Рішення № 99121738, 10.08.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2021 Справа № 904/3779/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд", м. Кривий Ріг

до Фізичної особи-підприємця Філонова Євгена Володимировича, м. Кривий Ріг

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг

про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 187 410, 28 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

від позивача Олюха В.Г.

від відповідача Зеркін А.С.

від третьої особи не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промспецбуд» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Філонова Євгена Володимировича (далі - Відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 187 410,28 грн.

Заявлені вимоги мотивовано тим, що на підставі укладеного сторонами Договору № 0110/17 від 01.10.2017 року, Відповідач надавав Позивачу послуги автотранспорту з екіпажем.

27.07.2018 року, на підставі зазначеного договору Відповідач надав Позивачу автомобільний підйомник під керуванням ОСОБА_1 (далі Третя особа), який перебував із Відповідачем у трудових відносинах.

В результаті безвідповідального та некомпетентного поводження машиніста автопідйомника Топчия Юрія Миколайовича, під час надання послуг за договором стався нещасний випадок, внаслідок якого загинули два працівника Позивача.

Внаслідок загибелі працівників Позивача, останній поніс витрати на оплату проведення розслідування нещасного випадку в сумі 11 366,68 грн. Крім того, відповідно до Колективного договору між уповноваженою особою власника та первинною організацією профспілки трудящих металургійної і гірничої промисловості України, Позивач поніс витрати, які включають в себе вартість ритуальних послуг – 31 320,00 грн., вартість ритуальної атрибутики – 20 500,00 грн., матеріальну допомогу сім`ям працівників, які загинули – 100 000,00 грн., а також, витрати на сплату податку на доходи фізичних осіб з матеріальної допомоги – 22 360,25 грн. та військовий збір з матеріальної допомоги – 1 863,35 грн., які Позивач просить стягнути на підставі ст.ст. 22, 1166, 1172 ЦК України, з Відповідача як особи, працівником якої завдано шкоду під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Ухвалою від 09.04.2021 року суд відкрив провадження у справі № 904/3779/21, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву Відповідач проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що проведені Позивачем виплати за Колективним договором жодним чином не створюють обов`язку для Відповідача та не можуть бути віднесені до збитків в контексті положень Цивільного та Господарського кодексів України.

Щодо витрат на проведення розслідування нещасного випадку, Відповідач зазначив, що актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, комісія встановила, що особами, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, являються працівник Відповідача – ОСОБА_1 та працівник Позивача – ОСОБА_2 , у зв`язку із чим, незрозуміло, чому Позивач вимагає стягнення витрат в сумі 11 367,00 грн. лише з Відповідача.

В підготовчому засіданні 29.06.2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 03.08.2021 року оголошувалася перерва до 10.08.2021 року, відповідно до приписів ст. 216 ГПК України.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги і заперечення в повному обсязі.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 10.08.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог і заперечень сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2017 між Відповідачем (виконавець) та Позивачем (замовник) був укладений договір № 0110/17 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Виконавець прийняв на себе зобов`язання надати Замовнику послуги автотранспорту з екіпажем, а замовник відповідно, прийняти роботи та оплатити їх.

27.07.2018 року, Відповідачем було надано автомобільний підйомник гідравлічний АГП-22, державний номер НОМЕР_1 , під управлінням машиніста ОСОБА_1 для виконання робіт з надання послуг автомобільного транспорту, відповідно до договору №0110/17 від 01.10.2017 року.

В процесі надання послуг стався нещасний випадок, в результаті якого працівники Позивача – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазнали тяжких тілесних ушкоджень і померли.

Обвинувальним вироком Тернівського районного суду міста Кривого Рогу по справі № 215/478/20 від 11.03.2020 року, який змінено в частині призначення покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.08.2020 року, встановлено, що загибель працівників Позивача, спричинена внаслідок дії машиніста ОСОБА_1 , які не відповідали вимогам статті 14 Закон України «Про охорону праці», пункту 1.3.VIII Правил охорони праці на автомобільному транспорті, пунктів 3.2.II, 5.1.8.IX Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, пунктів 1.5, 6.5.7 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, пунктів 2.13, 3.4, 3.5 Інструкції з охорони праці для машиніста автовишки та автогідропідіймача» та інших локальних актів.

Як убачається з матеріалів справи, під час надання послуг відповідно до договору №0110/17 від 01.10.2017, Топчий Ю.М., дії якого призвели до загибелі працівників Позивача, перебував у трудових відносинах із Відповідачем по справі – ФОП Філоновим Є.В.

З урахуванням наведених обставин, посилаючись на положення ст. 1172 ЦК України, за якою юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, Позивач звернувся з даним позовом до суду та вимагає стягнення з Відповідача матеріальної шкоди в сумі 187 410,28 грн., яка становить витрати Позивача і включає в себе вартість ритуальних послуг – 31 320,00 грн., вартість ритуальної атрибутики – 20 500,00 грн., матеріальну допомогу сім`ям працівників, які загинули – 100 000,00 грн., а також, витрати на сплату податку на доходи фізичних осіб з матеріальної допомоги – 22 360,25 грн. та військовий збір з матеріальної допомоги – 1 863,35 грн., витрати на оплату проведення розслідування нещасного випадку - 11 366,68 грн.

Здійснивши оцінку доводів сторін та наданих у справу доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.

Як вище встановлено судом, за змістом заявленого позову ТОВ «Промспецбуд» вимагає стягнення з Відповідача (особи, працівником якої завдано шкоду під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків) матеріальної шкоди (збитків) яка включає в себе витрати, що поніс Позивач у зв`язку із загибеллю його працівників, зокрема, витрати сплачені Позивачем на підставі Колективного договору, витрати на сплату податку на доходи фізичних осіб з матеріальної допомоги, військовий збір з матеріальної допомоги, а також, витрати на оплату проведення розслідування нещасного випадку, згідно вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві № 1232 від 30.11.2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим їм фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Положеннями ст. 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За доводами Позивача, до складу матеріальної шкоди (збитків), які підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача, включаються витрат, понесені Позивачем на оплату ритуальних послуг, вартості ритуальної атрибутики та виплату матеріальної допомоги сім`ям працівників, які загинули, що сплачені на підставі Колективного договору.

Суд вважає зазначені доводи Позивача безпідставними, адже зі змісту наданих у справу доказів (а.с. 109-113), не вбачається, що зазначені витрати мають обов`язковий характер та необхідні ознаки збитків відповідно до приписів чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що передбачені Колективним договором виплати роботодавця, мають бути здійснені ним незалежно від причини смерті працівника, а отже, факт наявності таких витрат та їх розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку з протиправною поведінкою працівника Відповідача.

За викладених вище обставин, позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 176 043,60 грн. задоволенню не підлягають.

Що стосується витрат Позивача на оплату проведення розслідування нещасного випадку, то зважаючи на положення п.п. 36, 43, 45 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві № 1232 від 30.11.2011 року, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, відповідні витрати носять для Позивача обов`язковий характер, а отже, наявності таких витрат та їх розмір знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку з протиправною поведінкою працівника Відповідача, внаслідок якої стався нещасний випадок, що підлягав спеціальному розслідуванню.

Заперечення Відповідача з посиланням на те, що комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку встановила, що особами, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, являються працівник Відповідача – Топчий Ю.М. та працівник Позивача – Конопльова М.О., що на думку Позивача виключає обґрунтованість покладення витрат на розслідування лише на нього, суд до уваги не приймає, адже наданим у справу обвинувальним вироком, особою, винною в нещасному випадку, визнано саме працівника відповідача.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 11 366,68 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

В силу приписів ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Філонова Євгена Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47/35, ідентифікаційний код 32098010) матеріальну шкоду в розмірі 11 366,68 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 170,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.08.2021

Суддя О.В. Ліпинський