Ухвала суду № 99129305, 11.08.2021, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 760/16864/19

Номер провадження 4-с/220/4/21

УХВАЛА

Іменем України

11 серпня 2021 року смт Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Яненко Г.М.;

при секретарі судового засідання - Демішеві А.О.

представників скаржника Порохні Г.Д., Дудко М.О., ОСОБА_1

представника стягувача ОСОБА_2

приватного виконавця Горелика Є.Б.

представника приватного виконавця Пікуліна Р.М.

розглянувши в судовому засіданні в смт. Велика Новосілка Великоновосілківського району Донецької області скаргу СГ ТОВ "Ново-Шахтарське" на дії приватного виконавця у виконавчому провадженні №64677446 про виконання судового рішення у справі №760/16864/19 за позовом ОСОБА_3 до СГ ТОВ "Ново-Шахтарське" про стягнення 11277000 грн. боргу, 3704417, 26 грн. пені, 324406,85 грн. 3% річних, 9605 грн. сплаченого судового збору.

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2021 року СГ ТОВ "Ново-Шахтарське" звернулось до суду зі скаргою на дії приватного виконавця Горелика Євгена Борисовича щодо визнання неправомірними та скасування постанов про опис та арешт майна від 18 червня 2021 року у виконавчому провадженні №64677446 відкритому на виконання судового рішення у справі №760/16864/19 за позовом ОСОБА_3 до СГ ТОВ "Ново-Шахтарське" про стягнення 11277000 грн. боргу, 3704417, 26 грн. пені, 324406,85 грн. 3% річних, 9605 грн. сплаченого судового збору.

Вимоги скаржника мотивовано тим, що під час опису та арешту майна, виконавцем не забезпечено право боржника на участь у виконавчих діях, а постанови прийняті за їх результатами містять ряд недоліків.

Ухвалою від 08 липня 2021 року скаргу прийнято до провадження, призначено її розгляд на 16 липня 2021 року. Ухвалу, матеріали скарги направлено учасникам справи, у т.ч. стягувачу, запропоновано з`явитись для участі в судовому засіданні, надати документи на підтвердження вимог та заперечень.

Факт отримання кореспонденції направленої судом ОСОБА_4 визнав.

Суб`єкт оскарження в судове засідання призначене вперше на 16 липня 2021 року не з`явився, подав заяву №4981 від 15 липня 2021 року, в якій зазначив, що достовірно знаючи про пропуск боржником терміну на оскарження дій виконавця, недотримання ним вимог закону щодо форми та змісту скарги, за відсутності доказів направлення скарги та долучених документів суб`єкту оскарження, суд не дотримав процесуального закону та не виконав свого обов`язку щодо повернення скарги скаржнику. Заяви про поновлення пропущеного строку на подання скарги матеріали справи не містять. За не встановлення судом підстав для повернення скарги, просив її розгляд відкласти, для надання можливості підготувати заперечення.

Стягувач, його представник, в судове засідання 16 липня 2021 року не з`явився, подав письмову заяву від 15 липня 2021 року в якій наполягав на його залученні до участі у справі в якості заінтересованої особи, вказав на необхідність ознайомлення з матеріалами справи, а також зазначив про відсутність в особи, яка підписала скаргу таких повноважень. У зв`язку з наведеними обставинами просив розгляд справи відкласти.

Оскільки у даних правовідносинах ОСОБА_3 має статус стягувача, підстав для його залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи у суду не було.

Представник скаржника в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Через неявку учасників справи, за клопотанням приватного виконавця, стягувача, розгляд скарги відкладено на 09 серпня 2021 року.

Заперечень щодо розгляду скарги у більш тривалі строки від учасників процесу, зокрема і скаржника, не надходило.

В судовому засіданні 09 серпня 2021 року представники скаржника вимоги скарги підтримали, звернули увагу суду на те, що під час вчинення виконавчих дій не враховано думку боржника та залучено для охорони майна третю особу, чим умисно та безпідставно збільшено витрати виконавчого провадження, опис та арешт майна здійснено на суму, що майже втричі перевищує заборгованість, в той час як межі суми звернення стягнення виконавцем не визначені та не вказані у постановах, та інш.

