Рішення № 99115886, 20.08.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 серпня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2948/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Луганській області зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком, період роботи з 26.04.1985 по 22.10.1985 в «Кировское РОНО» (мовою оригіналу); у період з 11.01.1986 по 16.06.1989 в «совхоз XXII партсъезда» (мовою оригіналу); у період з 02.01.1990 по 05.02.1993 в «Меловская райзаготконтора» (мовою оригіналу); та період з 06.02.1993 по 05.10.1993 «Меловская ЦРБ» (мовою оригіналу).

В обґрунтування позову зазначає, що 21.10.2020 позивач звернулася до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою встановленого зразка відповідно до Додатку 5 Постанови Правління ПФУ 22-1 про призначення пенсії.

Згідно відповіді Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 08.04.2021 за № 98-90/ц-22/8-1239/21 в призначенні позивачу пенсії за віком відмовлено через відсутність необхідного страхового стажу роботи. За розрахунком відповідача страховий стаж складає 19 років 3 місяці та 20 днів (на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб).

Відповідачем до страхового стажу роботи не зараховано:

- період моєї роботи з 26.04.1985 по 22.10.1985 «Кировское РОНО» (мовою оригіналу) УзССР, оскільки на відбитку печатки запису про звільнення (№ 15 від 22.10.1985) неможливо визначити підприємство за записами у трудовій книжці;

- період з 11.01.1986 по 16.06.1989 «совхоз XXII партсьезда» (мовою оригіналу) УзССР, оскільки на відбитку печатки запису про звільнення (№ 19 від 16.06.1989) неможливо визначити підприємство за записами у трудовій книжці;

- період з 02.01.1990 по 05.02.1993 «Меловская райзаготконтора» (мовою оригіналу), оскільки на відбитку печатки запису про звільнення (№ 21 від 05.02.1993) неможливо визначити підприємство за записами у трудовій книжці;

- період з 06.02.1993 по 05.10.1993 «Меловская ЦРБ» (мовою оригіналу) у зв`язку з тим, що у трудовій книжці запис про звільнення засвідчено печаткою з реквізитами «УССР» (№ 23 від 05.10.1993), тобто державою, яка припинила своє існування 24.08.1991, що суперечить Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58. Зазначений запис про звільнення з роботи завірений печаткою, яка не відповідає Інструкції від 18.10.1993 № 643 «Про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів» та постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.1994 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності», зокрема печатка не перереєстрована належним чином.

Вважає, що Біловодським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області протиправно не зараховано до страхового стажу спірні періоди роботи, у зв`язку з чим порушується право позивача на отримання пенсії при досягненні певного віку та умов

Ухвалою суду від 14.06.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом п`яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати до суду належним чином оформлений адміністративний позов, відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України, в якому конкретизувати позовні вимоги шляхом визначення належного відповідача у справі; заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску.

15.07.2021 від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення із позовом до суду.

Ухвалою суду від 26.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 34-35).

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що 18 серпня 2021 року за вхідним реєстраційним № 27685/2021 подав відзив на позовну заяву від 18 серпня 2021 року б/н, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю.

21.10.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення/ перерахунок пенсії за віком, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 року № 1098 "Про затвердження Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату".

Разом із заявою позивач надав наступні документи: - паспорт НОМЕР_1 від 27.10.1998; - довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру від 25.10.2010; - трудову книжку НОМЕР_2 07.08.1978; - трудову книжку НОМЕР_3 27.06.2012; - трудову книжку НОМЕР_4 10.01.2018; - свідоцтво про народження дитини НОМЕР_5 від 25.11.1987; - свідоцтво про народження дитини НОМЕР_6 від 11.01.1999; - довідки від 23.09.2020 №№ 435, 436; - довідка від 24.09.2020 № 681; - архівна довідка про навчання № 312 від 19.03.2001.

До загального стажу роботи не враховані періоди роботи за записами трудової книжки:

- з 26.04.1985 по 22.10.1985 «Кировское РОНО» УзССР (мовою оригіналу) - на відбитку печатки запису про звільнення (№ 15 від 22.10.1985) не можливо визначити підприємство за записами у трудовій книжці;

- з 11.01.1986 по 16.06.1989 в «совхоз XXII партсъезда» УзССР (мовою оригіналу) - на відбитку печатки запису про звільнення (№ 19 від 16.06.1989) не можливо визначити підприємство за записами у трудовій книжці;

- з 02.01.1990 по 05.02.1993 в «Меловская райзаготконтора» (мовою оригіналу) - на відбитку печатки запису про звільнення (№ 21 від 05.02.1993) не можливо визначити підприємство за записами у трудовій книжці;

- з 06.02.1993 по 05.10.1993 «Меловская ЦРБ» (мовою оригіналу) - у зв`язку з тим, що в трудовій книжці запис про звільнення засвідчено печаткою з реквізитами "УССР" (№ 23 від 05.10.1993), тобто державою, яка припинила своє існування 24.08.1991, що суперечить Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58.

