Рішення № 99123925, 12.08.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12312/21

Провадження № 2-а/161/272/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Олексюка А.В.,

при секретарі - Самсонюк Ю.Л.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Літвінюк Б.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

12.07.2021 до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП у Волинської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №585965 від 05.07.2021 за ч.2 ст.44-3 КУпАП.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що доказів, які доводять його вину у вчиненні вказаного правопорушень немає, а постанова, яка оскаржується має значні порушення вимог для оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, у зв`язку із чим вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Окрім того, вважає, що посадова особа, яка складала постанову не могла відповідно до діючого законодавства розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.44-3 КУпАП та приймати рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.

Тому, просив суд скасувати постанову серії ГАБ №585965 від 05.07.2021 складену відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.44-3 КУпАП.

Ухвалою суду від 14.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

11.08.2021 від Луцького РУП ГУНП у Волинській області надійшли матеріали адміністративної відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.44-3 КУпАП.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Літвінюк Б.Г. заперечила позовні вимоги та просила відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що працює старшим зміни охорони в супермаркеті «Нова лінія» у м. Луцьку. Вказав, що саме він 12.06.2021 викликав поліцію у зв`язку із тим, що близько 16 год. 30 хв. до приміщення супермаркету зайшов чоловік без маски. На вході його було попереджено про те, що без маски заходити до приміщення не можна. Чоловіка було ознайомлено безпосередньо старшим зміни охорони та юристом про зміст постанови Кабінету міністрів України, яким встановлено такі правила та вимоги, на що відвідувач сказав, що він не визнає таку постанову, представився журналістом та почав знімати на відео працівників супермаркету. Обслуговувати такого покупця касир відмовився, оскільки той і надалі був без маски.

Заслухавши учасників справи, дослідивши в судовому засіданні наявні докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до змісту постанови серії ГАБ №586965 від 05.07.2021 складеної старшим ДОП ВО Луцького РУП ГУНП у Волинській області майором поліції Гловацьким М.В., ОСОБА_1 12.07.2021 о 16 год. 43 хв. перебував у супермаркеті «Нова лінія» по вул.Шевченка, 13Б, у м.Луцьк без засобів захисту, а саме маски, що закриває рот та ніс, чим порушив правила карантину, які встановлені постановою Кабінету міністрів України №1236 від 09.12.2020, що кваліфіковано за ч.2 ст.44-3 КУпАП, в наслідок чого щодо ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. (а.с.15).

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно стаття 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до стаття 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.

Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із частинами першою, другою статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно правового висновку, наданого Верховним Судом у постанові від 30 травня 2018 року в справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Відповідно до змісту ч.2 ст.44-3 КУпАП, перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема распіраторів або захисник масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.п.1 п.2-2 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 №1236, зі змінами від 08 червня 2021 року, у редакції на момент вчинення правопорушення, з 24.02.2021 по 16.06.2021 на території України встановлюється "жовтий" рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Громадське місце - частина будь-якої споруди, яка доступна або відкрита для населення, в тому числі за плату (під`їзди, підземні переходи, стадіони; парки, сквери, дитячі майданчики, стадіони, зупинки громадського транспорту, ліфти, державні установи, медичні установи та інше).

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних містах.

З відеозаписів здійснених камерами зовнішнього та внутрішнього спостереження супермаркету, які надані представником відповідача на приєднання до матеріалів справи, вбачається, що особа чоловічої статі 12.06.2021 перебував у приміщенні супермаркету «Нова лінія» у місті Луцьку без одягненої захисної маски у період з 16 год. 23 хв. по 16 год. 47 хв. (а.с.8). Дані відеозаписи не містять звукового супроводу, здійснені зі значної відстані, а тому встановити, що на них зафіксований саме ОСОБА_1 не виявляється можливим.

Відеозаписи, здійснені на мобільний телефон, надані на приєднання до матеріалів справи представником позивача, не місять жодних ідентифікаційний даних, з яких би можна було встановити джерело такого доказу та особу, якою такий доказ було здобуто.

Зважаючи на вищевказане, суд приходить до висновку що такі відеозаписи не можуть вважатися належними доказами в контексті ст.70 КАС України, у зв`язку із чим не можуть бути прийняті судом до уваги.

Одночасно з цим, суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення як і постанова про адміністративне правопорушення складені 05.07.2021 року, хоча сама подія мала місце 12.06.2021 (а.с.14-15).

Відповідно до вимог ч.2 ст. 245 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.1 ст.277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно реєстраційної картки про вчинення правопорушення №24992, 12.06.2021 о 17 год. 05 хв. Патрульній службі поліції повідомлено про те, що 12.06.2021 о 16 год. 43 хв. за адресою: м. Луцьк, вул. Шевченка, 13Б, «Нова лінія», до магазину прийшов н/о чоловічої статі, який представився журналістом (особисті дані не надав) та хоче зайти до магазину без захисної маски, на зауваження каже, що візьме товар, який йому потрібно та піде. Учасником події зазначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також зазначено, що за даним фактом складено протокол №038821 09.07.2021 (введено 09.07.2021 о 17 год. 41 хв.) (а.с.26-28).

Таким чином протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №038821 було складено з порушенням строків, передбачених ч.2 ст.245 КУпАП, оскільки такий строк закінчився о 16 год. 43 хв. 13.06.2021.

Постанова про адміністративне правопорушення серії ГАБ №586965 щодо ОСОБА_1 була складена також у день складення протоколу серії ВАБ №038821.

Письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відібрані 09.08.2021, тобто після складання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови, а також після відкриття провадження Луцьким міськрайонним судом у справі №161/12312/21 (а.с.29-30).

З показів свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні 12.08.2021, в судовому засіданні встановлено, що останній бачив як до приміщення магазину зайшов чоловік без засобів індивідуального захисту, на що йому було зроблено зауваження, на яке останній не зреагував. При цьому свідок не конкретизував особу відвідувача магазину.

Також суд зауважує, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказано що до нього додаються додатки (які саме додатки додаються до протоколу встановити не видається можливим через нечитабельність копії, з них, зокрема - «заява»), однак під час розгляду справи судом представником відповідача не було надано для огляду докази, які були зібрані до 05.07.2021 (а.с.14).

У постанові про накладення адміністративного стягнення не міститься вказівки на докази, на які посилається уповноважена особа при винесенні відповідного рішення (а.с.15).

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Таким чином, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З аналізу наведених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та її вирішення повинно відбуватися в точній відповідності з законом та з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Натомість, представником відповідача суду не надано доказів на підтвердження дотримання уповноваженою особою процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, які визначені розділом IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом МВС №06.11.2015 №1376.

Так, п.п. 4-8 розділу IV Інструкції встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України.

Справа про адміністративне правопорушення відповідно до частини першої статті 268 КУпАП розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Уповноважені посадові особи органів поліції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до статті 278 КУпАП вирішують такі питання:

чи належить до їх компетенції розгляд даної справи;

чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів.

Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 7).

Постанова по справі про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка постанови по справі про адміністративне правопорушення (додаток 8), на якому проставлено відповідні серію і номер.

За наявності технічної можливості постанова по справі про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою із автоматичним присвоєнням їй відповідної серії та номера, а також із зазначенням відомостей, визначених у додатку 7 до цієї Інструкції, яка інтегрується до електронної картки про адміністративне правопорушення та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв у вигляді стрічки.

З огляну на вищенаведене встановити, чи відбувався розгляд справи про адміністративне правопорушення

Окрім того, в постанові про адміністративне правопорушення не міститься підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та відмітки про надіслання копії постанови рекомендованим листом, в той час, як п.15 розділу IV Інструкції передбачено, що копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові по справі про адміністративне правопорушення зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови по справі про адміністративне правопорушення надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається корінець поштового повідомлення про її отримання. (а.с.15).

Зважаючи на вищенаведене, встановити, чи дотримано вищевказаний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, суду не видається можливим, так само, як не можливо встановити, чи було роз`яснено права та обов`язки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, чи було надано останньому можливість ознайомлюватися з доказами по справі, заявляти клопотання, користуватись професійною правничою допомогою тощо.

Окрім того, відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Відповідно до вимог частини 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до переконання про задоволення позову ОСОБА_1 , відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі, закриттю.

Крім того, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат судом береться до уваги те, що відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в тому числі належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При вирішенні питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом також взято до уваги правовий висновок, що міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, де зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому також слід зазначити, що при вирішенні питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом також взято до уваги правовий висновок, що міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, де зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, позивачем надано на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу копію договору про надання правової допомоги №02/0607/21 від 06.07.2021,копію рахунку №01/02/06/0607/21 від 06.07.2021 про оплату правової допомоги за розрахунком №1 від 06.07.2021, копію розрахунку №1 від 06.07.2021, копію квитанцію про оплату від 07.07.2021 №0.0.2187121498.1, копію акту №1 про надання правової допомоги від 09.07.2021, відповідно до яких сума витрат позивача на професійну правничу допомогу становить 1 500 грн (а.с.9-13).

Позивачем також сплачено судовий збір на суму 454 грн., що стверджується копією квитанції №Р24А134780051С5388 від 09.07.2021 (а.с.1).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області суму сплаченого ним судового збору при зверненні із адміністративним позовом в суд у розмірі 454 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу на суму 1500 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Скасувати постанову старшого ДОП ВП Луцького РУП Головного управління Національної поліції у Волинській області майора поліції Гловацького Миколи Васильовича серії ГАБ № 586965 від 05.07.2021 року у справі про адміністративне правопорушення, якою було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 44-3 КУпАП ОСОБА_1 , провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень судового збору та 1500 (одну тисячу п`ятсот) гривень витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 17.08.2021.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк