Рішення № 99121952, 20.08.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.08.2021 Справа № 905/1121/21 Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Маріупольській металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь

про стягнення 38577,52грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

Суть спору: Позивач, Акціонерне товариство “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства “Маріупольській металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь про стягнення додаткових зборів і плат в сумі 38577,52грн, а саме плату за користування вагонами у розмірі 4074,72грн, збір за зберігання вантажу у розмірі 28930,80грн, плату за охорону вантажу у розмірі 5572,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем строку вивезення вагонів у складі поїзда №2519, який прибув 21.12.2020 на ст. Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці. За весь час затримки вагонів нараховано плату за користування спірними вагонами, збір за зберігання вантажу та збір за охорону вантажу.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1121/21; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

09.07.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній стверджує, що середньодобова кількість вагонів, яка передається на під`їзну колію відповідача, визначена між залізницею і власником колії та становить 689 вагонів, а для станції Маріуполь – Сортувальний – 219 вагонів. Фактично, 21.12.2020 на під`їзну колію комбінату прибуло 880 вагонів, із яких на станцію Маріуполь – Сортувальний прибуло 315 вагонів, що перевищило середньодобове прибуття вагонів по станції Маріуполь – Сортувальний на 43,8%. Крім того працівники залізниці виконують розрахунок збору за зберігання вантажу всупереч ст.46 Статуту та п.8 Розділу 7 ППВ, в результаті чого термін зберігання вантажу у потягу завищено на добу. Вважає, що період затримки вагонів з вини вантажовласника може настати тільки після закінчення терміну безоплатного зберігання вантажів, в даному випадку з 00 годин 23.12.2020. Зазначає, що несвоєчасне звільнення колій станції призначення виникло виключно з причин, що залежать від залізниці, а саме: прибуття вагонів, кількість яких значно перевищувала переробну спроможність вантажних фронтів; збільшення середньодобової кількості прибуття вагонів, що призвело до ускладнень в експлуатаційній роботі станцій комбінату та безпеки руху; порушення з боку залізниці умов договору №1/28 від 28.02.2017 в частині недотримання технології обслуговування під`їзної колії ПрАТ «ММК ім.Ілліча». Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

27.07.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, останній з викладеними у відзиві запереченнями відповідача не погоджується, так як вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам Статуту залізниць України, Правилам перевезення вантажів та умовам укладеного між сторонами договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії №1/28 від 28.02.2017. Зазначає, що затримка спірних вагонів мала місце виключно з вини вантажоодержувача. В контррозрахунку відповідач необґрунтовано зазначає можливу плату за користування вагонами та збір за зберігання. Він необґрунтовано вважає, що облік часу користування вагонами має здійснюватися з урахуванням безоплатного терміну зберігання. Посилання відповідача на визначену в акті обстеження під`їзної колії середньодобову кількість вагонів по ст.Маріуполь-Сортувальний у розмірі 219 одиниць не приймаються до уваги так як це не обмежує кількість вагонів ні з максимальної, ні з мінімальної сторони. Договір №1/28 від 28.02.2017 не встановлює будь-яких обмежень щодо мінімальної, максимальної кількості вагонів, що мають забиратися на під`їзну колію відповідача.

02.08.2021 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення, відповідно до яких наполягає, що несвоєчасне звільнення колії станції призначення сталося виключно з причин, що залежали від залізниці, тому що в добу 21.12.2020 на станцію Маріуполь-Сортувальний було завезено на 14,8% вагонів більше ніж встановлено актом обстеження під`їзної колії відповідача від 16-17 травня 2018р., тобто залізниця подавала вагони у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів одержувача. Тому нарахування додаткових зборів та плат є безпідставним. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

28.02.2017 між Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця”, яке змінило своє найменування та на даний час є Акціонерним товариством “Українська залізниця”, в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” (залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (власник колії, відповідач) підписано договір №1/28 про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (власник колії, відповідач) при станції Маріуполь-Сортувальний регіональної філії “Донецька залізниця”.