Крім іншого, скаржником подано клопотання про забезпечення скарги шляхом зупинення стягнення.

Приватний виконавець проти скарги заперечив, посилаючись на прийняття оскаржуваних постанов у відповідності та в порядку визначеному чинним законодавством, невідповідність скарги приписам процесуального закону, а також наполягав на безпідставному прийнятті скарги до провадження через пропуск скаржником встановленого законом десятиденного строку для подання скарги, інше.

У зв`язку із залученням для захисту його прав та інтересів фахівця у галузі права лише 06 серпня 2021 року (залучити відповідного фахівця раніше, за твердженням виконавця, у нього не було можливості через зайнятість у виконавчому провадженні за межами населеного пункту, де розташований його офіс) просив розгляд справи відкласти для надання можливості захиснику ознайомитись з матеріалами справи та підготувати стратегію захисту.

Для забезпечення виконавцю права на захист, ознайомлення з матеріалами справи, одночасно недопущення зловживання сторонами своїми правами, затягування процесу, в судовому засіданні призначеному на 09 серпня 2021 року на 11 год. 00 хв. оголошено перерву до 15 год. 00 хв. цього ж дня.

Після перерви, представником приватного виконавця Пікуліним Р.М. в судовому засіданні заявлено відвід судді.

Заява мотивована тим, що на його думку, в порушення процесуальних норм, судом прийнято рішення про прийняття скарги в провадження за наявності підстав для відмови у прийнятті до розгляду. В усній заяві ОСОБА_5 також зазначає про надання йому занадто мало часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки стратегії захисту, що теж свідчить про упереджене ставлення судді.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу, а враховуючи дату укладення договору про надання правової допомоги 06 серпня 2021 року, зміст скарги, наявність у його довірителя усіх наданих суду документів, кваліфікацію адвоката, а також скорочені строки, встановлені ЦПК для розгляду даного виду скарг, наданий для ознайомлення час суд вважає достатнім та необхідним для недопущення затягування процесу, в задоволенні заяви про відвід судді відмовлено, про що 09 серпня 2021 року постановлено відповідну ухвалу.

В ухвалі про прийняття скарги до розгляду, виконавцю запропоновано надати суду документи, якими він буде підтверджувати власні пояснення та заперечення.

В процесі розгляду справи, серед іншого, виконавцем долучено ряд документів із матеріалів виконавчого провадження за липень-серпень 2021 року, які свідчать про збирання врожаю з арештованих ділянок та доправлення їх на зберігання.

Яке вказані документи мають значення для прийняття оспорюваних постанов виконавцем не зазначено.

В той же час, матеріали які стали підставою для ухвалення постанов від 15-18 червня 2021 року, як то відомості про недостатність коштів на рахунках боржника, постанова про звернення стягнення на майно боржника, інформація про використання боржником орендованих земельних ділянок, повідомлення боржника про час та місце вчинення виконавчих дій, тощо, суду не надано.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_4 посилався на обставини, достовірність яких могла бути встановлена лише щляхом доступу суду до матеріалів виконавчого провадження, які розміщені в автоматизованій системі виконавчих проваджень.

Натомість ОСОБА_4 заявив про відсутність в суду повноважень на доступ до матеріалів виконавчого провадження, посилаючись на таємницю виконавчого провадження.

При даних обставинах, суд вважає за можливе визнати дії приватного виконавця у реалізації його процесуальних прав та виконанні обов`язків щодо доказів недобросовісними, та в порядку ст.ст. 81,85 ЦПК України, з власної ініціативи оглянути веб-сайт (сторінки), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування змісту інформації, що має значення для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи.

Для надання учасникам справи можливості забезпечити явку свідків, про допит яких вони заявили, в судовому засіданні 09 серпня 2021 року було оголошено перерву до 13 год. 30 хв. 10 серпня 2021 року.

