Ухвала суду № 99122895, 20.08.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"20" серпня 2021 р. м ХарківСправа № 922/3289/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток", село Старовірівка,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг", село Старовірівка,

про визнання недійсним та застосування наслідків недійсності правочинів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг", про визнання недійсними: кредитного договору AL2018-00827 від 12 березня 2020 року, договору фінансової допомоги № 12/08-фп від 12 серпня 2020 року, № 0503-ФП від 05 березня 2020 року, № 05/12-фп від 05 грудня 2019 року, № 05/12/1-фп від 05 грудня 2018 року, № 09/12-фп від 09 грудня 2019 року, № 17/12-фп від 17 грудня 2019 року, № 22/10-фп від 22 жовтня 2019 року, а також про застосування наслідків недійсності правочинів шляхом повернення грошових коштів у загальному розмірі 21 409 032,32 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Пунктом 2 частиною 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, сплата судового збору особами, які звертаються до суду – це процесуальний обов`язок, який визначається нормами господарського закону та Законом України "Про судовий збір".

Згідно з приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункту 2 частини 2 статті 4).

Таким чином, розмір ставок за позовні заяви, які мають майновий характер визначаються за приписом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір". Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці, та подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Тлумачення визначень "вимога майнового" та "вимога немайнового" характеру визначає, що до заяв до немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, позовна заява про визнання договору (правочину) недійсним), а до вимог майнового характеру відноситься будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В поданій позовній заяві позивачем заявлено вісім вимог немайнового характеру та вісім вимог майнового характеру, а саме: немайнові вимоги, що стосуються визнання недійсним кредитного договору AL2018-00827 від 12 березня 2020 року та договорів фінансової допомоги № 12/08-фп від 12 серпня 2020 року, № 0503-ФП від 05 березня 2020 року, № 05/12-фп від 05 грудня 2019 року, № 05/12/1-фп від 05 грудня 2018 року, № 09/12-фп від 09 грудня 2019 року, № 17/12-фп від 17 грудня 2019 року, № 22/10-фп від 22 жовтня 2019 року (у загальній кількості 8 правочинів (договорів); а також майнові вимоги, що стосуються застосування реституції як наслідку недійсності правочинів у загальній сумі 21 409 032,32 грн.

За таких підстав, при зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем повинен був бути сплачений судовий збір у загальному розмірі 339 295,48 грн. (18 160 грн. за немайновими вимогами та 321 135,48 грн. за майновими вимогам). Проте, судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви позивачем додано платіжне доручення № 471 від 01 червня 2021 року про сплату судового збору в розмірі 321 135,48 грн. (тобто оплачено судовий збір в межах майнових вимог), відповідно додане платіжне доручення не може бути належним та допустимим доказом сплати судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі по даній господарській справі.

В розрізі вище зазначеного, позивачем не було виконано імперативні вимоги процесуального законодавства, а саме норм статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо подана позовна заява не відповідає приписами статті 162, 164 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статі 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків. З метою усунення вище вказаних недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати суду документи, які підтверджують сплату судового збору у сумі 18 160,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток" без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви – п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 18 160,00 грн.

Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 20 серпня 2021 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/3289/21