Зазначений запис про звільнення з роботи завірений печаткою, яка не відповідає Інструкції про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.10.1993 № 643 та Положенню про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1994 № 276, зокрема печатка не перереєстрована належним чином.

За результатами розгляду заяви була видана Довідка про наявний страховий стаж № 33 від 29.10.2020, а саме - 19 р. 3 м. 20 д.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) 21.10.2020 звернувся до Біловодського ОУПФУ із заявою про отримання довідки про страховий страж для УПСЗН (а.с. 46).

Відповідно до довідки про наявний страховий стаж від 29.10.2020 № 33 у позивача наявний страховий стаж 19 років 3 місяці 20 днів. Крім того, зазначено, що періоди роботи з 11.01.1986 по 16.06.1989, з 06.02.1993 по 05.10.1993, з 26.04.1985 по 22.10.1985, з 02.01.1990 по 05.02.1993 необхідно підтвердити довідками про стаж (а.с. 60 зв.).

01.04.2021 позивач звернулася до Біловодського ОУПФУ із заявою про надання роз`яснень щодо призначення пенсії (а.с. 64).

Листом від 08.04.2021 № 98-90/Ц-22/8-1239/21 позивачу повідомлено, що він 21.10.2020 подав заяву з типом «звернення довідка про наявний СС в УСЗН» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1098 «Про затвердження порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату». 29 жовтня 2020 року позивачем особисто отримана Довідку про наявний човий стаж за № 33, у якій вказано наявний страховий стаж на момент звернення.

Згідно із записами у трудовій книжці (а. с. 12-17) позивач, зокрема, за спірний період:

- з 26.04.1985 по 22.10.1985 «Кировское РОНО» УзССР;

- з 11.01.1986 по 16.06.1989 в «совхоз XXII партсъезда» УзССР;

- з 02.01.1990 по 05.02.1993 в «Меловская райзаготконтора»;

- з 06.02.1993 по 05.10.1993 «Меловская ЦРБ».

Спірним по справі є правомірність дій пенсійного органу щодо відмови у зарахування до страхового стажу позивача деяких періодів роботи.

Стаття 46 Конституції України проголошує, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій (далі - Закон № 1788).

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положенням частини першої статті 9 Закону № 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Стаття 4 Закону № 1058 зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

При цьому даний порядок підтвердження трудового стажу є обов`язковим в разі відсутності в трудовій книжці відомостей про роботу, але в трудовій книжці позивача є необхідні записи за спірний період, які завірені печаткою підприємства. Даний порядок не вимагає будь-який інших підтверджень.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 надання уточнюючих довідок передбачено лише у випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу.

Копія трудової книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах. Вищенаведені записи трудової книжки про роботу позивача за вищевказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день.

Головним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, з якої можливо встановити, що позивач має необхідний стаж.

Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена Наказом Міністерства праці України N 58 від 29.07.1993, передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Отже, обов`язок з належного оформлення трудової книжки законом покладено на страхувальника.

Позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періодів роботи до страхового стажу за порушення, вчинені підприємствами, на яких він працював.

Суд зазначає, що внаслідок неналежного виконання обов`язку з оформлення трудової книжки позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи періодів з 26.04.1985 по 22.10.1985, з 11.01.1986 по 16.06.1989, з 02.01.1990 по 05.02.1993, з 06.02.1993 по 05.10.1993, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність здійснення своїх дій щодо відмови в зарахуванні до трудового стажу деяких періодів роботи, у зв`язку з чим, суд доходить висновку про задоволення позову.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних дій Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, тому ефективним та достатнім способом захисту є зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Луганській області зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи з 26.04.1985 по 22.10.1985, з 11.01.1986 по 16.06.1989, з 02.01.1990 по 05.02.1993 та з 06.02.1993 по 05.10.1993.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у даній справі позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, судовий збір у розмірі 908,00 грн. на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу періоди роботи з 26.04.1985 по 22.10.1985, з 11.01.1986 по 16.06.1989, з 02.01.1990 по 05.02.1993 та з 06.02.1993 по 05.10.1993 для обчислення страхового стажу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Тихонов