконавче провадження приватним виконавцем м. Києва Юхименко О.Л. про стягнення з неї заборгованості по виконавчому напису на користь АТ „ПУМБ". 09.04.2021 року позивач звернулася з заявою до приватного виконавця Юхименко О.Л. про направлення їй копії постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 25086 від 16.07.2020 року, в якій зазначити повну розшифровку сум, які підлягають стягненню за виконавчим документом, та інші документи виконавчого провадження, які були надані стягувачем приватному виконавцю разом із заявою про відкриття виконавчого провадження. 26.04.2021 року від приватного виконавця позивачка отримала копії виконавчого напису № 25086 від 16.07.2020 року, постанови про відкриття виконавчого провадження, копію заяви стягувача, копію кредитного договору.

09.04.2021 року позивачка звернулася з заявою до приватного нотаріусу Хара Н.С. з заявою про видачу копії виконавчого напису № 25086, проте відповідь на вказану заяву не отримала. Також 09.04.2021 року позивачка звернулася з заявою до АТ „ПУМБ", в якій просила надіслати їй копію виконавчого напису, копії документів, з якими АТ „ПУМБ" звернулося до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Також позивач зазначила, що не підписувала умови договору про встановлення неустойки за порушення зобов`язань по кредиту, але за виконавчим написом неустойка стягується. З тексту виконавчого напису не вбачається за який період була нарахована неустойка, з якої суми її вираховували, відповідно до яких умов договору чи закону вона нарахована. Також зазначає, що у приватного нотаріуса не було правових підстав для вчинення оскаржуваного виконавчого напису, оскільки надані відповідачем документи не підтверджують безспірність заявленої до стягнення суми боргу.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд цивільної справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що 16.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. на користь АТ „ПУМБ" вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 , за кредитним договором № 1001326770001 вiд 05.06.2019 року, укладеним з ПАТ „ПУМБ", правонаступником якого є АТ „ПУМБ", заборгованості за період з 06.11.2019 року по 19.05.2020 року у сумі 26409,09 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6379,74 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 6144,60 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 0,71 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту - 11882,28 грн.; строкова заборгованість за комісією - 396,34 грн.; строкова заборгованість за процентами - 0,04 грн.; неустойка за порушення зобов`язань по кредиту - 1605,38 грн. та 250 грн. плати за вчинення нотаріальної дії.

07.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. відкрито виконавче провадження ВП № 62763014 по виконанню виконавчого напису № 25086 від 16.07.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ „ПУМБ" 26659,09 грн. заборгованості за кредитним договором.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року.

Так, відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 88 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи: підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Отже, суд має встановити, що стягувачем нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20 травня 2015 року.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивачка отримувала від відповідача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги АТ „ПУМБ", або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення. Від відповідача та приватного нотаріуса документи, в підтвердження безспірності заборгованості Позивачки, суд не отримав, також суд не отримав відзив на позовну заяву з запереченнями проти позовних вимог.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 не отримувала вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання такої вимоги позивачем, що унеможливило подання нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Станом на 06.11.2019 рік у позивача відсутня строкова заборгованість в розмірі, який зазначено у виконавчому написі - 12278,66 грн. Кредитним договором № 1001326770001 вiд 05.06.2019 року передбачений графік платежів, відповідно до якого за період з початку його по 05.11.2019 року ОСОБА_1 повинна сплатити банку 4582,97 грн. по тілу кредиту, а також 4389,00 грн. комісії. Разом із цим до матеріалів справи позивач надала квитанції, які вказують, що нею за цей період по кредитному договору було сплачено 7235,00 грн. Враховуючи викладене приватний нотаріус не пересвідчився в безспірності суми заборгованості, про яку заявляв АТ „ПУМБ".

Також судом було досліджено кредитний договір № 1001326770001 вiд 05.06.2019 року та встановлено, що позивач не погоджувала та не підписувала умови договору про встановлення неустойки за порушення зобов`язань по кредиту. З тексту виконавчого напису не вбачається за який період була нарахована неустойка, з якої суми її вираховували, відповідно до яких умов договору чи закону вона нарахована. За викладених обставин, у приватного нотаріуса не було правових підстав для посвідчення оскаржуваного позивачем виконавчого напису, оскільки надані відповідачем документи не підтверджують безспірність заявленої до стягнення суми боргу.

Окрім того, як вказує Верховний Суд у постанові №158/2157/17 від 15.04.2020, підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 05.10.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням діючого законодавства, тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

У зв`язку з задоволенням основної вимоги, на підставі ст. 141 ЦПК України, задоволенню підлягає вимога про стягнення судових витрат з відповідача, які сплачено позивачем при поданні заяви про забезпечення позову 454,00 грн., а також при поданні позову 908,00 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення за оскаржуваним виконавчим написом продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 76-81, 141, 158, 247, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний Банк, треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 16 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 25086, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства «Перший міжнародний український банк» (код 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) заборгованості в сумі 26 409,09 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства „Перший міжнародний український банк" (код 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1362,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.

Суддя Ю.В.Геєць