Сторонами підписано та скріплено печатками додаткові угоди від 22.05.2018, від 17.07.2018, від 19.11.2019, якими сторонами були внесені зміни та доповнення до договору №1/28 від 28.02.2017.

Додатковою угодою від 17.07.2018 сторонами внесено зміни до назви договору №1/28 від 28.02.2017, доповнивши її після слів “при станції Маріуполь-Сортувальний” словами “та станції Асланове”.

Відповідно до п.1 договору №1/28 від 28.02.2017 в редакції додаткової угоди від 17.07.2018 згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору, експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику і примикає, зокрема, станцією Сартана ІІ власника колії до станції Маріуполь-Сортувальний стрілкою №4 залізниці до колії насуву на непарну гірку власника колії; стрілкою №18 залізниці до колії розпуску на парну гірку залізниці; стрілкою №103 залізниці до колії №30 станції Маріуполь-Сортувальний залізниці і стрілкою №2 до парної горловини парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний залізниці. Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії.

Згідно з п. 2 договору розгорнута довжина під`їзної колії складає 441775 метрів.

У п.3 договору №1/28 від 28.02.2017 сторонами визначено, що рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), Інструкції з сигналізації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи на залізницях України. Приймання та відправлення поїздів виконується на станціях Маріуполь-Сортувальний Залізниці та Рудна Власника колії.

Відповідно до п. 5 договору №1/28 від 28.02.2017 вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці по станції Маріуполь - сортувальний на колії №1, 2, 3, 4, 5 непарного парку приймання: поїзда з різними вантажами і порожніми вагонами, маршрути з доменним коксом. Огляд і передача вагонів в технічному і комерційному відношеннях провадиться на передавальних коліях.

Додатковою угодою від 17.07.2018 доповнено п. 5 договору редакцією: “Придатність вагонів під навантаження у технічному стані (в т.ч. під подвійні операції), що прибули на станцію Маріуполь-Сортувальний та Рудна встановлюється робітниками Залізниці під час огляду вагонів на здавальних коліях з визначенням їх придатності записом у журналі ф.ВУ-15. Залізниця по станції Маріуполь-Сортувальний та Рудна до передачі в користування власнику колії та розкредітовки документів на вагони, що здаються і які прибули з ознаками втрати, розкрадання та інших не збережених перевезень, зобов`язана провести видачу таких вантажів з перевіркою маси і оформлення необхідних актів після їх переважування на вагах власника колії. №14, №17”.

Згідно з п.6 договору №1/28 від 28.02.2017 у редакції додаткової угоди від 17.07.2018: “Кількість вагонів в кожній передачі, яка здається власнику колії встановлюється: - в маршрутах з доменним коксом, окатишами залізорудними, порожніми хоперами під навантаження - в кількості, що прибули; - в поїздах з різними вантажами по станції Маріуполь-Сортувальний - не більше 228 осей (57 вагонів); в поїздах на станцію Асланове, які подаються на станцію Рудна - не більше 220 осей (55 вагонів). Вагони, які здані власнику колії, забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій, по станції Рудна власника колії - впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій.

За умовами п.14 договору №1/28 від 28.02.2017 власник колії сплачує залізниці плату:

а) збір за подачу та забирання вагонів, який визначається за загальну кількість вагонів, що подаються (забираються) протягом звітної доби на середньозважену відстань залежно від відстані й кількості вагонів для кожного пункту подачі (забирання) вагонів, згідно Тарифного керівництва №1” (з урахування додаткової угоди від 22.05.2018);

б) за користування вагонами (контейнерами) згідно Правилам користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1;

в) інші збори і плати згідно Статут залізниць, Правил перевезень вантажів та Тарифного керівництва №1.

Збори і плати вносяться залізниці згідно діючому законодавству.

