Рішення № 99122053, 04.08.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/53/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2021 Справа № 908/954/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Шульгіній А.А., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/954/21

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “МЕДІКОМ-УКРАЇНА”, 03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 11

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “МЕДФАРМ ТРЕЙД”, 69063, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 8, офіс 3

про стягнення 283 338,47 грн.

У засіданні приймали участь:

від позивача: Краснов І.В., ордер серії АІ № 1109209 від 27.04.21 (відеоконференцзв`язок)

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

08.04.21 до господарського суду Запорізької області від товариства з обмеженою відповідальністю “ МЕДІКОМ-УКРАЇНА” (далі ТОВ “МЕДІКОМ-УКРАЇНА”/позивач) надійшла позовна заява про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “МЕДФАРМ ТРЕЙД” (надалі ТОВ “МЕДФАРМ ТРЕЙД”/відповідач) 277 021,85 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 17.01.19 № 1701/1, з якої: 266 500,00 грн. основного боргу, 6 125,08 грн. пені, 1 453,44 грн. 3 % річних, 2 943,33 грн. інфляційних збитків.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/954/21 між суддями, 08.04.21 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 13.04.21 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/954/21 у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.05.21.

Ухвалою від 30.04.21 судом залишено без задоволення заяву представника позивача – адвоката Краснова І.В. від 27.04.21 (яка 28.04.21 надійшла на електронну адресу суду) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у судовій справі № 908/954/21.

У судовому засіданні 13.05.21 судом задоволено клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи доказів направлення відповідачу заяви від 12.05.21 про збільшення позовних вимог у цій справі.

Крім того, судом задоволено усне клопотання (заяву) представника відповідача про відкладення (оголошення перерви) для ознайомлення із заявою за вих. від 12.05.21 про збільшення позовних вимог у цій справі.

У підготовчому засіданні 13.05.21 судом оголошено перерву на 02.06.21.

12.05.21 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 12.05.21 про збільшення позовних вимог, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 263 500,00 грн. основного боргу, 10 004,11 грн. пені, 2267,83 грн. 3 % річних 7 566,53 грн. інфляційних збитків.

Ухвалою від 19.05.21 судом задоволено заяву представника ТОВ “МЕДІКОМ-УКРАЇНА” – адвоката Краснова І.В. від 14.05.21 (яка 17.05.21 надійшла на електронну адресу суду) про участь у судовому засіданні у справі № 908/954/21, яке призначено на 02.06.21 о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

02.06.21 до суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ “МЕДФАРМ ТРЕЙД” за вих. без номеру від 01.06.21 з вимогами до ТОВ “МЕДІКОМ-УКРАЇНА” про зобов`язання вчинити певні дії та зобов`язати відповідача за зустрічним позовом прийняти товар від ТОВ “МЕДФАРМ ТРЕЙД”.

У судовому засіданні 02.06.21 судом прийнято до розгляду заяву позивача за вих. від 12.05.21 про збільшення позовних вимог, за змістом якої заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 263 500,00 грн. основного боргу, 10 004,11 грн. пені, 2267,83 грн. 3 % річних 7 566,53 грн. інфляційних збитків.

Ухвалою від 02.06.21 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – по 12.07.21 включно та відкладено підготовче засідання на 07.07.21 о 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 04.06.21 судом зустрічну позовну заяву ТОВ “МЕДФАРМ ТРЕЙД” за вих. від 01.06.21 з вимогами до ТОВ “МЕДІКОМ-УКРАЇНА” про зобов`язання вчинити певні дії та зобов`язати ТОВ “МЕДІКОМ-УКРАЇНА” прийняти товар у справі № 908/954/21 повернуто без розгляду.

Ухвалою від 08.06.21 судом задоволено заяву представника ТОВ “МЕДІКОМ-УКРАЇНА” від 02.07.21 (яка 03.06.21 надійшла на електронну адресу суду) про участь у судовому засіданні у справі № 908/954/21, яке призначено на 07.07.21 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