Через неявку виконавця у призначений судом час, а пізніше зайнятість суду у інших провадженнях, розгляд справи було продовжено о 16 год. 05 хв.

В судове засідання 10 серпня 2021 року стягувач, виконавець явку свідків (понятих у виконавчому провадженні) не забезпечили.

На запитання суду виконавець зазначив, що свідки прибули але не дочекались, через несвоєчасний розгляд справи судом .

Таке твердження спростовується відсутністю інформації про свідків в журналі реєстрації відвідувачів суду, та відміткою про прибуття ОСОБА_4 , його представника до суду лише о 14 год 22 хв.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження судом встановлено:

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 18 серпня 2020 року позов ОСОБА_3 , задоволено та постановлено стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ново-Шахтарське» заборгованість за договором тимчасової фінансової допомоги на поворотній основі.

Після набрання судовим рішенням законної сили, 18 листопада 2020 року видано виконавчий лист.

На підставі заяви стягувача ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження, 01 березня 2021 р. приватним виконавцем Виконавчого округу Донецької області Гореликом Є.Б. відкрито виконавче провадження ВП №64677446.

Ухвалою від 26 квітня 2021 року в задоволенні скарги СГ ТОВ «Ново-Шахтарське» на дії приватного виконавця Горелика Є.Б. відмовлено, неправомірність постанов від 01 березня 2021 року у т.ч. про відкриття провадження та накладення арешту на все майно боржника в межах суми стягнення з урахуванням винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 16847501,11 грн. не встановлено.

В межах виконавчого провадження ВП №64677446, 15 червня 2021 року приватний виконавець Горелик Євген Борисович разом зі стягувачем ОСОБА_3 та двома понятими жителями с. Пречистівка ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прибули до контори СГ ТОВ «Ново-Шахтарське», розташованої за адресою вул. Центральна, 24, с. Шахтарське, Волноваського (Великоновосілківського) району, Донецької області.

По прибуттю за вказаною адресою, для участі у виконавчих діях виконавець викликав директора СГ ТОВ «Ново-Шахтарське» ОСОБА_8 .

Виконавець повідомив ОСОБА_8 про опис та арешт озимої пшениці 2021 року незібраного врожаю, де саме буде проводитись опис представнику боржника ОСОБА_8 роз`яснено. Представник ОСОБА_8 будучи повідомленим виявив бажання взяти участь у описі, однак не прибув, про що 15 червня 2021 року складено акт приватного виконавця (т.1 а.с.34-34а).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що 15 червня 2021 року на виклик виконавця прибув до контори СГ ТОВ «Ново-Шахтарське», розташованої за адресою вул. Центральна, 24, с. Шахтарське, Волноваського (Великоновосілківського) району, Донецької області, де побачив виконавця Горелика Є.Б., стягувача ОСОБА_3 з якими були ще якісь люди.

На пропозицію виконавця взяти участь у описі та арешті майна повідомив, що за станом здоров`я не може взяти участь у виконавчих діях, тому повинен викликати юриста підприємства.

Подзвонив юристу, який через деякий час приїхав на виклик. Однак, виконавець та інші особи, які були з ним не дочекались представника боржника і кудись поїхали. Подзвонити не було можливості, оскільки номер телефону виконавця він не записав.

Відомості про завчасне повідомлення боржника щодо місця й часу проведення виконавчих дій суду не надано. Відсутні такі відомості і у автоматизованій системі виконавчих проваджень.

В усних поясненнях виконавець про завчасне повідомлення боржника не зазначив, проте пояснив, що оскільки представника довелось чекати більше двох годин, вирішив приступити до виконання без його участі із залученням понятих, що відповідає приписам Закону України «Про виконавче провадження».