Згідно з п. 15 договору №1/28 від 28.02.2017 в редакції додаткової угоди від 17.07.2018: “При переданні на під`їзну колію несправних власних вагонів або контейнерів, що належать підприємствам або власності перевізника залізниця складає відповідний акт загальної форми ГУ-23 та при поверненні даних вагонів у порожньому стані на передавальні колії складається ф.ВУ-23М та дається повідомлення до Автоматизованої Системи УЗ”.

Термін дії договору продовжується до 31.12.2020 включно (п.19 договору №1/28 від 28.02.2017 в редакції додаткової угоди від 19.11.2019).

21.12.2020 о 18:55год на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу вантажовласника - Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” зі станції Волноваха Донецької залізниці прибув потяг №2519. У складі потягу №2519 знаходилось 56 вагонів.

Факт подачі спірних 56 вагонів потягу №2519 на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці 21.12.2020 о 18:55год відповідачем не оспорюється і підтверджений натуральним листом та пам`ятками №3883 та №3884 про подавання вагонів.

Згідно пам`ятки №3883 53 вагони були передані залізницею та прийняті вантажоодержувачем 21.12.2020 о 21:34год, пам`ятка підписана без зауважень щодо технічного стану вагонів.

Згідно пам`ятки №3884 2 вагони були передані залізницею та прийняті вантажоодержувачем 21.12.2020 о 21:55год, пам`ятка підписана без зауважень щодо технічного стану вагонів.

Згідно з п.6 договору №1/28 в редакції додаткової угоди від 17.07.2018 вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій, тобто відповідач повинен був забрати спірні вагони з колії станції Маріуполь-Сортувальний своїм локомотивом протягом 4-х годин після закінчення передавальних операцій.

Отже, відповідач повинен був забрати спірні 53 вагони не пізніше 22.12.2020 о 01:34год., 2 вагони – 22.12.2020 о 01:55год.

Згідно акту про затримку вагонів №1-162 потяг у кількості 55 вагонів прибраний з 2-ої колії парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний 23.12.2020 о 05:10 год.

Фактично потяг простояв на колії станції Маріуполь-Сортувальний до 05:10 год. 23.12.2020, про що позивачем присутності комерційних агентів станції Маріуполь-Сортувальний Ільїна Є.А. та ОСОБА_1 був складений акт загальної форми №6-752.

Позивачем було пред`явлено відповідачу відомість №28129266р. плати за користування вагонами на суму 3395,60грн без ПДВ, та накопичувальну картку №29121494 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) від 29.12.2020 на суму 28752,33грн, з яких збір за зберігання вантажів -23966,30грн. збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу – 142,70грн, охорона вантажу – 4643,33грн .

Представник відповідача відомість та накопичувальну картку підписав із зауваженнями такого змісту: “Сума 3395,60грн та 28752,33грн відхиляється, буде розглянута у претензійному порядку”.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з претензією №МДонФілія-2007/615 від 10.02.2020 з вимогою про сплату коштів у розмірі 38577,52грн, що включала плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу, плату за охорону вантажу.

Відповідач у відповіді №94/194 від 23.02.2021 на претензію, вимоги щодо сплати додаткових зборів у сумі 38577,52грн (з ПДВ) відхилив з посиланням на їх безпідставне нарахування.

Вказані обставини зумовили звернення позивача з відповідним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом ч.5 ст.306 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовим актами.

Згідно ст.8 Закону України “Про залізничний транспорт” визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України. Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджений Статут залізниць України (далі - Статут), який згідно ст.2 визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (стаття 3 Статуту).

Згідно з ст.71 Статуту, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій, визначаються договором.

За користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати (стаття 119 Статуту).

Відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23. За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам`ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за Відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які оформляються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів. Відомості плати за користування вагонами, контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, Пам`ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді. На вимогу вантажовласника йому надається копія Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, Пам`ятки про видачу/приймання контейнерів.

Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника.

Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером.

Час користування вагонами на залізничних під`їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.

Вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником.