02.07.21 до суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ “МЕДФАРМ ТРЕЙД” за вих. без номеру від 01.07.21 з вимогами до ТОВ “МЕДІКОМ-УКРАЇНА” про зобов`язання вчинити певні дії та зобов`язати відповідача за зустрічним позовом прийняти товар від ТОВ “МЕДФАРМ ТРЕЙД”. Крім того, вказаною заявою заявник просив суд поновити строк на подання зустрічного позову, відмовити у задоволені первісного позову та стягнути з відповідача за зустрічним позовом 2 270,00 грн. судового збору та 3 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою від 07.07.21 судом відмовлено у задоволені клопотання ТОВ “МЕДФАРМ ТРЕЙД” (викладеного в п. 1 прохальної частини зустрічної позовної заяви за вих. без номеру від 01.07.21) про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову у цій справі, а зустрічну позовну заяву ТОВ “МЕДФАРМ ТРЕЙД” за вих. без номеру від 01.07.21 з вимогами до ТОВ “МЕДІКОМ-УКРАЇНА” про зобов`язання вчинити певні дії та зобов`язати ТОВ “МЕДІКОМ-УКРАЇНА” прийняти товар повернуто без розгляду.

Ухвалою від 07.07.21 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/954/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.07.21 о 15 год. 30 хв.

Ухвалою від 08.07.21 судом задоволено заяву представника ТОВ “МЕДІКОМ-УКРАЇНА” – адвоката Краснова І.В. від 07.07.21 (яка 07.07.21 надійшла на електронну адресу суду) про участь у судовому засіданні у справі № 908/954/21, яке призначено на 13.07.21 о 15 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

13.07.21 представником ТОВ “МЕДФАРМ ТРЕЙД” через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування наявності підстав для відкладення розгляду справи представник відповідача посилався на подання до господарського суду м. Києва позовної заяви до ТОВ “МЕДІКОМ-УКРАЇНА” про визнання договору купівлі-продажу від 17.01.19 №1701/1 таким, що припинив свою дію та зобов`язання останнього прийняти від ТОВ “МЕДФАРМ ТРЕЙД” товар поставлений за видатковими накладними. Оскільки за доводами представника відповідача рішення за наслідками розгляду зазначеної позовної заяви відповідача до позивача матиме суттєве значення для розгляду справи № 908/954/21, та з урахуванням того, що рішення про відкриття провадження за вказаною позовною заявою станом на 13.07.21 не вирішено просив суд на підставі ст.ст. 202, 216 ГПК України відкласти судове засідання у справі № 908/954/21 та розглянути клопотання за відсутності представника ТОВ “МЕДФАРМ ТРЕЙД”.

У судовому засіданні 13.07.21 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухавши вступне слово представника позивача, перейшов до з`ясування обставин справи та дослідження доказів.

На підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України, судом у судовому засіданні 13.07.21 оголошено перерву на 04.08.21 о 11 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 16.07.21 задоволено заяву представника ТОВ “МЕДІКОМ-УКРАЇНА” – адвоката Краснова І.В. від 13.07.21 (надійшла на електрону пошту суду 13.07.21) про участь у судовому засіданні у справі № 908/954/21, яке призначено на 04.08.21 о 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

04.08.21 представником ТОВ “МЕДФАРМ ТРЕЙД” через канцелярію суду подано клопотання від 03.08.21 про відкладення розгляду справи. В обґрунтування наявності підстав для відкладення розгляду справи представник відповідача посилався на подання до господарського суду м. Києва позовної заяви до ТОВ “МЕДІКОМ-УКРАЇНА” про визнання договору купівлі-продажу від 17.01.19 №1701/1 таким, що припинив свою дію та зобов`язання останнього прийняти від ТОВ “МЕДФАРМ ТРЕЙД” товар поставлений за видатковими накладними. Оскільки за доводами представника відповідача рішення за наслідками розгляду зазначеної позовної заяви відповідача до позивача матиме суттєве значення для розгляду справи № 908/954/21, та з урахуванням того, що рішення про відкриття провадження за вказаною позовною заявою станом на 03.08.21 не вирішено просив суд на підставі ст.ст. 202, 216 ГПК України відкласти судове засідання у справі № 908/954/21 та розглянути клопотання за відсутності представника ТОВ “МЕДФАРМ ТРЕЙД”. Крім того, представником відповідача повідомлено про те, що він буде зайнятий в іншому судовому засіданні, яке відбудеться 04.08.21 о 10 год. 00 хв. в приміщені Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпро.

У судовому засіданні 04.08.21 приймав участь представник позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник відповідача у судове засідання 04.08.21 не з`явився.

Розглянувши клопотання відповідача від 03.08.21 про відкладення розгляду справи, проти якого представник позивача заперечив усно, судом відмолено у його задоволені з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Враховуючи, що представник відповідача повторно не з`явився у судове засідання на стадії розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про відсутність визначених ч. 2 ст. 202 та ч. 1 ст. 216 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи.

