Рішення № 99110314, 30.04.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1528/21

Провадження № 2-а/761/236/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року суддя Шевченківський районний суд м. Києва Пономаренко Н.В. розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправною і скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

у липні 2020 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №2556 від 21.12.2020р. про накладання штрафу на ОСОБА_1 у розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (що складає 1360грн.), провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 26.11.2020р. на прохання ОСОБА_2 (батька позивача), який є керівником ТОВ «Адвокатська компанія «Димитрієв та партнери», під`їхав до Відділу контролю за благоустроєм Печерської районної в місті Києві державної адміністрації за адресою вул. Московська, 37/2, щоб дізнатись інформацію та подальший порядок дій по розблокуванню офісних номерів телефонів (відключення автодозвону). Виявилося, що офісні телефони ТОВ «Адвокатська компанія «Димитрієв та партнери» заблоковані авто дозвоном за порушення правил благоустрою. У відділі контролю за благоустроєм Печерської районної в місті Києві державної адміністрації повідомили, що для відключення автодозвону потрібно скласти на позивача протокол про адміністративне правопорушення. Працівник відділу попросив йог паспорт та взявся складати протокол.

В позовній заяві зазначає, що після ознайомлення з протоколом, виявилося, що позивач вчинив правопорушення, а саме: самовільно розмістив рекламний засіб на об`єкті благоустрою міста Києва. Відповідно він висловив свою незгоду, оскільки ніяких рекламних засобів не розміщував. Якщо мова йде про штендер компанії - юридичної особи TOB «АК «Димитрієв та партнери», то позивач до нього немає ніякого відношення, не є ні посадовою, ні уповноваженою особою і не бажає бути притягнутим до адміністративної відповідальності за правопорушення якого не вчиняв. Позивач вказує, що 15.01.2021р. в Адміністративній комісії за адресою вулю. Хрещатик 36, отримав оскаржувану Постанову, що підтверджується моїм підписом про и отримання. Постанову вважає незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням вимог матеріального та процесуального права, а отже, такою, що підлягає скасуванню.

Позивач вважає, що при складанні протоколу посадова особа та при розгляді справи Адміністративна комісія не з`ясували правосуб`єктність та не встановили посадову чи уповноважену особу, яка вчинила чи допустила правопорушення. Не відомо на підставі яких доказів було встановлено мою вину в розміщенні рекламного засобу, оскільки я не являюсь ні суб`єктом господарювання який надає юридичні послуги, ні посадовою чи уповноваженою особою такого суб`єкта господарювання, який надає вказані на рекламному засобі послуги, ні адвокатом який має право їх надавати.

За вказаних обставин, а також посилаючись на порушення своїх прав, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2021р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 261 КАС України.

14.04.2021 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що

При цьому, адміністративна комісія вважала, що позивач згідно сайту dimitriev.com.ua, ОСОБА_1 працює юристом в Адвокатській компанії «ДИМИТРІЄВ та ПАРТРНЕРИ», крім того, рекламний засіб (тимчасово виносна рекламна конструкція), який був самовільно (без виданого в установленому порядку свідоцтва) розміщений на об`єктів благоустрою м. Київ, по вул. В. Тютюнника, 5-А, є місце знаходження та надання послуг ТОВ «ДМИТРІЄВ та ПАРТНЕРИ», крім того номер мобільного оператора « НОМЕР_1 », який позивач вказав у протоколі про адміністративне правопорушення від 26.11.2020 року №288 та номер мобільного оператора « НОМЕР_2 », є контактним номером телефону ТОВ «Адвокатська компанія «ДИМИТРІЄВ та ПАРТНЕРИ» та зазначений на самовільно розміщеному рекламному засобові та в мережі Інтернет, тому є належним суб`єктом правопорушення. Враховуючи вищенаведене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

20.04.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач просив позов задовольнити та частково дублював обставини викладені у тексті позовної заяви.