Відповідач, як підставу для звільнення від плати за користування вагонами, зазначає, що 21.12.2020 на під`їзну колію прибуло 880 вагонів, з них на станцію Маріуполь-Сортувальний прибуло 315 вагонів, що перевищило середньодобовий вагонообіг по даній станції на 43,8%.

Відповідно до п.9 акту обстеження умов роботи на під`їзній колії ПрАТ "ММК ім.Ілліча" і станцій примикання Маріуполь-Сортувальний та Асланове регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця", середньодобова кількість вагонів, яка передається на під`їзну колії по станції Маріуполь-Сортувальний - 219 вагонів.

В той же час, відповідачем не доведено, що залізницею вагони подавались саме на фронти навантаження з перевищенням їх максимальної переробної спроможності.

З наданих відповідачем документів вбачається погодження лише середньодобової кількості вагонів, які передаються на під`їзну колію відповідача, та згідно з умовами договору №1/28 від 28.02.2017 мали бути вивезені з станції локомотивом відповідача впродовж 4 годин після закінчення передавальних операцій.

Суд зазначає, що договір №1/28 від 28.02.2017 не встановлює будь-яких обмежень щодо мінімальної чи максимальної кількості вагонів, що мають забиратися на під`їзну колію відповідача.

Отже, посилання відповідача на визначену в акті обстеження під`їзної колії середньодобову кількість вагонів по ст.Маріуполь-Сортувальний (п.9 акту) суд до уваги не приймає, оскільки ні умовами укладених між сторонами договорів, ні актом обстеження не передбачена заборона залізниці подавати вагони (виставляти на передавальні колії станції Маріуполь-Сортувальний) у більшій від зазначеної кількості.

Доводи відповідача щодо настання періоду затримки вагонів з вини вантажовласника тільки після закінчення терміну безоплатного зберігання вантажів, на переконання господарського суду, є непереконливими та ґрунтуються на власному помилковому тлумаченні норм чинного законодавства, оскільки виходячи з умов ст. 46 Статуту передбачено виключно термін безоплатного зберігання, норма не має відношення по порядку оплати користування вагонами, розрахунок та внесення якої здійснюється у порядку, встановленому Правилами користування вагонами і контейнерами (пункти 119-126 Статуту залізниць України). Згідно з п. 6 договору №1/28 від 28.02.2017, вагони, які здані власнику колії, забираються власником колії з передавальних колій впродовж 4 годин після закінчення передавальних операцій, у зв`язку з чим нарахування плати за користування вагонами здійснено на підставі пам`ятки про подавання вагонів №3883, 3884 та з урахуванням 4 годин, необхідних для вивезення прийнятого відповідачем вантажу з передавальної колії власним локомотивом.

Позивачем, виходячи з приписів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 (далі - Збірник тарифів), нарахована плата за користування вагонами в сумі 4074,72грн.

Плата за користування вагонами нараховується згідно п.15 Правил користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1 розділ 5 “Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць”, пункт 1.5 (таблиця №1) з урахуванням діючого коефіцієнта телеграфної вказівки №00019/ЦМ підписаний №Ц-4/6-60/14-19 від 29.03.2019.

Загальний час простою 52 вагонів склав 27 год. 36 хв. (з 01:34 22.12.2020 по 05:10 23.12.2020).

Загальний час простою 2 вагонів склав 27 год. 15 хв. (з 01:55 22.12.2020 по 05:10 23.12.2020).

Згідно Тарифного керівництва №1 розділ 5 (таблиця № 1) при нарахуванні плати за час затримки протягом 28 годин на коліях залізниці 43,2грн., 27 годин - 39,7грн.

За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% від зазначених вище ставок.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що він є арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги щодо стягнення плати за користування 52 вагонами у розмірі 4074,72грн, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 46 Статуту залізниць передбачено, що на одержувача покладено обов`язок прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв`язку із цим відповідного збору визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила №644).