Із залученням інженера-землевпорядника ОСОБА_9 , в присутності понятих, стягувача, в період з 15 по 18 червня 2021 року приватним виконавцем було здійснено опис та арешт майна боржника – незібраного врожаю озимої пшениці, який перебуває на орендованих СГ ТОВ «Ново-Шахтарське» земельних ділянках,

а саме:

- озима пшениця, місцезнаходження: Донецька обл., Великоновосілківський p., с/рада. Шахтарська. Незібраний врожай озимої пшениці, який перебуває на полі № 5, загальна площа - 137,5 га, адреса: Великоновосілківський район Донецької області;

- озима пшениця, місцезнаходження: Донецька обл., Великоновосілківський p., с/рада. Шахтарська. Незібраний врожай озимої пшениці, який перебуває на полі №1, загальна площа - 48,3 га, адреса: Великоновосілківський район Донецької області;

- озима пшениця, місцезнаходження: Донецька обл., Великоновосілківський p., с/рада. Шахтарська. Незібраний врожай озимої пшениці, який перебуває на полі № 7, загальна площа - 114,3 га, адреса: Великоновосілківський район Донецької області;

- озима пшениця, місцезнаходження: Донецька обл., Великоновосілківський p., с/рада. Шахтарська. Незібраний врожай озимої пшениці, який перебуває на полі № 3, загальна площа - 113,7 га, адреса: Великоновосілківський район Донецької області;

- озима пшениця, місцезнаходження: Донецька обл., Великоновосілківський p., с/рада. Шахтарська. Незібраний врожай озимої пшениці, який перебуває на полі № 6, загальна площа - 155,4 га, адреса: Великоновосілківський район Донецької області;

- озима пшениця, місцезнаходження: Донецька обл., Великоновосілківський p., с/рада. Шахтарська. Незібраний врожай озимої пшениці, який перебуває на полі № 2,4, загальна площа - 274,73 га, адреса: Великоновосілківський район Донецької області;

- озима пшениця, місцезнаходження: Донецька обл., Великоновосілківський p., с/рада. Шахтарська. Незібраний врожай озимої пшениці, який перебуває на полі № 4, загальна площа - 274,55 га, адреса: Великоновосілківський район Донецької області.

За твердженням скаржника, під час виконання судового рішення приватним виконавцем:

- боржника не повідомлено про час та місце вчинення виконавчих дій тим самим порушено його право на участь у виконавчих діях,

- у постановах відсутнє посилання на кадастрові номери земельних ділянок, їх площу, місцезнаходження, індивідуально визначені ознаки арештованого майна, як то густота посівів, фаза розвитку рослини, забур`яненість, наявність шкідників, або уражень шкідниками, наявність хвороб, зрілість, необхідність подальших обробок, тощо,

- відсутнє посилання на накладення арешту на майно в межах суми стягнення,

- до зберігання залучено юридичну особу, розташовану у м. Київ, тобто у великій віддаленості від місцезнаходження арештованого майна, в той час як питання зберігання його силами і за власний кошт з боржником не обговорювалось, що призводить до штучного збільшення витрат виконавчого провадження,

- незібраний врожай пшениці не може бути предметом товарообігу і за його рахунок не можуть бути задоволені вимоги стягувача, в той час як описане майно проходить по бухгалтерському обліку як незавершене виробництво та має балансову вартість,

- вартість зерна, яке перебуває на арештованих полях, разом з іншим майном, на яке виконавцем накладено арешт раніше, значно перевищує суму стягнення.

На переконання скаржника, постанови від15-18 червня 2021 року про опис та арешт майна (коштів) боржника про накладення арешту на майно складені приватним виконавцем Гореликом Євгеном Борисовичем, в межах виконавчого провадження ВП № 64677446, не лише з порушеннями ЗУ «Про виконавче провадження», «Інструкції з організації примусового виконання рішень» затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, а і жодним чином не захищають права стягувача та направлені на заподіяння збитків підприємству і розкрадання врожаю озимої пшениці сторонніми особами,

Наведені обставини стали підставою для звернення до суду зі скаргою про відновлення прав боржника у виконавчому провадженні.

Крім іншого, заявник просить про забезпечення скарги шляхом зупинення передачі арештованого майна (озимої пшениці) на реалізацію.