У відповідності до припису п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи (його представника) якого були належним чином повідомлено про судове засідання у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно з ч. 2 ст. 195 ГПК України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

У ч. 3 ст. 195 ГПК України законодавець визначив, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 ч. 1 ст. 227 та п.1 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу.

Наведене вище свідчить, що провадження у справі на стадії розгляду справи по суті не може бути зупинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, якою передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

Враховуючи наведене, а також те, що зібрані у цій справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, судом залишено поза увагою доводи представника відповідача з приводу того, що рішення у справі № 910/11029/21 (провадження в якій станом на 03.08.21 судом не відкрито) матиме суттєве значення для розгляду цієї справи за № 908/954/21.

У засіданні 04.08.21 суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами та перейшов до судових дебатів.

Представник позивача у заключному слові підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Після судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

У засіданні суду 04.08.21, після виходу з нарадчої кімнати, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представника позивача повідомлено про дату виготовлення повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.01.19 між ТОВ “МЕДІКОМ-УКРАЇНА” (Продавець) та ТОВ “МЕДФАРМ ТРЕЙД” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1701/1 (далі договір), за умовами якого (п. 1.1.) Продавець продає, а Покупець купує вироби медичного призначення в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у Специфікації та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.5 договору визначено, що датою передачі товару вважається дата поставки товару та підписання видаткової накладної.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що Покупець зобов`язується здійснити повний розрахунок за отриманий товар впродовж 30 календарних днів з моменту отримання товару. Днем отримання товару є дата видаткової накладної.

Згідно із п. 9.1. договору, Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2019 року включно сторонами та його скріплення печатками сторін.

Всі зміни та доповнення до цього договору оформлюються в письмовій формі та підписуються уповноваженими представниками двох сторін (п. 9.2. договору).

Як свідчать матеріали справи, ТОВ “МЕДІКОМ-УКРАЇНА” у період з 22.12.20 по 16.03.21 поставило відповідачу товар на загальну суму 585 500,00 грн., що підтверджується видатковими накладними від 22.12.20 №12518 на суму 321 750,00 грн., від 22.12.20 № 12519 на суму 56 000,00 грн., від 29.12.20 № 12734 на суму 150 500,00 грн., від 20.01.21 № 456 на суму 45 250,00 грн., від 11.03.21 № 1803 на суму 4 400,00 грн., від 16.03.21 № 1907 на суму 7 600,00 грн.

У вказаних накладних визначено найменування, кількість та вартість товару, договір від 17.07.19 № 1701/1 та відповідний рахунок на оплату покупцю; зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими особами сторін та скріплені печатками постачальника та покупця без зауважень та заперечень.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать, про те що відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар, а саме сплатив:

- платіжними дорученнями від 28.12.20 № 682 та від 14.01.21 № 693 сплатив 200 000,00 грн. та 100 000,00 грн. відповідно за товари медичного призначення згідно рахунку від 21.12.20 № 13048, який стосується поставки за видатковою накладною від 22.12.20 №12518 на суму 321 750,00 грн.;

- платіжними дорученнями від 05.03.21 № 717 та від 02.04.21 № 727 сплатив 2000,00 грн. та 5 000,00 грн. за рахунком від 20.01.21 № 498, який стосується поставки за видатковою накладною від 20.01.21 № 456 на суму 45 250,00 грн.;

- платіжним дорученнями від 15.03.21 № 720 сплатив 4 400,00 грн. за рахунком від 10.03.21 № 1861, який стосується поставки за видатковою накладною від 11.03.21 № 1803 на суму 4 400,00 грн.;

- платіжними дорученнями від 22.03.21 № 723 та 25.03.21 № 724 сплатив 2000,00 грн. та 5 600,00 грн. відповідно за рахунком від 16.03.21 № 2026, який стосується поставки за видатковою накладною від 16.03.21 № 1907 на суму 7 600,00 грн.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач порушив взяте на себе зобов`язання, а саме не повністю та не своєчасно здійснив оплату отриманих від позивача виробів медичного призначення, а саме основний боргу відповідача за розрахунком позивача станом на час звернення до суду склав суму 266 500,00 грн.

Неповна та несвоєчасна сплата відповідачем заборгованості за поставлений товар стала підставою звернення позивача до суду з позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Предметом спору у справі, з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви позивача від 12.05.21 про збільшення позовних вимог, є вимоги ТОВ “МЕДІКОМ-УКРАЇНА” про стягнення з ТОВ “МЕДФАРМ ТРЕЙД” 263 500,00 грн. основного боргу, 10 004,11 грн. пені, 2267,83 грн. 3 % річних 7 566,53 грн. інфляційних збитків.

Як свідчить зміст заяви позивача від 12.05.21 про збільшення позовних вимог, при розрахунку суми основного боргу позивачем враховано здійснену відповідачем оплату рахунку від 20.01.21 № 498 (який стосується поставки за видатковою накладною від 20.01.21 № 456 на суму 45 250,00 грн.) за платіжним дорученням від 08.04.21 № 728 на суму 3000,00 грн.

Норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін та висновок суду.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Зазначена стаття повністю узгоджується із ст.174 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Статтями 202, 203, 207 ЦК України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду.

Судом встановлено, що строк дії договору купівлі-продажу від 17.01.19 № 1701/1 укладеного між сторонами у справі закінчився 31 грудня 2019 року.

Однак, сторони у справі після 31.12.19 продовжували здійснювати купівлю-продаж товару, що підтверджується видатковими накладними від 22.12.20 №12518 на суму 321 750,00 грн., від 22.12.20 № 12519 на суму 56 000,00 грн., від 29.12.20 № 12734 на суму 150 500,00 грн., від 20.01.21 № 456 на суму 45 250,00 грн., від 11.03.21 № 1803 на суму 4 400,00 грн., від 16.03.21 № 1907 на суму 7 600,00 грн., рахунками на оплату, в яких є посилання на договір № 1701/1 від 17.01.19 та документами (платіжними дорученнями) про отримання позивачем оплат від відповідача за рахунками по договору № 1701/1 від 17.01.19.

Таким чином, фактом підписання видаткових накладних від 22.12.20 №12518 на суму 321 750,00 грн., від 22.12.20 № 12519 на суму 56 000,00 грн., від 29.12.20 № 12734 на суму 150 500,00 грн., від 20.01.21 № 456 на суму 45 250,00 грн., від 11.03.21 № 1803 на суму 4 400,00 грн., від 16.03.21 № 1907 на суму 7 600,00 грн., які містять асортимент товару, її кількість та вартість, засвідчивши факт приймання товару, відповідач вчинив конклюдентні дії по укладенню договору купівлі-продажу (поставки) товару у спрощений спосіб та схвалив правочин щодо поставки товару на умовах визначених вказаними видатковими накладними.

Відносини, що виникли із договору купівлі-продажу (поставки), є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст.193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, враховуючи, що видаткові накладні від 22.12.20 №12518 на суму 321 750,00 грн., від 22.12.20 № 12519 на суму 56 000,00 грн., від 29.12.20 № 12734 на суму 150 500,00 грн., від 20.01.21 № 456 на суму 45 250,00 грн., від 11.03.21 № 1803 на суму 4 400,00 грн., від 16.03.21 № 1907 на суму 7 600,00 грн. за якими відбулась поставка товару (купівля-продаж) відповідачу містять послання на договір від 17.01.19 № 1701/1, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин сторін підлягають застосуванню норми права, що регулюють питання купівлі-продажу та виконання зобов`язань з урахуванням звичаїв ділового обороту, що склались між сторонами за договором купівлі-продажу від 17.01.19 № 1701/1.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено факту поставки відповідачу товару за вказаними вище видатковими накладними на загальну суму 585 500,00 грн. та її несплату відповідачем у повному обсязі відповідно до положень ч. 1 ст. 692 та з урахуванням умов п. 5.2. договору від 17.01.19 № 1701/1.

Факт наявності основного боргу у розмірі 263 500,00 грн., з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати, підтверджується матеріалами справи.

Доказів протилежного матеріали справи не містять та учасниками справи суду не повідомлено та не надано.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що ТОВ “МЕДІКОМ-УКРАЇНА” правомірно заявлено до стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.05.21) з відповідача 263 500,00 грн. основного боргу.

Як наслідок, вимога позивача про стягнення з ТОВ “МЕДФАРМ ТРЕЙД” 263 500,00 грн. основного боргу задовольняється судом.