У відповідності до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 26.11.2020 року головним спеціалістом відділу контролю за благоустроєм Печерського району міста Києва Руденком Олександром Миколайовичем було складено протокол № 288 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що у АДРЕСА_1 , 26.11.2020 року об 15.30 год. самовільно розмітив рекламний засіб на об`єктів благоустрою міста Києва, адміністративний протокол складено за адресою: АДРЕСА_2 , чим порушив вимоги ст. 152 КУпАП (а.с.7)

Постановою № 2556 про накладення адміністративного стягнення від 21.12.2020 вбачається, що на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладено адміністративне стягнення штраф у розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, (що складає 1360 грн.) (а.с.9).

В свою чергу, згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 278 КУпАП при підготовці справи до розгляду перевіряється, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Так, відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Виходячи із системного аналізу змісту ст.ст. 7, 256, 280 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зазначається суть адміністративного правопорушення.

В даному випадку, суд прийшов до висновку, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення складено без дотримання вимог ст.256 КУпАП, що унеможливлює подальше притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

Згідно вимог ст.152 КУпАП передбачено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, відповідно до пункту 14.1.2. Правил благоустрою м. Києва затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року № 1051/1051 (далі - Правила) у цих Правилах терміни «Засоби та обладнання реклами» вживаються в такому значенні: спеціальні тимчасові та стаціонарні рекламні конструкції (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, стели, щити, банери, панно, наліпки, малюнки (зображення, написи, розписи), транспаранти, прапори, троли, таблички, покажчики, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, проекційні установки, панелі, тумби, складні просторові конструкції та композиції, аеростати, повітряні кулі, спеціально обладнані під використання в якості пересувних засобів розповсюдження реклами автомобілі, причепи, напівпричепи, автоплатформи тощо, або будь-якого виду (типу) спеціальні конструкції, встановлені на таких транспортних засобах, які використовуються для розповсюдження реклами та її доведення до споживача.

Згідно пункту 4.1.4. Правил підставою для розміщення реклами, виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу, його встановленням та експлуатації, є виданий в установленому порядку дозвіл на розміщення зовнішньої реклами або погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності.

Згідно пункту 14.1.6. Правил забороняється розміщення оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, рекламних листівок, табличок, наліпок, написів (зображень, розписів, малюнків) тощо на інших об`єктах та елементах благоустрою, в тому числі на засобах та обладнанні зовнішнього освітлення, опорах контактної мережі, покритті площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок, зелених насадженнях. стовпах, лавах, вказівниках, парканах, опорних стінах тощо.

В той же час відповідно до пункту 14.1.1. вищевказаних Правил розміщення та утримання засобів та обладнання зовнішньої реклами, реклами на об`єктах та обладнанні транспорту комунальної власності територіальної громади міста Києва (крім випадків її розміщення на/в рухомому складі) в м. Києві повинно відповідати вимогам законів України «Про благоустрій населених пунктів», «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги», «Про рекламу», Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 N 2067, інших обов`язкових до виконання нормативно-правових актів, рішенням Київської міської ради, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також цим Правилам.

Згідно пункту 14.1.4. Правил єдиною законною підставою для розміщення реклами, виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу, його встановленням та експлуатації, є виданий в установленому порядку дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до пункту 20.1.1. Правил до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у:

самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об`єктах благоустрою території міста.

Таким чином, сам факт розміщення рекламного засобу, незалежно від тривалості часу такого розміщення та мети розміщення без виданого в установленому порядку дозволу на розміщення зовнішньої реклами порушує вимоги пунктів 14.1.1., 14.1.4., Правил благоустрою м. Києва затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року № 1051/1051, відповідно до пункту 20.1.1. Правил передбачає настання відповідальності за порушення у сфері благоустрою та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що він складений відносно ОСОБА_1 , суть правопорушення зводиться до зазначення про порушення благоустрою, а саме що у АДРЕСА_1 , 26.11.2020 року об 15.30 год. самовільно розмітив рекламний засіб на об`єктів благоустрою міста Києва, адміністративний протокол складено за адресою: АДРЕСА_2 , чим порушив вимоги ст. 152 КУпАП, пункти 20.1.1 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням КМВ від 25.12.2008 № 1051/1051 (а.с. 9).