Відповідно до п.п 4, 5 Правил №644, термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача. Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені п. 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Згідно з п. 8 Правил №644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) сплачується після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Отже, обов`язок щодо сплати збору за зберігання вантажів покладається на одержувача (вантажоодержувача, вантажовласника) у разі, якщо ним було допущено прострочення у вивезенні вантажу з місця загального користування в межах терміну безоплатного користування (п. 5 Правил №644), та у разі затримки залізницею вантажів у вагонах з вини одержувача незалежно від місця затримки зі спливом терміну безоплатного зберігання (п.8 Правил №644).

У розумінні п. 46 Статуту залізниць терміни «безоплатного зберігання вантажів у вагонах, що надійшли на адресу одержувача, на коліях залізниці» та «безоплатного користування місцем загального користування на залізниці» охоплюються періодом у часі з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.

Отже, відповідно до ст. 46 Статуту залізниць безкоштовний термін зберігання розпочався з 24-ої години 21.12.2020 та закінчився, відповідно, о 24-ій годині 22.12.2020 і з цього часу до моменту забирання вагонів відповідач мав оплачувати залізниці збір за зберігання.

Згідно з п.п 2.1 п. 2 «Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування» розділу ІІІ «Збори за роботи та послуги, пов`язані з перевезенням вантажів» Збірника тарифів, після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0грн за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тон. Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці), а також за зберігання тварин (з голови) справляється в розмірі 5,9грн за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що він є арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Однак, посилання позивача на п.8 розділу 7 «Правила зберігання вантажів» Правил перевезення вантажів, яким передбачено обчислення терміну безоплатного зберігання при затримці з моменту затримки, суд до уваги не приймає, оскільки, як зазначалось вище, Статутом, який має вищу юридичну силу по відношенню до Правил перевезення вантажів, визначений інший порядок обчислення такого терміну, а саме з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.

Згідно з ч.2 ст.12 Закону України «Про залізничний транспорт» охорона вантажів і об`єктів залізничного транспорту здійснюються відомчою воєнізованою охороною АТ «Укрзалізниця».

Відповідачем той факт, що 2 вагони з вантажем у потягу №2519 підлягали охороні, не спростовується, жодних доказів в розумінні приписів ст.ст.77-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження ненадання/неналежного надання залізницею послуг охорони спірного вантажу у вагонах суду не надано.

Згідно з п. 31.5 Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №317 від 26.03.2009, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4.

Плата за охорону вантажу, який затримано на станціях з причин, незалежних від залізниці, нараховується кожному відправнику (одержувачу, експедитору) окремо. Плата за ставками, установленими для групи вагонів (контейнерів) або для прямих маршрутів, нараховується у разі затримки декількох вагонів (контейнерів), що були пред`явлені до перевезення одним відправником за одним напрямком перевезення від станції відправлення до станції призначення і оформлені одним перевізним документом.

Відповідно до таблиці 4 тариф грн/ваг-год залежить від кількості вагонів, що охороняються при затримці вантажів і за охорону вагонів у кількості від 1 до 5 включно встановлений у розмірі 24,00 грн. Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Суд відхиляє твердження відповідача, що нарахування плати за охорону вантажу починається з моменту закінчення терміну безоплатного зберігання вантажу, оскільки безоплатна доба стосується зберігання вантажу, а не його охорони.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок збору за охорону вантажу у розмірі 5572,00грн, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на наведене всі інші доводи та міркування відповідача відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И РІ Ш И В :

Позов Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман до Приватного акціонерного товариства “Маріупольській металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь, про стягнення 38577,52грн задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Левченка, 1, ідентифікаційний код 00191129) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (84400, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, ідентифікаційний код 40150216) плату за користування вагонами у розмірі 4074,72грн, збір за зберігання вантажу у розмірі 28930,80грн, плату за охорону вантажу у розмірі 5572,00грн, судовий збір у розмірі 2270,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 20.08.2021.

Суддя Г.Є. Курило