Крім того, позивачем заявлено вимоги (з урахуванням заяви від 12.05.21про збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 10 004,11 грн. пені, 2 267,83 грн. 3 % річних 7 566,53 грн. інфляційних збитків за порушення грошових зобов`язань по здійсненню розрахунків за видатковими накладними від 22.12.20 №12518, від 22.12.20 № 12519, від 29.12.20 № 12734., від 20.01.21 № 456. Докладний розрахунок пені та інших нарахувань додано до заяви від 12.05.21 про збільшення позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання по здійсненню розрахунків за видатковими накладними від 22.12.20 №12518, від 22.12.20 № 12519, від 29.12.20 № 12734 та від 20.01.21 № 456.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

З огляду на викладене, враховуючи простроченням відповідачем оплати товару, періоди початку виникнення прострочення оплати товару за видатковими накладними в межах заявлених позовних вимог, здійснивши перевірку розрахунку позивача по інфляційним нарахуванням за загальний період з січня по березень 2021 року та 3 % річних за загальний період з 22.01.21 по 12.05.21 (за допомогою ІПС «Законодавство») , суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 7 318,52 грн. інфляційних збитків та 2260,39 грн. 3 % річних в межах заявленого позивачем періоду стягнення.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення інфляційних збитків та 3 % річних судом відмовлено через безпідставність.

Так, відмовляючи у стягнення інфляційних та 3 % річних в іншій частині суд виходив з того, що 3 % річних за період з 20.02.21 по 04.03.21 за порушення грошового зобов`язання по оплаті 45 250,00 грн. за видатковою накладною від 20.01.21 № 456 складають суму 48,35 грн., а не 55,79 грн. Також судом визнано безпідставним нарахування інфляційних втрат у лютому та березні 2021 року на суму 45 250,00 грн., оскільки з урахуванням здійсненої відповідачем 05.03.21 оплати у сумі 2000,00 грн. за видатковою накладною від 20.01.21 № 456, періоду початку прострочення 20.02.21, та у відповідності з рекомендаціями щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р, правомірним є нарахування позивачем 640,38 грн. інфляційних за прострочення оплати 43 250,00 грн.

Щодо заявленої до стягнення суми пені у розмірі 10 004,11 грн. за загальний період з 22.01.21 по 12.05.21.

Відповідно до п. 7.1. договору від 17.01.19 № 1701/1, за порушення строків оплати товару, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

За приписом ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням викладеного, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 22.01.21 по 12.05.21, враховуючи дату початку виникнення прострочення оплати товару за кожною видатковою накладною окремо, а також дати здійснення часткових оплат відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 9 545,73 грн. пені, з якої:

- 834,84 грн. пені нарахованої за період з 22.01.21 по 12.05.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 21 750,00 грн. (за видатковою накладною від 22.12.20 № 12518);

- 2149,48 грн. пені нарахованої за період з 22.01.21 по 12.05.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 56 600,00 грн. (за видатковою накладною від 22.12.20 № 12519);

- 5430,37 грн. пені нарахованої за період з 29.01.21 по 12.05.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 150 500,00 грн. (за видатковою накладною від 22.12.20 № 12519);

- 193,40 грн. пені нарахованої за період з 20.02.21 по 04.03.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 45 250,00 грн. (за видатковою накладною від 20.01.21 № 456);

- 416,48 грн. пені нарахованої за період з 05.03.21 по 01.04.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 43 250,00 грн. (за видатковою накладною від 20.01.21 № 456);

- 81,74 грн. пені нарахованої за період з 02.04.21 по 07.04.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 38 250,00 грн. (за видатковою накладною від 20.01.21 № 456);

- 439,42 грн. пені нарахованої за період з 08.04.21 по 12.05.21 за прострочення оплати товару у загальній сумі 35 250,00 грн. (за видатковою накладною від 20.01.21 № 456).

Як наслідок судом задоволено вимогу позивача про стягнення з відповідача 9 545,73 грн. пені. В іншій частині вимога позивача про стягнення з відповідача пені судом визнається безпідставною.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору пропорційної до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 4239,37 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 202, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “МЕДФАРМ ТРЕЙД” (69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 8, офіс 3, код ЄДРПОУ 42561960) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “МЕДІКОМ-УКРАЇНА” (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 11, код ЄДРПОУ 37098888) – 263 500 (двісті шістдесят три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 9 545 (дев`ять тисяч п`ятсот сорок п`ять) грн. 73 коп. пені, 2 260 (дві тисячі двісті шістдесят) грн. 39 коп. 3 % річних, 7 318 (сім тисяч триста вісімнадцять) грн. 52 коп. інфляційних збитків та 4 239 (чотири тисячі двісті тридцять дев`ять) грн. 37 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ “ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” ГПК України.

Повне рішення складено 18.08.2021.

Суддя В.Л. Корсун