За твердженням суб`єкта оскарження, відомості про перебування в оренді СГ ТОВ «Ново-Шахтарське» земельних паїв, які належать фізичним особам, їх кадастрові номери та площі, було отримано на його запит.

Доказів офіційного отримання такої інформації суду не надано. За результатами огляду матеріалів виконавчого провадження, наявних в АСВП, фіксації отримання виконавцем інформації про перебування у користуванні боржника земельних ділянок не виявлено.

Кадастрові номери та площі земельних ділянок були зазначені у постановах виконавця, складених на місцях вчинення виконавчих дій. Пізніше, як цього вимагає Інструкція про порядок ведення АСВП, було створено електронні копії постанов, внесення інформації до яких є обмеженим, а оригінали відскановано і відображено в рядку «інші документи», що відповідає приписам вищезазначеної інструкції.

Під час огляду матеріалів виконавчого провадження в АСВП в мережі інтернет судом, наявність двох варіантів постанов (електронного та відсканованого) підтвердилась.

Судом також з`ясовано, що постанова про звернення стягнення на майно боржника, інформація про використання боржником орендованих земельних ділянок, повідомлення боржника про час та місце вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження відсутня.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч.4 ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи учасників процесу, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення скарги, з огляду на таке.

Щодо повернення скарги, відмови у її прийнятті:

Після постановлення судом 08 липня 2021 року ухвали про прийняття скарги до провадження, питання її повернення скаржнику є неактуальним.

Крім того, відповідно до ст. 449 ЦПК України, скаргу на дії виконавця може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи, а пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

При прийнятті скарги до провадження суд також приймає до уваги судову практику, зокрема позицію, викладену в постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року, згідно з якою суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших непередбачених законом підстав.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист має здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

З врахуванням приписів перелічених норм, наведені суб`єктом оскарження, стягувачем обставини, які на їхню думку є підставою для повернення скарги, могли бути і були з`ясовані в процесі розгляду справи, а у разі постановлення судом такої ухвали становили б порушення права скаржника на доступ до правосуддя, що є неприпустимим.

Крім того, твердження виконавця, стягувача про порушення скаржником строку встановленого на оскарження, ненадання доказів направлення копії скарги з додатками учасникам справи, підписання скарги не уповноваженою особою, відсутність у скарзі вказівки про дату її виготовлення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не відповідають приписам процесуального закону.

Як встановлено в судовому засіданні, і визнано усіма учасниками справи, боржник в період складання оспорюваних постанов 15-18 червня 2021 року участі у виконавчому провадженні не брав.

Із наданих виконавцем реєстру поштових відправлень (а.с.143) витягу про відстеження поштового відправлення вбачається, що оспорювані постанови боржнику були направлені 22 червня 2021 року, 26 червня прямували до точки видачі/доставки і 29 червня 2021 року за письмовою відмовою адресата повернуті за зворотною адресою. Тобто датою вручення слід вважати дату відмови адресата від отримання поштового відправлення 29 червня 2021 року, від якої і рахується десятиденний термін. Отже строк звернення до суду із відповідною скаргою закінчувався 09 липня 2021 року, в той час як скарга на адресу суду поступила 07 липня 2021 року до закінчення цього строку.

Оскільки в процесі розгляду скарги до матеріалів справи долучено наказ директора СГ ТОВ «Ново-Шахтарське» №89 від 05 липня 2021 року про покладення на період його відпустки обов`язків директора на заступника Порохню Г.Д., посилання виконавця, стягувача, їх представників на відсутність у тво директора повноважень на підписання скарги не заслуговує на увагу. Доказів скасування, визнання недійсним наказу №89 від 05 липня 2021 року, інших доказів відсутності повноважень особи, яка підписала скаргу суду не надано.

Не заслуговує на увагу і посилання виконавця на недотримання приписів процесуального закону, через недолучення скаржником доказів направлення копії скарги з додатками суб`єкту оскарження, оскільки, в порядку ст.177 ЦПК України, примірники вказаних документів скаржником були долучені до скарги поданої до суду і направлені учасникам справи судом. Факту їх отримання приватний виконавець не заперечив.

