Ухвала суду № 99096169, 17.08.2021, Оболонський районний суд міста Києва

17.08.2021 Справа № 756/15925/17

Справа пр. № 6-а/756/12/21

ун. № 756/15925/17

У Х В А Л А

12 серпня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шлапака Р.О.,

учасники справи:

стягувач - ОСОБА_1 ,

представники боржника - Горова С.Ф.,

Глущенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вчиненого на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року в адміністративній справі № 756/15925/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Стягувач ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва в порядку адміністративного судочинства з заявою про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вчиненого на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року в адміністративній справі № 756/15925/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Заява мотивована тим, що на виконання рішення Оболонського районного суду

м. Києва від 07 лютого 2018 року в адміністративній справі № 756/15925/17 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було здійснено перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 . До липня 2020 року стягувач отримувала пенсію у розмірі

8892,00 грн, проте з 01 липня 2020 року боржник почав здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 4455,06 грн.

Стягувач звернулася з цього приводу до боржника, який повідомив їй, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року в адміністративній справі

№ 756/15925/17 не покладено обов`язку здійснити перерахунок та виплату пенсії

ОСОБА_1 з урахуванням доплат за ступінь кандидата наук, надбавки за виконання особливо важливих завдань та премії у відсотках від посадового окладу та окладу за військове звання, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Не погодившись з таким рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, ОСОБА_1 просила суд визнати протиправними рішення, дії, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві під час виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року в адміністративній справі № 756/15925/17 щодо перерахунку розміру пенсії та визначення суми заборгованості зі сплати пенсії згідно з розрахунком від 07 липня 2020 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві рішення відновити перерахунок пенсії за вислугу років по пенсійній справі № 2603015745 та враховувати у складі грошового забезпечення ОСОБА_1 при виконанні рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року в адміністративній справі № 756/15925/17 доплату за науковий ступінь кандидата наук, надбавку за виконання особливо важливих завдань та премію у відсоткових та грошових їх розмірах, обчислених від посадового окладу, окладу за спеціальне звання та надбавки за стаж служби (вислугу років), визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", здійснити з 01 серпня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у щомісячному розмірі 8892,00 грн та виплатити недоотриману різницю пенсійного забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 14 травня 2018 року у сумі 126238,11 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало до суду письмові пояснення на заяву ОСОБА_1 , яким зазначило, що у липні 2020 року працівниками Управління переглянуто розмір пенсії, призначеної ОСОБА_1 на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року в адміністративній справі

№ 756/15925/17, у зв`язку з тим, що було з`ясовано, що указаним рішенням суду не покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві обов`язку здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням доплат за ступінь кандидата наук, надбавки за виконання особливо важливих завдань та премії у відсотках від посадового окладу та окладу за військове звання, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

У судовому засіданні стягувач просила суд задовольнити її заяву з підстав, зазначених у ній.

Представники боржника у судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви ОСОБА_1 з мотивів, наведених у письмових поясненнях.

Заслухавши вступні слова стягувача та представників боржника, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов такого висновку.

Ст. 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Європейський Суд з прав людини звертає увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), № 2132/02, п. п. 24-27, від 13 червня 2006 року, п. п. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" № 11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07 травня 2002 року, "Ромашов проти України" від 27 липня 2004 року, "Шаренок проти України" від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine),

№ 29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно із положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами

ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року в адміністративній справі № 756/15925/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії позовні вимоги задоволено частково, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей", постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 18 травня 2017 року № 22/6-71422, виданої Міністерством внутрішніх справ України, з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, доплати за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15 % посадового окладу, премії у розмірі 90 %, починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням здійснених виплат.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що на законодавчому рівні закріплено рівність соціальних гарантій колишніх працівників міліції та колишніх працівників поліції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" також затверджено схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1, схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10, розміри надбавки за стаж служби в поліції згідно з додатком 11. Ця постанова набрала чинності з 02 грудня 2015 року та застосовується з дня набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто з 07 листопада 2015 року.

Указаною постановою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції, які за своїми складовими є ідентичними складовим грошового забезпечення колишніх працівників органів внутрішніх справ України та значно перевищують їх розміри.

Таким чином, у зв`язку з прийняттям урядом постанови від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" у колишніх працівників органів внутрішніх справ України, які отримують пенсію згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виникло право на перерахунок раніше призначених пенсій.

На виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого

2018 року в адміністративній справі № 756/15925/17 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві 26 вересня 2018 року було здійснено перерахунок пенсії за вислугу років, призначену ОСОБА_1 . При розрахунку розміру пенсії територіальним органом Пенсійного фонду України було взято до уваги довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 18 травня 2017 року № 22/6-71422, видану Міністерством внутрішніх справ України, у якій нарахування премії проведено у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) (т. 2, а. с. 79). У грошовому атестаті від 04 квітня 2011 року № 12 премія також обрахована, виходячи з усіх складових грошового забезпечення, а не лише окладу.

Натомість 07 липня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в

м. Києві здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 , при цьому премія, яка бралась до уваги при обрахунку пенсії, розрахована у відсотках до посадового окладу, а не до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), як це передбачено у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 18 травня 2017 року № 22/6-71422, виданій Міністерством внутрішніх справ України (т. 2, а. с. 45).

Наведене свідчить про очевидну протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07 липня 2020 року щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 , вчинене на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва

від 07 лютого 2018 року в адміністративній справі № 756/15925/17.

За положеннями ч. 4 ст. 383 КАС України заяву, зазначену у ч. 1 цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві стверджувало, що

ОСОБА_1 пропустила строк на звернення до суду з заявою про визнання протиправним рішення, вчиненого суб`єктом владних повноважень - відповідачем при виконанні рішення суду, позаяк вона зверталась до суду з заявою у жовтні 2020 року, яка була повернута судом у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 167, ч. 3 ст. 383 КАС України.

Про здійснення боржником перерахунку її пенсії ОСОБА_1 дізналась у липні

2020 року, отримавши пенсійну виплати за цей місяць у зменшеному розмірі.

Однак суд звертає увагу на те, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07 липня 2020 року не надсилалось заявнику, а з матеріалами пенсійної справи, в якій воно міститься, заявник ознайомилась 06 травня

2021 року в судовому засіданні з розгляду її заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили, у порядку передбаченому ст. 382 КАС України.

Нормою ч. 1 ст. 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Ураховуючи обставини, за яких ОСОБА_1 пропущено строк на звернення до суду про визнання протиправним рішення, вчиненого суб`єктом владних повноважень - відповідачем при виконанні рішення суду, та подану нею заяву про поновлення пропущеного строку, суд дійшов висновку про необхідність поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з заявою про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вчиненого на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року в адміністративній справі № 756/15925/17.

Зважаючи на викладене вище суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву ОСОБА_1 , визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07 липня 2020 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , вчинене на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року в адміністративній справі № 756/15925/17 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві усунути допущене порушення.

Керуючись ст. 383 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з заявою про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вчиненого на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого

2018 року в адміністративній справі № 756/15925/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вчиненого при виконанні рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року в адміністративній справі

№ 756/15925/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в

м. Києві від 07 липня 2020 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , вчинене на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого

2018 року в адміністративній справі № 756/15925/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві усунути допущене порушення.

У задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.В. Андрейчук

Повний текст ухвали виготовлено 17 серпня 2021 року.