Рішення № 99119052, 18.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2021 року м. Київ № 640/21342/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київметробуд"

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" (далі також - позивач, ПАТ "Київметробуд") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 06.09.2018 №0600021213 на суму 157 173 грн. 27. коп. та № 0599981213 на суму 126 469 грн. 45 коп., що видані Головним управлінням Державної фіскальної служби України у місті Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ПАТ «Київметробуд» не були порушені норми Податкового кодексу України, а висновки вказаного Акту податкової перевірки та вимоги податкових повідомлень-рішень від 06 вересня 2018 року №0599981213 та № 0600021213 не відповідають дійсності та є безпідставними, а тому вважаються такими, що не відповідають приписам чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 20.12.2018 року відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Зазначеною Ухвалою встановлено термін відповідачу для подачі до суду відзиву на позовну заяву, позивачу - терміну для подання відповіді на відзив, відповідачу - надано час після отримання відповіді на його відзив для подання до суду заперечень.

14.01.2019 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, з якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки за результатами проведеної камеральної перевірки до позивача правомірно застосовано штрафні санкції за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість. 17.01.2019 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи підтвердження надіслання відзиву позивачеві.

Через канцелярію суду 08.07.2021 року позивачем подано заяву про прискорення судового розгляду справи та клопотання про заміну сторони відповідача її правонаступником.

Згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року№537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

30.07.2019 року відбулася державна реєстрація юридичної особи - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка є правонаступником Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, як орган виконавчої влади.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку замінити відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) - на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Згідно з частиною восьмою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Податковим органом проведено камеральну перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ПАТ «Київметробуд», якою встановлено порушення вимог граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість передбачених п. 50.1 ст. 50, п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ з урахуванням ст. 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ. Відповідальність платника передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України».

За наслідками камеральної перевірки ПАТ «Київметробуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість було складено акт від 20.08.2018р. № 15090/26-15-12-13-20 (далі також - Акт).

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.09.2018 №0600021213 на суму 157 173 грн. 27. коп. та податкове повідомлення-рішення від 06.09.2018 № 0599981213 на суму 126 469 грн. 45 коп.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 06.09.2018 №0599981213 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеного пунктами 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, сплати грошового зобов`язання в сумі 785866,35 грн. ПАТ «Київметробуд» зобов`язано сплатити штраф розмірі 20% у сумі 157 173 грн. 27. коп., за затримку на 760,730,700,669, та 639 календарних дні. Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 06.09.2018 №0600021213 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеного пунктами 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, сплати грошового зобов`язання в сумі 1264694,5 грн. ПАТ «Київметробуд» зобов`язано сплатити штраф розмірі 10% у сумі 126 469 грн. 45 коп., за затримку на 16, 16, та 1 календарних дні.

Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" 30.08.2018 року вих..№377 подано до ГУ ДФС України заперечення на акт від 20.08.2018р. № 15090/26-15-12-13-20.

За результатами розгляду заперечення ПАТ «Київметробуд» від 05.09.2018 року №58840/10/26-15-12-13-18, висновки до Акту перевірки від 20.08.2018р. № 15090/26-15-12-13-20, залишено без змін. 30.08.2018 року ПАТ «Київметробуд» подано скаргу до Державної фіскальної служби України на податкові повідомлення-рішення від 06.09.2018 №0600021213 та №0599981213.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 10.10.2018 № 33166/6/99-99-11-03-01-25 строк розгляду згаданої скарги було продовжено до 18.11.2018 включно.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 19.11.2018 року №37528/6/99-99-11-03-01-26 податкові повідомлення-рішення від 06.09.2018 №0600021213 та № 0599981213 залишено без змін, а скаргу ПАТ «Київметробуд» - без задоволення.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від від 06.09.2018 №0600021213 та №0599981213 протиправними, що прийняті з порушенням податкового законодавства України, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Судом встановлено, що погашення грошового зобов`язання ПАТ «Київметробуд» здійснюється згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2016 року № 826/18765/15, яку залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2016 р. у справі 826/18765/15. Згідно ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2016 р. у справі № 826/18765/15, ПАТ «Київметробуд» розстрочено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2015р. у справі № 826/18765/15 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» податку на додану вартість в сумі 12 879 234,27 грн.; авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 440 591,27 грн., всього в сумі 15 319 825,54 грн. на строк 60 календарних місяці шляхом щомісячної сплати рівними частками, починаючи з моменту набрання законної сили даною ухвалою суду до дня погашення розстроченої суми.

Позивачем зазначено, що ПАТ «Київметробуд» платежі здійснюється без порушення термінів його погашення та у відповідності до погодженого ПАТ «Київметробуд» та органами ДФС Графіку погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами (з ПДВ), контроль за справлянням яких здійснюється органами ДФС. Доказами цього є платіжні доручення № 1408 від 25.08.2016 р. та № 1542 від 28.09.2016, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, відповідно до розрахунку доданого до податкового повідомлення-рішення № 0600021213, у графі 3 Таблиці «Розрахунок штрафної санкції» ГУ ДФС у м. Києві посилається на документ, невиконання якого позивачем призвело до нарахування органом ДФС штрафної санкції, а саме, на податкове повідомлення-рішення (далі також- ППР) від 29.11.2017 р. № 0021444206.

Проте, вказане податкове зобов`язання є неузгодженим, оскільки ПАТ «Київметробуд» не погоджуючись з діями ГУ ДФС у м. Києві, у строки передбачені п. 57.2., п. 57.3. ст. 57 ПК України, звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва (ухвала про залишення позовної заяви без руху від 27.02.2018 у справі № 826/3085/18 та ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №826/3085/18 від 13.03.2018 р.). Станом на 19.09.2018 р. справа № 826/3085/18 перебувала в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва, на момент перевірки та складання Акту від 20.08.2018р. № 15090/26-15-12-13-20, остаточне рішення по ній ще не прийняте, а тому включення неузгодженого грошового зобов`язання за ППР № 0021444206 від 29.11.2017 р. до податкового зобов`язання ПАТ «Київметробуд» є неправомірним.

Відповідно до приписів п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

На цьому ж наполягає і ДФС України у своїй індивідуальній податковій консультації від 02.08.2018 р. № 3396/6/99-99-14-03-03-15/ІПК.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, пояснення на адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.152 п. 14.1. ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до п. п. 14.1. 175 п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 31.1. ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 38.1. ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 203.1. ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 203.2. ст. 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За правилами підпункту 49.18. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, податкове зобов`язання з податку на додану вартість, самостійно визначене платником податків у податковій декларації підлягає сплаті протягом 10 днів, наступних за останнім днем строку подання такої податкової декларації, а штрафні санкції застосовуються у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження висновків акта перевірки щодо несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, у тому числі відповідних податкових декларацій, платіжних документів.

При цьому, відповідачем не зазначено, за який період ПАТ «Київметробуд» порушило граничні строки сплати податкового зобов`язання; крім того, в акті перевірки не вказано граничних строків сплати самостійно визначеної суми податкового зобов`язання.

Не надання доказів на підтвердження виявлених порушень та не зазначення в акті перевірки інформації про період подання податкових декларацій та граничних строків сплати суми грошового зобов`язання унеможливлює встановити порушення ПАТ «Київметробуд» граничних строків сплати податкового зобов`язання, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене суд вважає висновки акта перевірки про порушення ПАТ «Київметробуд» вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України помилковими. Суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС ум. Києві від 06 вересня 2018року №0600021213 та податкове повідомлення-рішення № 0599981213 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені висновки суду, відповідач на виконання наведених вимог Кодексу, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б встановлені судом обставини, а відтак, не довів правомірності винесених на підставі Акту перевірки від 0 перевірки від 20.08.2018р. № 15090/26-15-12-13-20 оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у пункті 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Суд дійшов висновку, що, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкового повідомленнь-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ «Київметробуд» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати позивача у сумі 1897,05 гривень, сплачені згідно з платіжним дорученням від 12.12.2018 року №11 підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 06 вересня 2018 року №0600021213 та № 0599981213, видані на підставі Акту перевірки від 20.08.2018р. № 15090/26-15-12-13-20.

3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1897,05 грн. (одна тисяча вісімот дев`яносто сім гривень 05 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" (код ЄДРПОУ 01387432, адреса: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8);

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33-19).

Повне рішення суду складено 18.08.2021 року.

Суддя Л.О. Маруліна