При цьому суд, серед іншого, керується роз`ясненнями наданими в Постанові Пленуму ВСУ №14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», згідно з якими скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, а у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність виконавця, до заяв(скарг, подань учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення, якими врегульовано аналогічні питання.

Щодо суті скарги:

Фактичні обставини, встановлені судом регулюються статтями 19, 129, 129-1 Конституції України, статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 року), статтями 12,13, 18, ч.4 ст.82, 258-261, 447- 452 ЦПК України, статтями 1, 2, 5, 10, 13, 18, 37, 48, 52, 74 ЗУ "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція) встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків,…має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах "Ромашов проти України" від 27.07.2004 (п.42), "Дубенко проти України" від 11.01.2005 (п.44) вказував на те, що ефективний доступ до суду включає право на своєчасне виконання судового рішення, і що виконання судового рішення слід розглядати як невід`ємну складову судочинства, як цього вимагають приписи ст. 6 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод.

У силу ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Статтями 1, 2 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на обов`язок виконавця дотримуватись засад верховенства права не лише у відношенні стягувача а і боржника та інших учасників провадження.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців… (ч.1 ст.5 ЗУ "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувану предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За приписами ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.ч.1,2 ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження").

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження, серед іншого, мають право заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження в порядку ст.. 28 Закону України «Про виконавче провадження» доводяться виконавцем до відома сторін (зокрема підприємств), надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, у формі електронних документів, каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку.

При цьому, документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку лише на підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Виконавчі дії проводяться виконавцем у робочі дні, не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години, якщо інше не передбачено цією статтею. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається виконавцем (ч.1 ст. 29 Закону України «Про виконавче провадження».

За наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, в порядку ст.. 32 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.

Відповідно до ст.. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (абз. 2 ч.1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» ).

Пунктом 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, на виконавця покладено обов`язок розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 Закону.

Арешт майна (коштів) боржника в порядку ч.1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно з ч.3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

У відповідності до п.5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про вилучення майна у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника якщо опису підлягає земельна ділянка обов`язково зазначаються: - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

В пункті 10 Інструкції з організації примусового виконання рішень наведено вимоги до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, серед яких у документі має бути вказано прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач), відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця, зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

Як зазначалось вище, постанова про звернення стягнення на майно прийняття якої у зв`язку з постановленим судовим рішенням про стягнення коштів, відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» є обов`язковим, суду не надана.

Відомості про виявлення майна, дату його виявлення для визначення своєчасності накладення арешту та перебування спірних ділянок у користуванні скаржника, не зазначені.

Докази завчасного повідомлення боржника про час та місце вчинення виконавчих дій визначений виконавцем в порядку ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», належними та допустимими доказами не підтверджено.

Не може бути таким доказом акт виконавця від 15 червня 2021 року, який лише засвідчує неприбуття директора боржника ОСОБА_8 за місцем вчинення виконавчих дій.

В свою чергу, згідно з поясненнями ОСОБА_8 участь представника боржника у виконавчих діях він вважав обов`язковою, однак за станом здоров`я не міг брати в них участь, про що повідомив виконавця, що в силу ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для відкладення проведення виконавчих дій

Доказів надання боржником згоди на отримання повідомлень виконавця в телефонному режимі чи в інший спосіб (окрім направлення поштою) виконавець не представив.

Крім того, самі постанови не містять підписи особи (уповноваженого представника зберігача) якому майно передано на зберігання, його анкетні дані, та попередження сторін про можливість протягом 10 днів самостійно узгодити вартість майна.

Не вбачається зі змісту постанов і накладення арешту на майно в межах суми стягнення, що не допускається.

Слід також зазначити, що як стверджує сам виконавець, незібраний врожай не може бути об`єктом товарообігу та проданим в рахунок погашення зобов`язання і арешт накладався виключно для забезпечення схоронності майбутнього врожаю, в той час як згідно із ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт має бути направлений на реальне виконання рішення.