Постановою №2556 від 21.12.2020 вбачається, що адміністративне стягнення накладається на фізичну особу громадянина ОСОБА_1 .

Крім того, протокол взагалі не містить повних даних про суть адміністративного правопорушення, а саме чітко не зазначено розміщення якого саме об`єкту зовнішньої реклами на об`єкті благоустрою міста Києва та яка дозвільна документація була відсутня.

Однак, зміст оскаржуваної постанови щодо суті вчинення адміністративного правопорушення свідчить, що громадянин ОСОБА_1 порушив благоустрій території, а саме самовільне розміщення рекламного засобу на об`єктів благоустрою міста Києва (АДРЕСА_1).

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, стороною відповідача не надано жодних доказів, які б підтверджували порушення саме ОСОБА_1 норм «Правил благоустрою міста Києва», які затверджені Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051, а також того, що він, як посадова особа, має прямі посадові обов`язки щодо розміщення рекламних об`єктів, або є відповідальною особою в об`єднанні та, в даному випадку, несе відповідальність за недотримання державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Таким чином, із наявних матеріалів справи не можливо встановити, що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, є особою, відповідальною за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення.

Крім того, згідно доданим відповідачем з ЄДР - додаткового підтверджує, що позивач будучи фізичною особою - підприємцем, займається роздрібною торгівлею продуктів харчування і не має жодного виду діяльності «КВЕДу) який відносився б до юридичних чи бухгалтерських послуг.

Також суду не критично оцінює посилання відповідача, на те, позивачем власноруч записаних від його імені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення від 26.11.2020 року №288 вбачається, що позивач не заперечує, щодо самовільного розміщення ним рекламного засобу, однак вказує, що рекламний засіб не розміщувався з метою реклами і останній опинився тимчасово для погрузки його в машину.

У свою чергу, Адміністративна комісія не з`ясувала, хто саме, коли та за яких обставин розмістив об`єкт зовнішньої реклами, хто є розповсюджувачем реклами, хто є рекламодавцем та чи дійсно рекламна конструкція належить саме позивачу, оскільки доказів зворотному відповідачем суду надано не було.

Не з`ясувавши цих обставин, Комісія дійшла помилкового висновку про доведеність вини позивача та накладення на останнього адміністративного стягнення.

Слід зазначити, що стороною відповідача в даному випадку взагалі не доведено жодним належним і допустимим доказом ні як наявності вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення по ст. 152 КУпАП, ні самої події його вчинення.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, як вже зазначалось, доказів в обґрунтування наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, відповідачем суду надано не було.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Враховуючи вищевикладене, наданими матеріалами справи не доведена вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, з врахуванням всього вищезазначеного, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог, скасування постанови Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) №2556 від 21.12.2020 року, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штраф у розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, (що складає 1360 грн.) на громадянина ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Слід зауважити, що вимоги ч.3 ст. 286 КАС України передбачають, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною постанови від 21.12.2020, - задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючисть ст.ст. 19, 62 Конституції України, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», «Правилами благоустрою міста Києва», які затверджені Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051, ст.ст. 9, 203, 152, 245, 246, 251, 254, 256, 268, 278, 280, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 7-9,72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправною і скасування постанови - задовольнити частково.

Постанову Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) №2556 від 21.12.2020 року, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штраф у розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, (що складає 1360 грн.) на громадянина ОСОБА_1 - скасувати.

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови від №2556 від 21.12.2020.

В іншій частині задоволення позову - відмовити.

З урахуванням ч.4 ст.286 КАС України, рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36.

Повний текст складений 30.04.2021.

Суддя: