Ухвала суду № 99097822, 19.08.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4285/21

Провадження № 1-кп/242/779/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року м. Селидове

Селидівський міський суду Донецької області у складі головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Клименко А.В., прокурора Білобловський Р.В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників Комарова І.О., Черкаса В.М., Онілова В.Л., Павлової О.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Селидівського міського суду Донецької області кримінальне провадження № 12020050000000522 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені, Одеської області, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, одруженого, раніше судимого: 1) 23.03.2001 року Ренійським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року позбавлення волі; 2) 10.10.2002 року Іллічівським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 18.01.2006 року Малиновським районним судом м. Одеси за ст. ст. 391, 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі; 4) 21.06.2010 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 296, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі; 5) 14.12.2015 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ст. ст. 392, 71 КК України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 255-2 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сенакі, Грузі, громадянина Грузії, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, має утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 , одруженого, раніше судимого: 16.04.2014 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 186 КК України до 10 років позбавлення волі, зареєстрований за адресою: Грузія, м. Сенакі,

за ч. 1 ст. 255-2 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Любівка, Волноваського району, Донецької області, громадянина України, з неповною середньотехнічною освітою, не працюючого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5 , розлученого, раніше судимого: 1) 03.02.2004 року Центрально-міським районним судом м. Горлівка Донецької області за ч. 3 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі; 2) 29.06.2004 року Волноваським районним судом Донецької області за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ст. 70 КК України до 8 років 2 місяців позбавлення волі; 3) 31.05.2011 року Волноваським районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 309, ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі; 4) 23.10.2019 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 255-2 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Дебальцево, Донецької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, раніше судимого: 1) 10.10.2007 року Апеляційним судом Донецької області за п. 7, п. 12, ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ст. 70 КК України до 11 років 6 місяців позбавлення волі; 2) 25.01.2016 року Полтавським районним судом Полтавської області за ст. ст. 391, 71 КК України до 2 років позбавлення волі; 3) 30.11.2018 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ,

за ч. 1 ст. 255-2 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Красноармійськ, Донецької області, громадянина України, з середньоспеціальною освітою, до затримання працюючого сторожем у ТОВ «Агрофірма «Мирноградські сади», одруженого, раніше судимого: 28.04.2010 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 307 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ,

за ч. 1 ст. 255-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020050000000522 від 14.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України.

Захисники Гавяда М.О. та Педченко В.Г. в підготовче судове засідання не з`явилися, надали суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 приймаючи участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеконференції, заперечували проти проведення підготовчого судового засідання і розгляду клопотань в підготовчому судовому засіданні без участі відсутніх захисників.

Захисники Комаров І.О., Черкас В.М., Онілов В.Л., Павлова О.О. в підготовчому судовому засіданні також заперечували проти розгляду клопотань в підготовчому судовому засіданні та призначення справи до судового розгляду без участі відсутніх захисників.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на два місяці в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор», оскільки строк запобіжного заходу за попередньою ухвалою закінчується 24.08.2021 року, натомість ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, а саме обвинувачений обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати свідків та експерта, у цьому кримінальному провадженні, які поміж іншим ще не допитані в судовому засіданні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти проведення підготовчого судового засідання та заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою.

Захисники ОСОБА_5 - Онілов В.Л. та Павлової О.О. вважають, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, подали до суду письмове клопотання в якому просять змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що не розуміє української мови і спілкується грузинською та російською мовами. У зв`язку з чим, вважає за можливе залучити до участі у справі перекладача у справі з української мови на російську мову.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Суд також звертає увагу, що згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

За положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

При вирішення клопотання прокурора, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 , його вік, стан здоров`я, те що він раніше судимий, до затримання працював, одружений, перебуває в зареєстрованому шлюбі, міру покарання, яка загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєнні вказаного кримінального правопорушення.

Посилання захисників в своєму клопотанні про зміну запобіжного заходу на наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , суд не може прийняти до уваги, оскільки в свідоцтві про народження батьком дитини зазначено ОСОБА_8 . Крім того, суду надано жодного належного та допустимого доказу того, що батьки обвинуваченого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебувають на його утриманні.

При цьому суд також враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер пред`явленого обвинувченого, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі.

Так, суд вважає, що ризик втечі ОСОБА_5 є більш вірогідним, оскільки, крім того, що йому інкримінується скоєння особливо тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, можливе вчинення спроби на переховування та ухилення від суду. Також суд звертає увагу, що на теперішній час не дослідженого жодного доказу у справі.

Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні вказаного кримінального правопорушення як особа, яка користується злочинним авторитетом в місцях позбавлення волі та на свободі, підтримує злодійські звичаї неписані загальноприйняті в кримінальних колах правила та закони поведінки, тому очевидним є ризик вчинення іншого злочину. Тому наявні підстави вважати, що незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути очевидним наслідком вчинення іншого кримінального правопорушення.

З огляду на значимі для даного кримінального провадження обставини, суд приходить до висновку, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Сукупність викладеного свідчить про відсутність підстав для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, а тому є доцільним продовження тримання обвинуваченого під вартою.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

В аспекті ч. 4 ст. 183 КПК України суд наділений диспозитивним правом визначати або не визначати розмір застави щодо злочину, передбачено статтями 255-255-3 КК України і дискреційність повноважень суду вказує на те, що орган досудового розслідування та прокурор мають довести у своєму клопотанні про обрання запобіжного заходу необхідність не визначати розмір застави.

При цьому, суд наголошує, що висунуте ОСОБА_5 обвинувачення стосується вчинення особливо тяжкого злочину, який характеризується соціальною напруженістю. На даний час державна правоохоронна стратегія передбачає вжиття дієвих заходів для викорінення такого соціального явища як злочинність, окремим аспектом якого є викорінення злочинницьких традицій та звичаїв, до яких зокрема відносять участь у «сходці», що інкриміновано ОСОБА_5 .

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що зміна запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 на домашній арешт або заставу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченим та на теперішній час є передчасним.

У зв`язку із чим, суд вважає, що слід відмовити в задоволенні клопотання захисників Онілова В.Л. та Павлової О.О. про зміну запобіжного заходу та задовольнити клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 без визначення розміру застави у кримінальному провадженні.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 60 діб, до 15 жовтня 2021 року включно.

Враховуючи те, що обвинувачений на теперішній час перебуває під вартою в Державній установі «Маріупольский слідчий ізолятор», та з метою економії коштів та забезпечення оперативності кримінального судочинства, суд вважає за необхідне етапувати обвинуваченого ОСОБА_5 до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)».

Крім того, згідно п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК України суд має право вирішити питання, про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» як транзитно пересильні особи, суд приходить до висновку про необхідність тимчасового залишення вказаних обвинувачених в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» з метою розгляду даного кримінального провадження.

Поміж іншим, з метою економії коштів та забезпечення оперативності кримінального судочинства, суд вважає за необхідне етапувати обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор» до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)».

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 29 КПК України суд забезпечує учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуватися у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК України обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Частина 1 ст. 68 КПК України передбачає, що у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача.

На підставі наведеного, суд вважає необхідним залучити до участі у справі перекладача зі знанням російської мови для перекладу з української судового процесу обвинуваченому ОСОБА_6 .

Керуючись ст. ст. 177-178, 314-316, 331 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , – задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з подальшим утриманням обвинуваченого в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» до 60 діб, тобто до 15 жовтня 2021 року включно.

Тимчасово залишити обвинувачених ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор».

Етапувати обвинувачених ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор» до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)».

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор» для виконання, начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» - для відома.

Задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про залучення перекладача.

Залучити до участі у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020050000000522 від 14.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України, перекладача зі знанням російської мови, який володіє українською мовою, для перекладу обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судового процесу та процесуальних документів у кримінальному провадженні.

Повідомити перекладачу його права та обов`язки, передбачені ст. 68 КПК України, попередити перекладача про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий переклад і відмову від виконання покладених на нього обов`язків перекладача без поважної причини за ст. ст. 384, 385 КК України.

Виплату винагороди перекладачу та відшкодування витрат, пов`язаних із явкою до суду, провести відповідно до діючого законодавства.

Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Донецькій області забезпечити участь у судовому процесі перекладача та провести виплату винагороди перекладачу і витрат, пов`язаних з його явкою до суду.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Суддя Н.О. Хацько