Доказів того, що накладення арешту на незібраний врожай із залученням інженера землевпорядника, зберігача було необхідним і обґрунтованим для недопущення втрати майна, знищення, відчуження чи іншого ухилення від виконання судового рішення, суду не надано, що свідчить лише про безпідставне збільшення виконавцем витрат виконавчого провадження.

Наведені недоліки у виконавчому провадженні, як завершальній стадії судового процесу, є порушенням фундаментальних засад верховенства права законності диспозитивності справедливості, неупередженості та об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, отже становлять порушення не лише національного законодавства, а і ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому права боржника підлягають захисту.

Щодо забезпечення скарги:

Згідно з роз`ясненями, що містяться у в п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Тому в задоволенні клопотання в частині забезпечення скарги шляхом накладення заборони звернення стягнення на майно боржника слід відмовити відмовити.

Оскільки сплата судового збору за подання скарги на дії виконавця нормами законодавства не передбачена, судовий збір сплачений квитанцією №99 від 07 липня 2021 року в сумі 2270 грн. повернути скаржнику з держбюджету як надмірно сплачений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-13,15,18,19,36,37,40,44,49,58,76-84,90-91,81,141,260,264, розділом VІІ ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Постанови від 15-18 червня 2021 року у виконавчому провадженні ВП № 64677446 про опис та арешт майна (коштів) боржника

- озима пшениця, місцезнаходження: Донецька обл., Великоновосілківський p., с/рада. Шахтарська. Незібраний врожай озимої пшениці, який перебуває на полі № 5, загальна площа - 137,5 га, адреса: Великоновосілківський район Донецької області;

- озима пшениця, місцезнаходження: Донецька обл., Великоновосілківський p., с/рада. Шахтарська. Незібраний врожай озимої пшениці, який перебуває на полі №1, загальна площа - 48,3 га, адреса: Великоновосілківський район Донецької області;

- озима пшениця, місцезнаходження: Донецька обл., Великоновосілківський p., с/рада. Шахтарська. Незібраний врожай озимої пшениці, який перебуває на полі № 7, загальна площа - 114,3 га, адреса: Великоновосілківський район Донецької області;

- озима пшениця, місцезнаходження: Донецька обл., Великоновосілківський p., с/рада. Шахтарська. Незібраний врожай озимої пшениці, який перебуває на полі № 3, загальна площа - 113,7 га, адреса: Великоновосілківський район Донецької області;

- озима пшениця, місцезнаходження: Донецька обл., Великоновосілківський p., с/рада. Шахтарська. Незібраний врожай озимої пшениці, який перебуває на полі № 6, загальна площа - 155,4 га, адреса: Великоновосілківський район Донецької області;

- озима пшениця, місцезнаходження: Донецька обл., Великоновосілківський p., с/рада. Шахтарська. Незібраний врожай озимої пшениці, який перебуває на полі № 2,4, загальна площа - 274,73 га, адреса: Великоновосілківський район Донецької області;

- озима пшениця, місцезнаходження: Донецька обл., Великоновосілківський p., с/рада. Шахтарська. Незібраний врожай озимої пшениці, який перебуває на полі № 4, загальна площа - 274,55 га, адреса: Великоновосілківський район Донецької області,

визнати неправомірними та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Горелика Євгена Борисоваича усунути порушення, поновити порушене право Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" (вул. Центральна, 24, с. Шахтарське, 24, Великоновосілківського району, Донецької області, ЄДРПОУ 32126498).

В задоволенні клопотання про забезпечення скарги шляхом накладення заборони звернення стягнення на майно боржника відмовити.

Судовий збір сплачений квитанцією №99 від 07 липня 2021 року в сумі 2270 грн. повернути скаржнику з держбюджету як надмірно сплачений.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 15 днів з дати її постановлення.

Дата виготовлення повного тексту ухвали: 20 серпня 2021 року.

суддя Г.М.Яненко