Рішення № 99115219, 16.08.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 серпня 2021 рокум. Ужгород№ 260/2222/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судових засідань – Полянич В.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

представники позивача - Білецький М.В., Марченко О.В.;

представник відповідача - Шаранич О.О.;

представник третьої особи - не з`явився;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Виноградівський завод пластмасових сантехнічних виробів" до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з додатковою відповідальністю "Виноградівський завод пластмасових сантехнічних виробів" звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними дій з внесення до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.08.2019 року №1061/0195-19 станом на 01.01.2017 р., №1060/0195-19 станом на 01.01.2018 р., №1063/0195-19 станом на 17.07.2018 р., №1062/0195-19 станом на 01.01.2019 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач використовує земельну ділянку площею 76500 кв. м. за місцезнаходженням: м. Виноградів, вул. Лейзмана, буд. 27 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства. Після затвердження рішенням Ради наприкінці 2011 року технічної документації з оцінки землі, 19 січня 2012 року позивач отримав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 03-23186, з якого вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. Лейзмана, 27, м. Виноградів, площею 76500 кв. м, коефіцієнт Кф - 1,2, складає - 7 528 320,00 грн. Протягом 2012 - 2019 років нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки не проводилася, а Виноградівською міською радою протягом цього строку не було затверджено нової нормативно грошової оцінки землі. 23.08.2019 р. відповідачем були оформлені 4 (Чотири) витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, в яких зазначено про дату нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2017, станом на 01.01.2018. станом на 17.07.2018, станом на 01.01.2019 - відповідно, при цьому, грошова оцінка, на вказані дати, визначена із застосуванням двох коефіцієнтів функціонального використання Кф - 2,0 та Кф -3,0. Позивач наголошує, що дії відповідача щодо зазначення у витягах дати нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2017., станом на 01.01.2018., станом на 17.07.2018, та станом на 01.01.2019 - відповідно, відповідач діяв поза межами наданих повноважень та всупереч наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016 року «Про затвердження порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.12.2016 року за № 1647/29777.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з мотивів викладених у відзиві на позов, вказавши на те, що у зв`язку з відсутністю у відомостях Державного земельного кадастру, на дату формування оскаржуваних витягів від 01.01.2017, від 01.01.2018, від 17.07.2018, від 01.01.2019, даних щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель (Кф) щодо земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні позивача - відповідачем були видані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку із застосуванням коефіцієнту функціонального використання Кф (2,0 та 3,0), у відповідності до вимог ст.ст. 18, 20 Закону № 1378-ІV, пункту 3 та 5 розділу II, пункту 2 примітки до додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489. Таким чином, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду пояснення на позовну заяву, згідно якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, вказавши на те, що вказані дії Держгеокадастру із зазначенням у витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки позивача від 23.08.2019 інформації - про грошову оцінку земельної ділянки станом на відповідну дату жодним чином не порушують права позивача та не призводять до збільшення його нормативної грошової оцінки, оскільки, таким було надано лише чинну на вказану дату нормативно грошову оцінку із зазначенням відповідних показників.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданого 31.01.1995 р. Виноградівською міською радою (надалі - Рада) 1-ЗК № 001383, позивач використовує земельну ділянку площею 76500 кв. м. за місцезнаходженням: м. Виноградів, вул. Лейзмана, буд. 27 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства (а.с. 17-19).

Позивач є платником земельного податку, як землекористувач відповідно до пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України на підставі Державного акта від 31.01.1995 серія І-ЗК № 001383 на право постійного користування земельною ділянкою за його місцезнаходженням: м. Виноградів, вул. Лейзмана, 27., яка є об`єктом оподаткування відповідно до пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України.

Базою оподаткування земельного податку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, (пп. 271.1.1 ст. 271 Податкового кодексу України).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПК України).

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що з метою підтвердження правильності визначення та повноти декларування позивачем податкових зобов`язань з земельного податку - Головним управлінням ДФС у Закарпатській області було надіслано до відповідача лист від 15.08.2019 року за №17902/10/07-16-14-02 про надання інформації та їх документального підтвердження, а саме: просило надати належним чином завірені копії нормативно грошових оцінок земельної ділянки, яка перебуває у власності ТДВ «Виноградівський завод пластмасових сантехнічних виробів», відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 31.01.1995 1-3К № 001383 за його місцезнаходженням; м. Виноградів, вул. Лейзмана, 27, станом на: 01.01.2017 (з врахуванням Коефіцієнта Кф 2,0); 01.01.2018 (з врахуванням Коефіцієнта Кф 2,0): 17.07.2018 (з врахуванням Коефіцієнта Кф 3,0); 01.01.2019 (з врахуванням Коефіцієнта Кф 3,0) (а.с.95).

На запит Головного управління ДФС у Закарпатській області від 02.09.2019 №11-7-0.4-6804/2-19 відповідач надав витяги із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки позивача із показниками нормативно грошової оцінки на дату - 01.01.2017, 01.01.2018, 17.07.2018 та 01.01.2019 (а.с. 96).

Таким чином, на запит Головного управління ДФС у Закарпатській області 23.08.2019 р. відповідачем були оформлені 4 (чотири) витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, в яких зазначено дату нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2017, станом на 01.01.2018. станом на 17.07.2018, станом на 01.01.2019 - відповідно, при цьому, грошова оцінка, на вказані дати, визначена із застосуванням двох коефіцієнтів функціонального використання Кф - 2,0 та Кф -3,0 (а.с. 9-12).

Не погоджуючись із вище вказаними витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно ст. 193 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 №3613-VІ (далі - Закон №3613-VІ) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою, зокрема, визначення розміру плати за землю (стаття 194 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 7 Закону №3613-VІ до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; погодження надання висновків за результатами проведення державної експертизи програм і проектів з питань ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, матеріалів і документації Державного земельного кадастру; здійснення підготовки земельно-кадастрової документації; внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні; ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки; організація здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру; розроблення стандартів і технічних регламентів у сфері Державного земельного кадастру відповідно до закону, а також порядків створення та актуалізації картографічних матеріалів, кадастрових класифікаторів, довідників та баз даних; розроблення форм витягів, інформаційних довідок із Державного земельного кадастру, повідомлень про відмову у наданні відомостей, порядку обліку заяв і запитів про отримання відомостей із Державного земельного кадастру; створення документів Державного земельного кадастру.

Згідно ст. 9 Закону №3613-VІ внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначені Законом України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-ІV (далі - Закон № 1378-ІУ).

Згідно преамбули даного Закону №1378-ІV передбачено, що він спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Відповідно до статті 1 Закону № 1378-ІV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно статті 1 Закону № 1378-ІV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (абзац 2 статті 20 Закону № 1378-ІV).

Згідно вимог ч. 3 ст. 23 Закону № 1378-ІV встановлено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно додатку № 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 "Деякі питання надання державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг" видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки належить до переліку адміністративних послуг, що надаються територіальними органами Держгеокадастру на безоплатній основі.

Згідно п. 228.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди.

Статтею 289 Податкового кодексу України встановлено що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до ст. 20 Закону №1378-ІV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 "Про затвердження порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", затверджено прядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (надалі - Порядок), який набрав чинності 17.12.2016 та застосовується з 01.01.2017.

Так, згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку, дані про нормативно грошову оцінку, зокрема земельної ділянки, оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до пункту 5 розділу II Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянку (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306.

Таким чином, з системного аналізу вище вказаних правових норм вбачається, що нормативна грошова оцінка кожної окремої ділянки визначається в залежності від низки коефіцієнтів, що характеризують певну земельну ділянку. У витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку міститься інформація про застосування того чи іншого коефіцієнту до відповідної земельної ділянки, які формують нормативно грошову оцінку такої земельної ділянки.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306.

Зокрема, згідно примітки додатку 1 Порядку (в редакції як діяла до 17.07.2018) для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Відповідно до Наказу Міністерства Аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 № 162, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.04.2018 за № 432/31884 у примітках до додатку 1 Порядку цифра "2,0" замінено цифрами "3,0".

Так, згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ЗК № 001383 від 31.01.1995 позивач використовує земельну ділянку площею 7,6500 га.(а.с. 17-19).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом або іншої, визначеної законом, особи.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 04.07.2019 року на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відомості про земельну ділянку, що перебуває у користуванні позивача внесено до Державного земельного кадастру та присвоєно кадастровий номер 2121210100:07:012:0154 ( а.с. 46-47).

Таким чином, у зв`язку з відсутністю у відомостях Державного земельного кадастру, на дату формування оскаржуваних витягів від 01.01.2017, від 01.01.2018, від 17.07.2018, від 01.01.2019, даних щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель (Кф) щодо земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні позивача - відповідачем були видані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку із застосуванням коефіцієнту функціонального використання Кф (2,0 та 3,0), у відповідності до вимог ст.ст. 18, 20 Закону № 1378-ІV, пункту 3 та 5 розділу II, пункту 2 примітки до додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що відповідач при формуванні та видачі оскаржуваних витягів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки позивача діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно чинного законодавства України відповідач, як суб`єкт владних повноважень не наділений правом самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок у випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з Українського класифікатора цільового використання землі або відсутності коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.

Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вище викладене суд приходить висновку, що дії відповідача, щодо застосування у витягах з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0 та 3,0 є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень тау спосіб, які визначені чинним законодавством.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, суд приходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю "Виноградівський завод пластмасових сантехнічних виробів" (вул. Лейзмана, буд. 27, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ 00292706) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 код ЄДРПОУ 39766716) про визнання дій протиправними - відмовити.

2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено 19.08.2021 року.